Довідник для студента з вивчення біоорганічної та біологічної хімії
| Вид материала | Документы |
- Календарно-тематичний план лекцій з біоорганічної та біологічної хімії для студентів, 40.6kb.
- Календарно-тематичний план лекцій з біоорганічної та біологічної хімії для студентів, 53.27kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
- Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
- Розвиток вивчення хімії, 333.63kb.
- Клас хімії при Розсошенській гімназії, 7.3kb.
- Тематичний план лекцій з біологічної хімії для студентів 2 курсу медичного факультету, 611.76kb.
- Зміст навчальної програми з біологічної хімії для студентів 2 курсу медичного факультету, 189.59kb.
- Використання елементів інтерактивних технологій при вивченні хімії, 101.02kb.
- Хімія є однією з основних природознавчих наук, що розвивається останнім часом дуже, 910.94kb.
Модуль 5: Біохімія тканин та фізіологічних функцій
Тематичний план лекцій
| № з/п | Тема лекції | Кількість годин |
| 1 | Біохімія крові. Особливості біохімії еритроцитів. Дихальна функція крові. Згортальна, фібринолітична та імунні системи крові. Патобіохімія крові. | 2 |
| 2 | Активні форми кисню. Пероксидне окиснення ліпідів та біополімерів. Антиоксидантні системи. | 2 |
| 3 | Біохімічні функції печінки та нирок.. Біохімія сечі та сечоутворення | 2 |
| 4 | Метаболізм порфіринів. Знешкодження токсичних речовин. Біохімія жовтяниць. | 2 |
| 5 | Біохімія м’язової та сполучної тканини. Біохімія нервової тканини: особливості метаболізму головного мозку; нейромедіатори. Патобіохімія психічних порушень. | 2 |
| 6 | Біохімія харчування людини. Вітаміни та мікроелементи як компоненти харчування людини. | 2 |
| | РАЗОМ | 12 |
Тематичний план практичних занять
| № | Тема | Кількість годин |
| 1. | Білки плазми крові. Кількісне визначення білка в сироватці крові. | 2 |
| 2. | Дихальна функція крові. Кількісне визначення гемоглобіну | 2 |
| 3. | Ферменти плазми крові. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові | 2 |
| 4. | Ліпіди плазми крові. Кількісне визначення бета-ліпопротеїнів у сироватці крові. | 2 |
| 5. | Антиоксидантна система плазми крові. Кількісне визначення малонового альдегіду. | 2 |
| 6. | Біохімія печінки. Проба Вельтмана | 2 |
| 7. | Метаболізм порфіринів. Кількісне визначення білірубіну | 2 |
| 8. | Трансформація токсичних речовин у печінці. Виявлення ефірів сульфатної кислоти у сечі. | 2 |
| 9. | Біохімія м’язової тканини. Кількісне визначення креатиніну в сечі. | 2 |
| 10. | Біохімія сполучної тканини. Кількісне визначення сіалових кислот у плазмі крові. | 2 |
| 11. | Біохімія нервової тканини. Клінічний аналіз ліквору. | 2 |
| 12. | Біохімія нирок. Клінічний аналіз сечі. | 2 |
| 13. | Біохімія травлення. Клінічний аналіз шлункового соку. | 2 |
| 14. | Біохімія харчування. Кількісне визначення вітаміну С у харчових продуктах. Біохімія молока (для спеціальності „педіатрія”) | 2 |
| 15. | Хвороби вітамінної недостатності. Якісні реакції на жиророзчинні вітаміни. | 2 |
| 16. | Діагностичне значення основних біохімічних констант (контроль практичних навичок) | 2 |
| 17. | Підсумковий контроль модуля 5: Біохімія тканин та фізіологічних функцій | 4 |
| | Разом | 36 |
Види самостійної (індивідуальної) роботи студента
| № | Тема | Кількість годин | Вид контролю |
| 1. | Підготовка до практичних занять: | | Поточний контроль на практичних заняттях |
| 1.1 | Набути практичні навики з функціональної та клітинної біохімії органів і тканин: | | |
| | Оцінювати стан системи крові, її біохімічних функцій. | 1 | |
| | Пояснювати роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології. | 0,5 | |
| | Оцінювати показники азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові. | 0,5 | |
| | Аналізувати і трактувати показники згортання крові та фібринолізу. | 1 | |
| | Оцінювати стан імунної системи організму. | 1 | |
| | Пояснювати біохімічні основи процесів детоксикації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. | 1 | |
| | За біохімічними показниками оцінювати детоксикаційну функцію печінки. | 1 | |
| | Оцінювати показники вмісту нормальних та патологічних компонентів сечі. | 1 | |
| 1.2 | Набути практичні навики з біохімії харчування: | | Поточний контроль на практичних заняттях |
| | Пояснювати біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участю ферментів у шлунково-кишковому тракті. | 1 | |
| | Пояснювати роль коферментних вітамінів у функціонуванні ферментів. | 1 | |
| | Пояснювати роль жиророзчинних вітамінів у метаболічних процесах та реалізації клітинних функцій. | 1 | |
| | Оцінювати за біохімічними показниками вітамінну забезпеченість організму та прояви гіповітамінозів. | 1 | |
