Світ після Другої світової війни
| Вид материала | Урок |
- Одна з країн постсоціалістичної Європи, сучасна територія якої сформувалася після Другої, 45.85kb.
- План вступ Початок другої світової війни І Україна Окупація українських земель фашистською, 214.4kb.
- Тової війни, колишний в`язень концтабору під час Другої світової війни та особа, яку, 24.47kb.
- Зміни у державному устрої І праві урср у період другої світової війни, 1140.09kb.
- Світ після Другої світової війни, 176.78kb.
- Україна в роки другої світової війни та післявоєнної відбудови (1939 початок 1950-х, 217kb.
- Вадим Джувага: Українці на полях другої Світової, 63.13kb.
- Застосування багаторівневого маркетингу та його особливості, 57.14kb.
- Myreferatik in ua, 62.63kb.
- Реферат на тему: застосування багаторівневого маркетингу та його особливості, 58.1kb.
Тема. Світ після Другої світової війни.
Цілі уроку:
- визначити підсумки і наслідки Другої світової війни;
- виокремити основні проблеми, що виникли в ході повоєнного облаштування світу;
- зазначити тенденцію біполярності повоєнного світу та розібрати причини її виникнення;
- підкреслити значення факту створення ООН як вищого щаблю розвитку міжнародних відносин.
Очікувані результати.
Після уроку учні зможуть:
- визначати підсумки і наслідки Другої світової війни;
- використовуючи історичну карту, визначати зміни політичної карти світу після завершення Другої світової війни;
- характеризувати процес створення ООН і воєнно-політичних блоків НАТО, ОВД та їх структуру;
- тлумачити і застосовувати терміни і поняття: біполярний світ, міжнародний трибунал, доктрина Трумена, план Маршалла, «холодна війна», Рада Безпеки, НАТО, ОВД та ін.;
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: заняття за модульно-розвивальною технологією.
Обладнання: підручники, атласи, контурні карти, дидактичний матеріал, схеми.
Випереджувальне завдання:
- опрацювати матеріал підручника;
- ознайомитись з картою «Міжнародні відносини після Другої світової війни»;
- підготувати повідомлення на тему «Роль ООН у сучасному світі»;
- окремим учням підготувати інформаційні проекти «ООН», «НАТО», «ОВД».
Цільовий план дій.
Заняття складається з шести модулів.
Модулі І- ІІ
Установчо-мотиваційний та змістовно-пошуковий.
Зазначаються цілі заняття, відбувається проектування навчальної діяльності, формуються мотивації до навчальної роботи, організується моделювання простору для навчального пошуку нових знань, проводиться мобілізація всіх можливих засобів пізнавальної діяльності.
Модуль ІІІ - ІV
Оцінно-смисловий та адаптивно-перетворюючий.
Відбувається первинне осмислення набутих знань та самоконтроль (робота в групах, ігрова методика), вдосконалення вмінь та навичок, застосування знань у нестандартній ситуації (самостійна робота учнів).
Модуль V - VІ.
Системно-узагальнюючий та контрольно-рефлексивний.
Відбувається формування цілісної системи особистих знань, аналіз і встановлення зв’язків між поняттями та явищами (проблемне завдання), проводиться самоаналіз та самооцінка учнями своєї роботи на занятті.
Банк інформації:
- пам’ятки;
- завдання;
- теоретичний матеріал по темі;
- історичні карти;
- схеми та таблиці;
Методичні рекомендації по проведенню заняття.
Модулі І – ІІ
На цьому етапі заняття учні ознайомлюються з цілями уроку та очікуваними результатами, а також з планом проведення заняття. Роздається дидактичний матеріал, формуються робочі групи (для зручності роботи по четверо учнів).
Вступне слово
Перемога Об'єднаних Націй - Сполучених Штатів Америки, Радянського Союзу, Великої Британії, Франції, Китаю - та їхніх союзників над державами-агресорами у Другій світовій війні зумовила докорінну зміну сил у світі. Німеччина, Італія, Японія, що раніше належали до великих держав, внаслідок воєнної поразки виявилися в економічному відношенні суттєво ослабленими, причому Німеччина та Японія на певний час залишилися поза межами міжнародного співтовариства. В результаті війни великих матеріальних втрат зазнали й держави-переможниці - Велика Британія і Франція, що значно послабило їх міжнародні позиції.
На авансцену світової політики вийшли дві наддержави - США і СРСР.
