Бути щасливим щастям інших – ось справжня благодать І земний ідеал життя кожного, хто обирає лікарську професію

Вид материалаДокументы

Содержание


1.За допомогою простої реакції
Визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами
Визначення групи крові за допомогою цоліклонів антигенів А і В
Помилки під час визначення груп крові
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

1.За допомогою простої реакції


Найчастіше використовується сироваточний метод, тому що не потребує спеціального обладнання, сироватки можуть зберігатися довгий час. На спеціальну тарілку, яка має окремі сектори позначені відповідно групам крові, за допомогою піпетки наносять велику краплю сироватки двох серій - 0(І), А(П), В(ІП) груп та сироватку АВ (IV) групи для контролю. Подушечку пальця пацієнта обробляють спиртом і проколюють шкіру скарифікатором. Першу краплю крові знімають марлевою кулькою, наступні - різними кутками предметного скельця наносять послідовно в краплю сироватки і ретельно розмішують. Крапля крові, що наноситься, має бути в 5—10 разів меншою від краплі сироватки. Потім шляхом погойдування тарілки ретельно перемішують кров із сироваткою. Спочатку оцінюють результат реакції через 3хв., після чого додають краплю ізотонічного розчину натрію хлориду, знову змішують шляхом погойдування тарілки і через 5 хв. проводять кінцеву оцінку реакції аглютинації. Якщо реакція ізогемаглютинації позитивна, склеєні пластівці еритроцитів не розділяються в разі додавання ізотонічного розчину натрію хлориду і перемішування. Якщо реакція негативна, краплі сироватки прозорі, пластівці еритроцитів відсутні. Якщо сироватки 0(І), А(П), В(ІП) груп крові дають позитивну реакцію в обох сироватках, кров належить до АВ(ІV) групи (із сироваткою цієї групи аглютинації не може бути). Якщо всі 3 сироватки в обох серіях не дають реакції аглютинації, досліджувана кров є 0(І) групи. Якщо реакція ізогемаглютинації негативна із сироваткою А(ІІ) групи обох серій і позитивна із сироваткою 0(1) і В(ІП) груп, досліджувана кров є А(П) групи. У разі позитивної реакції ізогемаглютинації із сироваткою 0(І) і А(П) груп і негативної із сироваткою В(ІП), в обох серіях кров є В(Ш) групи.

Поява інших комбінацій є помилковою, тому визначення групи крові слід повторити. Ця реакція проводиться при кімнатній температурі 15 – 28ºС. Слід відзначити, що з метою запобігання помилок, сироватки мають різний колір: першої групи – безбарвна, другої – синій, третьої – червоний, четвертої – жовтий.

Визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами


Кров хворого в кількості 3 - 6 мл центрифугують. На тарілку, розділену на 4 сектори, наносять по краплі сироватки, яка змішується зі стандартними еритроцитами 5:1. Краплі перемішують скляною паличкою, погойдуючи тарілку протягом 3 хв. Потім додають по краплі ізотонічний розчин натрію хлориду, продовжуючи змішування погойдуванням ще 5 хв. Результат оцінюють таким чином:
  • за відсутності аглютинації з еритроцитами 0(І) групи крові і наявності її в А(ІІ) і В(ПІ) групах кров оцінюють як 0(І) групи;
  • за відсутності аглютинації з еритроцитами 0(І) і А(ІІ) груп крові і наявності її в В(ІП) групі кров оцінюють як А(П) групи;
  • за відсутності аглютинації з еритроцитами 0(1) і В(ІІІ) груп крові і на­явності її в А(П) групі кров оцінюють як В(ІП) групи;
  • за відсутності аглютинації з еритроцитами в усіх трьох групах крові 0(1), А(ІІ), В(ІІІ) кров оцінюють як АВ(ІV) групи.

Визначення групи крові за допомогою цоліклонів антигенів А і В


Цоліклони антигенів А і В є продуктом гібридомних клітинних ліній, отриманих унаслідок злиття мишачих антитілоутворюючих В-лімфоцитів із клітинами мишачої мієломи. Цоліклони антигенів і розведена асцитна речовина мишей-носіїв відповідної гібридоми, в якій містяться специфічні імуноглобуліни класу ІgМ, спрямовані проти групоспецифічних антигенів А чи В людини. Цоліклон не має антитіл іншої специфічності і тому не спричинює неспецифічної аглютинації еритроцитів.

Цоліклони антигенів А і В випускають у ліофілізованій формі в ампулах, у яких крім реагентів вміщується також консервант (натрію азид) і відповідний барвник. До кожної ампули цоліклону додається ампула розчинника (ідентичного для обох реагентів).

Цоліклон антигену А (червоного) і антигену В (синього кольору) випускають в ампулах по 20, 50, 100 і 200 доз із розчинником також в ампулах по 2, 5, 10 і 20 мл відповідно. Термін зберігання 3 роки в хо­лодильниках за температури +2 ... +8 °С, в темному місці -- за темпера­тури +10 ... +25 °С і відносної вологості повітря 65—15 % протягом 2 ро­ків.

Розкрити ампулу цоліклону антигенів А і В і 2 ампули з розчинником. За допомогою окремих чистих піпеток розчинники перенести у відповідні ампули. Кожну ампулу струсити кілька разів. Повне розчинення настає протягом 1-2 хв.

Поряд із краплями антитіл на пластинку наносять по одній невеличкій краплі крові, приблизно в 10 разів меншій від краплі антитіл (0,01). Краплі змішують скляною паличкою. Якщо результат позитивний, відбувається аглютинація еритроцитів у вигляді маленьких червоних агрегатів. Аглютинація відбувається протягом 1—2 хв. Результат оцінюють таким чином:
  • аглютинація відсутня з цоліклоном антигену А, з цоліклоном антигену В. Це означає, що в еритроцитах відсутні антигени А і В, кров належить до групи 0(І);
  • аглютинація (+) спостерігається тільки із цоліклоном антигену А. Кров належить до групи А(ІІ);
  • аглютинація (+) спостерігається тільки із цоліклоном антигену В. Кров належить до групи В(ІІІ);
  • аглютинація спостерігається із цоліклонами антигенів А і В. Це кров групи АВ(ІV);

Для виключення автоаглютинації, яка може бути в деяких хворих (мієломна хвороба, опіки), а також під час дослідження пуповинної крові немовлят, при аглютинації еритроцитів із цоліклонами антигенів А і В необхідно провести контроль із ізотонічним розчином натрію хлориду.

Помилки під час визначення груп крові:
  • встановлення аглютинації там, де її немає, що зумовлено підсиханням суміші сироваток з кров'ю, виникненням псевдоаглютинації за низької температури в приміщенні (+15 °С і нижче);
  • непомічена аглютинація там, де вона має бути; подібна помилка можлива, якщо низький титр або слабка активність стандартних сироваток, якщо взято надто велику краплю крові, у разі недостатнього часу спостереження, сповільненої реакції аглютинації, високої температури навколишнього середовища (+28 ... +30 °С).

У всіх непевних ситуаціях необхідно провести повторне дослідження групової належності зі свіжими стандартними сироватками або стандартними еритроцитами, перевіряючи їхній термін зберігання, дотримуючи точного співвідношення сироватки і крові (10:1), спостерігаючи за температурою в приміщенні і реакцією аглютинації протягом 5 хв.