Аналіз регуляторного впливу наказу Мінекономрозвитку “Про внесення змін до наказу Міністерства економіки України від 26. 07. 2010 №922”
| Вид материала | Документы |
Содержание6. Очікувані результати Об’єкт впливу 7. Обґрунтування строку чинності акта 8. Показники результативності акта 9. Заходи для відстеження результативності акта |
- Аналіз регуляторного впливу, 59.43kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінрегіону, 77.33kb.
- Аналіз впливу регуляторного акта до проекту наказу Міністерства фінансів України, 82.2kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 66.81kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінекономрозвитку, 59.81kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Державного космічного агентства України, 354.61kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства фінансів України, 201.2kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 65.2kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінприроди, Мінекономрозвитку та Мінфіну, 83.7kb.
- Аналіз регуляторного впливу наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, 94.92kb.
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
наказу Мінекономрозвитку “Про внесення змін до наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 922”
- Опис проблеми
На виконання пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель” (далі – Закон) Мінекономрозвитку підготувало проект наказу “Про внесення змін до наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 922” (далі – проект наказу).
2. Цілі прийняття пропонованого акта
Зазначений проект наказу підготовлений з метою внесення змін до затверджених форм документів у сфері державних закупівель та інструкцій щодо їх заповнення для приведення нормативно-правової бази у сфері державних закупівель у відповідність з актами вищої юридичної сили.
3. Оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей
У ситуації, що склалася на сьогодні у сфері державних закупівель, вбачається за можливе визначити два альтернативні способи досягнення встановлених цілей.
1. Залишити існуючу базу підзаконних нормативно-правових актів у сфері державних закупівель без змін.
Але цей спосіб не є ефективним з огляду на введення в дію з 03.10.2011 Закону в Прикінцевих положеннях якого зазначено про необхідність затвердження нормативно-правових актів, прийняття яких випливає із нього.
2. Державне регулювання зазначеного питання здійснюється шляхом затвердження даного проекту наказу.
Зазначений спосіб є оптимальним рішенням, яке дозволить внести зміни до затверджених форм документів у сфері державних закупівель, які необхідні для проведення процедур закупівлі за державні кошти відповідно до вимог законодавства у сфері державних закупівель.
4. Опис механізмів і заходів для вирішення проблеми
Після набрання чинності наказу “Про внесення змін до наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 922” в новій редакції будуть затверджені форми документів та інструкції щодо їх заповнення, якими користуватимуться замовники під час проведення процедур закупівель.
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта
Впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.
Оцінка можливості впровадження проекту та виконання його вимог суб’єктами господарювання висока.
Прийняття регуляторного акта надасть можливість встановлення чіткого механізму оформлення документів у сфері процедур закупівель, забезпечить прозорість та доступність отримання інформації у сфері державних закупівель. Досягненням установлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта буде удосконалення законодавчої бази у сфері державних закупівель.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України.
Очікувані наслідки дії запропонованого проекту не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.
Запровадження зазначеного наказу Мінекономрозвитку забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.
6. Очікувані результати
Впровадження даного регуляторного акта дозволить:
- замовникам оформляти документи для проведення процедур закупівель;
- удосконалити законодавчу базу у сфері державних закупівель;
- виконувати вимоги законодавства у сфері державних закупівель.
Від впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.
Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:
| Об’єкт впливу | Вигоди | Витрати |
| Держава | удосконалення законодавчої бази у сфері державних закупівель; правове врегулювання прогалин та недосконалостей системи державних закупівель; | додаткові витрати відсутні |
| Мінекономрозвитку | виконання функцій уповноваженого органу у сфері державних закупівель; | додаткові витрати відсутні |
| Суб’єкти господарювання (замовники) | здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому полі; раціональне та ефективне використання державних коштів. | додаткові витрати відсутні |
7. Обґрунтування строку чинності акта
Обмежень строку регуляторного акта немає, що дасть змогу розв’язати проблеми та досягти цілі державного регулювання. Термін чинності регуляторного акта – відповідно до законодавства після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
8. Показники результативності акта:
Впровадження даного регуляторного акта дозволить:
- удосконалити законодавчу базу у сфері державних закупівель;
- виконувати вимоги Закону щодо опублікування інформації про закупівлю в офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та оприлюднення її на веб-порталі “Державні закупівлі”.
9. Заходи для відстеження результативності акта
Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.
Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні показники результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового обстеження.
Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.
У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюється на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
Для відстеження результативності проекту будуть використані дані опитувань замовників і учасників процедур закупівель про ефективність встановленої форми документу та інструкції через мережу Інтернет, на веб-сайті Мінекономрозвитку.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено департаментом державних закупівель та державного замовлення Мінекономрозвитку.
Заступник Міністра економічного
розвитку і торгівлі України –
керівник апарату В. П. Павленко