Geum.ru

Робоча навчальна програма для студентів IV курсу іторичного факультету Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


Лектор: к.філос.н., доц. Губерський С.А.Викладач
Метою і завданням навчальної дисципліни
Система контролю знань та умови складання заліку.
При цьому, кількість балів відповідає оцінці
За шкалою Університету (100-бальною системою)
Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
Назва лекції
Назва лекції
Лекція 7. Політична соціаліалізація
Семінар. Етнонаціональна політика.
Семінар Політична свідомість та політична культура.
Самостійна робота
Подобный материал:
  1   2   3   4





КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

філософський факультет

кафедра політології


Укладач: кандидат філософських наук, доцент Губерський С.А.


ПОЛІТОЛОГІЯ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів IV курсу іторичного факультету


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „___”___________2011р.

Зав. кафедри:

_____________ проф. Цвих В.Ф.


Підпис

Декан філософського факультету:

чл.-кор. НАН України,

_______________ проф. Конверський А.Є.


Київ-2011




Робоча навчальна програма з дисципліни «Політологія».


Укладач: кандидат філософських наук, доцент Губерський Станіслав Антонович.


Лектор: к.філос.н., доц. Губерський С.А.


Викладач: к.філос.н., доц. Губерський С.А.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2011 р.


ВСТУП

Дисципліна "Політологія" є базовою нормативною дисципліною політичної освіти молодого спеціаліста, що читається у I семестрі в обсязі 4 кредитів, в тому числі 68 годин аудиторних занять з них 34 годин лекцій, 34 годин семінарських занять, 27 години самостійної роботи. Закінчується заліком у I семестрі.

Метою і завданням навчальної дисципліни "Політологія" є допомогти майбутнім фахівцям у різних сферах суспільної діяльності оволодіти систематизованими науковими знаннями про політику, самостійно аналізувати політичні явища та процеси, визначати своє місце в цих процесах.

Предмет навчальної дисципліни "Політологія" включає:
  1. Теоретично-методологічні засади політології.
  2. Основні віхи світової та вітчизняної політичної думки.
  3. Політична сфера суспільства.
  4. Політичний процес.
  5. Політичні системи суспільства та інститути.
  6. Політичні технології.



Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен:
  • знати об’єкт, предмет і метод політичної науки взагалі та української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;
  • орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах, знати і вміти давати характеристику українським політичним вченням;
  • мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб’єкт і об’єкт політики; знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави і суспільства;
  • вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;
  • мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі;
  • володіти навичками політичної культури, вміти застосовувати політичні знання в своїй професійній громадській діяльності.



Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна "Політологія" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2-х модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; тестів та контрольних робіт виконаних студентами під час практичних занять. Студент може отримати максимально 10 балів за усні відповіді, 5 за доповнення на практичних заняттях в кожному зі змістових модулів; невідпрацьовані заняття – (-5) балів; письмові конрольні роботи – 40 балів.

Вартість «змістовного модуля 1» (ЗМ1) дорівнює 25% від підсумкової оцінки.

Вартість «змістовного модуля 2» (ЗМ2) теж дорівнює 25% від підсумкової оцінки.

Вартість «комплексної підсумкової роботи» дорівнює 50% від підсумкової оцінки.

Форма комплексної підсумкової роботи: залік у кінці II семестру.

Результати заліку оцінюються за 100-бальною шкалою і включаються як окремий підсумковий модуль (комплексний підсумковий модуль – КПМ).

Підсумкова оцінка (ПО) з навчальної дісціпліни вираховується за формулою:

ПО=ЗМ1(ОВБ)*к1+ЗМ2(ОВБ)*к2+КПМ(ОВБ)*к3

де ОВБ- оцінка в балах;

к – коефіцієнт важливості змістовного модуля, який є рівний відсоткам від вартості сумарної 100% оцінки.

В даному випадку він дорівнює 40% від підсумкової оцінки. При підрахунку у формулі використовуємо як коефіцієнт 0,4.

