Geum.ru

Літопис українського народу це складний шлях нації, яка впродовж століть утверджувала себе в часі І просторі, долаючи історичні терни

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Матеріали до єдиного дня інформування населення у серпні 2007 року підготовлені управлінням з питань внутрішньої політики облдержадміністрації


Розвиток української державності за роки незалежності

Літопис українського народу - це складний шлях нації, яка впродовж століть утверджувала себе в часі і просторі, долаючи історичні терни. Ні революційні стихії, ні масові репресії, голодомори - ніщо не зламало волю українства, його бажання мати свою державу. Нескорена українська нація тричі виборювала право на Соборність і Незалежність і лише наприкінці ХХ століття у 1991 році був прийнятий доленосний для українства документ - Акт проголошення незалежності України, а 24 серпня стало днем народження новітньої вільної та суверенної Української держави і щорічно відзначається як найбільше національне свято – День незалежності України.

Відтоді минає 16 років. І кожен із них став кроком на шляху становлення держави та розвитку суспільства. За цей час закладено підвалини держави європейського типу з національною грошовою одиницею, інститутами влади, Збройними силами - з усіма атрибутами державності. На невеликому відрізку історичного шляху Україна пройшла важливий етап утвердження незалежної і суверенної, демократичної, правової, соціальної держави.

Сьогодні Україна визнана світовим співтовариством і є помітною складовою міжнародних відносин, активно інтегрується до європейських структур, одночасно розвиваючи добрі стосунки зі своїми історичними сусідами.

Події проголошення незалежності України вже відійшли у минуле, записані на сторінках історії нашої держави.

Багато полтавців брали участь у тих доленосних процесах, навіть не помічаючи того, що творять історію України. Не без драматизму проходила у вересні 1991 року сесія Полтавської обласної ради. На порядок денний серед інших було винесено питання про національну символіку. На жаль, більшість депутатів – обласників не зрозуміла вимог часу й відхилила пропозицію підняти над будинком облради, а також занести до зали синьо-жовтий прапор. Натомість Полтавська міська рада виявилася категоричнішою в оцінках серпневих подій 1991 року і рішучішою у діях. Над будинком міськради 7 вересня 1991 року замайорів національний прапор, а наступного дня його було піднято на щоглі поблизу кінотеатру ім.І.Котляревського.

Наприкінці листопада 1991 року відбулося довгоочікуване громадськістю засідання виконкому Полтавської обласної ради народних депутатів, де розглядалося питання про встановлення національного прапора біля будинку обласної ради. Інформуючи про це полтавців, газета «Зоря Полтавщини» від 30 листопада 1991 року писала: «Ідучи назустріч Всеукраїнському референдуму, враховуючи пропозиції голів постійних комісій, ряду депутатів та керуючись постановою Верховної Ради республіки «Про прапор України», виконком обласної Ради вирішив до прийняття Конституції України встановити біля будинку обласної Ради поряд із державним синьо-жовтий прапор».

Референдум 1 грудня 1991 року ввійшов у історію України як день національної гідності нашого народу та підтвердив його бажання жити в незалежній державі. «Так!» незалежності сказали 94,9 відсотка виборців області, які взяли участь у голосуванні, відповіли «ні» усього 3,7 відсотка. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став вирішальною подією на шляху до повної ліквідації центральних владних структур, його результати ще раз засвідчили, що полтавці свій остаточний вибір зробили на користь свободи і незалежності. І голос їх пролунав могутньо і впевнено.

Після проголошення державної незалежності України певний час мала чинність Конституція УРСР у тій частині, яка не суперечила законам України, прийнятим після 24 серпня 1991 року. Це було зумовлено обставинами перехідного періоду.

У зв’язку з цим виникла певна колізія між Президентом України, виконавчою і законодавчою владами. З метою уникнення неузгодженостей 8 червня 1995 року був прийнятий Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України “Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України”. Відповідно до Договору, чинна Конституція України, законодавство України діяли в тій частині, що не суперечила нормам Конституційного Договору, який мав силу Закону України.

Важливу роль у становленні і зміцненні незалежної держави відіграло прийняття у 1996 році Конституції України, що знаменувало якісно новий етап її розвитку, гуманістичну спрямованість.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українському терені військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України.

З цього часу наша держава стає лідером серед колишніх радянських республік у справі створення власної армії, вбачаючи в ній основу і гаранта реальної державності. Уряд України приступив до створення Збройних Сил та інших військових формувань.

У стислі терміни Верховною Радою України був прийнятий пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України, постанова “Про Раду оборони України”, Закони України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, Воєнна доктрина України тощо. Таким чином, Україна зробила все необхідне для утворення та подальшої розбудови власних Збройних Сил.

 Розвал унітарної держави СРСР створив таку ситуацію, що його грошова одиниця перестала бути ідентифікованою ні національно, ні територіально. Намагання зберегти її означало одне - зберегти певні переваги для тих, хто прагне володіти механізмом перерозподілу доходів і надалі. Водночас єдиний рубль прирікав інших на постійні втрати від інфляції та нееквівалентного обміну. Оскільки процес впровадження національної валюти довготривалий, вимагає глибоких структурних змін і радикальних економічних реформ, то наша держава змушена була вдатися до впровадження на певний час купоно-карбованця як паралельної, тимчасової валюти.

