Geum.ru

Голови Верховної Ради України депутатський запит щодо невиконання вимог частини другої статті 16 закон

Вид материалаЗакон
Черняк в.к.
Матвєєв в.й.
Уманський і.і.
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Далі. Законопроект визначає що до складу зобов'язань боржника не зараховується недоїмка, визначена на дату подання заяви до господарського суду. Але така недоїмка є засобом забезпечення виконання зобов'язання, яке було взято на себе боржником за цивільно-правовим договором, тобто мірою відповідальності за його не виконання. Ми не можемо сказати, що коли ти укладаєш угоду, то ти не маєш думати. Ти маєш думати і відповідати за кожну свою дію, якщо ти укладаєш цивільно-правову угоду. Тому я просив би вас прийняти цей закон в першому читанні, але врахувати ці зауваження, а також ті, які висловлені Науково-експертним відділом. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую.

Михайло Антонович Павловський, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Немає? Микола Кравченко, будь ласка, фракція комуністів.


17:53:24

КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко, фракция коммунистов.

Однозначно, закон за номером 2060, вот, я вношу предложение поддержать, вот. Но я хочу немножко расширить рамки той проблемы, в результате которой появился законопроект и Иоффе, и мой, 1049, и Волынца, и народного депутата Стояна. Речь идет о том, что нужно вносить изменения в системный масштабный Закон "О банкротстве", который применяется сегодня, практически, ежечасно, ежедневно, но некоторые положения его сегодня заставляют нас его существенно дорабатывать. Поэтому я повторяю, что 2060, законопроект Иоффе, необходимо принимать, он урегулирует те моменты, о которых и Кармазин говорил, и автор законопроекта.

Я хочу сказать о том, что нужно поддержать и законопроект Волынца. Не могу не согласиться с тем, о том, что народный депутат Стоян также внес в этот законопроект в целом о банкротстве свою лепту, но должен особенно заметить следующее. Я вообще не доверяю народному депутату Стояну. Почему? Потому что он знал еще на период принятия Закона "О банкротстве" о том, что профсоюзы исключены фактически из контроля за этой процедурой, он знал о том, что действие закона, который я внес, 1049, нельзя распространять на весь топливно-энергетический комплекс, потому что он разрушит мой закон, внесенный мною, 1049. И тем не менее он вносит. Я считаю эти законопроекты просто провокационными, вот, и готов ответить даже за... и подтвердить эти слова. Поэтому я прошу и обращаюсь к вам, Владимир Михайлович, закон 1049, это первый закон из этой четверки, который уже прошел первое чтение, принят, доработан во втором чтении, сегодня архиважен, и я прошу его включить на четверг на голосование. Почему, Владимир Михайлович и народные депутаты? Сегодня Минтопэнерго проводит сомнительную реорганизацию, которая в конечном итоге поставит на уши, извините за такое выражение, весь Верховный Совет, потому что он сегодня уничтожает существующие государственные предприятия, на из месте порождает новые государственные компании, которые подпадают одним махом под действие закона о банкротстве. И таким образом если шахта была в процедуре банкротства, сегодня в процедуру банкротства попадут все государственные новые компании.

Поэтому я прошу вас, Владимир Михайлович, поручите Секретариату включить в повестку дня на голосование закон 1049 по процедуре второго чтения. Если мы его примем, то тогда мы каким-то образом выйдем с этой ситуации. Спасибо за внимание.


ГОЛОВА. Дякую.

Ольга Гінзбург, ви "за", "проти"? Проти, да? Будь ласка.


17:56:50

ГІНЗБУРГ О.П. Гинзбург, 161 избирательный округ, фракция коммунистов.

Я выступаю по этому закону и много проблем, ярких примеров можно привести, почему вдруг возник этот закон. И вот на примере своего округа вот это сомнительное банкротство, к которым подводятся предприятия, особенно у меня есть такие предприятия яркие, как по Конотопу, Шостке, потом эта санация, ликвидация. И поэтому я очень бы хотела поблагодарить Иоффе за то, что своевременно появился этот закон. И я хочу для своих избирателей, для своих предприятий, которые есть, немножко дать информацию, в том числе поддержать принятие данного закона. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника" був прийнятий у 1992 році, перший. І цей закон про зміни до цього закону вносять таку сутність до них. Законопроектом передбачається внесення змін, які в першу чергу стосуються більше чіткого врегулювання на законодавчому рівні порядку відновлення платоспроможності суб'єкту підприємницької діяльності, боржника та можливостей врахування прав та інтересів трудового колективу.

Так до статті 1 пропонується додати положення, згідно з якими до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка, пеня та штрафи, визначена на дати подання заяви до господарського суду - це позитив, який є.

Також передбачається, що під мораторієм на задоволення вимог кредиторів будуть розуміти зупинення виконання боржником грошових зобов'язань до сплати податків і зборів - це теж є позитив, який в цьому законі виписаний. Також передбачається викласти поняття конкурсних кредиторів в наступній редакції. Конкурсні кредитори, кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Ще я хотіла б наголосити: в складі...процедура банкрутства збираються збори кредиторів, обирають комітет кредиторів, а в цей комітет кредиторів обов'язково включаються серед восьми осіб включається представник робітника боржника. Це теж дуже важливо.

