Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Басейн р. Вісли Басейн р. Дунаю Басейн р. Дністра Басейн р. Південного Бугу Лісостепова зона Українські Карпати Адмініст-ративна область

Подобный материал:

• Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія, 1072.29kb.
• Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
• Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
• Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
• Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Політична географія з основами, 2104.05kb.
• Навчально-методичний комплекс розроблено до програми курсу «Історична географія з основами, 1176.46kb.
• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
• Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
• Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.

Річки довжиною більше 100км

№ п/п.	Назва річки	Площа, км2	Довжина, км
1	2	3	4
Басейн Вісли
1.	Сан	16800	447
2.	Західний Буг	73500	772
Басейн Дунаю
3.	Тиса	153000	966
4.	Боржава	1365	106
5.	Латориця	1400	182
6.	Уж	2010	107
7.	Сирет	47600	521
8.	Прут	27500	910
Межиріччя Дунай-Дністер
9.	Ялпух	3280	142
10.	Когильник	3910	243
11.	Чага	1270	120
12.	Сарата	1250	119
Басейн Дністра
13.	Дністер	72100	1362
14.	Стрий	2060	230
15.	Свіча	1490	107
16.	Ломниця	1530	122
17.	Бистриця	2520	109
18.	Золота Липа	1420	126
19.	Стрипа	1610	147
20.	Серет	3900	242
21.	Збруч	3400	244
22.	Жванчик	769	106
23.	Смотрич	1800	169
24.	Ушиця	1400	122
25.	Мурафа	2440	162
26.	Кучурган	2150	109
Межиріччя Дністер-Південний Буг
27.	Великий Куяльник	1860	150
28.	Тилигул	3550	173
Басейн Південного Бугу
29.	Південний Буг	63700	792
30.	Згар	1100	117
31.	Рів	1162	100
32.	Дохна	1280	174
33.	Савранка	1760	104
34.	Кодима	2470	179
35.	Синюха	16725	111
36.	Велика Вись	2842	165
37.	Гнилий Тікич	3150	156
38.	Гірський Тікич	3525	167
39.	Ятрань	2170	107
40.	Чорний Ташлик	2360	135
41.	Мертвовод	1820	114
42.	Чичиклія	2160	184
43.	Гнилий Єланець	1270	113
44.	Інгул	985	354
45.	Громоклія	1510	114

Додаток Л

Основні характеристики земельних ресурсів у басейнах річок України (у % від площі водозбору)

Річка	Площа водо-збору, км2	Лісис-тість, %	Заболоче-ність, %	Сільсько-господар-ська ос­воєність, %	Розора-ність, %	Еродо-ваність %	Урбані-зація, %
Басейн р. Вісли
Луга	1340	16,5	3,4	73,5	58,5	30,8	6,1
Басейн р. Дунаю
Ріка	1130	61,4	1,4	32,8	9,6	51,4	1,9
Боржава	1360	45,5	0,2	46,4	22,6	20,4	3,2
Басейн р. Дністра
Свіча	1490	64,5	0,3	27,4	15,9	20,0	4,9
Гнила Липа	1220	23,0	0,2	70,7	53,9	60,6	3,9
Бистриця Надвірнянська	1580	46,0	0,9	44,4	34,0	13,0	2,2
Коропець	510	25,3	73,7	64,3	33,8	3,1	-
Мурафа	2440	12,5	0,1	79,8	71,7	51,5	1,6
Басейн р. Південного Бугу
Рів	1160	15,1	1,0	72,4	62,4	49,0	2,4
Савранка	1770	20,4	1,6	73,2	62,8	44,1	1,9
Синюха	16720	8,0	0,6	84,0	78,0	38,7	3,2

Додаток М

Схема фізико-географічного районування території Карпато-Подільського регіону України