*- знак помноження.

Мінімальна кількість балів для допуску до заліку – 60 балів за два змістовних модулі.


За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з двох модулів у семестрі та оцінки за залік за наступною формулою.

При простому розрахунку отримаємо:
Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 )
Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 )
Залік
Разом
(підсумкова оцінка)

Оцінка (бали)
25
25
50
100

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».


Шкала оцінювання:

За шкалою Університету (100-бальною системою)
Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету
Оцінка за шкалою ЕСТS

90-100
Відмінно
5
A
відмінно

85-89
Добре
4
B
добре

(дуже добре)

75-84
C
добре

65-74
задовільно
3
D
задовільно

60-64
E
задовільно (достатньо)

35-59
незадовільно
2
FX
незадовільно з можливістю повторного складання

1-34
незадовільно
2
F
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за два змістовні модуля, яке менше ніж 60 балів, то студент не допускається до заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни "Політологія".


НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


№

Назва лекції
Кількість годин

лекції
семінари
самост. робота
інші форми контр.

Змістовий модуль I

1
Предмет, структура та інструментарій політології
1
1
1



2
Політика, як суспільне явище
1
1
1



3
Політична влада

2
2
2



4
Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
2
2
1



5
Політична думка в Україні
2
2
1



6
Соціально-політична сфера суспільства
1
1
1



7
Політична соціалізація
1
*
1



8
Етнонаціональна політика
2
2
1



9
Політична система
2
2
2






Модульна контрольна робота



1






Лекції, позначені - * призначені для самостійного вивчення.



№



Назва лекції
Кількість годин

лекції
cемінари
cамост. робота
інші форми контр.

Змістовий модуль II

10
Держава як основний інститут політичної системи
2
2
1



11
Правова, соціальна держава та громадянське суспільство
2
2
2



12
Політичні партії та громадсько-політичні об’єднання
2
2
1



13
Політичні режими
2
2
2



14
Демократія: теорія і реальність

2
2
1



15
Політична свідомість та політична культура.

2
2
1



16
Політична ідеологія

*
*
1



17
Політика і мораль
*
*
1



18
Політичні еліти і політичне лідерство

2
2
2



19
Політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання

2
2
1



20
Вибори та виборчі системи

2
2
2



21
Cвітова політика та міжнародні відносини. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
2
1
1






Модульна контрольна робота



1









ВСЬОГО: 68 год.
34
34
27





Змістовий модуль I


Лекція 1. Предмет, структура та інструментарій політології.

Предмет політології. Підходи до визначення предмету політології. Суб'єкт-об'єкт теоретико-політологічного пізнання. Сутність, форми, тенденції розвитку і функціонування політології, її місце та роль в житті суспільства. Специфіка політології в системі гуманітарних наук: взаємозв'язок та взаємозалежність. Відносно самостійний, комплексний, інтегративний та загально-цивілізаційний характер політології. Структура курсу політології та його основні завдання.

