Загальна характеристика роботи актуальність теми
| Вид материала | Документы |
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 338.68kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 296.03kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 364.3kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 321.49kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.77kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 260.19kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 708.6kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 387.1kb.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Головними завданням сучасного етапу розвитку економіки АПК є стабілізація і подальше нарощування обсягів виробництва продовольчих ресурсів, а на цій основі забезпечення оптимізації споживання харчових продуктів на душу населення, позбавлення залежності країни від їх імпортних поставок, створення сприятливих організаційно-економічних умов сільськогосподарським товаровиробникам, значного поліпшення соціального розвитку українського села. Тому розвиток продовольчого підкомплексу, як найбільш важливої ланки агропродовольчого комплексу, повинен займати одне з пріоритетних місць у формуванні і здійсненні регіональної політики держави. В сучасних умовах ринкової економіки його вектор необхідно спрямовувати на одержання високих конкурентоспроможних кінцевих результатів діяльності виробничо-господарських структур.
Проте, незважаючи на винятково важливу роль продовольчого підкомплексу, темпи його економічного розвитку останніми роками є недостатніми, а потенційні можливості внаслідок деструктивних процесів використовуються далеко в неповній мірі, що стримує вирішення існуючих нині економічних, соціальних та екологічних проблем. Сучасний стан практично всіх продовольчих вертикалей характеризується повільним рівнем розвитку як сировинних, так і переробних їх складових, порівняно малими обсягами реалізації готової продукції, розбалансованістю управління галузями і майже відсутністю міжгалузевої координації. До того ж виробництво харчової продукції підкомплексу поки що є досить нестійким до коливань ринкового попиту на продовольчі товари. Тривала системна криза, що охопила економіку країни, призвела до дефіциту та низької якості продовольчої продукції, підвищення затратності виробництва, зростання обсягів імпортних поставок продуктів харчування.
Основними проблемами розвитку продовольчого підкомплексу країни, що вимагають невідкладного вирішення, є подолання негативних тенденцій уповільнення економічного зростання, зупинення спаду виробництва, зміцнення та підвищення ефективності використання його ресурсного потенціалу, розширення асортименту та поліпшення якості продовольчих товарів. Важливою умовою ефективного розвитку продовольчого підкомплексу є формування належного механізму функціонування системи інтегрованої економіки, яка передбачає об’єднання технологічних і економічних інтересів всіх його учасників – від виробників сільгоспсировини та її переробки до харчової промисловості та мережі збуту готової продукції.
Дослідженням проблем забезпечення ефективного розвитку АПК і, в тому числі його продовольчої складової, тривалий період займалась і нині займається значна частина вітчизняних вчених економістів-аграрників, серед них: В.Я.Амбросов, В.Г.Андрійчук, О.В.Березін, А.І.Брезвін, В.І.Бойко, П.П.Борщевський, О.М.Варченко, П.І.Гайдуцький, О.І.Гойчук, Л.В.Дейнеко, М.І.Долішній, М.М.Ільчук, М.В.Калінчик, І.Г.Кириленко, А.І.Кисіль, М.Х.Корецький, О.В.Крисальний, П.А.Лайко, І.І.Лукінов, П.М.Макаренко, М.Й.Малік, Л.О.Мармуль, Л.Ю.Мельник, В.Я.Месель-Веселяк, О.М.Могильний, О.М.Онищенко, П.Т.Саблук, М.П.Сахацький, В.П.Ситник, В.І.Топіха, В.М.Трегобчук, М.Й.Хорунжий, І.І.Червен, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин, В.М.Яценко та ін.
