Індивідуальний план студента за вимогами кмсонп. Рекомендована література [2, 5, 6, 20, 22]

Вид материала

Документы

Содержание 4. Індивідуальні навчально-дослідні роботи 5. Методи навчання та оцінювання 5.2. Методи оцінювання Шкала оцінювання 6. Методичне забезпечення навчального процесу 7. Контрольні тестові програми змістових Чи слід вважати приєднання України до Болонського процесу одним з напрямів стратегічного курсу приєднання до ЄС? Американський академічний кредит має Тривалість бакалаврської підготовки у ВНЗ Канади Більшість ВНЗ Німеччини належать до Основні принципи Сорбоннської декларації Основні принципи Великої Хартії Університетів Основна мета Болонської декларації Основні принципи Болонського процесу Головне завдання Болонського процесу Пріоритетні напрями державної політики України щодо розвитку вищої освіти КМСОНП в Україні передбачає Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти. Двоциклова система навчання передбачає підготовку Що засвідчує диплом з додатком або без нього? ... Полное содержание

Подобный материал:

• Індивідуальний навчальний план 9 Організаційно-методичне забезпечення кмсонп 10 Структура, 363.49kb.
• Навчально-методична література, рекомендована при вивченні педіатрії обов’язкова література, 51.54kb.
• Навчальний план кмсонп за напрямом підготовки та на його основі ін­формаційний пакет., 583.91kb.
• Література 12 кл. Література україни – матуральні питання, 773.21kb.
• Конспект лекцій з дисциплін: «Інформаційні системи І технології в туризмі» (для студентів, 21.75kb.
• Робоча програма з дисципліни " Комп’ютерні мережі" (за вимогами кмсонп) Освітньо-кваліфікаційний, 251.7kb.
• Рекомендована література, 45.51kb.
• Курс Кільк груп Рекомендована література Денна форма навчання, 220.83kb.
• Конспект лекцій побудовано за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального, 2613.75kb.
• Перспективний план корекційно відновлювальної роботи > Книга обліку дітей Карта мовленнєвого, 1117.56kb.

3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Практичне заняття №1. Формування інформаційного

пакету ECTS (2 год)

1. Завдання та зміст ECTS.
   
2. Навчальний заклад: загальна характеристика.
   
3. Загальна практична інформація.
   
4. Факультет: загальний опис, ступенева структура, індивідуальні розділи курсу.
   
5. Словник термінології, що використовується в інформаційному пакеті.
   
6. Приклади хорошої практики.
   

Рекомендована література [2, 19, 26]


Практичне заняття №2. Складання навчально-методичного

забезпечення (2 год)

1. Структурно-логічні схеми спеціальностей.
   
2. Навчальні плани спеціальностей в умовах КМСОНП.
   
3. Графіки навчального процесу в умовах КМСОНП.
   
4. Індивідуальний план студента за вимогами КМСОНП.
   

Рекомендована література [2, 5, 6, 20, 22]


Практичне заняття №3. Методика формування змістового модуля
дисципліни та залікового кредиту (2 год)

1. Модуль, змістовий модуль та заліковий кредит: основні поняття.
   
2. Методика формування змістового кредиту.
   
3. Методика формування залікового кредиту.
   
4. Трансфер кредитів.
   

Рекомендована література [2, 7, 26]

Практичне заняття №4. Розробка шкали оцінювання навчальної

діяльності студента (2 год)

1. Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах ECTS.
   
2. Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах КМСОНП.
   
3. Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах модульно-рейтингової системи.
   

Рекомендована література [5, 7, 22]


4. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ РОБОТИ

1. Україна та Євросоюз: основні документи та їх аналіз:
   
   • Декларація ЄС щодо України (1991);
     
   • Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (14.06.1994);
     
   • Спеціальна резолюція Ради Міністрів ЄС щодо України (31.10.1998);
     
   • Указ Президента України №615 „Стратегія інтеграції України до ЄС” (11,06,1998);
     
   • Постанова Кабінету Міністрів України №1496 про „Концепцію адаптації законодавства України до законодавства ЄС” (16.08.1999);
     
   • Матеріали Самміту ЄС-Україна, м. Копенгаген (4.07.2002) та інші.
     