Область	Район				Переважаючі типи ландшафтів
1	2				3
Подільська височинна область
зона широколистяних лісів
Західноукраїнський край
I. Розтоцько-Опільська горбогірна	1. Городоцько-Ширецький			Лесові височини з сірими і темно-сірими ґрунтами, з грабовими дібровами.
	2. Миколаївсько-Бережанський			Акумулятивно-денудаційні височини, з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, грабовими і буковими дібровами.
	3.Гологір ський			Структурно-денудаційні височини, сильно розчленовані, з сі­ри­ми і темно-сірими лісовими ґрунтами, грабовими і буковими дібровами.
	4. Ходорівський			Високі дністерські тераси з чорноземами опідзоленими та тем­но-сірими лісовими ґрунтами, острівними дубовими дібровами.
II. Західно-Подільська височинна	5. Вороняцький			Структурно-денудаційні височини, сильно розчленовані, з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, грабовими і буко­вими дібровами.
	6. Зборівсько-Теребовлянський			Акумулятивно-денудаційні височини, з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, грабовими і буковими дібровами.
	7. Гримайлівсько-Гусятинський			Лесові височини, розчленовані долинами, врізаними в палео­зойські відклади, з чорноземами типовими мало гумусними і чор­но­земами опідзоленими, з острівними дубовими дібровами.
	8. Збаразько-Смотрицький (Товтровий)			Товтрові височини, пасмово-горбисті, закарстовані, складені ри­фо­вими вапняками, з сірими лісовими ґрунтами та чорно­земами карбонатними, з грабовими дібровами
	9. Чортківсько-Кам‘я­нець-Подільський			Високі дністерські тераси, розчленовані долинами, врізаними в палеозойські відклади, з сірими і темно-сірими лісовими ґрун­та­ми, чорноземами глибокими, з грабовими дібровами.
III. Середньо-Подільська височинна	10. Кременецький			Лесові височини, з сірими і темно-сірими ґрунтами, з грабо­вими дібровами.
	11. Вілійсько-Ізяс­лавський			Лесові височини, розчленовані долинами, врізаними в па­лео­зойські відклади, з чорноземами типовими мало гумусними і чорноземами опідзоленими, з острівними дубовими дібро­вами.
	12. Грицівсько-Любарський			Лесові височини, розчленовані долинами, врізаними в палео­зойські відклади, з чорноземами типовими мало гумусними і чорноземами опідзоленими, з острівними дубовими дібровами.
	13. Ланівецько-Теофіпольський			Лесові височини, розчленовані долинами, врізаними в палео­зойські відклади, з чорноземами типовими мало гумусними і чорноземами опідзоленими, з дубовими діброва­ми
	14. Старокостянтинів-ський			Лесові денудаційні височини з чорноземами типовими мало гумусними, сірими лісовими ґрунтами, з дубово-грабовими діб­ро­вами, лучними степами.
	15. Підволочисько-Авратинський			Лесові височини, розчленовані долинами, врізаними в палео­зойські відклади, з чорноземами типовими мало гумусними і чорноземами опідзоленими, з острівними дубовими дібровами.
	16. Красилівсько-Ярмолинецький			Лесові височини, розчленовані долинами, врізаними в палео­зойські відклади, з чорноземами типовими мало гумусними і чорноземами опідзоленими, з острівними дубовими дібровами.
	17. Меджибізько-Дережнянський			Лесові височини з глибокими долинами, врізаними в палео­зойські відклади з сірими лісовими ґрунтами, острівними дубо­во-грабовими дібровами.
	18. Верхньоушицький			Лесові височини, розчленовані долинами, врізаними в палео­зойські відклади, з чорноземами типовими мало гумусними і чорноземами опідзоленими, з острівними дубовими дібровами.
	19. Нижньоушицький			Високі дністерські тераси, розчленовані долинами, врізаними в палеозойські відклади, з сірими і темно-сірими лісовими ґрун­тами, чорноземами глибокими, з грабовими дібровами.
IV. Прут-Дністерська височинна	20. Тлумацько-Городенківський			Акумулятивно-денудаційні височини, закарстовані, з сірими, темно-сірими лісовими ґрунтами та чорноземами опідзо­лени­ми, з острівними буковими лісами.
	21. Заставнівсько-Хотинський			Акумулятивно-денудаційні височини, з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, з грабовими і буковими лісами.
	22. Кельменецько-Сокирянський			Лесові височини, з сірими і темно-сірими ґрунтами, з грабо­вими дібровами.
Лісостепова зона
Подільсько-Придніпровський край
V. Придністерсько-Східно-Подільська височинна	23. Ялтушківсько-Копайгородський		Лесові височини з глибокими долинами, врізаними в палео­зой­ські відклади, з сірими лісовими ґрунтами, острівними дубо­во-гра­бо­вими дібровами.
