Нові програми для загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання
| Вид материала | Документы |
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання Українська, 538.88kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, 889.57kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, 2285kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Затверджено, 1225.34kb.
- Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, 602.24kb.
Діяльнісна змістова лінія
Учень/учениця – активний учасник навчального процесу:
▪ самостійно визначає мету і структуру власної пізнавальної діяльності;
▪ планує та реалізує навчальну і самоосвітню діяльність з урахуванням рекомендацій учителів, використовує адекватні матеріали для самостійного вивчення;
▪ організовує і застосовує засоби навчання для самоосвіти;
▪ вільно користується сформованими вміннями навчальної діяльності, контролює її перебіг та дає самооцінку;
▪ аналізує мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;
▪ порівнює, систематизує, узагальнює, конкретизує їх;
▪ робить висновки на основі спостережень;
▪ виділяє головне з-поміж другорядного;
▪ моделює мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;
▪ уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;
▪ прогнозує подальший розвиток певних явищ;
▪ переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;
▪ помічає і формулює проблеми в процесі навчання і життєтворчості;
▪ усвідомлює будову предмета вивчення;
▪ робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;
▪ добирає аргументи для його доведення;
▪ спростовує хибні припущення і твердження;
▪ помічає і цінує красу в мовних явищах, в явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
▪ спроможний критично оцінювати відповідність своїх вчинків загальнолюдськими моральним нормам, усувати помічені невідповідності;
▪ виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;
▪ готовий прощати образи з боку знайомих і незнайомих, усвідомлюючи їх недосконалість;
▪ переконаний, що творити добро словом і ділом – обов’язок кожної людини.
Соціокультурна змістова лінія
Орієнтовні теми учнівських усних і письмових висловлювань
Україна – наш спільний дім.
Чим я можу бути корисним моїй Україні?
У символах живуть і слава, й біль, і вся історія великого народу.
У моїй державі - мова українська.
Багатоголоса моя Україна.
«І на тім рушничкові оживе все знайоме…»
Я відчуваю силу мого роду, мов колосинка сонячну росу.
Місто (село) майбутнього.
Лине пісня мого краю.
Ми – молоді господарі землі.
Яка музика (пісня) мені найбільше подобається і чому.
Хай руки не болять ніколи в того, хто хліб зростив колоссячком тугим.
Моє майбутнє я збудую сам.
Мій професійний вибір. «Престижна» і «непрестижна» спеціальність.
Чи вища освіта обов’язкова сучасній людині? «Хто сказав, що все уже відкрито?».
Знання – це сила.
Видатні спортсмени України.
Спорт – колиска здоровۥя.
Мій улюблений вид спорту.
Корисні та шкідливі звички, їх вплив на здоров’я людини.
Три вороги людства: алкоголізм, тютюнокуріння, наркоманія.
Життя – найцінніший скарб людини.
Я вірю в дружбу, вірю в доброту…
Не одежа красить людину, а добрі діла.
Чи мода – це завжди краса?
Краса природи і краса нашої душі.
Порівняльна таблиця відмінностей
проекту програми «Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання» та чинної програми «Українська мова. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання». Видавничий дім «Букрек». 2005 . Бабич Н.Д. та інші
I Мовленнєва змістова лінія
| № з/п | Види робіт з мовленнєвої діяльності | Чинна програма 14 годин | Проект нової програми 32 години |
| 1. | Аудіювання | 2 | 6 |
| 2. | Читання (вголос, мовчки) | 4 | 6 |
| 3. | Діалогічне мовлення | 2 | 4 |
| 4. | Усне та письмове монологічне висловлювання (перекази, твори) | 6 | 16 |
II Мовна змістова лінія
У зв’язку з тим, що авторами чинної програми було запропоновано на вивчення мовної змістової лінії 33 години, мовленнєвої змістової лінії – 14 годин, то в резервному часі вчителя залишалось 23 години. Одеський обласний інститут удосконалення вчителів рекомендував вчителям використовувати їх на свій розсуд. Тому в проекті нової програми ( за рахунок резервних годин) мовна змістова лінія залишилась майже без змін.
