Одеська Національна Юридична Академія Миколаївський Навчальний Центр Прокурорсько-слідчий факультет Кафедра кримінального процесу Прокурорський нагляд в досудових стадіях кримінального процесу диплом

Вид материала

Содержание

Працівники прокуратури
Предмет прокурорського нагляду
Повноваження прокурора
Об’єкти прокурорського нагляду
Суб’єкт прокурорського нагляду
Засоби прокурорського нагляду
Методика прокурорського нагляду
Список використаної літератури
Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство
Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Міністерство Освіти і Науки України

Одеська Національна Юридична Академія

Миколаївський Навчальний Центр

Прокурорсько-слідчий факультет

Кафедра кримінального процесу

Прокурорський нагляд в досудових стадіях кримінального процесу

Дипломна робота

Студента 6-го курсу

Прокурорсько-слідчого факультету

Заочної форми навчання

Рудяка Сергія Олександровича

Допущено до захисту

“___”______2005 року

Завідуючий кафедрою Науковий керівник

Кримінального процесу, ст. викладач кафедри

Доктор юридичних наук кримінального процесу

Професор Дрішлюк Катерина Володимирівна

__________________ Ю.П. Аланін

Миколаїв, 2005 р.

ЗМІСТ:

Вступ..........................................................................................................................3

Розділ І. Поняття і роль прокурорського нагляду в досудовій стадії кримінального процесу............................................................................................9

Співвідношення прокурорського нагляду та судового контролю............9

Розділ ІІ. Поняття та форми прокурорського нагляду на досудовій стадії кримінального процесу (ст..100, 227, 430 КПК України)..................................20

2.1. Прокурорський нагляд в стадії припинення кримінальної справи.........20

2.2. Акти прокурорського реагування.................................................................22

Розділ ІІІ. Прокурорський нагляд за органами дізнання та досудового слідства при протокольній формі кримінальної справи (ст.. 430 КПК України)...........25

Висновок.................................................................................................................55

Список використаної літератури..........................................................................58

Додатки...................................................................................................................62

Вступ

Поняття “прокурорський нагляд” є різноаспектним. Тому прокурорський нагляд, як, до речі, і багато інших понять юридичної науки, таких як “кримінальний”, “цивільний” процес чи криміналістика тощо, - можна і потрібно розглядати і вирізняти і декількох значеннях^¹. Зокрема, прокурорський нагляд потрібно вивчати і розуміти в чотирьох значеннях:

Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності.
Прокурорський нагляд як самостійна галузь права України (хоча з цією тезою погоджуються аж ніяк не всі науковці).
Прокурорський нагляд як самостійна галузь правової (юридичної) науки.
Прокурорський нагляд як самостійний курс навчальної дисципліни.

Саме за такого підходу і потрібно з’ясовувати і в подальшому вивчати суть прокурорського нагляду, його предмет, завдання, систему та ряд інших питань і категорій.

Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності полягає в тому, що згідно з Конституцією України, Законом України “Про прокуратуру” та багатьма іншими нормативно-правовими актами (КПК, ЦПК, ГПК, законами України “Про міліцію”, “Про службу безпеки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність” та ін.) – органами прокуратури України різносторонньо здійснюється одна з основних функцій держави – правоохоронна.

Різносторонньо тому, що: по-перше, прокурорський нагляд, як вид діяльності, - це специфічне функціонування у напрямі нагляду від імені держави і правильним застосуванням законів відповідними численними суб’єктами правозастосування^², а саме:

Кабінетом Міністрів України;
Міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади;
Органами державного і господарського управління та контролю;
Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
Місцевими радами, їх виконавчими органами;
Військовими частинами;
Політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами;
Підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості й незалежності;
Посадовими особами;
Громадянами.

По-друге, прокурорська діяльність не обмежується тільки наглядовою функцією, а охоплює також:

кримінальне переслідування, тобто дізнання та досудове слідство;
координацію діяльності інших правоохоронних органів (органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби та ін.) у спільній боротьбі зі злочинністю;
підтримання державного обвинувачення в суді та представництво в ньому інтересів громадянина або держави.

Деякі моменти потребують пояснення. Якщо все сказане розуміти буквально, то виходить, що прокуратура здійснює нагляд і за кожним громадянином, тобто – майже тотальний нагляд. Але це не так, оскільки наглядова функція, щодо додержання й правильного застосування законів громадянами України, реалізується специфічно. Фактично прокуратура звертає увагу на громадянина тільки тоді, коли той потрапляє, за наявності для цього підстав, в поле її зору, тобто з’являється інформація про вчинення конкретним громадянином протиправних діянь. І що ж далі? Починається кримінальне переслідування правопорушника, якщо з’ясоується факт учинення або підготовки до вчинення злочину. Де ж тут нагляд? Як такого тут немає, оскільки жодного контролю, спостереження за повсякденним додержанням і виконанням громадянами законів не існує. Іншими словами, прокуратура не здійснює нагляду за громадянами, а лише реалізує кримінальне переслідування у вигляді провадження в кримінальній справі, за умови вчинення ними суспільно небезпечних діянь.