	24. Митківсько-Клембівський		Лесові височини з глибокими долинами, врізаними в палео­зой­ські відклади, з сірими лісовими ґрунтами, острівними дубо­во-грабовими дібровами.
	25. Жмеринсько-Шаргородський		Лесові височини з глибокими долинами, врізаними в палео­зойські відклади, з сірими лісовими ґрунтами, острівними дубо­во-грабовими дібровами.
УI. Середньобузька височинна	26. Могилів-Подільсько-Ямпільський		Високі дністерські тераси, розчленовані долинами, врізаними в палеозойські відклади, з сірими і темно-сірими лісовими ґрун­тами, чорноземами глибокими, з грабовими дібровами.
	27.Томашпільсько-Піщанський		Лесові височини з глибокими долинами, врізаними в палео­зойські відклади, з сірими лісовими ґрунтами, острівними дубо­во-грабовими дібровами.
	28. Барсько-Літинський		Лесові височини, розчленовані ярами та балками, врізаними до кристалічних порід, з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, з грабовими дібровами.
	29. Браїлівсько-Тульчинський		Лесові височини з глибокими долинами, врізаними в палео­зой­ські відклади, з сірими лісовими ґрунтами, острівними дубо­во-гра­бо­вими дібровами.
	30. Ладижинсько-Бершадський		Лесові височини з глибокими долинами, врізаними в палео­зой­ські відклади, з сірими лісовими ґрунтами, острівними дубо­во-грабовими дібровами.
VIІ. Південно-Подільська височинна	31. Кодимсько-Котовський		Лесові височини, сильно розчленовані ярами та балками, вріза­ними в неогенові відклади, з чорноземами типовими середньо гу­мус­ними, з дібровами із дуба звичайного і дуба скельного.
	32. Балтсько-Савранський		Лесові височини, сильно розчленовані ярами та балками, з чор­но­земами типовими мало гумусними та опідзоленими, грабо­вими дібровами.
	33. Любашівський		Лесові височини, сильно розчленовані ярами та балками, вріза­ними в неогенові відклади, з чорноземами типовими середньо гумусними, з дібровами із дуба звичайного і дуба скельного.
	34. Верхньокучур­ганський		Лесові височини, розчленовані ярами та балками, врізаними до кристалічних порід, з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, з грабовими дібровами.
	35. Куяльницько-Ананьївський		Лесові височини, розчленовані ярами та балками, врізаними до кристалічних порід, з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, з грабовими дібровами.
Українські Карпати
I. Передкарпатська височинна	1. Мостисько-Яворівський	Низькотерасові височини, слабо дреновані, з дерново-підзолис­тими поверхнево-оглеєними дерновими лучними і болотними ґрун­та­ми, дібровами.
	2. Добромильсько-Самбірський	Високо- та середньотерасові височини, розчленовані, з дернови­ми опідзоленими і дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними ґрунтами, буковими дібровами і смереково-ялицевими бучинами.
	3. Дрогобицько-Меденицький	Високо- та середньотерасові височини, розчленовані, з дерновими опідзо­ле­ни­ми і дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними ґрун­тами, буковими дібровами і смереково-ялицевими бучинами.
	4. Стрийсько-Жидачівський	Низькотерасові височини, слабо дреновані, з дерново-підзо­листими поверхнево-оглеєними дерновими лучними і болотними ґрунтами, дібровами.
	5. Долинсько-Калуський	Високо- та середньотерасові височини, розчленовані, з дерновими опідзо­леними і дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними ґрун­тами, буковими дібровами і смереково-ялицевими бучинами.
	6. Завійсько-Ямницький	Високо- та середньотерасові височини, розчленовані, з дерновими опідзоленими і дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними ґрун­тами, буковими дібровами і смереково-ялицевими бучинами.
	7. Надвірнянсько-Печеніжинський	Розчленовані височини з дерново-опідзоленими і сірими опідзоленими ґрунтами, грабовими бучинами.
	8. Обертинсько-Гвіздецький	Високо- та середньотерасові височини, розчленовані, з дерно­ви­ми опідзоленими і дерново-підзолистими поверхнево-оглеє­ними ґрунтами, буковими дібровами і смереково-ялицевими бучинами.
	9. Яблунівсько-Кутський	Високо- та середньотерасові височини, розчленовані, з дерновими опідзоленими і дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними ґрунтами, буковими дібровами і смереково-ялицевими бучинами.