| № з/п | Зміст навчального матеріалу | Чинна програма 33 години | Проект нової програми 36 годин |
| 1. 2. | Повторення та узагальнення вивченого з синтаксису та пунктуації Синтаксис. Пунктуація. Поняття про складне речення | 2 3 | 1 1 |
| 3. | Складне синтаксичне ціле | 0 | 3 |
Кількість контрольних робіт із чотирьох видів мовленнєвої діяльності й тематичного оцінювання
| Форми контролю | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |||||
| | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ |
| мова (тематичне оцінювання) | 4 | 4 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 2 | 2 |
| аудіювання | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| говоріння: діалог | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| переказ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| твір | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| читання: мовчки | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| вголос | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| письмо: переказ | 1 | - | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| твір | - | 1 | 1 | - | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| правопис: диктант | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Додаток 1
Лінгвістичні відмінності української та молдовської мов, що спричинюють типові помилки в усному мовленні та на письмі
Основними причинами ускладнення процесу оволодіння теоретичними й практичними аспектами мовної змістової лінії є значні відмінності у граматичній будові цих мов: українська мова є синтетичною мовою (граматичне значення виражається у межах слова), а молдовська мова - аналітичною (граматичне значення виражається поза межами слова, допоміжними засобами). Таку відмінність у граматичних принципах обох мов мають зрозуміти не лише вчителі, але й учні. Компаративний підхід має реалізовуватись як на спільних, так і на відмінних граматичних рисах. При проведенні порівняння необхідно пам’ятати, що синтетичним мовам притаманні окремі риси аналітизму, а аналітичним – синтетизму, що й складатиме спільне у граматичному фонді теоретичних знань учнів шкіл з молдовською мовою навчання.
Наведемо основні особливості молдовської мови, які впливають на теоретичне та практичне засвоєння української мови учнями загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання і можуть стати причиною неправильного використання граматичних засобів української мови на різних рівнях впровадження й реалізації мовленнєвої та мовної змістових ліній:
ФОНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ:
через відсутність у звуковій системі молдовської мови українського фрикативного [ г ] учні часто замінюють його звуком [ х ] як у мовленні, так і на письмі, передаючи його літерою Х : хість (гість), холка (голка), лехкий (легкий), переміх (переміг);
- відсутність у молдовській графіці букв Й, Ї, Ь спричинює використання замість них на письмі звичного для носіїв молдовської мови знака І в усіх трьох випадках:
чаіка (чайка), новиі (новий), істи (їсти), маленікий (маленький);
3) позначення у молдовській мові йотованих дифтонгами[ еа], [іа], [іu], які в українській мові передаються буквами Я, Ю та наявність постійно м'якого молдовського [Л'] (середньоєвропейського) спричинює помилки у передачі на письмі цих звукосполучень в українських словах: ліуди (люди), Іурій (Юрій), поліа (поля), синіа (синя), ріушик (рюшик);
4) відсутність в молдовській абетці букви Щ часто призводить до передачі його на письмі двома буквами СЧ, які є його історичними складовими: счастя (щастя), борсч (борщ), висчерблений (вищерблений);
МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ:
1) відмінність у категорії роду іменників молдовської та української мови в основному полягає у граматичному оформленні середнього роду. На відміну від української мови молдовський середній рід (neutru - дослівно, НЕЙТРАЛЬНИЙ) в однині має граматичне вираження чоловічого роду, а у множині – жіночого роду. Через це учні помиляються в узгодженні іменних частин мови: моя село (моє село), біла молоко (біле молоко), синій море (синє море);
2) через відсутність у молдовській мові форм орудного та місцевого відмінків дані форми українських іменників найважче засвоюються учнями. Необхідно виконувати окремі вправи, які формують вміння і навички виділяти дані відмінкові форми у системі відмінювання й надавати їм відповідного граматичного оформлення в українській мові;
3) використання артиклів у молдовській мові для вираження граматичних категорій і відсутність їх в українській мові породжує частотну помилку – введення до простого речення зайвого елементу, який не змінює значення фрази, але засмічує її синтаксичний простір. Наприклад: Я написав бабусі одного листа (Я написав бабусі листа); Я поїхав у один день (Я поїхав сьогодні);
4) як і в українській мові, прикметникові форми молдовської мови узгоджуються з іменниками та займенниками у роді, числі, відмінку, але стоять переважно у постпозиції. Учні загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання автоматично переносять даний порядок слів в українську мову, що призводить до невиправданої інверсії у словосполученнях та реченнях. Наприклад: я побачив дівчину гарну;
5) прикметники молдовської мови з граматичними ознаками середнього роду як і іменники, у однині набувають граматичних форм чоловічого роду, а у множині – жіночого. Через це, при узгодженні з рештою іменних частин мови, виникають специфічні помилки. Наприклад: вона теплий, мій вікно;
6) недоконаний минулий час молдовських дієслів (imperfectul) в українській мові відповідає минулому часу недоконаного виду. Через це учні їх часто взаємозамінюють і перекладають дієслова доконаного виду як недоконані: БУДУ НАПИСАТИ (буду писати), а форми ПИСАВ – НАПИСАВ – не розрізняють;
7) відсутні в українській мові часові форми perfectul simplu, perfectul compus, mai mul ca perfectul зазвичай перекладаються формою минулого часу дієслів недоконаного виду. Наприклад: Я писала в чоловічому роді, а не я писав;
8) слід враховувати той факт, що прийменники вживаються у молдовській мові з іменниками у знахідному та, рідше, у родовому відмінках. В українській мові сфера вживання прийменника значно ширша. Це є складною проблемою для учнів загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання.Їм важко правильно використовувати прийменникові форми інших відмінків;
9) при перекладі конструкцій іменник+прийменник учні плутають службові частини мови (LA, яке перекладається і як у, в, і як на): іду на школу.