2. Принципи побудови систем вищої освіти Англії, Італії, Німеччини, Франції та інших країн ЄС.
   
3. Зміст основних документів Болонського процесу.
   
4. Зміст основних документів кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
   
5. Формування інформаційного пакету (ВНЗ, факультету, спеціальності) — (за вибором).
   
6. Розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором).
   
7. Складання навчального плану підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором).
   
8. Формування індивідуального навчального плану студента.
   
9. Розробка структури залікового кредиту курсу (за вибором).
   
10. Створення шкали оцінювання діяльності студента з курсу (за вибором).
    
11. Створення порівняльних схем навчальних планів, структур залікових кредитів, змістових модулів, шкал оцінювання тощо загалом або за спеціальностями і напрямами у ВНЗ різних країн ЄС.
    
12. Вивчення діючих в країнах ЄС систем страхування якості освіти.
    
13. Аналіз діючих в ЄС механізмів визнання еквівалентності документів про освіту.
    
14. Розробка Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі (ВНЗ, факультету, спеціальності) — (за вибором).
    

5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ


5.1. Методи навчання

При вивченні курсу передбачається використання таких основних методів та технологій навчання [5]:

• інформаційних;
  
• інформаційно-ілюстративних;
  
• проблемного навчання;
  
• методів активного навчання;
  
• модульного навчання;
  
• творчих завдань;
  
• робота в Інтернет.
  

5.2. Методи оцінювання

Для визначення якості засвоєння навчального матеріалу передбачається використання [5, 26]:

• попереднього контролю (як передумови для успішного планування і керівництва навчальним процесом);
  
• поточного контролю (виявлення ступеня сприйняття навчального матеріалу);
  
• рубіжного контролю (тематичний та модульний);
  
• підсумкового контролю у вигляді іспиту.
  

При рубіжному та підсумковому контролях рівня засвоєння знань навчального матеріалу використовуються тести зі 100-бальною шкалою оцінювання, за якою для рубіжного контролю відведено 25, а для підсумкового — 35 балів. Індивідуальні навчально-дослідні роботи можуть бути оцінені до 40 балів (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Приклад розподілу балів, які присвоюються студентам або слухачам

Модуль 1 (рубіжне тестування)							Модуль 2	Індивідуальна робота	Сума
Змістовий модуль 1				Змістовий модуль 2			35	40	100
10				15
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7
2	2	2	4	5	5	5

Шкала оцінювання

100-90 балів — „відмінно” (А);

89-75 балів — „добре” (ВС);

74-60 балів — „задовільно” (DE);

59-35 балів — „незадовільно” з можливістю повторного складання (FX);

34-0 балів — „ незадовільно” з обов’язковим повторним курсом (F).


6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Комплекс методичного забезпечення навчального процесу включає наступні матеріали:

• нормативні документи ЄС – ECTS;
  
• нормативні документи Міністерства освіти і науки України щодо впровадження КМСОНП;
  
• навчально-методичну документацію ВНЗ щодо впровадження КМСОНП;
  
• матеріали модульно-рейтингової системи;
  
• інформаційні пакети ВНЗ та факультетів;
  
• структурно-логічні схеми спеціальностей;
  
• експериментальні навчальні плани спеціальностей та спеціалізацій;
  
• експериментальні програми навчальних курсів;
  
• зразки індивідуальних планів навчання студентів;
  
• фолійна програма курсу тощо.
  

7. КОНТРОЛЬНІ ТЕСТОВІ ПРОГРАМИ ЗМІСТОВИХ

МОДУЛІВ І ТЕМ

Знайдіть одну правильну відповідь у кожному з запропонованих тестових запитань


Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція.


Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.

1. Фундаментальні цінності західної культури:
   

а) парламентаризм, права людини, лібералізація;

б) свобода пересування, отримання освіти будь-якого рівня;

в) як „а”, так і „б”.

2. Чи слід вважати приєднання України до Болонського процесу одним з напрямів стратегічного курсу приєднання до ЄС?
   

а) так; б) ні; в) частково.

3. Чи зацікавлена Україна в приєднанні до Болонського процесу?
   

а) так; б) ні; в) частково.

4. Чи слід вважати приєднання України до Болонського процесу шляхом підвищення загального рівня освіти?
   

а) так; б) ні; в) частково.

5. Чи буде сприяти приєднання України до Болонського процесу підвищенню якості вищої освіти?
   

а) так; б) ні; в) частково.

6. Чи відповідає Національна доктрина розвитку освіти в Україні (2002р.) вимогам Болонського процесу?
   

а) так; б) ні; в) частково.

7. Чи відповідає Закон України „Про освіту” вимогам Болонського процесу?
   

а) так; б) ні; в) частково.

8. Чи відповідає Закон України „Про вищу освіту” вимогам Болонського процесу?
   

а) так; б) ні; в) частково.

9. Чи відповідає зміст вищої освіти в Україні вимогам Болонського процесу?
   

а) так; б) ні; в) частково.

10. Чи відповідає в повному обсязі педагогічний експеримент з впровадження КМСОНП вимогам Болонського процесу?
    

а) так; б) ні; в) частково.


Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки.

1. Особливість навчання студентів у ВНЗ США:
   

а) чітка регламентація навчального процесу;

б) відсутність фіксованого терміну навчання;

в) обов’язковість вступних випробувань.

2. Американський академічний кредит має:
   

а) 15 год аудиторних занять на тиждень;

б) 30 год усіх видів навчального навантаження;

в) 54 год аудиторних занять та самостійної роботи.

3. Тривалість бакалаврської підготовки у ВНЗ Канади:
   

а) 3 роки; б) 4 роки; в) 5 років.

4. У Великобританії ВНЗ переважно:
   

а) приватні;

б) муніципальні;

в) державні.

5. До французького ВНЗ можна вступити за наявності:
   

а) атестата про закінчення ліцею;

б) диплома бакалавра;

в) стажу практичної діяльності.

6. Для вступу у німецький університет потрібно:
   

а) закінчити коледж передвузівської підготовки;

б) скласти вступні випробування;

в) мати атестат про закінчення середньої школи.

7. Більшість ВНЗ Німеччини належать до:
   

а) конфесійних;

б) приватних;

в) державних.

8. У чеських ВНЗ навчання для студентів-іноземців:
   

а) платне;

б) безкоштовне;

в) з частковою оплатою.

9. У польській вищій школі після закінчення професійного ВНЗ присвоюється кваліфікація:
   

а) ліцензіат;

б) бакалавр;

в) магістр.

10. Кваліфікацію магістра у польських ВНЗ можна отримати на базі:
    

а) ліцензіата та інженера;

б) бакалавра;

в) середньої школи.


Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.

1. У якому році ініційовано Болонський процес?
   

а) 1997р.; б) 1998р.; в) 1999р.

2. Передісторія Болонського процесу:
   

а) Лісабонська конвенція (11.04.1997);

б) Сорбонська декларація (23.051998);

в) Велика Хартія Університетів (18.09.1988).

3. Основні принципи Лісабонської конвенції:
   

а) створення єдиного європейського простору вищої освіти;

б) визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні та основні принципи їх оцінки;

в) гармонізація системи європейської вищої освіти.

4. Основні принципи Сорбоннської декларації:
   

а) оцінка кваліфікацій з вищої освіти;

б) автономія університетів;

в) гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти.

5. Основні принципи Великої Хартії Університетів:
   

а) автономія університетів, свобода досліджень і навчання;

б) визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні;

в) навчання впродовж життя.