	10. Вижницько-Сторожинецький	Денудаційні височини, ерозійно-зсувні, пасмові і улоговинні, з дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними і сірими лісовими ґрун­тами, дубовими бучинами.
	11. Вашківецько-Глибоцький	Денудаційні височини, ерозійно-зсувні, пасмові і улоговинні, з дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними і сірими лісовими ґрунтами, дубовими бучинами.
П. Зовнішньо-Карпатська	12. Старосамбір-сько-Східницький	Круто- і полого схилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебенюватими ґрунтами, бучинами, буково-ялицевими сураме­нями і вторинними луками.
	13. Вигодсько-Битківський	Глибоко розчленовані височини з дерново-підзолистими поверх­нево-оглеєними в поєднанні з буроземно-підзолистими ґрунтами, з ялицево-смерековими бучинами.
	14. Космацько-Виженський	Крутосхилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебеню­ва­тими ґрунтами з ялицево-смерековими бучинами і вторинними луками.
	15. Славсько-Сколівський	Крутосхилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебеню­ватими ґрунтами, смереково-ялицевими бучинами і вторинними луками.
	16. Верхньо­свіцько-Верхньо-бистрицький	Крутосхилові середньогір‘я. з бурими гірсько-лісовими щебе­нюватими ґрунтами, буково-ялицевими сураменями.
	17. Криворів­нянсько-Дихтинецький	Крутосхилові середньогір‘я. з бурими гірсько-лісовими щебе­ню­ва­тими ґрунтами, буково-ялицевими сураменями.
Ш. Вододільно-Верховинська	18. Турківсько-Опорецький	Пологосхилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебеню­ватими ґрунтами, смереково-ялицевими бучинами і вторинними луками.
	19. Торунсько-Лопухівський	Пологосхилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебеню­ватими ґрунтами, смереково-ялицевими бучинами і вторинними луками.
	20. Ясінянський	Пологосхилові середньогір‘я з бурими гірсько-лучно-бурозем­ними ґрунтами, криволіссям і гірськими луками.
	21. Ворохтян­сько-Пу­тиль­сь­кий	Крутосхилові середньогір‘я, з бурими гірсько-лісовими щебеню­ва­тими ґрунтами, су бучинами і бучинами.
	22. Ужоцько-Жденівський	Пологосхилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебеню­ватими ґрунтами, смереково-ялицевими бучинами і вторинними луками.
	23. Воловецько-Колочавський	Пологосхилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебеню­ватими ґрунтами, смереково-ялицевими бучинами і вторинними луками.
IV. Полонинсько-Чорногірська	24. Стужинсько-Рунський	Виположені передгір‘я, розчленовані. з буроземно-підзолистими ґрунтами, виноградниками, садами.
	25. Боржавсько-Краснянський	Круто- і пологосхилові низькогір‘я, з бурими гірсько-лісовими ще­бе­нюватими і буроземно-підзолистими ґрунтами, бучинами, дубовими бучинами.
	26. Свидовецько-Чорногірський	Субальпійські середньогір‘я, розчленовані, з гірсько-лучно-буро­земними ґрунтами, криволіссям і гірськими луками (полонинами).
	27. Гринявсько-Яровицький	Крутосхилові середньогір‘я, з бурими гірсько-лісовими щебеню­ватими ґрунтами, буково-ялицевими сураменями.
V Марма-роська	28. Рахівсько-Чивчинський	Субальпійські випукловершинні середньогір‘я з гірсько-лучно-бу­роземними і гірсько-торфово-буроземними щебенюватими ґрун­тами, кам’яними розсипами, криволіссям і гірськими луками (полонинами).
VІ. Вулканічно-міжгірно-улоговинна	29. Невицько-Чинадіївський	Круто- і полого схилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебенюватими ґрунтами, бучинами, дубовими бучинами.
	30. Туріївсько-Свалявський	Крутосхилові низькогір‘я (з відслоненням юрських вапняків) з бурими гірсько-лісовими щебенюватими ґрунтами, дубовими бучинами.
	31. Угольсько-Нересницький	Круто і пологосхилові низькогір‘я з бурими гірсько-лісовими щебенюватими ґрунтами, бучинами вторинними луками.
	32. Хустсько-Солотвинський	Улоговини пологосхилові з бурими гірсько-лісовими щебе­нюватими і дерново-буроземними ґрунтами, дубовими бучи­нами і вторинними луками.
	33. Іршавський	Острівні горбогір‘я з буроземно-підзолистими ґрунтами, букови­ми дібровами, виноградниками, садами.
УП. Закарпатська низовинна	34. Чоп- Мукачівський	Низькотерасові низовини, плоскі, місцями заболочені, сугли­нисті і піщано-галечникові з дерновими опідзоленими і лучними ґрунтами, дібровами і луками.
	35. Берегівсько-Мужієвський	Острівні горбогір‘я з буроземно-підзолистими ґрунтами, буко­вими дібровами, виноградниками, садами.