СИНТАКСИЧНИЙ РІВЕНЬ:
1) у граматичній основі речень молдовської мови основну роль виконує предикат , а тому присудок координує форму підмета;
2) молдовська мова має специфічні пунктуаційні закони, які істотно відрізняються від української пунктуаційної системи:
- кома ставиться для виділення означення, яке виражене прикметником, що стоїть перед означуваним словом;
- обставини умови виділяються комами незалежно від їх позиції у реченні;
- двокрапка ставиться після дієслів зі значенням звуковияву, а також на місці пропущеного слова;
- тире ставиться з метою інтонаційного увиразнення звертання, узгодженого та неузгодженого означення, обставин;
- у складносурядному реченні зі сполучником І кома ніколи не ставиться (в українській мові ставиться майже завжди);
- кома не ставиться, коли підрядне з’ясувальне речення стоїть після або в середині головного, після препозитивного підрядного способу дії, перед постпозитивним підрядним місця тощо;
- після прямої мови перед словами автора у молдовській мові ставиться лише кома або не ставиться нічого, якщо пряма мова – питальне або спонукальне речення.
Отже, формування мовної компетенції різними підходами забезпечить поглиблене засвоєння необхідної теоретичної інформації з української мови, пропущену крізь картину світу рідної мови, що сприятиме гармонійному поєднанню у свідомості учнів двох мовних культур, визначальних у формуванні лінгвокультурної картини світу в умовах білінгвізму.
Додаток 2
Словниковий лексичний мінімум учнів
5 клас
| | автовокза́́л, ч., -лу |
| | автомобі́ль, ч., -ля |
| | а́втор, ч., -ра |
| | адресо́ваний |
| | адресува́ти, -у́ю, -у́єш |
| | а́йстра, ж., -ри |
| | ака́ція, ж., -ції |
| | аква́ріум, ч., -ма |
| | акти́вний |
| | аналізува́ти, -у́ю, -у́єш |
| | апте́кар, ч., -ря |
| | бруд, ч., -ду; сміття́, ср.; грязь, ж., -зі |
| | бу́лька, ж., -ки |
| | буру́лька, ж., -ки |
| | в’юнки́й; вертки́й |
| | ванта́ж, ч., -жу́ |
| | ви́брані тво́ри, мн., ви́браних тво́рів |
| | вимо́ва, ж., -ви |
| | ви́ораний |
| | ви́раз, ч., -зу; ви́слів, ч., -ову; фра́за, ж., -зи |
| | ви́тівка, ж., -ки; жарт, ч., -ту́; ви́гадка, ж., -ки |
| | відзнача́ти, -а́ю, -а́єш |
| | віншува́ти, -у́ю, -у́єш |
| | вітри́на, ж., -ни |
| | воло́шка, ж., -ки |
| | ворожне́ча, ж., -чі |
| | впа́сти, впаду́, впаде́ш |
| | впли́в, ч., -ву |
| | впра́вно |
| | вприту́л |
| | вродли́вий |
| | всу́переч |
| | втіша́ти, -а́ю, -а́єш |
| | вчи́нок, ч., -ку |
| | гай, ч., га́ю |
| | гайо́к, ч., -ка́ |
| | га́тка, ж., -ки |
| | га́ятися, га́юся, га́єшся |
| | гілля́стий |
| | гімнасте́рка, гімнастьо́рка, ж., -ки |
| | гніди́й |
| | го́жий |
| | го́їти, го́ю, го́їш, |
| | голосни́й |
| | го́мін, ч., -ну |
| | гости́нець, ч., -ця |
| | гук, ч., гу́ку |