Прокурорському нагляду, як виду діяльності уповноважених законом суб’єктів, властиві свої специфічні завдання, суть яких, відповідно до ст.. 4 Закону України “Про прокуратуру”^³, полягає ось у чому:

Захищати від неправомірних посягань на незалежність України, її суспільний та державний лад, політичну та економічну системи, права національних груп і територіальних утворень.
Захищати від неправомірних посягань на соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини і громадянина.
Захищати основи демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Яку самостійна галузь права прокурорський нагляд обумовлюється тим, що в законодавстві України реально існує сукупність правових норм, які регламентують систему і структуру органів прокуратури, принципи та умови їх організації та напрями діяльності, повноваження щодо виявлення й усунення порушень законності, засоби прокурорської діяльності та реагування на ці порушення тощо.

Потрібно зауважити, що позицію щодо визнання за прокурорсько-наглядовим правом самостійного місця в системі права поділяє небагато науковців. В українській правовій науці це питання майже не розглядається, оскільки в останні роки питання прокурорської діяльності не актуальне через неявне суддівське наукове та політичне лобі. Окрім того, пріоритетною є традиційна, але, не видається, консервативна позиція в тому, що оскільки багато норм, які регулюють прокурорський нагляд, містяться в різних галузях права і належать до їх правових інститутів (зокрема до інститутів кримінально-процесуального, цивільно-процесуального права тощо), то немає достатніх підстав для виділення прокурорсько-наглядового або, по-іншому, прокурорського права у самостійну галузь права.

Які контраргументи?

По-перше, вже наголошувалося, що не слід діяльність прокуратури зважувати тільки наглядовими функціями. Якщо з цим погодитися, тоді стає очевидним факт існування самостійної відокремленої системи правових норм, які регламентують цілу сферу суспільних відносин, породжених діяльністю органів прокуратури.

По-друге, з-поміж визнаних галузей права України майже нема таких, норми яких містилися б тільки в одному законодавчому джерелі, що має лише одне місце застосовної приписки, і щоби їхні правові інститути не мали міжгалузевого характеру.

Тому є підстави і норми прокурорської діяльності, у тому числі наглядової, розглядати комплексно у рамках своєї самостійної правової галузі. Звичайно, треба попрацювати над назвою галузі права. Можна називати або “Прокурорсько-наглядове право” або “Прокурорське право”. Хоча можливі й інші варіанти^⁴.

На основі викладеного, прокурорський нагляд як галузь права – це сукупність правових норм, що регулюють відносини, які виникають між учасниками державного та суспільного життя, одним з яких завжди виступає прокурорський працівник.

Прокурорський нагляд як самостійна частина юридичної науки розробляє прокурорського нагляду, вивчає його чинну нормативну базу в цілому й окремі його інститути та норми, практику їх застосування органами прокуратури, а також історію прокуратури України та інші питання.

Метою цього вивчення є пізнання соціальної та правової суті й призначення прокурорського нагляду в сучасному українському суспільстві, запозичення досвіду законодавчого регулювання окремих прокурорсько-наглядових функціональних інститутів у зарубіжних країнах, надання допомоги прокурорам, слідчим, суддям і адвокатам у правильному розумінні, тлумаченні й застосуванні норм прокурорсько-наглядового права тощо.

У науці прокурорського нагляду, за аналогією з іншими юридичними науками, застосовуються відповідні методи пізнання об’єктів дослідження. Методику науки прокурорського нагляду не варто ототожнювати з методикою прокурорського нагляду як виду діяльності. До методів наукового пізнання прокурорського нагляду можна віднести такі групи методів:

Загальний діалектико-матеріалістичний метод пізнання.
Загальнонаукові методи пізнання (спостереження, порівняння, моделювання, описування, розпитування – група суттєво-раціональних методів. Індукція, дедукція, абстрагування та узагальнення, аналогія та конкретизація – група формально-логічних методів. Група кібернетичних і математичних методів).
Спеціальні методи, що поділяються на власні та запозичені з інших наук: соціологічні, психологічні, філософські тощо.

Прокурорський нагляд як самостійний курс навчальної юридичної дисципліни базується на основах науки прокурорського нагляду, нормах права, що регламентують про курську діяльність (тобто на прокурорсько-наглядовому праві) та їх застосування на практиці прокурорськими працівниками.