Інструментарій політології. Система категорій політології. Методи політології. Основні підходи до визначення загального методу політології. Міждисциплінарні методи, діалектичний, системний, синергетичний, логічний, порівняльний, біхевіористичний тощо. Принципи політології: фундаментальність, єдність логічного та історичного, національного та загальнолюдського, суспільного та особистого, теорії та практики. Функції політології: теоретико-методологічна, світоглядна, прогностична, прикладна. Закони та закономірності розвитку політичної науки: основні, специфічні та одиничні. Зміст і структура політичної сфери суспільства. Сутність і основні виміри політики. Визначення місця і ролі політики в системі суспільних відносин, її види та детермінанти. Політика як теоретичне знання. Взаємозв'язок політики з іншими формами суспільної свідомості (філософія, мораль, релігія, наука). Політика як форма діяльності з реалізації інтересів і потреб суб'єктів політики. Загальна структура, форми, методи, основні етапи та різновиди політичної діяльності.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Бебік В.М. Основи теоретичної і практичної політології. – К., 1994.
  2. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.
  3. Гаджиєв К.С. Введение в политическую науку . – М., 2000.
  4. Джарал Б, Ман гейм, Ричард К.Рич. Политология. Методы исследования. – М., 1997.
  5. Зернин Д.П. Основы политологии: Курс лекцій. – Ростов на Дону, 1997.
  6. Пенарин А.С. Философия политики. – М., 1996.
  7. Політологія / за ред. І.С. Дзюбка та ш. – К., 2000.
  8. Політологія / за ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К., 2001.
  9. Політологія / за ред. М. Сазонова. – Харків, 2000.
  10. Політологія: історія та методологія / за ред. Ф.М. Кирилюка. – К., 2000.
  11. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. М., 1995.
  12. Санистебан Л.С. Основы политической науки. – М., 1992.
  13. Себай Дж., Торосон Т.Л. Істория політичної думки. – К., 1997.
  14. Шляхтун П.П. Політологія. – К., 2002.



Лекція 2. Політика, як суспільне явище.

Зміст і структура політичної сфери суспільства. Сутність і основні виміри політики. Визначення місця і ролі політики в системі суспільних відносин, її види та детермінанти. Політика як теоретичне знання. Взаємозв’язок політики з іншими формами суспільної свідомості (філософія, мораль, релігія, наука). Політика як форма діяльності з реалізації інтересів і потреб суб’єктів політики. Загальна структура, форми, методи, основні етапи та різновиди політичної діяльності.

Структура політичної науки. Політологія як наука про саму політику. Складові політичної науки: політична філософія, вчення про політичні інститути та процеси, теорія міжнародної політики, політична історія, політична соціологія, політична психологія, політична географія, політична антропологія. їх сутність та специфіка. Межі розповсюдження політики.


Семінар. Предмет, структура та функції політології.
  1. Предмет політології;
  2. Інструментарій політології;
  3. Політика як суспільне явище.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Аристотель. Политика // Соч.: в 4т. – М., 1990. – т.4.
  2. Бакуни М.А. Философия. Соціологія. Политика. – М., 1989.
  3. Боднар А. Элементы теории политики // под ред. В. Макаренко. – Ростов-на-Дону, 1991.
  4. Бурдье П. Политика как призвание и профессия // Избр. произв., - М., 1990.- № 31.
  5. Загальна Декларація прав людини: прийнята ООН 10.12.1948 р. – К., 1963.
  6. Конституція України. – К., 2005.
  7. Політологія: історія та методологія / за ред. проф. Кирилюка Ф.М. - К., 2000.
  8. Політичний енциклопедичний словник. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1997.
  9. Рудницький І.М. Між історією та політикою. – Мюнхен, 1973.
  10. Сучасна українська політика: Політики та політологи про неї // ред. М.І. Михальченко, Ф.М. Рудик. – К., 1999.


Лекція 3. Політична влада.

Влада як суспільне явище. Поняття і суть влади, основні концепції влади. Народ - джерело і носій влади. Суперечність відносин панування і підкорення. Соціальне призначення влади. Основні види влади: політична, економічна, духовна, сімейна. Функції політичної влади.

Влада як інституціолізована форма суспільної могутності. Характеристики політичної влади. М.Вебер про три типи влади. Проблема забезпечення легітимності влади. Принцип розподілу влади та її історичні форми. Концептуальні моделі організації влади у сучасному суспільстві (теорія політичної модернізації, меритократії, світового уряду). Функціонування політичної влади. Проблема ефективності політичної влади.