6. Основна мета Болонської декларації:
   

а) підвищення рівня конкурентоспроможності європейської вищої освіти на світовому ринку;

б) гармонізація системи європейської вищої освіти;

в) створення єдиного європейського ринку праці.

7. Основні принципи Болонського процесу:
   

а) запровадження загальноєвропейського диплому про вищу освіту та єдиного європейського ринку праці;

б) запровадження системи кредитних одиниць, єдиної європейської зони вищої освіти;

в) запровадження єдиних стандартів європейської освіти.

8. Головне завдання Болонського процесу:
   

а) забезпечити якісний рівень вищої освіти;

б) забезпечити працевлаштування випускників ВНЗ;

в) створити умови для навчання протягом усього життя.

9. Пріоритетні напрями державної політики України щодо розвитку вищої освіти:
   

а) підвищити освітній і культурний рівень суспільства;

б) трансформувати кількісні показники освітніх послуг у якісні;

в) забезпечити якісний рівень вищої освіти.

10. КМСОНП в Україні передбачає:
    

а) організацію навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як система модулів та залікових кредитів;

б) впровадження тестового контролю знань;

в) навчання протягом усього життя.


Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти.

1. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти:
   

а) введення двоциклового навчання, запровадження кредитної системи, формування системи якості освіти;

б) розширення мобільності студентів і викладачів, забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти;

в) як „а”, так і „б”.

2. Двоциклова система навчання передбачає підготовку:
   

а) бакалаврів і спеціалістів;

б) спеціалістів і магістрів;

в) бакалаврів і магістрів.

3. Тривалість навчання на першому етапі:
   

а) не менше трьох років;

б) не менше чотирьох років;

в) не менше п’яти років.

4. Тривалість навчання на другому етапі:
   

а) не більше одного року;

б) один-два роки;

в) не менше двох років.

5. Після закінчення навчання випускникам видають:
   

а) диплом європейського зразка;

б) спеціальний додаток до національного диплома;

в) національний диплом спеціального зразка.

6. Що засвідчує диплом з додатком або без нього?
   

а) право на продовження освіти;

б) право на виконання певної роботи;

в) як „а”, так і „б”.

7. Для отримання певної роботи/заняття потрібно:
   

а) лише надати роботодавцю диплом;

б) пред’явити направлення університету на роботу;

в) довести у перевірках чи тестах свою професійну компетентність.

8. Хто є гарантом якості вищої освіти у Болонському процесі?
   

а) Європейський союз;

б) держава;

в) вищий навчальний заклад.

9. Чи відповідають українські стандарти вищої освіти кваліфікаційним вимогам ЄС?
   

а) так; б) ні; в) частково.

10. Для інтеграції в Європейський простір вищої освіти Україна повинна:
    

а) розробити нові стандарти з урахуванням європейських вимог;

б) прийняти стандарти ECTS;

в) узгодити існуючі стандарти з діючими у ECTS.


Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення — ECTS.

1. ECTS є складовою частиною:
   

а) кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

б) програми SOCRATES;

в) програми TEMPUS.

2. Ключові елементи ECTS:
   

а) перелік оцінок отриманих у різних ВНЗ;

б) визнання навчання в зарубіжних ВНЗ;

в) інформація стосовно навчальних програм, взаємної угоди і використання кредитів.

3. Основні документи ECTS:
   

а) інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок;

б) навчальний план, структурно-логічна схема, індивідуальний план навчання;

в) інформаційний пакет, навчальний та індивідуальний плани.

4. ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:
   

а) кредит ECTS, інформаційний пакет, навчальний контракт;

б) навчальний план, перелік оцінок з предметів;

в) кредитно-модульну систему організації навчального процесу.

5. Кредит ECTS — це:
   

а) абсолютне мірило навчального навантаження студента на один навчальний рік;

б) числовий еквівалент оцінки, що характеризує навчальне навантаження студента протягом одного навчального року;

в) числовий показник успішності навчання студента в модульно-рейтинговій системі.