| | гучни́й |
| | гучно |
| | ґринджо́ли, мн., -лів |
| | гру́дочка, ж., -ки |
| | ґавеня́, ср., -ня́ти |
| | ґре́чний |
| | ґрунт, ч., -ту |
| | ґу́дзик, ч., -ка |
| | гук, ч., гу́ку |
| | гучни́й |
| | гу́чно |
| | дерев’я́ний |
| | ди́хання, ср. |
| | дібро́ва, ж., -ви |
| | дідусі́в; дідусе́ва |
| | ді́жка, ж., -ки |
| | дільни́ця, ж., -ці |
| | довідко́вий |
| | дові́льний |
| | довко́лишній |
| | дозві́лля, ср. |
| | докла́дний |
| | докорі́нний |
| | докоря́ти, -я́ю, -я́єш |
| | долі́вка, ж., -ки |
| | допи́тливий |
| | дослі́вний |
| | дости́глий |
| | до́теп, ч., -пу |
| | дóтепний |
| | доте́пно |
| | дратівли́вий |
| | дратува́ти, -у́ю, -у́єш |
| | духмя́ний,; запашни́й; паху́чий |
| | ема́ль, ж., ема́лі |
| | єдна́ння, ср. |
| | жада́ний |
| | жада́ння, ср. |
| | жа́дібний |
| | жа́лібний |
| | жартівли́вий |
| | жива́ приро́да, ж., живо́ї приро́ди |
| | жнива́, мн., жнúв |
| | жовтогаря́чий |
| | жоржи́на, ж., -ни |
| | жорсто́кий |
| | журі́, незм. |
| | загра́ва, ж., -ви |
| | зажи́нки, мн., -ків |
| | залюбки́ |
| | запальни́й |
| | запита́ння, ср. |
| | заплю́щити, -щую, -щуєш |
| | за́тишок, ч., -ку |
| | заясні́ти, -і́ю, -і́єш |
| | збагну́ти, -ну́, -не́ш |
| | звіробі́й, ч., -бо́я |
| | зе́рня́тко, ср., -тка |
| | зів’я́лий |
| | злида́р, ч., -ря́ |
| | зо́палу |
| | і́спит, ч., -ту |
| | істо́та, ж., -ти |
| | їда́льня, ж., -ні |
| | їдки́й |
| | кали́нонька, ж., -ки |
| | ко́взанка, ж., -ки |
| | Конститу́ція Украї́ни, ж., Конститу́ції Украї́ни |
| | крапели́нонька, ж., -ки |
| | кукурі́ку́ |
| | куря́тина, ж., ни |
| | ку́сень, ч., -сня |
| | ла́ден, ла́дна, ла́дне |
| | леге́нький |
| | лима́н, ч., -ну |
| | ліхта́р, ч.,-ря́ |
| | ло́но, ср., ло́на |
| | люб’я́зний, ува́жний; приві́тний |
| | люд, ч., лю́ду |
| | ля́пас, ч., -са |
| | майда́нчик, ч., -ка |
| | мальовни́чий |
| | ма́тінка, ж., -ки; не́нька, ч., -ки; мату́ся, ж., -сі; маму́ся, ж., -сі |
| | махро́вий |
| | ма́чуха, ж., -хи |
| | мерщі́й; шви́дше; скорі́ше |
| | милови́дний |
| | милосе́рдний |
| | мимові́льний; випадко́вий; неви́мушений |
| | мимохі́дь |
| | міліме́тр, ч., -ра |
| | мілі́ти, -лі́ю, -лі́єш |
| | мозкови́й |
| | му́дрий; розу́мний; досві́дчений; метико́ваний |
| | набу́тий до́свід, ч., набу́того до́свіду |
| | навви́передки |
| | навко́лишній світ, ч., навко́лишнього сві́ту |
| | навскі́с, навско́си |
| | навшпи́ньках |
| | нага́льний; терміно́вий; нега́йний |
| | напа́сть, ж., -сті |
| | наполе́гливий |
| | наріка́ти, -а́ю, -а́єш |
| | наро́дний календа́р, ч., наро́дного календаря́ |
| | на́сміх |
| | насоло́да, ж., -ди |
| | насті́нний |
| | націона́льний о́дяг, ч., націона́льного о́дягу |
| | наща́док, ч., -ка |
| | небезпе́чний |
| | не́біжка, ж., -ки |