Також передбачається включення в статті 39, коли мирова угода за заявою кредитора може бути визнаною недійсною, це, перше, коли боржником подані недостовірні відомості, вони скасовують з цього закону, вони якби вилучаються, і виконання мирової угоди призведе до банкрутства, це теж вилучається.

Ще позитив я хочу сказати, законопроектом більш чітко визначається поняття конкурсних кредиторів та визначається перелік надання їх прав. І визначання повноважень комітету кредиторів як виборного органу.

І зауваження, про це зауваження вже говорили мої колеги, це законопроектом передбачено, що під дією мораторію на задоволення вимог кредиторів буде підпадати виконання боржником зобов'язань до складу податків від сплати податків. Звісно, що бюджет від цього понесе якісь збитки.

Я хочу, закінчуючи свій виступ, сказати. Дуже добрий закон і, на мій погляд, ми його повинні підтримати і підтримати ті пропозиції, які запропонував зараз Кравченко, мій колега. Але я хочу сказати, ми дуже багато гарних законів приймаємо, ми тільки не можемо їх виконувати. І це підведення сьогодні підприємств під банкрутство - це є сьогодні зрада і такі порушення чинного законодавства, яке лягає тягарем на плечі наших робітників, які потім залишаються без заробітної плати, бо вони сьогодні банкрутять підприємство, рахунки переводять, виходять чистими, на один цех вішають все, а всі люди, які працювали і мають борг, не отримують заробітну плату. Оце мене турбує і я думаю, що ми повинні від цього якось відійти. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка. Ви "за" чи "проти", Володимире Кириловичу?


18:00:51

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, банкрутство - це нормальне явище в нормальній цивілізованій економіці. Я пам'ятаю, під час однієї із перших поїздок до США, у нас зустріч відбулася з мільйонером, з успішним мільйонером

І він нам сказав сяючою посмішкою , коли я перший раз став банкрутом, коли я другий раз збанкрутував , тому що йдеться про фінансове банкрутство, про санацію підприємства і це нормальні речі.

Але на жаль в нашій економіці яка ще не є цивілізованою достатньою мірою і ринковою в справжньому розумінні цього слова в нас сталася патова ситуація. З одного боку не діє процедура банкрутства або вона діє на шкоду економіці , ми знаємо приклади штучного банкрутства і доволі часто це буває. Приватизації за безцін, а з іншого боку не діють механізми відновлення платоспроможності боржника.

Не діють механізми санації. Тому потрібно внести зміни до рамкового Закону "Про банкрутство", я підтримую цю пропозицію, вона вже лунала сьогодні, а з іншого боку, потрібно вжити терміново комплекс заходів по відновленню платоспроможності боржника. От саме цей комплекс заходів і є предметом змін до закону, який запропонував Іоффе. І, на мій погляд, законопроект треба підтримати, дійсно, це актуальна дуже проблема. Суть його пропозицій зводиться до того, щоб створити реальні умови для відновлення платоспроможності і перш за все, через надходження кредитів. Він пропонує визначити чітко права і обов'язки конкурсних кредиторів, зацікавити їх в тому, щоб вони прийшли. А поки що у нас багато є таких, які зацікавлені в банкрутстві, тому що вони за безцінь, ну, скуплять чи приберуть до своїх рук це підприємство. Якщо це нормально, ще раз кажу, робиться, то це добре, а якщо штучно, то це дуже погано.

Так от, він пропонує чітко визначити коло прав розпорядника майном, якщо вже це необхідно робити, а в Законі про банкрутство це не зовсім чітко визначено. Відносно арешту майна є конкретні пропозиції, і пропозиції відносно того, як здійснювати санації.

Тому, на мій погляд, це треба підтримати. Я поділяю пропозицію, яка також лунала з цієї трибуни, що все-таки потрібно буде внести деякі зміни до законопроекту стосовно того, що необхідно виконувати зобов'язання по сплаті податків. Це свята справа. У процесі банкрутства навіть повинна відбуватися сплата податків.

Тому, я думаю, цю зміну внести, а загалом можна приймати у першому читанні. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую. Володимир Матвєєв.


18:04:39

МАТВЄЄВ В.Й.

Необходомость принятия этого закона диктуется самой жизнью, если говорить откровенно. Прежде всего он блокирует принятие остальных восьми законопроектов, которые разрушают саму идеологию Закона о банкротстве и восстановления платежеспрособности должника. Поэтому этот закон прогрессивный и вообщем-то помогает достигать той цели, которая ставится самим законом о восстановлении платежеспособности.