Додаток Н

Функціональне призначення природоохоронних територій

№ п/п.	ПОТ*	Сутність
1	2	3
1.	Заказники	ПТК (ПАК),** у яких зберігаються і відтворюються ПТК або їх компоненти.
2.	Пам’ятки природи	Окремі унікальні природні утворення, що мають особливе приро­доохоронне, наукове, естетичне й пізнавальне значення, з метою збере­ження їх у природному стані.

Продовження додатку Н

1	2	3
3.	Заповідні урочища	ПТК (ПАК), на яких забороняється будь-яка діяль­ність, що порушує природні процеси, мають наукове, при­ро­доохоронне й естетичне зна­чення, для збереження їх у природному стані.
4.	Ботанічні сади	Установи, які створюються з метою збереження, ви­вчен­ня, акліма­тизації, розмноження та господар­ського використання рідкісних і типо­вих видів місцевої та світової флори.
5.	Дендрологічні парки	Установи, які створюють для збереження і вивчення у спе­ціально створених умовах різноманітних видів де­рев і чагарників та їх компо­зицій з метою наукового, культурного, рекреаційного та іншого вико­рис­тання
6.	Зоологічні парки	Природоохоронні культурно-освітні установи, які утворюються для організації екологічної освітньо-ви­ховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзо­тичних та місцевих видів тварин, збереження їх гено­фонду, вивчення дикої фауни та розробки наукових основ її розведення у неволі.
7.	ППСПМ***	Природоохоронні й рекреаційні установи з визначними та цінними зразками паркового будівництва для охорони та використання їх в естетичних, наукових, природоохоронних й оздоровчих цілях

* ПОТ–природоохоронні території.