Предметом “Прокурорського нагляду” є правове регулювання призначення, завдань, функцій, принципів організації та діяльності української прокуратури, її органів та установ, повноваження прокурорів та інших працівників прокуратури під час здійснення наглядових повноважень, кримінального переслідування, участі в розгляді справ судами, реагування на незаконні дії суддів та їх рішень^⁵.

У результаті вивчення теми цієї роботи ми повинні засвоїти теорію прокурорського нагляду, знати прокурорсько-наглядне законодавство і практику його застосування відповідними правоохоронними органами, уміло, правильно тлумачити й застосовувати норми, що регламентують прокурорсько-наглядову діяльність.

Розділ І. Поняття та роль прокурорського нагляду в досудовій стадії кримінального процесу

Співвідношення прокурорського нагляду та судового контролю

Основні поняття прокурорського нагляду – це правові та науково-практичні категорії, що використовуються для позначення і розмежування різноманітних дій, суб’єктів, засобів, явищ, складових елементів прокурорської діяльності тощо^⁶.

Правові поняття містяться в законах (наприклад: прокурор, прокуратура, органи прокуратури, прокурорський нагляд, прокурорський працівник, предмет прокурорського нагляду, повноваження прокурора тощо).

Науково-практичні категорії напрацьовані теорією і практикою прокурорського нагляду (наприклад: об’єкти прокурорського нагляду, суб’єкти прокурорського нагляду, засоби та акти прокурорського нагляду тощо). Більшість правових понять, а тим більше наукових категорій, законодавчо не визначені та формулюються тільки в літературі з теорії прокурорського нагляду, через що не завжди трактуються однозначно. Саме тому є сенс визначитись хоча б деякими поняттями та категоріями.

ПРОКУРОР

Поняття “прокурор” у законах використовується у двох значеннях.

По-перше, прокурор – це посадова особа, що очолює територіальну (районну, міську, обласну тощо) або спеціалізовану (військову, транспортну, природоохоронну тощо) прокуратуру. Відповідно до цього і називаються посади, наприклад: “Прокурор Стрийського району Львівської області”, “Львівський природоохоронний прокурор”, “Військовий прокурор Львівського гарнізону”, “Прокурор Львівської області” тощо.

По-друге, поняття “прокурор” може поширюватись і на дещо ширше коло посадових осіб органів прокуратури. Стаття 56 Закону України “Про прокуратуру” роз’яснює, що під поняттям “прокурор” у цьому законі слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їхні заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їхні заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Компетенція прокурорів, що очолюють відповідні прокуратури, залежить від їхнього рівня. Найбільшими повноваженнями наділено Генерального прокурора України. Менше їх у його заступників. Наскільки нижче рівень прокурора, настільки менше у нього повноважень.

ПРАЦІВНИКИ ПРОКУРАТУРИ

Поняття “працівники прокуратури” є правовим, тобто таким, що має певний нормативний зміст.

Зі змісту багатьох статей Закону (49, 50, 50-1, 53, 55) випливає, що до працівників прокуратури належать оперативні працівники, тобто прокурори, заступники та помічники прокурора, слідчі прокуратури, тобто особи, що мають класні чини чи військові звання (ля військових прокуратур), а також (у вузькому значенні) – наукові та педагогічні працівники освітніх закладів системи прокуратури України^⁷.

ПРЕДМЕТ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ

ПРЕДМЕТ прокурорського нагляду є правовим, оскільки міститься у відповідних статтях Закону України “Про прокуратуру” (зокрема статтями 19, 29). Якщо звернутись до редакції вказаних статей, можна зауважити, що предмет прокурорського нагляду визначається або як “відповідність актів”, або як “додержання законів”. Водночас суть його єдина і повинна означати – додержання та правильне застосування законів юридичними і фізичними (посадовими) особами. Кожному напряму (галузі) прокурорського нагляду притаманним є свій предмет, тобто додержання і правильне застосування законів у певній сфері суспільно-держаний відносин.

Службове призначення цього поняття полягає у використанні його для розмежування галузей прокурорського нагляду.

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА

Повноваження прокурора – правове поняття, що міститься у Законів (статті 7, 8, 9, 10, 10-1, 11, 12, 15 ,16 20, 21, 22, 23, 24, 27 та інші) та статті 13, 25, 227 та інших статтях КПК України. Воно тотожне правам прокурора (право на протест, подання, припис, санкцію тощо).

В юридичній літературі під терміном “повноваження прокурора” розуміють сукупність прав та обов’язків, оскільки виконання прокурором своїх обов’язків відбувається саме шляхом реалізації наданий йому законом прав.

ОБ’ЄКТИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ

Об’єкти прокурорського нагляду – це міністерства, відомства, установи, підприємства, організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, посадові особи, на яких поширюються наглядові повноваження прокурора.