| | небора́ка, сп., -ки |
| | невблага́нний |
| | невда́ха, сп., -хи |
| | невидю́щий |
| | незале́жна держа́ва, ж., незале́жної держа́ви |
| | не́мічний |
| | необа́чний; необере́жний |
| | нікчемний |
| | нудьга́, ж., - ги |
| | обере́мок, ч., -мка |
| | о́брій, ч., -ія; небокра́й, ч., -а́я; крайне́бо, ср., -ба горизо́нт, ч., -ту; виднокру́г, ч., -гу; виднокрай , ч., -а́я; небосхил, ч., -лу |
| | одні́сінький |
| | однокла́сник, ч., -ка |
| | одноча́сно, водно́час, заразо́м, |
| | озо́н, ч., -ну |
| | окли́чний |
| | окра́єць, ч., -йця; ски́бка, ж., -ки |
| | олімпі́йський |
| | па́ва, ж., -ви |
| | паляни́ця, ж., -ці; хліби́на, ж., -ни; бухане́ць, ч., -нця́ |
| | па́рость, ж., -сті |
| | переве́сло, ср., -ла |
| | перна́тий |
| | перна́ті дру́зі, ч., перна́тих дру́зів |
| | пістря́вий; строка́тий; барви́стий |
| | плисти́, пливу́, пливе́ш, пливемо́́ |
| | пля́ма, ж., -ми |
| | побажа́ння, ср. |
| | подоро́жник, ч., -ка |
| | поже́жа, ж., -жі |
| | поколі́ння |
| | поло́ва, ж., -ви |
| | полони́ти, -ню́, -ни́ш, ни́ть |
| | поло́тнище, ср. -ща |
| | порада, ж., -ди |
| | поро́ша, ж., -ші |
| | посиві́лий |
| | поспіша́ти, -а́ю, -а́єш |
| | прему́дрий |
| | при́голосний |
| | Придніпро́вський |
| | приказка, ж., -ки |
| | про́мінь, ч., -меня |
| | промовля́ти, -ля́ю, -ля́єш |
| | простира́дло, ср., -ла |
| | проща́ння, ср. |
| | ра́влик, ч., -ка |
| | рись, ж., ри́сі |
| | рі́дна Украї́на, ж., рі́дної Украї́ни |
| | Різдвя́ні свята́, мн., Різдвя́них свят |
| | річ, ж., ре́чі |
| | ро́ду-ві́ку |
| | роз’я́снення, ср. |
| | розв’яза́ння , ср. |
| | розпи́сувати, -сую, -суєш |
| | рясни́й; густи́й |
| | ряст, ч., ря́сту |
| | си́ньо-жо́втий |
| | сівба́, ж., -би |
| | сінокі́с, ч., -су; сіножа́ть, ж., -ті; косови́ця, ж., -ці |
| | сія́ч, ч., сіяча́ |
| | ски́ба, ж., -би |
| | славе́тний |
| | смере́ка, ж., -ки |
| | сполоха́ти, -ха́ю, -ха́єш |
| | спостере́жливий |
| | температу́ра, ж., -ри |
| | тин, ч., ти́ну |
| | трима́ти, -ма́ю, -ма́єш |
| | трі́щина, ж., -ни; щіли́на, ж., -ни |
| | убо́гий |
| | удо́світа |
| | ука́зка, ж., -ки |
| | украї́ночка, ж., -ки |
| | украї́нська абе́тка, ж., украї́нської абе́тки |
| | украї́нська гри́вня, ж., украї́нської гри́вні |
| | украї́нці, мн., -ців |
| | улю́блений яви́ти, явлю́, я́виш |
| | урочи́стий |
| | фарбува́ти, -у́ю, -у́єш |
| | хви́ля, ж., -лі |
| | хили́ти, -лю́, -лиш |
| | хліборо́бський |
| | цуке́рки «Пташи́не молоко́», мн., цуке́рок «Пташи́не молоко́» |
| | цуке́рниця, ж., -ці |
| | чва́ра, ж., -ри |
| | шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш |
| | шикува́тися, -у́юся, -у́єшся |
| | шкідли́вий |
| | щоде́нний |
| | що́йно |
| | ягня́тко, ср., -ка |
| | якнайду́жче |
| | яскра́во-жо́втий |
| | я́чневий |