** ПАК–природно-аквальні комплекси.

*** ППСПМ – парки-памятки садово-паркового мистецтва.


Додаток О

Державні заказники Карпато-Подільського регіону

№ п/п.	Назва державного заказника	Адміністра-тивний район	Адмініст-ративна область	Статус заповід-ності	Пло- ща, га	У % від загаль-ної площі ПОТ області
1	2	3	4	5	6	7
1.	Апшинецький	Рахівський	Закарпатська	Гідрологіч-ний	105	0,9
	Башта	Летичівський	Хмельницька	Гідрологіч-ний	250	6,6
	Бердо	Сколівський	Львівська	Ландшафт-ний	1085	45,7
	Білий Потік	Рахівський	Закарпатська	Лісовий	378	3,2
	Білянський ліс	Ямпільський	Вінницька	Ботанічний	218	6,0
	Брадульський	Тячівський	Закарпатська	Ландшафт-ний	1026	8,8
	Бредулецький	Надвірнянський	Івано-Франківська	Лісовий	116	3,8
	Буго-Деснянський	Вінницький	Вінницька	Зоологічний	1072	29,5
	Великодоброн- cький	Ужгородський	Закарпатська	Зоологічний	1736	14,9
	Вендичанська Долина	Могилів-Подільський	Вінницька	Ботанічний	373	10,2
	Веселівський	Кременецький	Тернопільська	Ботанічний	151	1,1
	Гарячківська дача	Крижопільський	Вінницька	Ботанічний	137	3,8
	Гладинський	Тячівський	Закарпатська	Ботанічний	130	1,1
	Голицький	Бережанський	Тернопільська	Ботанічний	60	0,4
	Городоцький	Городоцький	Хмельницька	Ботанічний	150	4,0
	Грабарківський	Могилів-Подільський	Вінницька	Ландшафт-ний	487	13,4
	Дача Галілея	Чортківський	Тернопільська	Лісовий	1856	13,6
	Джерело	Глибоцький	Чернівецька	Лісовий	139	1,0
	Довжоцький	Кременецький	Тернопільська	Ботанічний	105	0,8
	Драницький	Новоселицький	Чернівецька	Орнітологіч-ний	80	0,6
	Дяківці	Літинський	Вінницька	Ботанічний	223	6,1
	Жижавський	Заліщицький	Тернопільська	Ботанічний	155	1,1
	Зачарована Долина	Іршавський	Закарпатська	Геологічний	150	1,3
	Зубровиця	Сторожинецький	Чернівецька	Зоологічний	10200	71,9
	Іванковецький	Городоцький	Хмельницька	Ландшафт-ний	796	21,0
	Івахновецький	Чемеровецький	Хмельницька	Ландшафт-ний	155	4,1
	Іллінецький	Іллінецький	Вінницька	Ботанічний	432	11,9
	Касперівський	Борщівський, Заліщицький	Тернопільська	Ландшафт-ний	818	6,0
	Кевелівський	Рахівський	Закарпатська	Лісовий	320	2,7
	Кедринський	Тячівський	Закарпатська	Ботанічний	166	1,4
	Керничний	Тячівський	Закарпатська	Ботанічний	107	0,9
	Кливський	Надвірнянський	Івано-Франківська	Ботанічний	104	3,4
	Княжпільський	Кам’янець-Подільський	Хмельницька	Ландшафт-ний	310	8,2
	Козакова долина	Тисменицький	Івано-Франківська	Ландшафт-ний	949	31,1
	Кошарницький	Городоцький	Хмельницька	Ландшафт-ний	120	3,7
	Криве	Ямпільський	Вінницька	Ботанічний	226	6,2
	Лешнівський	Бродівський	Львівська	Ботанічний	58	2,4
	Лужки	Вижницький	Чернівецька	Ландшафт-ний	964	6,8
	Лунківський	Сторожинецький	Чернівецька	Лісовий	106	0,7
	Марксова дубина	Немирівський	Вінницька	Лісовий	295	8,1
	Медоборський	Гусятинський, Підволочиський	Тернопільська	Геологіч-ний	8701	63,9
	Маломолинців-ський	Красилівський, Хмельницький	Хмельницька	Гідрологіч-ний	410	10,8
	Моначинський	Волочиський	Хмельницька	Гідрологіч-ний	206	5,4
	Обіжівський	Заліщицький	Тернопільська	Ботанічний	162	1,2
	Панівецька Дача	Кам’янець-Подільський	Хмельницька	Ботанічний	923	24,4
	Петрівецький	Сторожинецький	Чернівецька	Лісовий	170	1,2
	Пожератульський	Надвірнянський	Івано-Франківська	Орнітоло-гічний	209	6,8
	Радомирський	Рахівський	Закарпатська	Ботанічний	486	4,2
	Річанський	Іршавський	Закарпатська	Зоологіч-ний	2408	20,6
	Садки	Надвірнянський	Івано-Франківська	Ландшафт-ний	995	32,6
	Свидовецький	Рахівський	Закарпатська	Ландшафт-ний	1471	12,6
	Семиківський	Козівський Теребовлянський	Тернопільська	Гідрологіч-ний	164	1,2
	Серетський	Зборівський, Тернопільський	Тернопільська	Гідрологіч-ний	1192	8,7
	Сколівський	Сколівський	Львівська	Лісовий	1272	53,6
	Соколові скелі	Перечинський	Закарпатська	Орнітоло-гічний	606	5,2
	Совицькі болота	Кіцманський	Чернівецька	Гідрологіч-ний	105	0,7
	Стебник	Вижницький	Чернівецька	Ландшафт-ний	1656	11,7
	Стужиця	Великоберезнянський	Закарпатська	Лісовий	2592	22,2
	Тавпиширків-ський	Надвірнянський	Івано-Франківська	Ботанічний	424	13,9
	Товтринська стінка	Заставнівський	Чернівецька	Карстовий	15	0,1
	Турова дача	Рожнятівський	Івано-Франківська	Гідрологіч-ний	255	8,4
	Устянська дача	Бершадський	Вінницька	Ботанічний	173	4,8
	Цецино	Кіцманський	Чернівецька	Ландшафт-ний	437	3,1
	Циківський	Кам’янець-Подільський	Хмельницька	Ландшафт-ний	290	7,6
	Чайковицький	Самбірський	Львівська	Гідрологіч-ний	119	5,0
	Чапля	Кам’янець-Подільський	Хмельницька	Ботанічний	177	4,7
	Чистилівський	Тернопільський	Тернопільська	Орнітоло-гічний	321	2,4
	Чорний Діл	Путильський	Чернівецька	Ландшафт-ний	263	1,8
	Чорний Потік	Заставнівський	Чернівецька	Геологіч-ний	49	0,3