Семінар. Політична влада..
  1. Влада як суспільне явище.
  2. Влада як інституціалізована форма суспільної могутності.
  3. Поняття політичного процесу, політична діяльність.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. произв. – М., 1990.
  2. Власть: очерки политической философии Запада. – М., 1989.
  3. Воронов І.О. Демократичний транзит: політико владні трансформації. – К., 2006.
  4. Грушевський М. На порозі Нової України. Гадки і мрії. – К., 1992.
  5. Декларація про державний суверенітет України. – К., 1991.
  6. Конституція України. – К., 2005.
  7. Кравченко В.І. Територіальний устрій та місцеві органи влади України. – К., 1998.
  8. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. - К., 1996.
  9. Українська державність у XX столітті /Керівн. авт. кол. О.Дергачев. - К., 1996.


Лекція 4. Основні віхи історії зарубіжної політичної думки.

Політичні ідеї періоду реформації. Мислителі доби рефоррмації про суспільство, правову державу, їхню гуманістичну, антропоцентричну і натуралістичну орієнтацію. Боротьба гуманізму, раціоналізму з середньовічною схоластикою.

Відродження: загальна характеристика основних політичних доктрин про взаємозв'язок устрою держави і природи людини, її психології, пристрастей. Н. Макіавеллі про політику держави, влади, спосіб її реалізації та закономірності політичного життя і норм християнської моралі. Теорія природного і волеустановленого права. Походження і сутність держави та джерела влади. Політико-правові аспекти свободи і справедливості у політичних доктринах Т.Гоббса та Д.Локка.

Просвітництво; сутність та причини виникнення. Політико-правова доктрина Ш.Монтеск'є. Ж.-Ж.Руссо і його концепція про "суспільний договір". Утопічно-комуністичні доктрини. Основні положення політичної думки представників німецької класичної філософії. Сутність просвітництва в Росії та в Україні.

Новітня доба: раціоналізм як основа соціально-полпичного мислення. Основні течії: традиціоналізм і консерватизм (Е.Бьорк, Н.Бональд); політичний лібералізм (Б.Констан, І.Бентам); позитивізм (О.Конт); корпоративізм (Сен-Сімон, Ш.Фур'с. Р.Оуен); анархізм (М.Штірнер, П.Прудон, М.Бакунін); анархо-синдик&шзм (Ж.Сорель, Т.Лагар); марксизм і ленінізм (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін); доктрини солідаризму (Е.Дюркгейм); елітаризм (Г.Моска, В.ІІарето, Р.МІхельс); неолібералізм (М.Орлі, Ж.Ренар); технократизм (Т.Веблен, А.Берлі, Г.МІнс); політичні погляди М.Вебера; російський лібералізм (Б.Н. Чичерін, М.М. Ковалевський, П.І. Новгородов, B.C. Соловйов); слов'янофільство.

Загальна характеристика західної політології: головні школи та напрямки розвитку. "Нова" західна політологія: біхевіоризм інструменталізм, структуралізм, функціоналізм, нормативізм, геополітика.

Основні напрямки розвитку політичної науки у США: управлінська "здатність" у функціонуванні політичної системи (К.Дойч); дослідження політичних рішень, способів добору і причин зміни політичних еліт, політичної культури (Г.Алмонд, М.Вебер, Р.Пай, Д.Девайн); аналіз інститутів демократії, її ефективності (Р.Даль, С.Ліпсет).

Особливості розвитку політичної науки в Західній Європі Структурно-функціональний аналіз політики (Р.Джоунс). Теорія політичних систем (Р.Роуз, М.Девіс, Х.Байсман). Вивчення поведінки виборців (Ж.Шарло, Ф.Гегель, Ж.Ганте). Дослідження політичних партій (М.Дюверже, Ж.Шарло). Нормати-вістська політологія. Позитивістсько-біхевіористична емпірична соціологія. "Практико-критична наука про соціально-політичну владу" (Т. Адорно, Р.Дарен-дорф, Ф.Нойманн, В.Хенніс, О.Штаммер, Р.Штайдер).