Другой разговор, здесь вот тот вопрос, который подняла Ольга Гинзбург, это, что мы не можем сегодня заставить работать эти законы, потому что на местах повсеместно эти законы нарушаются. И нарушаются они вот почему, что мы принимали закон и вообще принцип банкротства, исходя из тех течений, из тех экономических выгод, которые сегодня в банкротстве есть в тех же Соединённых Штатах Америки, где , вот Владимир Кириллович рассказывал уже как там первый раз банкротство было, второй раз банкротство было, там действительно, банкротство - это простейшая процедура, которую объявляет чиновник по банкротству и эта процедура позволяет получить новые кредиты, открыть совершенно новые предприятия, открыть совершенно новое дело и продолжать человеку жить.

Это все зависит от финансово-банковской системы, того национального богатства, которое накоплено, и от возможности банкиров поделиться с предпринимателями частью тех богатств, которые они накопили.

У нас этой ситуации сегодня нет. Поэтому у нас ситуация восстановления платежеспособности должника и несёт такой болезненный характер.

Вот преодолеть эту болезненность и помогает закон, который предлагает Иоффе. Я выступаю за то, чтобы принять этот закон в первом чтении и продолжить его совершенствование в рамках законов о восстановлени платежеспособности должника. Спасибо.


ГОЛОВА. Дякую вам. Будь ласка, Ігор Іванович Уманський, заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції.


УМАНСЬКИЙ І.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Я не буду повторюватися і казати ці посилення, які будуть внесені в цей закон з прийняттям законопроекту, ініційованого народним депутатом Іоффе. Між тим, на наш погляд, зазначений законопроект має низку дуже суттєвих недоліків, які необхідно усвідомлювати і з якими необхідно буде потім, чи якимось чином їх виправляти, чи шукати певний компроміс, щоб не розбалансувати цей законопроект.

По-перше, проти чого ми виступаємо. Вилучається норма, згідно з якою звернення стягнення на майно боржника здійснюється виключно за ухвалою господарського суду. Виключення цієї норми, на наш погляд, може призвести до неконтрольованого розпродажу чи навіть роздавання активів боржників. Крім того, вилучаються норма, згідно з якими, на наш погляд, це негативне явище, мирова угода визнається недійсною, якщо її виконання призведе до ліквідації або до банкрутства боржника. Головна мета цього закону саме відновлення його платоспроможності.

Якщо мирова угода буде вести до ліквідації цього боржника, то порушується головна ідея закону.

По-третє, в рамках процедури санації значно поширюється повноваження комітету кредиторів. Тобто, це дуже вузьке коло кредиторів тими повноваженнями, які на цей час сьогодні мають загальні збори кредиторів. Тобто, всі кредитори приймають ключові рішення по подальшій долі боржника або відкриття процедури ліквідації, або подовження процедури санації, затвердження плану санації, зняття арбітражного управляючого керуючого санацією, тощо.

На наш погляд, це також не є доцільним і не є посиленням законопроекту.

Крім того, законопроектом передбачається можливість обміну вимог кредиторів, тобто певна їх капіталізація не тільки через корпоративні права як це є на сьогоднішній день, а також на активи боржника. Тобто, в процесі підписання мирової угоди можуть бути капіталізовані борги на активи і боржник фактично опинився в стані, коли в нього не буде зовсім майна. Але згідно з цими ж пропозиціями це не є причиною до розірвання цих мирових угод. І таке інше.

Тому наша пропозиція зводиться до того, про що вже казав народний депутат Демьохін з позицією від комітету. Є 9 законопроектів, які по своїй суті мають на меті посилити зазначений законопроект. Їх необхідно об'єднати. Є комплексний законопроект, внесений урядом, це 2273. Комітет пропонував взяти його за основу і спільно розглядати ці законопроекти. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Так, будь ласка, Юрій Іоффе.


18:10:14

ІОФФЕ Ю.Я. Я хотів би, перш за все, подякувати своїх колег за підтримку. Я абсолютно не згоден з тим, що сказав представник уряду. По-перше, він абсолютно змінив те, що пропонував комітет, надо читати постанову комітету. Комітет пропонує прийняти цей закон за основу. І не можна взяти несумісне. Дев'ять законів. Можна взяти ті закони разом, про які казав шановний колега Кравченко. Вони не збігаються і направлені на відновлення підприємств. Інші закони, які подані вдогонку за цими законами, що було зроблено, вони просто руйнують це.

І комітет пропонує, це сказав Демьохін, що треба прийняти цей закон за основу, а доопрацювати в комітетах. Тому що ті пропозиції, які є у Стояна, у Волинця в частині соціальної направленості, вони слушні. І можна об'єднати. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд питання завершено.

Рішення будемо приймати в день голосування. Я прошу Секретаріат підняти проект 1049 - і включити його також, на пропозицію народного депутата Кравченко.

Шановні колеги, є бажання далі продовжувати нашу роботу? Часу немає, так? Тому вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим. Я дякую за плідну роботу. Завтра ми почнемо працювати о 10-ій годині, точніше продовжимо нашу роботу. Будуть розглядатися питання відповідно до розкладу засідань. До побачення.