6. У ECTS навчальне навантаження студента на один навчальний рік складає:
   

а) 30 кредитів;

б) 60 кредитів;

в) 90 кредитів.

7. Кредити ECTS мають відображати години, які відведено на:
   

а) аудиторні заняття;

б) аудиторні заняття та самостійну роботу;

в) усі види навчальної діяльності студента.

8. Кредит ECTS складає:
   

а) 10-20 годин;

б) 25-30 годин;

в) 40-60 годин.

9. Які моделі перезарахування кредитів ECTS діють в європейських ВНЗ?
   

а) „семестр за семестром”;

б) перелік розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певної кількості років;

в) як „а”, так і „б”.

10. Призначення інформаційних пакетів:
    

а) сприяти прозорості навчальної програми і орієнтувати студентів на вибір відповідних дисциплін;

б) планувати навчання студентів в інших ВНЗ і забезпечувати їх практичною інформацією;

в) як „а”, так і „б”.


Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи ECTS у вищу освіту України

1. Для входження України до Болонського процесу потрібно впровадити в систему вищої освіти:
   

а) систему якості освіти, яка узгоджена зі стандартами ЄС;

б) умови для забезпечення мобільності студентів;

в) широкомасштабну стратегію системної модернізації всієї системи освіти.

2. Чи потрібно відмовлятися від діючої в Україні системи вчених ступенів?
   

а) так; б) ні; в) частково.

3. Чи вирішить приєднання України до Болонського процесу проблему працевлаштування випускників ВНЗ?
   

а) так; б) ні; в) частково.

4. Мета забезпечення мобільності студентів:
   

а) доступ до навчальних можливостей, а також до відповідних освітніх послуг;

б) доступ до якісної вищої освіти;

в) полегшення працевлаштування українських громадян в Європі.

5. За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність студентів?
   

а) батьків; б) ВНЗ; в) держави (власника ВНЗ).

6. Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
   

а) впровадити КМСОНП;

б) привести у відповідність вимогам Болонського процесу Закон України „Про вищу освіту” та всю нормативну документацію;

в) здійснити міжнародну акредитацію ВНЗ.

7. Чи потрібно для інтеграції в Болонський процес збільшити кількість викладачів в українських ВНЗ?
   

а) потрібно збільшити з урахуванням економічної ситуації в країні;

б) залишити такою, як вона є;

в) впровадити стандарт ЄС.

8. За рахунок яких коштів в Україні потрібно забезпечити мобільність викладачів?
   

а) особистих; б) ВНЗ; в) держави (власника ВНЗ).

9. Роль куратора академічної групи в умовах Болонського процесу:
   

а) проведення виховної роботи;

б) координація індивідуального навчання студентів;

в) координація навчально-виховного процесу в академічній групі.

10. Подальшому розвитку ідей Болонського процесу в Україні будуть сприяти:
    

а) впровадження європейських норм і стандартів у вищій освіті;

б) поширення власних освітніх здобутків у європейському просторі вищої освіти;

в) як „а”, так і „б”.


Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

1. Головна підстава для запровадження КМСОНП в українських ВНЗ:
   

а) запровадження євро додатка до диплому випускника;

б) вступ до Світової організації торгівлі;

в) інтеграція до Європейського простору вищої освіти.

2. Впровадження КМСОНП у вищій школі України переслідує наступну головну ціль:
   

а) досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти;

б) зажадання українських освітніх кваліфікацій європейським ринком праці;

в) забезпечення навчання протягом життя.

3. Кредитно-модульній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції:
   

а) сприяння мобільності викладачів і студентів та акумулююча з чітким визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної діяльності;

б) досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти та запровадження євро додатка до диплому випускника;

в) вступ до ЄС та Світової організації торгівлі.