Частина їх розглядає питання, пов’язані з аграрним сектором, друга – з переробкою сільгоспсировини та харчовою промисловістю, третя – з реалізацією готової продукції. Такий підхід до дослідження продовольчого підкомплексу переважно має фрагментарний характер. Крім того, певна частина авторів у своїх дослідженнях охоплює Україну в цілому, інша – окремі її області і регіони, до яких здебільшого включають ряд розташованих в ідентичних природно-економічних умовах адміністративних областей. При цьому все ще залишаються не вирішеними проблеми комплексного забезпечення ефективного розвитку продовольчого підкомплексу країни в умовах ринкової економіки, особливо у зв’язку з посиленням міжнародної співпраці, яка вимагає від вітчизняних товаровиробників прискорення адаптації до вимог СОТ. Час висуває на порядок денний нові проблеми, важливість і гострота яких пов’язані з розвитком глобалізації функціонування продовольчого підкомплексу. Їх актуальність, теоретична та практична значимість, недостатня наукова обґрунтованість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, вплинули на його мету, завдання та структурну побудову.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Миколаївського державного аграрного університету по темах: „Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК” (номер державної реєстрації 0106U009689); „Стратегія становлення та ефективного розвитку продовольчого підкомплексу регіонального АПК” (номер державної реєстрації 0106U005794).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні та обґрунтуванні теоретико-методологічних засад, розробці практичних пропозицій щодо формування і ефективного розвитку причорноморського регіонального продовольчого підкомплексу України та особливостей його областей. Відповідно до мети поставлено до вирішення такі завдання:
- дослідити соціально-економічні особливості, сутність, принципи і умови розвитку продовольчого підкомплексу АПК країни та причорноморського регіону;
- розробити методологічні засади і критерії оцінки економічного стану та ефективності функціонування продовольчого підкомплексу;
- здійснити ретроспективний аналіз трансформації розвитку аграрної і промислової сфер продовольчого підкомплексу;
- виявити рівень споживання продовольчих товарів в Україні у цілому та в причорноморських областях;
- розробити стратегічні напрями формування та розвитку ресурсного потенціалу, спрямовані на забезпечення його ефективного використання;
- опрацювати пропозиції щодо підвищення ефективності підприємницької діяльності, розвитку інтеграції та кооперації у підкомплексі;
- розробити прогнози обсягів виробництва і споживання основних видів харчових продуктів в Україні та її причорноморських областях;
- визначити пріоритетні напрями створення та розвитку ефективного продовольчого ринку, удосконалення організації реалізації продукції на основі маркетингу;
- обґрунтувати комплекс заходів щодо нарощування експортного потенціалу України, підвищення конкурентоспроможності її продукції на світовому та вітчизняному ринках у зв’язку із передбаченим вступом до СОТ.
Об’єктом дослідження є сукупність процесів формування й ефективного розвитку продовольчих підкомплексів АПК України в цілому та в її причорноморських областях.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні основи та прикладні організаційно-економічні і техніко-технологічні проблеми, пов’язані із забезпеченням належного складу й ефективного функціонування продовольчого підкомплексу країни та її причорноморських областей.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку продовольчого підкомплексу АПК, забезпечення продовольчої безпеки країни та її регіонів, відповідні законодавчі й нормативно-правові акти держави.
У процесі дослідження використовувалася низка методів, серед яких: діалектичний та абстрактно-логічний при узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку продовольчого підкомплексу; монографічний при висвітленні поглядів вчених на досліджувані проблеми, вивченні ретроспективи розвитку продовольчого підкомплексу АПК країни та її причорноморських областей, вітчизняного і зарубіжного досвіду; вирівнювання динамічних рядів при виявленні закономірностей у зміні обсягів споживання провідних продовольчих товарів на 1 особу населення, валової продукції сільського господарства та вартості основних засобів сільгосппідприємств; екстраполяції при розробці проектів виробництва і споживання основних видів продовольчої продукції по Україні та її причорноморських областях на період до 2015 року; розрахунково-конструктивний у процесі прогнозування обсягів споживання продовольчих товарів населенням України в цілому та в її причорноморських областях; графічний при дослідженні динаміки розвитку аграрної і промислової сфер продовольчого підкомплексу, у тому числі за результатами одержаних за допомогою ПЕОМ трендів; при відображенні