Реферат на тему: Господарство Росії. Транспорт Росії

Вид материала

Реферат

Содержание Транспорт Росії

Подобный материал:

• Реферат на тему: Господарство Росії, 112.28kb.
• Реферат на тему: Чорноморські вектори у геополітичних концепціях України І Росії, 214.46kb.
• Реферат на тему: " медовий рік", 125.96kb.
• Тема Питання для підготовки, 233.37kb.
• Держава І право україни у складі російської імперії у першій половині, 640.03kb.
• Реферат на тему: Внутрішні географічні відмінності Росії, 123.58kb.
• Історія Росії" Нормативний курс, 149.72kb.
• Національна Академія Наук України Київський університет права, 449.91kb.
• Медовий рік” української преси – як історичний факт, 124.1kb.
• План Вступ Силові акції СРСР на міжнародній арені. Хронологія військових дій в дра, 568.06kb.

Реферат

на тему:

Господарство Росії. Транспорт Росії

Господарство Росії

 З середини 80-х років XX ст. в Росії відбувалося постійне зниження темпів економічного росту. Частка Росії у світовій економіці складає 4 %.

   У структурі господарства різко виділяється промисловість, особливо важка індустрія і зокрема експортні галузі (видобуток нафти і газу, металургія, хімічна, лісова, деревообробна і целюлозно-паперова).

   Помітний вплив на промисловість Росії мали зміни у її географічному розміщенні, які обумовлені тим, що будівництво нових підприємств здійснювалось переважно у східних малоосвоєних районах.

   Росія відноситься до великих індустріальних країн світу. Найважливішою макрорегіональною особливістю розміщення російської промисловості є те, що обробна промисловість концентрується переважно у Європейській Росії, а видобувна - у Азійській Росії. У структурі промисловості на три міжгалузевих комплекси - паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний припадає близько 2/3 обсягу продукції країни.

   Паливно-енергетичному комплексу належить найбільша частка у структурі промислової продукції країни - майже 30 %. Росія знаходиться на першому місці у світі за видобутком нафти і природного газу, на другому - за виробництвом електроенергії (після США) і третьому - за видобутком вугілля (після Китаю і США). Експорт продукції паливно-енергетичного комплексу - основне джерело валютних надходжень країни.

   Загальний видобуток вугілля - близько 270 млн.т. Понад половину цього обсягу становить відкритий видобуток вугілля. Це здійснюється у Кансько-Ачинському та, частково, Кузнецькому басейнах.

   Видобуток нафти зосереджений у трьох найважливіших нафтогазових провінціях: Західно-Сибірській, Волго-Уральській та Тїмано-Печорській. Разом вони дають понад 9/10 усієї російської нафти. Розвиненою в Росії є нафтопереробна промисловість. У Росії є 28 нафтопереробних заводів.

   Головною базою Росії з видобутку природного газу є Західний Сибір. Він дає понад 9/10 усього газу країни. Іншими значними районами видобутку газу є Тімано-Печорська та Прикаспійська (Оренбург, Астрахань) провінції.

   Електроенергетика Росії виробляє близько 880 млрд. кВт/год електроенергії на рік, більшість - на теплових електростанціях (ТЕС). Більша частина теплової електроенергії виробляється у Європейській Росії. Найбільші ТЕС - Рефтинська на Уралі та Костромська. Найбільші в Росії ГЕС: Саяно-Шушенська, Красноярська, Братська, Усть-Ілімська. Практично всі АЕС розташовані у Європейській Росії. Найбільші з них: Курська, Ленінградська, Балаковська та Смоленська

   Для Росії характерним є високий рівень розвитку чорної і кольорової металургії. Підприємства чорної металургії виробляють близько 40 млн. т чавуну та 50 млн. т сталі. Видобуток залізної руди становить близько 70 млн. т.

   Майже половину російського чавуну і сталі виробляє Урал. Переважну частину дають підприємства-гіганти (у Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Челябінську, Новотроїцьку). Найбільші металургійні підприємства розташовано у Липецьку і Тулі.

