Харківської державної академії культури Віват, Академіє! Дайджест Випуск 4 (2006-2008) Харків хдак 2009
| Вид материала | Документы |
- Міністерство культури України, 3172.71kb.
- Перспективний план роботи Управління культури І туризму Харківської обласної державної, 844.23kb.
- Стенограма (ідентична за змістом з фонограмою) засідання спеціалізованої вченої ради, 845.57kb.
- Розпорядженням голови районної державної адміністрації, 93.48kb.
- Харківської обласної державної адміністрації, 1352.08kb.
- Хмельницькому на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені, 124.58kb.
- Конспект лекцій з дисципліни Правознавство Харків − хнамг − 2006 Міністерство освіти, 3534.27kb.
- Програма "інформаційні та комунікаційні технології в освіті м. Харкова на 2009-2011, 254.63kb.
- Міністерство освіти І науки україни управління культури І туризму харківської обласної, 44.83kb.
- О. С. Вороніна Рецензент: зав кафедри управління будівництвом І міським господарством, 958.37kb.
Ю. Набокіна
Я + АКАДЕМІЯ = ?
Напередодні Дня студента було проведено соціологічне опитування студентів першого і п'ятого курсів різних факультетів і спеціальностей. Метою цієї роботи було встановлення розбіжностей і співпадань у відношенні до академії і студентського життя молоді 1 і 5 курсу.
В опитуванні прийняли участь 50 студентів (25 студентів з 1 курсу і 25 з 5 курсу) факультетів Документознавства та інформаційної діяльності, Музичного мистецтва, Бібліотекознавства та інформатики, Культурології, Хореографії, їм були задані наступні питання:
1. Чому ти обрав саме академію культури?
Більшість першокурсників (76 % або 19 студентів) вважають академію найкращим ВНЗ, який надає гарну вищу освіту. 8 % визнало, що академія — недорогий ВНЗ. 16 % обрало свій варіант вступу до ХДАК.
На це ж питання відповіді студентів 5 курсу були наступними:
28 % вважають академію найкращим навчальним закладом. Стільки ж обрали ХДАК за ціни. 20 % мали свій варіант відповіді. Серед яких і вступ за порадою подруги, і близьке розташування ВНЗ біля домівки, легкість вступних іспитів, необхідність мати спеціальність, яка їм потрібна. 20 % не обирали, а йшли в перший ліпший. 4 % пішли за вибором батьків.
2. Чи складно тобі навчатися?
Значній частині опитуваних першокурсників (76 %) не складно вчитися в академії! Це не може не радувати. 4 % визнало, що їм складно. 20 % складно лише на сесії.
П'ятикурсникам також нескладно вчитися в академії (92 % опитуваних). У 8 % труднощі виникають під час сесії.
3. З якими емоціями ти приходиш до академії?
Першокурсники приходять до ХДАК з нормальними та чудовими емоціями. Такі ж емоції відчувають студенти 5 курсів.
<...>
7. Ти береш участь в суспільному (культурному, науковому і т. ін.) житті академії?
40 % першокурсників бере участь у суспільному житті академії за власним бажанням, стільки ж не бере ніякої у часті і 20 % беруть участь за необхідністю.
Більшість п'ятикурсників беруть участь у суспільному житті академії за необхідністю (36 %), трохи менше (32 %) — за власним бажанням. І стільки ж узагалі не бере ніякої участі (32 %).
<...>
Висновки соціологічного опитування: переважна більшість студентів як 5, так і 1 курсу визнає ХДАК найкращим ВНЗ, їм не складно навчатися в академії, вони приходять на навчання в чудовому настрої, беруть участь у суспільному житті ХДАК (з різних причин), планують після закінчення навчання працювати! <…>
<...>
Студент. обрії. — 2006. — Листоп. — С. 8.
А. Анничев
Жаждешь одного, а получаешь то, чего не ждешь
В Харькове завершился IV фестиваль негосударственных театров «Курбалесия».
<…>
Гран-при в номинации «Лучший спектакль фестиваля» (и это единственный спектакль, единодушно признанный судейской коллегией) присудили драматической импрессии «Заговоры на любовь», созданной по мотивам библейских текстов «Песни песней» царя Соломона в театре «Постскриптум». <…>
<…>
«Надеждой фестиваля» номинирован студенческий театр Университета искусств за музыкально-театральную фантазию Марка Энтина «Великий малыш Гулливер». <…>
<…>
Время. — 2006. — 4 нояб. — С. 6.
Л. Логвиненко
Хто мисливець на арені?