складових продовольчої безпеки і продовольчого підкомплексу АПК та ін.; статистичних групувань в аналізі розподілу: сільгосппідприємств – за розміром площ сільгоспугідь та поголів’ям великої рогатої худоби і свиней; договорів оренди сільгоспземель – за терміном останньої; безробітних – за строком пошуку роботи; при виявленні впливу розмірів площ провідних сільгоспкультур на рівні їх урожайності; індексний при вивченні динаміки вартості сільськогосподарської та промислової продукції, обсягів виробництва та споживання основних видів продовольства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному визначенні сутності, значення та змістового складу галузевих продуктових вертикалей, їх економічної оцінки й обґрунтування прогнозів розвитку:
вперше
- розроблено узагальнену модель складових системи продовольчої безпеки країни (регіону) з визначенням характеру взаємозв’язків галузей економіки, що беруть участь у виробництві продовольчих ресурсів та доведення їх до кінцевого споживача;
- доведено необхідність застосування економічної категорії «продовольчий підкомплекс», як складової агропромислового комплексу, а замість галузевих підкомплексів (зернопродуктового, плодоовочеконсервного, виноградарсько-виноробного, молокопродуктового та ін.) – продовольчих (продуктових) вертикалей;
- опрацьовано структурну побудову продовольчого підкомплексу, яка поєднує такі його складові: посферну – сільське господарство й обслуговуючі структури; заготівлю, транспортування, зберігання, переробку сільгоспсировини, харчову промисловість та їх сервісні формування; збут сільгосппродукції, продуктів її переробки та харчових виробів; функціонально-галузеву – з виділенням відповідних продовольчих (продуктових) вертикалей; територіальну, за якою розрізняють загальнодержавний, регіональний та районний підкомплекси;
- здійснено оцінку економічного стану продовольчого підкомплексу на основі застосовування системи запропонованих автором показників, що характеризують виробництво і споживання основних видів продовольчих товарів;
- обґрунтовано критерії ефективності функціонування продовольчого підкомплексу з визначенням ефективності виробничої діяльності його складових і досягнення продовольчої незалежності країни;
- запропоновано визначати конкурентоспроможність виробничої діяльності підприємств продовольчого підкомплексу з використанням рейтингової оцінки за системою показників: вартістю товарної продукції у розрахунку на 1 га сільгоспугідь (для сільгосппідприємств) та на 1 грн основних виробничих засобів (для промислових); розміром матеріально-грошових затрат на одиницю вартості товарної продукції; рівнем рентабельності виробництва; часткою підприємства на ринку (що визначається як відношення одержаної ним грошової виручки до загальної величини останньої по регіону);
удосконалено:
- систему показників економічної ефективності функціонування продовольчих підкомплексів різних рівнів – народногосподарського, регіонального, районного (з урахуванням їх особливостей);
- методику визначення прогнозних обсягів виробництва основних видів харчової продукції, в основу якої покладено фактори, що впливають на їх розміри: досягнуті обсяги виробництва й імпорту продовольчих товарів, внутрішньогосподарське та внутрішньодержавне їх використання, експортні поставки та напрями їх змін у перспективі;
- методичні підходи до визначення орендної плати за землю – на основі ринкової вартості орендованих ділянок;
дістали подальшого розвитку:
- поділ наукових позицій вчених-економістів на три групи за ступенем забезпечення потреб українського населення продовольчими товарами: вітчизняного виробництва; вітчизняного й імпортованого; із застосуванням двох критеріїв – наявності на ринку кількості продовольства, достатньої для підтримання здорового способу життя людей, та його доступності для всіх верств населення;
- оцінка рівня конкурентоспроможності окремих видів продукції – шляхом відношення цін їх реалізації даним підприємством до середніх цін ідентичних продуктів на регіональному ринку;
- пропозиції щодо визначення орендної плати, збільшення термінів оренди сільськогосподарських земель та удосконалення орендних відносин (з урахуванням відтворення родючості ґрунтів), вилучення з обороту деградованих земель, розвитку іпотеки, здійснення державного та громадського контролю за використанням земель, активізації діяльності консалтингових служб, введення екологічних платежів і заохочувальних стимулів;
- порядок оподаткування сільгосптоваровиробників (стосовно доцільності їх бюджетного дотування в розрахунку не на гектар посівів, а на одиницю виробленої продукції, здійснення нарахування ПДВ за більш низькими ставками, диференційованими по рослинницьких і тваринницьких галузях залежно від середніх рівнів їх прибутковості) та кредитування (щодо посилення ролі й удосконалення механізму надання товарних кредитів).