Одні й ті ж органи, заклади, установи та їх посадові особи можуть бути об’єктами різних галузей прокурорського нагляду.^⁸

У широкому розумінні об’єктом прокурорського нагляду виступає також і діяльність названих вище органів, установ, закладів і посадових осіб.

СУБ’ЄКТ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ

Суб’єктом прокурорського нагляду називається учасник прокурорсько-наглядових правовідносин. Зазвичай мають на увазі юридичну чи фізичну особу, додержання та правильне застосування закону якою перевіряється прокурором. Однак і сам прокурор також виступає учасником згаданих прокурорсько-наглядових правовідносин, що виникають на час реалізації ним своїх повноважень, а отже і він також виступає суб’єктом прокурорського нагляду, причому основним.

ЗАСОБИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ

Це – дії та правові акти прокурора, що випливають із його повноважень і за допомогою яких він вирішує оставлені перед ним завдання: виявляти, усувати, попереджати порушення законів, протягування винних осіб до юридичної відповідальності.

МЕТОДИКА ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ

Це – наукове поняття, що означає сукупність методів і способів здійснення прокурором своїх повноважень та вирішення завдань під час проведення перевірок щодо додержання й застосування законів. Методика прокурорського нагляду як виду діяльності напрацьовується практикою та наукою. Найбільш ефективні методи і способи проведення прокурорських перевірок закріплюються в наказах, розпорядженнях, інструкціях Генерального прокурора України, оглядах, інформаційних листах та інших документах офіційного характеру^⁹.

Роль і місце будь-якого державного органу визначається комплексом рис, ознак, критеріїв:

призначення органу державної влади;
функції (напрями діяльності);
повноваження;
порядок формування та підпорядкованості;
система та структура складових та ін.

Конституцією України та Законом України “Про прокуратуру”, що діє сьогодні з багатьма змінами і доповненнями, передбачено чотири функції прокуратури:

підтримання державного обвинувачення в суді;
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом;
нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян^¹⁰.

Водночас Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” від 12 липня 2001 р. закріплено положення, згідно з яким прокуратура продовжує виконувати, відповідно до чинних законів, функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства – до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів із контролю за додержанням законів, та до формування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють їх функціонування.

Що з цього випливає?

По-перше, що до внесення цих змін (зроблених, до речі, внаслідок закінчення терміну дії в Конституції Перехідних положень) у Законі України “Про прокуратуру” містилися повноправні функції “загального нагляду” та “попереднього слідства”. Зараз вони містяться у згаданому законі тільки як тимчасові. У Конституції, вже від моменту її прийняття 1996 р., ці дві функції прокуратури передбачалися лише як тимчасові. Однак реалії такі, що за прокуратурою поки що потрібно зберегти ці функції. І невідомо, на який час.

По-друге, є очевидним той факт, що нині в Україні не існує державного органу, який би ефективніше, ніж прокуратура, виконував функцію нагляду чи навіть контролю за додержанням законів суб’єктами державного і суспільного життя. Окрім цього, не так просто і в організаційному, матеріальному, і навіть політичному аспектах, створити єдиний орган досудового слідства.

Українська законодавча влада прийняла єдино правильне рішення, зважаючи на існуючу в країні економічну, політичну, криміногенну ситуацію.

По-третє, факт збереження за прокуратурою названих функцій, залишив нерозв’язаною і проблему щодо місця прокуратури в системі державних органів влади.

Державна влада відповідно до конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову^¹¹. Якщо проаналізувати функції прокуратури України і особливо залишену функцію загального нагляду та попереднього слідства, можна дійти висновку, що органи прокуратури не належать до жодної з названих гілок влади. Чому?

По-перше, органу законодавчої влади не властиво виконувати функцію слідства, представництва інтересів держави та громадян у судах і підтримання державного обвинувачення.

По-друге, органу виконавчої влади не властиво виконання названих вище, а також наглядових функцій.

По-третє, органу судової влади не властиво здійснювати наглядові функції та функцію попереднього (досудового) слідства.

Якщо колись прокуратура України буде позбавлена функцій загального нагляду, а також функції досудового слідства, тоді, безсумнівно, вона стане забезпечувально-судовим органом, тобто репрезентуватиме судову владу.

Тепер зупинімося на ролі прокуратури в побудові правової держави^¹².

Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчим за рангом прокурорів вищим і генеральному прокуророві, і здійснюють свої повноваження гласно, незалежно від органів державної влади і місцевого самоврядування, інформуючи їх про ста законності й правопорядку.

Прокурорський нагляд має на меті забезпечення верховенства закону, зміцнення законності, захист прав і свобод людини і громадянина, а також – інтересів суспільства і держави.

Blog