ЛІТЕРАТУРА
  1. Антология мировой политической мысли. В 5 т. – М., 1997.
  2. Антология мировой философии. В 4 т. – М., 1969-1972.
  3. Аристотель. Политика // Соч.: в 4т. – М., 1990. – т.4.
  4. Бергев А.А. Политическая мисль древнегреческой демократии. – М., 1996.
  5. Політологія: історія та методологія / за ред. проф. Кирилюка Ф.М. - К., 2000.
  6. Себайн Джордж І., Торсон Томас Л. Історія політичної думки /Пер.Занг.-К., 1997
  7. Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки. - К., 1998.
  8. Українська політологія: витоки та еволюція: Навч. посібник / За ред. Ф.М.Кирилк. - К., 1995.
  9. Шляхтун П.П. Політологія (Теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002.


Лекція 5. Політична думка в Україні.

Державно-політичні погляди мислителів княжої доби. Військова демократія та її роль у становленні державних структур. Князь, віче, особа у політичній думці. Прийняття християнства і формування державної ідеології. Сутність політичних доктрин у Галицько-Волинській державі та Литовсько-польському князівству.

Формування політичних ідей в умовах українського національного Відродження. Роль братських шкіл Острозької та Києво-Могилянської академій у суспільно-політичному житті.

Українска політична думка періоду козацько-гетьманської доби. Ідеї волі і демократії в політичному житті козацтва. Державотворча діяльність Б. Хмельницького. Проблема незалежності та автономії у політичній думці періоду гетьманської держави. Обґрунтування І. Мазепою та П. Орликом концепції незалежної самостійної української держави.

Національна державність у політичній думці України XIX-XX ст. Ліберально-демократичні, радикально-національні та народницькі течії українофільства: українська ідея, народ, нація, держава у поглядах М. Костомарова, М. Гулака, В. Білозерського, Т. Шевченко про шляхи відродження України. Пошуки шляхів розв’язання національної проблеми: В. Антонович, М. Драгоманов, І. Франко, Л. Українка, В. Липинський, Д. Донців, М. Міхновський, С. Дністрянський, С. Рудницький, М. Сціборський. Роль М. Грушевського у формуванні національного державного будівництва. Національна державність – стрижнева проблема української політичної думки у 20-30 рр. XX ст. Антирадянські та антиімперські засади українського руху опору.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Апанович О.М. Гетьмани України і кошові атамани Запорізької січі. – К., 1993.
  2. Бергев А.А. Политическая мисль древнегреческой демократии. – М., 1996.
  3. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К, 1993.
  4. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: У 2 т. – К., 1991.
  5. Політологія: історія та методологія / за ред. проф. Кирилюка Ф.М. - К., 2000.
  6. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – К., 1991.
  7. Шляхтун П.П. Політологія (Теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002.
  8. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. – К., 1990-1991. – т.1.


Лекція 6. Соціально-політична структура суспільства.

Соціально-політична стратифікація суспільства. Поняття соціальної стратифікації. Система соціального представництва. Види соціальної стратифікації. Соціальна мобільність. Динаміка соціальної структури у сучасному світі.

Суб'єкти і об'єкти політики. Поняття "суб'єкт", "об'єкт" політики. Особа як первинний суб'єкт і об'єкт політики. Права людини - центральне питання політичної науки. Типологія прав людини і проблема їх реалізації у сучасному світі. Обов'язки і відповідальність громадян, гарантія їх прав. Права людини як критерій гуманізму політики.

Соціальні групи як основні суб'єкти і об'єкти політики (верства, клас, етнос, нація). Соціальна структурованість як фактор політичного життя Сутність і політична значимість поняття „середній клас". Класи і стани України в контексті її політичної історії.

Соціальна орієнтація українського суспільства. Основні групові та корпоративні інтереси в соціальному житті. Механізм впливу соціальних спільнот на політику в умовах незалежного розвитку України. Політичне життя сучасного українського суспільства. Основні напрямки реалізації соціальної політики в процесі діяльності соціальної держави.