4. Змістовий модуль в КМСОНМ — це:
   

а) окремий розділ програми курсу;

б) система навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповідності визначеному об’єкту професійної діяльності;

в) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання.

5. Кредит в КМСОНП — це:
   

а) умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні окремої дисципліни (курсу);

б) кількість годин, виділених для вивчення окремої дисципліни;

в) кількісний показник визначення рівня засвоєння навчального матеріалу.

6. КМСОНП передбачає вирішення наступних основних завдань:
   

а) використання більш широкої шкали та підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;

б) запровадження здорової конкуренції в навчанні та стимулювання самостійної роботи студентів;

в) відхід від традиційної схеми організації навчального процесу.

7. Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливість:
   

а) не складати іспит (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;

б) складати іспит (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною;

в) як „а”, так і „б”.

8. Очікувані наслідки впровадження КМСОНП:
   

а) інтенсифікація навчального процесу, систематичність засвоєння навчального матеріалу, підвищення мотивації навчання;

б) економія матеріальних ресурсів, витрачених на підготовку фахівця;

в) лібералізація навчального процесу та взаємовідносин між викладачами та студентами.

9. При оцінці результатів навчання студентів у КМСОНП в першу чергу потрібно брати до уваги:
   

а) безпосереднє спостереження за їх діяльністю;

б) самостійну роботу на перевірку навичок;

в) письмові, усні і тестові опитування.

10. Кандидат на одержання диплома з єврододатком повинен продемонструвати свою компетентність на основі:
    

а) захисту дипломної роботи (проекту);

б) професійно-орієнтованого тестування та ККЗ;

в) практичної діяльності на одному з реальних об’єктів.


8. ПІДСУМКОВА ТЕСТОВА ПРОГРАМА


Знайдіть правильну відповідь у кожному з запропонованих тестових запитань:

1. Чи є Болонський процес одним з напрямів стратегічного курсу України до ЄС?
   

а) так; б) ні; в) частково.

2. До основних фундаментальних цінностей Європи відносять:
   

а) права людини та свободу слова;

б) парламентаризм, демократію, лібералізм, права людини;

в) отримання освіти будь-якого рівня та свобода пересування.

3. Який з названих документів найбільше потребує корегування у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу?
   

а) Закон України „Про вищу освіту” (2002р.);

б) Закон України „Про освіту” (2002р.);

в) Національна доктрина розвитку освіти (2002р.).

4. Приєднання України до Болонського процесу буде сприяти, в першу чергу, розвитку:
   

а) України та її системи вищої освіти;

б) ЄС у противагу американській системі вищої освіти;

в) кожного громадянина Європи, у т.ч. України.

5. Чи буде сприяти приєднання до Болонського процесу підвищенню якості вищої освіти в Україні?
   

а) так; б) ні; в) частково.

6. Особливість навчання студентів у ВНЗ США:
   

а) відсутність фіксованого терміну навчання;

б) чітка регламентація навчального процесу;

в) обов’язковість вступного випробування.

7. Тривалість бакалаврської підготовки у ВНЗ Канади:
   

а) 3 роки; б) 4 роки; в) 5 років.

8. У Великобританії ВНЗ переважно:
   

а) приватні;

б) муніципальні;

в) державні.

9. До французького ВНЗ можна вступити за наявності:
   

а) атестата про середню освіту;

б) диплома бакалавра;

в) стажу практичної діяльності.

10. Для вступу у німецький університет потрібно:
    

а) закінчити коледж довузівської підготовки;

б) скласти вступні випробування;

в) мати атестат про закінчення середньої школи.

11. Болонський процес було ініційовано у?
    

а) 1998р.; б) 1999р.; в) 2000р.

12. Поштовхом для народження Болонського процесу стало:
    

а) створення ЄС;

б) системне відставання європейської системи освіти та науки від США;

в) бажання Європи випередити США.

13. Передісторією Болонського процесу є:
    

а) Велика Хартія Університетів (1988р.);

б) Лісабонська конвенція (1997р.);

в) Сорбонська декларація (1998р.).