Це було необхідним кроком на шляху до формування ефективної грошової системи. За умови відсутності стабільної грошової одиниці купони найкраще могли захистити внутрішній ринок і своєчасно вирішити проблему хронічної нестачі готівки.

Звичайно, купон ще не був національною валютою, але за його допомогою вдалося дещо ослабити контроль з боку колишнього Центру. Наприкінці 1992 р. він уже став обертатися в готівковому й безготівковому обороті і фактично витіснив з каналів обігу України російський рубль. 2 вересня 1996 року було запроваджено в обіг гривню, яка складає сьогодні основу сучасної української національної валюти, є стабільною та платоспоможною.

Здобувши у 1991 році незалежність, наша країна отримала у спадок багаті землі, величезний інтелектуальний, духовний, трудовий потенціал українців та, на жаль, і відчутний тягар проблем, що нагромадився у попередні роки. Це привело до значних втрат на стартовому етапі перехідного періоду. За 1991-1994 роки обсяг ВВП зменшився майже наполовину. Були повністю розбалансовані грошова та фінансова системи.

Труднощі перехідного періоду яскраво проявилися і в нашій області. Негативно проявилося бездумне реформування агропромислового комплексу. Помітно вплинули на погіршення ситуації в Україні нечисті на руку високопосадовці, керівники підприємств, установ, організацій. Грабіжницька приватизація, корупція і зловживання в органах державної влади, розкрадання національних багатств призвели до різкого падіння промислового і сільськогосподарського виробництва, занепаду соціальної сфери, особливо на селі, падіння рівня життя громадян.

Під впливом демократично налаштованих опозиційних до владного режиму політичних сил в суспільстві зріло рішуче прагнення до змін.

Сáме прагнення українського народу до реальних змін щодо покращення свого життя, можливості самостійно впливати на вирішення життєво важливих питань викликало піднесення громадянського руху в час Помаранчевої революції 2004 року та забезпечило перемогу народного Президента України Віктора Ющенка.

Варто відзначити, що прагнення до високих економічних та політичних стандартів життя для всіх громадян є однією з причин популярності серед населення України її інтеграції до Європейського Союзу. Основним мотивом такої підтримки є те, що ЄС постає для громадян України втіленням високого рівня життя та дотримання прав та свобод людини.

Також і світова спільнота у дні Помаранчевої революції заново відкрила для себе Україну, коли і для них, і для самої України справжнім одкровенням був рівень глибинного народного демократизму щодо утвердження справедливості.

Наша держава цілком усвідомлює, що стати повноправним членом міжнародної спільноти можна за наявності міцної економічної основи, справедливої соціальної політики та стабільної сучасної політичної системи. Тому керівництво держави намагається спрямовувати розвиток України на досягнення цих цілей.

Не вдаючись в детальний аналіз результатів діяльності попередніх президентів та урядів України, слід зупинитися на тих показниках, які наша держава має на сьогодні.

Підсумки економічного розвитку України у І півріччі поточного року свідчать про позитивну динаміку зростання обсягів виробництва. Реальний ВВП України порівняно з першим півріччям 2006 року збільшився на 7,9%. За темпами росту в промисловості (111,8) Україна посідає друге місце серед країн СНД.

Спостерігається прогрес у розвитку економіки Полтавщини. Приріст валової доданої вартості з початку року склав 24,8%. Балансовий прибуток зріс проти минулого року в 1,9 рази, а питома вага прибуткових підприємств збільшилася до 65,2% (по Україні – 64,6%).

До бюджетів усіх рівнів надійшло понад 2,9 млрд.грн., що в 1,5 рази більше проти січня-червня минулого року. За обсягом надходжень до бюджетів усіх рівнів область входить до чільної п’ятірки регіонів України.

Суттєво зросла виробнича активність промислових підприємств, де у січні-червні п.р. темпи росту виробництва склали 11,6% (по програмі – 2,7%), що майже на рівні середнього по Україні (11,8%).

Про позитивні зрушення в розвитку економічного потенціалу області свідчить той факт, що за обсягом реалізації промислової продукції Полтавщина займає 5 місце в Україні (після Дніпропетровської, Донецької, Запорізької і Луганської областей). В агропромисловому комплексі виробництво валової продукції з початку року зросло на 3,8% (по програмі – 2,5%).

За валовим збором зерна наш регіон займає другу місце серед областей України.

Збережено позитивну тенденцію росту обсягів інвестицій в основний капітал. За їх обсягом на одну особу (562 грн.) область входить до перших семи областей в Україні, (за загальним обсягом – займає 10 місце).