Лекція 7. Політична соціаліалізація

Поняття та сутність політичної соціалізації. Зміст і характер, суб’єктивні та об’єктивні чинники політичної соціалізації. Соціальна трансформація та політична соціалізація. Вплив політичних сил на політичну соціалізацію. Концепція С. Ліпсета щодо поняття “політична людина”. Політична соціалізація як процес формування політичного обличчя індивіда, його політичних інтересів. Формування політичної свідомості та політичного досвіду як складний процес політичної соціалізації індивіда. Детермінанти політичної поведінки та участі людини в політичному житті суспільства. Основні етапи та типи політичної соціалізації.

Політична соціалізація в сучасному українському суспільстві. Визначна роль у політичній соціалізації. Тенденції та суперечності політичної соціалізації в житті українського суспільства.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Власенко Н.А., Зосько С.В., Сиротич М.Р. України на шляху до інформаційного суспільства: проблеми та здобутки. – К., 1995.
  2. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні. – К., 1995.
  3. Макєєв С., Надточій А. Колізії політичної соціалізації // Демони миру та боги війни. – К., 1997.
  4. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К., 2000.
  5. Федірко І. Політичний процес і політична соціалізація особистості // Політологічний вісник. – Вип. 5. – К., 1995.
  6. Шестопал Е.Б. Личность и политика: критический очерк современных западных концепцый политической социализации. – М., 1998.



Лекція 8 Етнонаціональна політика.

Націоннальна єдність – основоположний принцип внурінаціональних відносин. Взаємодовіра між націями – оновоположний принцип міжнаціональних відносин. Місце і роль етнонаціональних спільностей у політичному житті суспільства. Нація – вища форма соціаліоцивілізаційної еволюції людини, головний суб’єкт та об’єкт політики. Мета, основні завдання та принципи етнонаціональної політики (розповсюдження і пропаганда знань про історію, культуру, звичаї, традиції українського етносу, утвердження міжетнічних стосунків, толерантності, довіри і т. ін.; правове забезпечення рівних можливостей для всіх етнонаціональних спільностей, відродження самобутності української нації, виховання самоповаги, відродження духовного життя як етнічних українців, так і національних меншин, що мешкають на території України тощо). Переборення суперечностей етнонаціонального розвмтку і їх попередження.

Зміст і характер етнонаціонального процесу та специфіка його прояву в українському суспільстві (співвідношення понять “національна більшість” і “національна меншість”, “східняки” та “західняки” тощо). Переборення меншовартості етнічних українців – одна із нагальних проблем на шляху консолідації української нації і побудови національної держави. Національні меншини в політичному житті України. Вплив міжконфесійних суперечностей на етнонаціональні процеси в Україні. Національне відродження як втілення української національної ідеї.


Семінар. Етнонаціональна політика.

1. Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.

2. Зміст етнонаціональної політики і її місце та роль в гармонізації етнонаціональних відносин.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Анапович О. Українсько- російський договір 1654 р. Міфи і реальність. – К., 1994.
  2. Бауэр О. Национальный ворс и национал-демократия. – СПб., 1909.
  3. Бердяев Н.А. Судьба России. Р. 2. Проблема национальности. – М., 1918.
  4. Бойко Ю. Шлях нації. – Львів, 1992.
  5. Гунчак Т. Симон Петлюра та євреї. – К., 1993.
  6. Загальна Декларація прав людини: прийнята ООН 10.12.1948 р. – К., 1963.
  7. Мала енциклопедія етнодержавознавства / За ред. Ю.І.Римарен-ка. - К., 1996.
  8. Обушний М.І., Майборода О.М. Етнонаціональна процеси в сучасній Україні: досвід, проблеми, перспективи. – К., 1996.
  9. Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України? – Львів, 1944.


Лекція 9. Політична система

Поняття "політична система суспільства". Політична система як механізм формування і функціонування влади у суспільстві, чинник стабілізації і розвитку політичного життя.