Практичне значення одержаних результатів. Результати наукових досліджень щодо сутності продовольчої безпеки та продовольчого підкомплексу АПК, методики оцінки економічного стану та ефективності функціонування останнього, виявлені тенденції розвитку підкомплексу, а також конкретні заходи щодо вирішення назрілих проблем становлять практичну цінність для управлінських структур підкомплексу, фахівців і керівників сільськогосподарських і промислових підприємств, науковців та студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів цього профілю.
Значна частина запропонованих дисертантом рекомендацій щодо удосконалення структури продовольчого підкомплексу та підвищення ефективності його функціонування нині впроваджується в практику Миколаївської, Одеської і Херсонської областей (довідки від 06.06.07 р. №285/09-02/09-01-28/07, від 20.06.07 р. №16-2-04-587, від 31.05.2007 р. №6-700-4/222 управлінь агропромислового розвитку при їх облдержадміні-страціях та довідка від 01.06.07р. №362-4/252-09 Головного управління економіки Херсонської області).
Пропозиції автора щодо удосконалення методики оцінки стану продовольчої безпеки країни і ефективного функціонування її продовольчого підкомплексу та напрямів його економічного зростання прийнято Міністерством аграрної політики України для втілення у практичну діяльність структурних формувань продовольчого підкомплексу АПК (довідка від 12.06.07р. №37-18-15/9014).
Розробки здобувача (як теоретичні, так і практичні) протягом ряду років використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін («Підприємництво та агробізнес», «Економіка», «Організація виробництва», «Планування», «Стратегічний менеджмент» та ін.) (довідка від 24.07.2007 р. №1455).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції, викладені у дисертації, сформульовані і обґрунтовані автором особисто. Матеріали наукових статей, виданих у співавторстві, використані у дисертації лише в частині, яка належить особисто здобувачеві.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на 15 міжнародних, 2 всеукраїнських і 6 регіональних конференціях:
- міжнародних: «Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи» (29-30 листопада 2001 р., м. Миколаїв); «Соціально-економічні проблеми в пореформений період» (23-24 вересня 2004 р., м. Миколаїв); «Ринкова трансформація економіки АПК» (2-3 грудня 2004 р., м.Харків); «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (3-5 березня 2005 р., м.Житомир); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (5-7 жовтня 2005 р., м. Черкаси); «Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій» (9-10 листопада 2005 р., м. Київ); «Ольвійський форум 2006: стратегії України в геополітичному просторі» (5-7 червня 2006 р., м. Ялта); «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (5-6 жовтня 2006 р., м.Київ); «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (1-2 березня 2007 р., м. Харків); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (11-13 квітня 2007 р., м.Черкаси); «Економічна безпека країни: проблеми теорії і практики в умовах демократичної трансформації форми влади» (24-25 квітня 2007 р., м. Полтава); «Дев’яті річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників» (26-27 квітня 2007 р., м. Київ); «Ольвійський форум 2007: стратегії України в геополітичному просторі» (6-8 червня 2007 р., м.Ялта); «Формирование и функционирование аграрных рынков и их инфраструктуры» (12-14 июня 2007 г., г. Мелитополь); «Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах» (21-22 червня 2007 р., м. Херсон);
- всеукраїнських: «Сучасний культурний простір 2006» (25-27 вересня 2006 р., м. Київ); «Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації (24-25 травня 2007 р. м.Миколаїв);
- регіональних: у Миколаївському державному аграрному університеті (2001-2002, 2004-2007 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано особисту монографію, 6 монографій у співавторстві та 38 наукових статей. Загальний обсяг наукових публікацій становить 44,8 д.а., які особисто належать здобувачеві.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел і 14 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 398 сторінках комп’ютерного тексту. Розрахунковий матеріал представлений у 78 таблицях і на 23 рисунках. Список використаних джерел нараховує 374 найменування.