   У кольоровій металургії виділяються три основні райони: Урал, Європейська північ, Сибір. Головний район виробництва міді - Урал (основні центри: Красноуральськ, Кіровоград, Киштим). Свинцево-цинкова промисловість приурочена до районів поширення поліметалічних руд: Садон (Північний Кавказ); Салаїр (Кузбас); Нерчин (Забайкалля) та Дальнегорськ (Далекий Схід). Нікеле-кобальтова промисловість розвинена у Норільському (Таймирський автономний округ) та Кольському (Мурманська обл.) районах. Глинозем продукують на Уралі, Східному Сибіру і Північному Заході. Золото видобувають в Якутії, Красноярському краї, Магаданській та Іркутській областях.

   Найважливіша галузь машинобудування - верстатобудування зосереджена в Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі ("Уралмаш" та ін.), Красноярську, Волгодонську ("Атоммаш") Ростовської обл.

   У країні розвинені різні галузі транспортного машинобудування. Основними центрами суднобудування є Санкт-Петербург, Виборг (Ленінградска обл.), Мурманськ, Владивосток, Астрахань. Головними центрами локомотивобудування є Коломна Московської обл. (тепловози) та Новочеркаськ Ростовської обл. (електровози). Основні центри вагонобудування: Санкт-Петербург, Твер, Брянськ, Нижній Тагіл. Розвинені різні галузі автомобілебудування. Найважливіші центри випуску вантажних автомобілів: Москва, Нижній Новгород, Набережні Челни (Татарстан), Ульяновськ, Міасс (Челябінська обл.). Волзький автомобільний завод (ВАЗ) у Тольятті (Самарська обл.) випускає до 70% всіх російських легкових автомобілів. Інші центри випуску легкових автомобілів - Москва, Нижній Новгород, Іжевськ. Автомобілебудування розвинене також у Лікіно (Московська обл.), Павлово (Нижегородська обл.). Найпотужніші центри російської авіаційної промисловості - Москва, Воронеж, Казань, Ульяновськ, Самара.

   Районами концентрації тракторобудування є Санкт-Петербург, Петрозаводськ, Владимир, Липецьк, Чебоксари, Волгоград, Челябінськ. Профіль підприємств сільськогосподарського машинобудування відповідає спеціалізації сільського господарства районів країни. Виробництво зернозбиральних комбайнів знаходиться у Ростові-на-Дону, Таганрозі (Ростовська обл.) та Красноярську. Картоплезбиральні комбайни випускають у Рязані і Тулі.

   Основними центрами електротехнічної промисловості є Москва, Санкт-Петербург, Воронеж. Головні підприємства ракетно-космічної промисловості зосереджені у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі. Омську та Красноярську.

   Росія має різні галузі хімічної промисловості - полімерних матеріалів, синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку, мінеральних добрив. Виробляються три види мінеральних добрив - азотні, фосфатні та калійні. Основні центри і виробництва азотних добрив -Новгород, Москва, Линецьк, Кемерово, фосфатних добрив — Кінгісепп (Ленінградська обл.), Уварово (Тамбовська обл.), Тольятті (Самарська обл.), калійних добрив - Березники та Солікамськ (Пермська обл.).

   Росія займає перше місце у світі за виробництвом пиломатеріалів (близько 1/5), але поступається США за обсягом лісозаготівель. Північний район, Урал, Сибір і Далекий Схід дають близько 4/5 всієї ділової деревини. Розвиненою є целюлозно-паперова промисловість.

   Сільське господарство. У державній власності знаходиться близько 10 % сільгоспугідь, решта землі перейшла до недержавних сільгоспвиробників. Майже 80 % валової продукції сільського господарства вироблено у недержавному секторі.

   Рослинництво у Росії багатогалузеве. Зернове господарство розповсюджене на всій освоєній території країни. Найважливішою продовольчою зерновою культурою є пшениця. Посіви ячменю, переважно, збігаються з територією зернового господарства. Жито тяжіє до північних окраїн цієї території, ячмінь, навпаки, до південних. Ареал вирощування кукурудзи обмежений - Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Нижнє Подоння. Основні райони вирощування соняшнику приурочені до степової зони і східної частини лісостепу Європейської Росії. Основний ареал вирощування цукрових буряків включає західні і центральні райони лісостепу.

   У тваринництві Росії сьогодні відбувається різке скорочення поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. У країні найбільш розвинене скотарство змішаного молочно-м'ясного і м'ясо-молочного напрямів. Свинарство найбільше поширене в землеробських високоосвоєних районах з інтенсивним кормовиробництвом. Вівчарство представлене двома основними породами - тонкорунним і грубововняним та приурочене до степової зони Нижнього Поволжя та Північного Кавказу.