Важливою подією у повоєнних міжнародних відносинах стало створення Організації Об'єднаних Націй (ООН).
Головними цілями ООН Статут визначав підтримання міжнародного миру, попередження й усунення загрози агресії, розв'язання міждержавних суперечок мирним шляхом, повага до права кожної нації на самовизначення тощо.
Важливу роль у покаранні військових злочинців відіграли Нюрнберзький (20 листопада 1945 р. - 1 жовтня 1946 р.) та Токійський (травня 1946 р. - 12 листопада 1948 р.) Міжнародні військові трибунали.
По закінченні війни країни-переможниці підписали мирні договори з колишніми союзниками Німеччини, їх тексти було розроблено на Паризькій мирній конференції у 1946 р.
На завершальному етапі війни Червона армія, відкинувши німецькі та союзні їм війська з території СРСР, захопила країни Центральної та Східної Європи, в яких було встановлено тоталітарні комуністичні режими
Участь Радянського Союзу у війні проти Японії дала йому змогу поширити свій вплив на ряд держав і територій на Сході.
Таким чином, після Другої світової війни в орбіту комуністичного панування на чолі з Радянським Союзом увійшли кільканадцять держав, територія яких становила 12 млн км2, а населення - понад 700 І. Виник комуністичний табір (26 % території й 35 % населення світу що в офіційній пропаганді став іменуватися «світовою соціалістичною системою», який протиставив себе західному світу.
За таких обставин Сполучені Штати Америки взяли на себе роль лідера вільного світу, що остерігався поглинення Радянським Союзом.
Відповідно до програми відбудови і розвитку Європи («план Маршалла») 17 європейських країн впродовж 1948—1952 рр. отримували американську економічну допомогу. У 1949 р. США, Канада і десять західноєвропейських держав (зокрема Велика Британія, Франція, Італія) уклали Північноатлантичний договір про спільну оборону (НАТО), який мав стати бар'єром для радянської експансії у Західну Європу.
СРСР у 1955 р. відповів створенням Організації Варшавського Договору (СРСР, Болгарія, Угорщина, Східна Німеччина, Румунія, Чехословаччина, Польща, Албанія (остання згодом залишила його).
Отже, утворилися два воєнно-політичних блоки держав, очолювані, відповідно, Сполученими Штатами Америки і Радянським Союзом,
Так утвердилася біполярна (двополюсна) структура міжнародних відносин - протистояння двох наддержав, двох воєнно-політичних блоків. Конфлікт між ними набув широкомасштабного виміру, вилився у так звану «холодну війну», яка тривала чотири десятиліття - до кінця 80-х років.
Це основні тези нашої сьогоднішньої теми. А для розуміння і закріплення цих положень, ми будемо опрацьовувати їх за допомогою різних прийомів.
(тези бажано виписати на дошку)
- перемога держав антигітлерівської коаліції;
- протистояння СРСР і США(біполярний світ);
- створення ООН;
- міжнародні військові трибунали;
- поділ сфер впливу – НАТО і ОВД;
- «холодна війна».
Модулі ІІІ - ІV.
На цьому етапі уроку важливо осмислити і застосувати набуті знання (активізація опорних знань), учні повинні усвідомити чи можуть вони покладатися на свої навички роботи з навчальним матеріалом. Завдання включають матеріал попередніх занять та матеріал, який вони готували самостійно.
Робота з картами. Додаток 1, 2. (У першому завданні учні виконують завдання індивідуально, друге завдання виконується групою)
Робота з поняттями і термінами. Додаток 3. (Кожен отримує індивідуальне завдання)
Робота з датами. Додаток 4. (Групова робота)
Підсумки роботи груп записуються на дошці.
Модулі V-VІ.
На даному етапі заняття та під час самостійної роботи аналізується розуміння учнями теоретичного матеріалу теми, розвивається вміння систематизувати, узагальнювати, та співвідносити засвоєні знання.
Робота з таблицею. Додаток 5. (Групова робота)
Робота з схемами. Додаток 6,7. (Робота в групах, для перевірки правильності складання схем, великі схеми на дошці складаються експертами)
Після закінчення кожного виду роботи обов’язково звіряється правильність виконання завдань, та проводиться самооцінка роботи на занятті (учнями заповнюється контрольно-рейтингова картка).
Узагальнення уроку. Рефлексія та самоаналіз оволодіння матеріалом.