При аналізі цьогорічного соціально-економічного зростання не слід забувати, що воно досягнуто переважно за рахунок сприятливої світової кон’юнктури, збільшення попиту на деякі традиційні продукти українського експорту. Водночас українська економіка перебуває під впливом значних ризиків, серед яких і зростання цін на енергоносії, і посилення конкуренції на світових ринках, і залежність інвестиційних процесів від нестабільної суспільно-політичної ситуації.

Поряд з тим, українських громадян цифри зростання ВВП цікавлять не в першу чергу. Як зазначено Президентом України у виступі на з’їзді блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» 7 серпня 2007 року, «економічне зростання, безумовно, має сенс лише в одному випадку: коли воно працює на людину, коли його відчуває кожен пересічний громадянин».

З часу проголошення незалежності України її народ переживав як періоди критичного зниження рівня життя, так і періоди стабілізації. На цей час реалізується ряд державних програм соціального спрямування, що забезпечує певне зростання рівня життя населення.

На Полтавщині відчутним є зв’язок між ростом економіки та вирішенням соціальних питань. Зокрема, стабільно зростає заробітна плата. У січні-червні 2007 р. реальна заробітна плата збільшилася на 11,2% (по програмі – 7,4%), середньомісячна – на 25,9% і склала 1115 грн.

На виконання завдань обласної Програми зайнятості населення на 2006-2007роки в області протягом січня-червня 2007 року в області в усіх сферах економічної діяльності створено понад 16 тис. робочих місць, що становить 57,2% від завдання. У 2007 році на виплату державної соціальної допомоги передбачено 334,1 млн. грн., що у 2,7 рази більше, ніж у 2006 році( 122,8 млн. грн.).

З початку року одноразову допомогу при народженні дитини призначено
8,7 тис. особам на загальну суму 22,9 млн. грн.

Проте досягнуті результати не повністю відповідають вимогам часу. Особливо це помітно у порівнянні із сусідніми державами.

Саме тому Главою держави запропоновано піднесення української економіки за останні 7 років максимально використати задля національного розвитку, щоб кожна людина на покращенні рівня свого життя відчула це піднесення. Це, зокрема, повинно знайти відображення в конкретних змінах і практичних діях, що стосуються покращення соціального захисту багатодітних родин, дітей-сиріт, пенсіонерів, людей, які мають відношення до бюджетної сфери: військових, медиків, науковців, працівників культури, педагогів та інших співгромадян.

Суттєвого перегляду потребують соціальні стандарти, а саме заробітна плата, пенсійне забезпечення, система якого потребує подолання зрівнялівки і справедливого врахування двох складових пенсії громадянина – стажу та заробітку.

Запорукою успішності реалізації соціальних ініціатив Президента України є створення ефективної системи державного управління через проведення реформ, які наблизять нас до європейської моделі побудови адміністративної системи та її основи – державної служби.

Сьогодні зусилля органів влади спрямовуються як на удосконалення законодавства про державну службу, так і на ініціювання змін у системі державного управління на існуючій нормативній базі.

Підготовлено проекти законів України «Про державну службу», «Про дисциплінарну відповідальність державних службовців України» та “Кодекс доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави”.

Активно також проводиться робота, в тому числі й на Полтавщині, щодо впровадження в діяльність органів влади системи управління якістю на базі міжнародних стандартів. Така робота проводиться на Полтавщині. Отримані результати підтверджують висновки про необхідність реформування апаратів органів влади.

Тому, очевидно, й постає першочерговим завданням на сучасному етапі розвитку України удосконалення її політичної системи та державного устрою, підвищення відповідальності політиків за стан справ у державі.

На досягнення цієї мети спрямовані дії Президента України В.Ющенка щодо розпуску Верховної Ради України 5 скликання та проведення в Україні позачергових парламентських виборів. Президентом також висунуто ряд ініціатив, що спрямовані на подолання негативів політичного життя: скасування депутатської недоторканності, привілеїв та пільг для народних депутатів та інших можновладців, подолання корупції, утвердження ефективної та справедливої соціальної політики.

Як наголошено Президентом України В.Ющенком, «Україна буде успішною, якщо стоятиме на трьох непорушних опорах.

Перша з них – це єдність країни та інтелект нації. Якнайшвидше ми зобов’язані відновити системну, проукраїнську гуманітарну політику і зміцнити єдиний гуманітарний простір країни.

Друга опора – це сильна, а значить – демократична і гідна влада, яка ефективно дбає про людей. Влада мусить виробити прозорий і чіткий кодекс служіння своїм громадянам.

Третя опора – це належні економічні і соціальні стандарти, які повинні відповідати стандартам Об’єднаної Європи».

Річниця Незалежності - не тільки знаменна подія. Це підсумок наших пошуків та зусиль на певному відрізку часу, перевірка нашої зрілості й свідомості, випробування духовності й моральності, певний життєвий рубіж. Відповідні кроки на цьому шляху вже зроблено. Та попереду ще дуже багато важливих справ. Сьогодні наша держава підійшла до чергового етапу свого розвитку, який потребує очищення, згуртованості та єднання. Перед нами стоять відповідальні завдання захисту завоювань демократії, забезпечення гідного життя кожного жителя України.