14. Основними принципами Болонського процесу є:
    

а) запровадження загальноєвропейського диплому про вищу освіту та єдиного європейського ринку праці;

б) запровадження єдиної Європейської зони вищої освіти;

в) запровадження єдиних європейських стандартів вищої освіти.

15. Головне завдання Болонського процесу:
    

а) забезпечити якісний рівень вищої освіти;

б) створити умови для навчання протягом усього життя;

в) забезпечити працевлаштування випускників ВНЗ на європейському просторі.

16. Єдиний Європейський простір вищої освіти в першу чергу передбачає:
    

а) формування системи якості освіти, введення двоциклового навчання та кредитної системи;

б) розширення мобільності студентів та викладачів;

в) створення єдиного Європейського ринку праці.

17. Двоциклова система навчання передбачає підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаійними рівнями:
    

а) бакалавр та спеціаліст;

б) спеціаліст та магістр;

в) бакалавр та магістр.

18. Тривалість першого етапу навчання у ECTS:
    

а) не менше п’яти років;

б) не менше чотирьох років;

в) не менше трьох років.

19. Після закінчення навчання випускникам ВНЗ видають:
    

а) національний диплом спеціального зразка;

б) спеціальний додаток до національного диплому;

в) диплом європейського зразка.

20. Гарантом якості вищої освіти у Болонському процесі є:
    

а) вищий навчальний заклад;

б) держава;

в) Європейський союз.

21. Чи відповідають українські стандарти вищої освіти кваліфікаційним вимогам ЄС?
    

а) так; б) ні; в) частково.

22. Для інтеграції в Європейський простір вищої освіти Україна повинна:
    

а) узгодити існуючі стандарти з діючими у ECTS;

б) прийняти стандарти ECTS;

в) розробити нові стандарти з урахуванням європейських вимог.

23. ECTS є складовою частиною:
    

а) програми TEMPUS;

б) програми SOCRATES;

в) кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

24. До ключових елементів ECTS відносять:
    

а) оцінки, які отримані з навчальних дисциплін у різних ВНЗ;

б) визнання навчання в зарубіжних ВНЗ;

в) інформації стосовно навчальних програм, взаємно угоди і використання кредитів.

25. Основні документи ECTS:
    

а) навчальний план, структурно-логічна схема, індивідуальний план навчання;

б) інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок;

в) інформаційний пакет, навчальний та індивідуальний плани.

26. ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:
    

а) навчальні кредити, інформаційний пакет, навчальний контракт;

б) навчальний та індивідуальний плани;

в) координатори ECTS від кафедри.

27. Кредит ECTS — це:
    

а) кількість годин навчального навантаження студента на один навчальний рік;

б) числовий еквівалент оцінки, що характеризує навчальне навантаження студента протягом одного навчального року;

в) числовий показник успішності навчання студента в модульно-рейтинговій системі.

28. Навчальне навантаження студента на один навчальний рік в ECTS складає:
    

а) 60 кредитів;

б) 120 кредитів;

в) 240 кредитів.

29. Кредит ECTS має відображати години, які відведено на:
    

а) аудиторні заняття;

б) аудиторні заняття та самостійну роботу;

в) усі види навчальної діяльності студента.

30. Кредит ECTS складає:
    

а) 10-24 годин;

б) 25-36 годин;

в) 37-54 годин.

31. Які моделі перезарахування кредитів ECTS діють в європейських ВНЗ?
    

а) „семестр за семестр”;

б) перелік розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певного часу;

в) як „а”, так і „б”.

32. Призначення інформаційних пакетів:
    

а) забезпечення студентів практичною інформацією;

б) сприяти прозорості навчальної програми і планування навчання студентів в інших ВНЗ;

в) орієнтація студентів на вибір потрібних навчальних дисциплін і кредитів.