Домашнє завдання (в залежності від рівня оволодіння матеріалом, акцент робиться на той вид роботи, де є прогалини в знаннях і вміннях)
Контрольно-рейтингова картка
учня_______________________
Тема: світ після Другої світової війни
| | Я вмію працювати з схемами і таблицями 1 – 5 бали | Я вмію працювати з картою 1 – 4 бали | Я знаю історичні поняття і терміни 1 – 3 бали | Я знаю дати історичних подій 1-2 бали | Загальна кількість балів | ||
| Оцінка учня | | | | | | | |
| Оцінка викладача | | | | | | | |
| Атестаційний бал | | | | | | ||
Список використаної літератури.
Міністерство освіти і науки України. Історія України. Всесвітня історія. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів./ К.: Перун, 2005.
Бураков Ю.В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. Всесвітня історія: новітні часи. 1945 – 1998./ К.: Генеза, 1998.
Пивовар С., Слісаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія: новітній період. 1945 – 1997. Посібник./ К.: Академія, 1998.
Гісем О.В. Всесвітня історія. 11 клас: плани –конспекти уроків / Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2004.
Васильєва Л.Д., Васильєв О.О. Всесвітня історія 11 клас: опорні конспекти. Посібник для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв. За ред. В.О. Гісема. / Камянець-Подільський: Абетка, 2002.
Воропаєва В.В., Татаринов М.В. Всесвітня історія 11 клас. Готові дидактичні набори до уроків /Х.: «Основа», 2007.
Середняцька Г.В. Всесвітня історія. 11 кл. Опорні конспекти./ К.: Видавництво А.С.К., 2007.
Желіба О. Новітня історія в документах, завданнях, графіках, схемах, таблицях. Посібник із всесвітньої історії. 11 кл../К.: Видавничий дім "Шкільний світ": Видавництво Л.Галіцина, 2000.
Атлас. Новітня історія (1939 – 2004 рр.). 11 кл. / К.: Картографія, 2004.
Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром. / Х.: Основа, 2006.
Кемерова Т.Ю., Скирта І.М. Всесвітня історія 2 пол. ХХ ст.. 11 кл. Практичні роботи. / Х.: Весна, 2007.
Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. Практикум для вчителя. / Х.: Основа, 2007.
Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. / Х.: Основа, 2005.
Остапенко В. Всесвітня історія 11кл. Книга для читання.// Історія України, № 21 – 24, 2007.
Сотниченко В. Дидактичні та методичні засади запровадження інноваційних технологій в умовах переходу до кредитно-модульно системи навчального процесу. // Історія в школі. № 5, 2005.
Левітас Ф. Сучасний урок: основні вимоги до організації навчального процесу. // Історія в школі. № 12, 2006.
Пометун О., Фрейман Г., Пізнавальні вміння, як компонент змісту шкільної історичної освіти. // Історія в школі. № 6, 2006.
Десятов Д. Л. Конструювання завдань для тематичного оцінювання вмінь та знань учнів. // Історія та правознавство. № 2, 2008.
Десятов Д.Л. Організація практичних робіт з історичною картою на уроці. // Історія та правознавство. № 2, 2005.
Мазак С. Пам’ятки для учнів при використанні на уроках з суспільствознавчих дисциплін. // Історія та правознавство. № 6, 2008.
Садкіна В. І. Як зробити урок. Цікаві педагогічні знахідки. // Педагогічна академія пані Софії. Лютий 2008.
Богданова О. Використання методик критичного мислення на уроках історії. // Історія України. № 9, 2006.
Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії // Історія та правознавство. № 9, 2007.
maps.htm
Матеріали для домашнього опрацювання
Основні дати
- 4—11 лютого 1945 р. — Кримська конференція лідерів країн СРСР, США, Великої Британії;
- 2 травня 1945 р. — капітуляція Берліна;
- 8 травня 1945 р. — підписання акта про беззастережну капітуляцію Німеччини;
- 17 липня — 2 серпня 1945 р. — Потсдамська конференція СРСР, США, Великої Британії;
- 6, 9 серпня 1945 р. — атомні бомбардування США японських міст Хіросіма і Нагасакі;
- 2 вересня 1945 р. — підписання акта про капітуляцію Японії. Завершення Другої світової війни;
- 24 жовтня 1945 р. — створення Організації Об'єднаних Націй.