   Росія активно підтримує і розширює свої зовнішньоекономічні зв'язки.

   У товарній структурі російського експорту близько 85 % припадає на сировину і метали. Найбільша частка - це енергоносії (нафта, газ, вугілля) - 48%. Експорт нафти досяг майже 30% від її видобутку. Нафта експортується нафтопроводом "Дружба" та через морські порти Латвії і України. Експорт газу також збільшується і досягає майже 20 % видобутку. Важливою статтею російського експорту є руди і метали, вугілля, круглий ліс і продукція целюлозно-паперової промисловості.

   Основними статтями російського імпорту є продукція машинобудування та продовольство, продукція хімічної промисловості та текстиль і текстильні вироби.

   Найважливішими і традиційними російськими зовнішньоторговельними партнерами є Німеччина, Китай, країни колишнього СРСР.

Транспорт Росії

 Зважаючи на величезну територію Росії, у ній надзвичайно велику роль відіграє транспорт. Через своє переважно континентальне положення особливе місце у транспорті займає залізничний, автомобільний, а останнім часом - трубопровідний і авіаційний.

   Залізничний транспорт за обсягом перевезень вантажів знаходиться на другому місці, його частка становить близько 11 %. Залізниці країни мають широтне та довготне простягання. Організаційно залізничний транспорт Росії поділяється на 17 залізниць. Залізничний транспорт - основний вид магістрального транспорту, що забезпечує міжрайонні перевезення масових видів вантажів. У структурі вантажів найбільша питома вага припадає на вугілля, будівельні матеріали та нафту і нафтопродукти. Найважливішими залізничними вузлами відправлення пасажирів є Москва і Санкт-Петербург.

   Автомобільний транспорт за питомою вагою обсягів перевезення вантажів займає перше місце - 79 %. В умовах Росії він забезпечує перевезення на короткі і середні відстані. Хоча автомобільних доріг багато, проте досі не побудована наскрізна автодорога у широтному напрямку, яка б сполучала Європейську і Азійську Росію.

   За питомою вагою перевезених вантажів (8 %) трубопровідний транспорт займає третє місце. Сучасна мережа нафтопровідного транспорту країни функціонує у чотирьох напрямках: західному; південно-західному; південному; східному. Практично всі нафтопроводи починаються у Західному Сибіру і Урало-Поволжі. На західному напрямку основними нафтопроводами є: нафтопровідна система "Дружба": Нижнєвартовськ - Уфа - Самара - Орел і далі в Білорусь, Україну та інші європейські країни; Сургут - Полоцьк (Білорусь). Південно-Західний напрямок: Самара - Лисичанськ (Україна); Самара -Волгоград - Новоросійськ. Південний напрямок; Сургут - Омськ -Павлодар - Чимкент (Казахстан). Східний напрямок: Анжеро-Судженськ (Кемеровська обл.) - Красноярськ - Ангарськ (Іркутська обл.). Газопровідний транспорт є молодшим від нафтопровідного. Великі експортні газопроводи із Західного Сибіру і Уралу у країни Середньої та Західної Європи, зокрема "Прогрес": Уренгой - Помари (Марій Ел) - Суми (Україна) та "Союз": Оренбург - Старобільськ (Україна).

   На водний транспорт припадає близько 2% питомої ваги перевезень вантажів, з них 2/3 на річковий транспорт і тільки 1/3 на морський транспорт. Річковий транспорт - один із найдавніших у Росії. Переважна частина вантажних перевезень виконується у трьох воднотранспортних басейнах: Волзько-Камському; Західно-Сибірському та Північно-Західному.

   У Росії повітряний транспорт є одним із основних з перевезень пасажирів, зокрема на відстань понад 1000 тис. км. Особливу роль відіграє авіаційний транспорт для Азійської Росії. Найважливіша авіагавань Росії - Москва (аеропорти Внуково, Домодєдово, Шереметьєво), на яку припадає 30 % всіх пасажирських відправлень повітряного транспорту. Інші великі аеропорти: Санкт-Петербург, Самара, Мінеральні Води (Ставропольський край), Сочі (Краснодарський край), Уфа, Єкатеринбург, Новосибірськ, Сургут (Ханти-Мансійський автономний округ), Красноярськ, Якутськ, Хабаровськ, Владивосток.