Основні елементи політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна і нормативно-регулятивна підсистеми. Місце і роль у політичній системі держави, політичній партій, ЗМІ, політичних асоціацій і об'єднань, різних політичних суб'єктів та їхні взаємовідносини.

Функції політичної системи: визначення цілей, завдань, програми діяльності суспільства, мобілізація ресурсів на досягнення поставлених цілей, інтеграція всіх елементів суспільства.

Типологія політичних систем: тоталітарні, авторитарні, демократичні.

Особливості політичної системи України в історичній ретроспективі. Політична система сучасної України у світлі нової Конституції України.


Семінар. Сутність, структура та функції політичної системи.
  1. Поняття “політична система суспільства”.
  2. Основні елементи політичної системи.
  3. Функції політичної системи.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Ардан Ф. Франция: государственная система /пер. с фр. – М., 1994.
  2. Аристотель. Политика // Соч.: в 4т. – М., 1990. – т.4.
  3. Білоус А. Політико-правові системи: Світ і Україна. – К., 1997.
  4. Борисов В.К. Теория политических систем. – М., 1991.
  5. Каменская Г.В., Радионов А.Н. Политические системы современности. – М., 1994.
  6. Конституція України. - К., 2005.
  7. Марченко Н.М. Теория и политическая практика в развитых капиталистических странах. – М., 1992.
  8. Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. – К., 1994.
  9. Шаповал В.Н. Вищі органи сучасної держави. – К., 1995.


Лекція 10. Держава як основний інститут політичної системи. Походження і сутність держави. Позакласовий, класовий та загальноцивілізаційний підходи до аналізу сутності, походження і призначення держави. Основні ознаки і функції держави. Історичний розвиток української держави.

Форми правління та державного устрою. Державні інститути та органи. Класифікація органів державної влади. Проблема етатизації та деетатизації суспільного життя. Процеси державотворення в Україні в умовах посткомунізму. Конституція України про основні засади державності.


Семінар. Держава як основний інститут політичної системи.
  1. Походження держави, її сутність та функції.
  2. Форми державного правління та державного устрою.
  3. Вищі органи влади сучасної держави.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави // Маркс, Енгельс Ф. – Твори. – Т. 20.
  2. Ентин Л. Разделение властей: опит современных государств. – М., 1995.
  3. Зимичев А. Психология политической борьбы. – К., 1995.
  4. Конституція України. - К., 2005.
  5. Костомаров Н.И. Мысли о федеральном начале в Древній Руси // Собр. соч.: В 2-х кн. – СПб., 1903. – Кн. 1.
  6. Куприц И.Я. Из истории государственно-правовой мысли дореволюционной России (XIX в.). – М., 1980.
  7. Маркс К. Конспект книги М. Бакуни на “Державність і анархія” // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 18.
  8. Потульницький В. Історія української політології (Концепція державності в українській, зарубіжній історіко-політичній науці). – К., 1992.
  9. Рабинович П. М. Основи загальної теорії права та держави. – К., 1994.
  10. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. - К., 1996.



Змістовий модуль II


Лекція 11. Правова, соціальна держава та громадянське суспільство.

Правова, соціальна держава: визначення, суть, основні ознаки. Поняття правової держави. Характерні риси правової держави. Теоретичні засади правової держави у творах українських мислителів. Соціальна держава. Співвідношення соціального і правового принципів. Побудова правової, соціальної, демократичної, суверенної держави - стрижень національного відродження України.

Громадянське суспільство. Поняття "громадянське суспільство". Сучасні концепції громадянського суспільства. Громадянське суспільство як сфера самоврядування вільних індивідів та добровільно сформованих громадян. Головні інститути громадянського суспільства. Взаємозв'язок правової держави і громадянського суспільства. Політичні структури громадянського суспільства. Тенденції розвитку громадянського суспільства. Шляхи формування громадянського суспільства, правової, соціальної держави у суверенній Україні.