- 25 квітня — 26 червня 1945 р. — установча конференція ООН у Сан-Франциско;
- 24 жовтня 1945 р. — офіційна дата створення ООН. Затвердження Статуту організації;
- 29 липня — 15 жовтня 1946 р. — Паризька мирна конференція;
- 10 лютого 1947 р. — підписання мирних договорів із союзниками Німеччини (Італією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією).
Терміни
Берлінська (Потсдамська) конференція – після завершення війни у Європі 17 липня — 2 серпня 1945 р. відбулася Потсдамська конференція "великої трійки". Делегацию СРСР очолював Й, Сталін, США репрезентував президент Г. Трумен , який заступив померлого у квітні 1945 р. Ф. Рузвельта, а Велику Британію спочатку У.Черчилль, а потім лідер лейбористів, які перемогли на парламентських виборах, К. Еттлі. На конференції було вирішено питання про майбутнє Німеччини, де мали бути проведеніі денацифікація, демілітаризація, декартелізація і демократизація.
Кримська (Ялтинська) конференція - 4-11 лютого 1945р відбулася нова зустріч "великої трійки". В її роботі взяли участь Й. Сталін, Ф. Рузвельт, В. Черчилль, міністри закордонних справ В.М. Молотов, Е. Стеттініус, А. Іден та ін. Конференція, засідання якої проходили в Лівадійському палаці, свою роботу почала з докладного обговорення ситуації на фронтах війни в Європі. Розглядали на конференції й питання про вступ СРСР у войну на Далекому Сході. Було домовлено про те, що за два-три місяці після капітуляції Німеччини і закінчення війни в Європі Радянський Союз вступить у війну проти Японії
Організація Об'єднаних Націй (ООН) — міжнародна організація, яка обєднує на добровільних засадах 191 країн світу (заданими 2006 р.). Створена з ініціативи Великої Британії, СРСР, США (Статут набув чинності 24 жовтня1945 р.). Напрями діяльності: підтримка і зміцнення миру та безпеки, розвиток співробітництва між державами, вирішення глобальных економічних і науково-технічних проблем, розширення співробітництва держав зрізними соціальними системами тощо.
Організація Варшавського Договору (ОВД) – військово-політичний блок комуністичних країн створений на противагу НАТО у травні 1955 р до якого увійшли СРСР, Польща, НДР, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Албанія. Припинив своє існування в 1990 р.
Організація Північноатлантичного договору (НАТО) – організація Північноатлантичного договору, створена 1949 р.з метою захисту країн Західної Європи від «комуністичної загрози». Початково туди входило 12 держав. На сьогоднішній день до складу НАТО входить 24 країни.
Нюрнберзький процес (20 листопада 1945 – 1 жовтня 1945 р) – міжнародний військовий трибунал, який був створений урядами СРСР, США, Великої Британії, Франції. Відбулося 403 відкритих засідання. Сторони звинувачення (американська, британська, французька, радянська) додали: 4 тис. документів, 1809 письмових свідчень під присягою, привели 33 живих свідків. Звинувачення складалися з чотирьох пунктів: злочинна змова, злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людства. Агресія Німеччини проти багатьох країн світу була визнана "тяжким міжнародним злочином".
Токійський міжнародний трибунал (травень 1946 р. — листопад 1948 р.) до складу трибуналу ввійшли представники СРСР, США, Великої Британії, Китаю, Франції, Австралії, Канади, Нової Зеландії, Голландії, а згодом до них приєдналися представники Індії та Філіппін. Трибунал розглядав справи японських військових злочинців.
Доктрина Трумена - 12 березня 1947 р. Г. Трумен визначив зміст суперництва між США і СРСР як конфлікт між демократією та тоталітаризмом.
"План Маршалла" - 5 червня 1947 р. держсекретар США Д. Маршалл виступив з промовою післявоєнного відновлення Європи (увійшла в історію як "план Маршалла"). "План Маршалла" передбачав надання фінансової допомоги понад 16 млрд доларів країнам Європи для відновлення їхньої економіки та зміцнення європейської демократії й захисту країн, що опинилися під загрозою комуністичного наступу. 16 західноєвропейських держав приєдналися до "плану Маршалла".
"Холодна війна" - конфронтація і суперництво двох систем — соціалістичної, яка утворилася після Другої світової війни, і капіталістичної — в ідеологічній, економічній, дипломатичній, зовнішньополітичній сферах, боротьбі закраїни "третього світу", нарощуванні ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї масового знищення, всіх видів звичайного озброєння, збільшення чисельності армій, що вело до загрози нової світової війни.