| 2. | Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – огляд наукової літератури з тем: | 1 | Підсумковий модульний контроль |
| 2.1. | Типи гіпоксій, механізми їх виникнення, методи лабораторної діагностики. | | |
| 2.2. | Компоненти системи неспецифічної резистентності організму. Тестові білки „гострої фази” запальних процесів. | | |
| 2.3. | Механізми активації та функціонування каскадної системи згортання крові | | |
| 2.4. | Спадкові порушення процесу згортання крові | | |
| 2.5. | Антизгортальна система крові. | | |
| 2.6. | Фібринолітична система крові. | | |
| 2.7. | Лікарські засоби, що впливають на компоненти фібринолізу. | | |
| 2.8. | Медіатори та гормони імунної системи. Цитокіни. | | |
| 2.9. | Імунодефіцитні стани. СНІД. | | |
| 2.10 | Генетичний поліморфізм та індуцибельність синтезу цитохрому р-450. | | |
| 2.11 | Клініко-біохімічні зміни при гломерулонефриті, амілоїдозі, пієлонефриті, гострій нирковій недостатності. | | |
| 2.12 | Біохімічні механізми виникнення мукополісахаридозів та колагенозів, їх клініко-біохімічна характеристика. | | |
| 3. | Підготовка наукової доповіді на засіданні студентського гуртка з біохімії. Участь в заключному турі студентської олімпіади та інше. | 1 | Підсумковий модульний контроль |
| 4. | Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля –5. | 2 | Підсумковий модульний контроль |
| | Разом | 15 | |
Оцінювання навчальної діяльності студента
Видами навчальної діяльності згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), індивідуальна самостійна робота студентів.
Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів біологічної та біоорганічної хімії.
Практичні заняття за методикою їх організацій є лабораторними, бо передбачають:
- лабораторні дослідження по виявленню певних класів біоорганічних сполук за властивостями їх функціональних груп;
- проведення якісних реакцій та оцінку показників при лабораторному досліджені розчинів;
- дослідження фунцій органів і тканин, та організму в цілому в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, а також на моделях або на підставі дослідів записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях;
- дослідження клініко-біохімічних показників проміжних інтермедіатів та кінцевих продуктів обміну в основних рідинах організму в нормі та за розвитку патологічних процесів;
- вирішення ситуаційних задач (оцінка клініко-біохімічних показників, що характеризують функції та параметри гомеостазу, а також встановлення механізмів регуляції метаболічних процесів, тощо), що мають експериментальне або клініко-біохімічне спрямування.
На практичних заняттях студенти записують протоколи проведених досліджень, де зазначають мету дослідження, хід роботи або назву методу, результати дослідження та висновки.
Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями з використанням таких засобів діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінка їх результатів, контроль практичних навичок.
Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та за традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Для тих студентів, які хочуть покращити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком у навчальному закладі під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.
Оцінювання поточної навчальної діяльності з курсу „Біологічна та біоорганічна хімія” відбувається за чотирибальною (традиційної) шкалою, з використанням прийнятих у БДМУ та затверджених методичною комісією критеріїв оцінювання. При цьому враховуються всі види робіт, передбачених методичною розробкою для вивчення теми. Виставлені оцінки за традіційною шкалою конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. Вага кожної теми в модулі має бути однаковою, але може бути різною у різних модулях:
| Традиційні оцінки | Оцінки в балах | ||||
| Модуль 1 Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біо-полімери та їх структурні компоненти | Модуль 2 Загальні закономір-ності метабо-лізму | Модуль 3 Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його ре-гуляція | Модуль 4 Молекулярна біологія. Біохімія міжклітин-них кому-нікацій | Модуль 5 Біохімія тканин та фізіоло-гічних функцій | |
| „5” | 8 | 10 | 8 | 11 | 7 |
| „4” | 7 | 8 | 7 | 9 | 6 |
| „3” | 5 | 6 | 5 | 7 | 4 |
| „2” | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Індивідуальні завдання | 8 | 10 | - | 10 | 8 |
| Максимальна кількість балів за поточну успішність | 120 | 120 | 120 | 120 | 120 |
| Максимальна кількість балів за підсумковий контроль | 80 | 80 | 80 | 80 | 80 |
| Максимальна кількість балів за модуль | 200 | 200 | 200 | 200 | 200 |
| Мінімальна кількість балів, з якою студент допускається до модульного контролю | 70 | 76 | 75 | 70 | 72 |