33. Для приєднання України до Болонського процесу потрібно впровадити в систему вищої освіти:
    

а) широкомасштабну стратегію системної модернізації всієї системи освіти;

б) систему якості освіти, яка узгоджена зі стандартами ЄС;

в) умови для забезпечення мобільності студентів та викладачів.

34. Мета забезпечення мобільності студентів:
    

а) доступ до якісної вищої освіти;

б) доступ до відповідних освітніх послуг та навчальних можливостей;

в) можливість працевлаштування в Європі.

35. За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність студентів?
    

а) держави (власника ВНЗ);

б) вищого навчального закладу;

в) батьків.

36. За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність викладачів?
    

а) держави (власника ВНЗ);

б) вищого навчального закладу;

в) особистих.

37. Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
    

а) впровадити КМСОНП;

б) здійснити міжнародну акредитацію ВНЗ;

в) привести у відповідність до вимог Болонського процесу Закон України „Про освіту”, „Про вищу освіту” та усю відповідну нормативну документацію.

38. Чи потрібно, відповідно до вимог Болонського процесу, збільшити кількість викладачів в українських ВНЗ?
    

а) залишити такою, як вона є;

б) збільшити з урахуванням економічної ситуації в країні;

в) впровадити стандарт ЄС.

39. Роль куратора академічної групи в умовах Болонського процесу:
    

а) організація і координація індивідуального навчання студентів;

б) координація навчально-виховного процесу в академічній групі;

в) проведення індивідуальної та групової виховної роботи.

40. Подальшому розвитку ідей Болонського процесу в Україні будуть сприяти:
    

а) поліпшення фінансового стану освітянської галузі;

б) впровадження європейських норм і стандартів у вищій освіті;

в) підвищення рівня якості підготовки абітурієнтів у середній школі.

41. Головна підстава для запровадження КМСОНП в українських ВНЗ:
    

а) перспектива вступу до ЄС;

б) умова вступу до Світової організації торгівлі;

в) приєднання до Європейського простору вищої освіти.

42. Впровадження КМСОНП має за мету:
    

а) досягнення відповідності стандартам європейської системи вищої освіти;

б) забезпечення навчання протягом життя;

в) запровадження єврододатка до диплому випускника українського ВНЗ.

43. Кредит в КМСОНП — це:
    

а) кількість годин, виділених для вивчення окремої дисципліни;

б) одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання;

в) кількісний показник визначення рівня засвоєння навчального матеріалу.

44. Заліковий кредит в КМСОНП — це:
    

а) одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістового модуля;

б) кількість годин, виділених для вивчення змістового модуля навчальної дисципліни;

в) система змістових модулів дисципліни.

45. Модуль в КМСОНМ — це:
    

а) завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчального процесу;

б) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання;

в) окремий розділ програми курсу.

46. Змістовий модуль в КМСОНМ — це:
    

а) задокументована частина освітньо-професійної програми;

б) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання;

в) система навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповіднос-ті визначеному об’єкту професійної діяльності.

47. Кредитно-модульна система організації навчального процесу — це:
    

а) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та рейтингової оцінки знань;

б) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні кредитних технологій навчання та рейтингової оцінки знань;

в) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів.

48. Нормативні змістові модулі — це:
    

а) змістові модулі, необхідні для засвоєння програми навчальної дисципліни;

б) змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики;

в) змістові модулі, необхідні для виконання нормативних вимог освітньо-професійної підготовки фахівців.

49. Під трансфером кредитів розуміють:
    

а) визнання кредитів у будь-якій країні, де вони були задокументовані;

б) взаємне визнання кредитів будь-якими ВНЗ;

в) визнання кредитів тим ВНЗ, в якому студент закінчує навчання.

50. Науково-методичне забезпечення КМСОНП передбачає:
    

а) забезпечення студента навчальною і науковою літературою, а також методичними розробками;

б) забезпечення студента науковою літературою, методологічними та дидактичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти;

в) як „а”, так і „б”.