Якийсь філософ стверджував, що всі люди діляться на мисливців і здобич. От лише не одразу можна з’ясувати, хто є хто. Утім, коли заходиш у клітку до лева, тут ситуація ясніша: переважно гривастий звір виступає в ролі мисливця.
Яку роль у цій ситуації грає дресирувальник? На це запитання спробував відповісти наш кореспондент, який зустрівся з дресирувальницею левів Веронікою Пінко, чиє циркове шоу користується в Харкові неабиякою популярністю.
<...>
Вероніка переконана: щоб працювати з левами, треба щодня заходити до них у клітку і дуже їх любити. Звичайно, тримати дистанцію, якою великою не була б любов до тварин.
<...>
Сьогодні Вероніка навчається в Харківській державній академії культури на факультеті режисури естрадних і масових заходів. Спеціальності дресирувальника тварин жоден вуз не пропонує. Та й цьому навряд чи можна десь навчитися.
Слобід. край. — 2006. — 4 листоп. — С. 1, 8.
Т. Невская
«КУРБАЛЕСИЯ» НАБИРАЕТ ОБОРОТЫ
В Харькове завершился фестиваль негосударственных театров «Курбалесия».
Новому городскому театральному фестивалю четыре года. Идея его создания принадлежит председателю Харьковского межобластного отделения Национального союза театральных деятелей Украины Игорю Борису. Правда, назывался он поначалу «Осенние бенефисы», но, несмотря на разные названия, и тогда, и сейчас организаторы и участники фестиваля остаются искренними поклонниками Леся Курбаса и продолжателями его дела, его театра. Несложно догадаться, что это молодые люди. Не только по возрасту, но — и это главное! — по духу, по состоянию души. Что, собственно, всегда и отличало учеников Курбаса от остальных театральных деятелей, которые, делая замечания молодым новаторам, на разные лады шипели: «Только и умеете что курбалесить!..» Современная театральная молодежь в этом смысле ничем не отличается от своих предшественников, разве что безнаказанной, к счастью, свободой профессионального самовыражения. Она-то и подвигла всех, кому дороги театр и идея фестиваля, назвать его просто и на удивление точно — «Курбалесия».
До сих пор в харьковском театральном празднике принимали участие только земляки. Но уже в этом году в состав жюри вошел московский драматург, писатель, театральный критик Олег Дарк, а в числе участников были артисты-киевляне из столичных театров «Ателье — 16» и «Міст». <...>
<...>
Время регионов Харьковщины. — 2006. — 4 нояб. — С. 6.
С. Коротков
ВИЗИТНАЯ КАРТОЧКА — «М. А. Т. Е.»
«Мате» — название популярного в последние годы парагвайского напитка, все более конкурирующего с традиционными чаем и кофе.
«Мате» освежает, бодрит и тонизирует, а как утверждают его адепты, еще и настраивает на медитативный лад. Этому способствует и ритуал питья — из особых тыквочек-колебасов, через специальные металлические трубочки — процесс вкушения может длиться часами, сопровождаясь неторопливой беседой и ненавязчивой музыкой.
Видимо, все это и побудило харьковского певца и автора песен Влада Святаша так назвать свой новый ансамбль, созданный в самом начале 2006 года. Кроме того, сам Влад так расшифровывает название: «Музыкально-Ассоциативная ТЕрапия». Именно к такой лирическо-оптимистической музыкальной концепции пришел выпускник Академии культуры и бывший исполнитель модного «шансона» после знакомства с московским музыкантом Артуром Пилявиным, руководителем знаменитого «Квартала». Сотрудничество Святаша с Пилявиным было недолгим — его прервала трагическая смерть Артура (именно его памяти Влад посвятил свой первый альбом «Знак», вышедший в 2005 году), что привело к созданию «М. А. Т. Е.». Когда на одной из вечеринок Влад услышал ансамбль коллег-студентов академии культуры «Квадро-саунд», он понял, что пришло время реализации долго вынашиваемого проекта. Так и возникла «Музыкально-ассоциативная терапия», впервые выступившая на концерте в клубе «Фидель» 18 февраля 2006 года. В состав группы помимо Влада (исполнитель, автор песен и мелодий) вошли: гитарист Алексей Хорольский, басист Вадим Фигурский, саксофонист Роман Винсковский, трубач Дмитрий Бондарев и барабанщик Вадим Самосюк. Все они либо закончили, либо заканчивают Харьковскую академию культуры. <...>
Время регионов Харьковщины. — 2006. — 4 нояб. — С. 8.