Geum.ru

Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків

Вид материалаДокументы

Содержание


Питання для самостійної підготовки аспірантів та здобувачів до складання кандидатського іспиту з філософії
Програма та методичні матеріали з філософії
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ
  1. Поняття філософського світогляду та його особливості. Історичність філософського знання.
  2. Основні проблеми філософського осмислення. Структура філософського знання.
  3. Сутність пізнання: пізнання як «відображення», як «конструювання», як інтерпретація і проблема їхнього синтезу.
  4. Можливості і межі пізнання. Скептицизм і агностицизм.
  5. Джерела пізнання. Чуттєвий досвід та раціональне мислення. Сенсуалізм та раціоналізм.
  6. Проблема суб’єкта й об’єкта наукового пізнання, її рішення в класичній і сучасній науці і філософії.
  7. Концепції істини (прагматична, кореспондентська, когерентна, конвенціалістська). Проблема пошуку критеріїв істини у філософії і науці.
  8. Філософія як рефлексія над наукою і спосіб включення наукового знання в соціокультурний контекст.
  9. Різноманіття шляхів і форм пізнання (повсякденне, релігійне, художнє, наукове знання).
  10. Наукові, донаукові і поза наукові форми пізнання (за статтею Дж. Холтон “Що таке “антинаука”?”).
  11. Міф і релігія в відношенні до раціонального пізнання.
  12. Особливості науки як системи знань.
  13. Природознавство і релігія в сучасній культурі (за роботою М.Рьюза „Наука і релігія: як і раніше війна?”)
  14. В. Гейзенберг „Природничонаукова і релігійна істина”
  15. Наука і влада. Феномен „ідеологізованої” науки
  16. Місце сучасної науки в розвитку західної цивілізації, в вирішенні глобальних проблем сучасності
  17. Наука і цінності техногенної цивілізації (за статтею В.С. Стьопіна „Наукове пізнання і цінності техногенної цивілізації”)
  18. Емпіричне і теоретичне знання: особливості та проблеми взаємозв’язку.
  19. Методи і засоби емпіричного дослідження. Роль приладів у сучасному науковому пізнанні. Проблеми виміру.
  20. Методи теоретичного дослідження та побудови теорій.
  21. Теоретичне моделювання і мислений експеримент
  22. Особливості численного експерименту та його роль в сучасному науковому пізнанні
  23. Гіпотеза і її роль в науковому пізнанні. Вимоги до гіпотези при її формуванні.
  24. Теорія як форма наукового знання. Типи теорій і оцінка їх ролі в науці.
  25. Підґрунтя наукового пізнання: критерії науковості, ідеали і норми наукового пізнання, наукова картина світу
  26. Наукова картина світу, її структура та особливості розвитку
  27. Філософія науки, її предмет і основні проблеми
  28. Співвідношення філософії і науки з точки зору позитивістської філософії
  29. Основні ідеї неопозитивістської філософії науки. Принципи верифікації та фальсифікації
  30. Критичний раціоналізм К. Поппера
  31. Проблема взаємозв’язку філософії і науки в контексті діалектико-матеріалістичної філософії
  32. Основні ідеї герменевтики (за роботою Гадамера „Істина і метод”)
  33. Основні ідеї прагматизму та неопрагматизму. Р. Рорті „Прагматизм і філософія”
  34. Неокантіанство як напрямок філософії науки Проблема розмежування «наук про природу» та «наук про культуру»
  35. Філософія науки Г. Башляра
  36. Наукова раціональність і філософський розум в інтерпретації Е. Гуссерля
  37. Наукові традиції і їх роль в розвитку наукових знань
  38. Поняття наукової революції. Багатоманітність та багатоаспектність наукових революцій
  39. Соціальні, політичні, економічні чинники в розвитку науки.
  40. Діалектична концепція розвитку науки
  41. Концепція розвитку науки Т. Куна (за роботою Т. Куна „Структура наукових революцій”)
  42. Методологія науково-дослідних програм І. Лакатоса
  43. Еволюційна модель розвитку науки С. Тулміна
  44. Методологічний анархізм П. Фейєрабенда
  45. Особливості античної натурфілософії і науки
  46. Особливості наукового пізнання в епоху середньовіччя
  47. Становлення науки Нового часу: основні етапи і їх особливості
  48. Картезіанська програма наукових досліджень та її роль в розвитку класичної науки
  49. Вчення Ф. Бекона про науку та її роль в прогресі суспільства. Вчення про метод
  50. Ньютонівська науково-дослідна програма
  51. Гносеологічна концепція І. Канта
  52. Методологічні особливості класичної науки
  53. Розквіт науки в 19 ст. і проблеми її розвитку на рубежі 19-20 ст.
  54. Становлення некласичної та постнекласичної науки. Особливості ситуації постмодерна в сучасній науці (за роботою Чешкова М. „Постмодернізм і цілісність сучасного світу”)
  55. Проблеми реальності в сучасній науці, співвідношення наукової картини світу з об’єктивною реальністю
  56. Проблема структурної організації буття в контексті сучасної науки
  57. Концепція редукціонізму і елементаризму, їх роль в розвитку наукового пізнання
  58. Становлення сучасної концепції холізму (за роботою І. З. Цехмістра „Холістична філософія науки”)
  59. Проблема детермінізму в сучасній науці. Можливості та межі імовірнісної картини світу
  60. Антропний принцип та його різноманітні тлумачення. Телеологічні концепції в сучасній науці
  61. Людина і ноосфера (за роботами В. Вернадського, М. Мойсеєва)
  62. Глобальний еволюціонізм в сучасній картині світу
  63. Синергетика в пошуках нового світорозуміння
  64. Становлення сучасної концепції розвитку
  65. І. Пригожин „Філософія нестабільності”
  66. Проблема формалізації наукового знання. Теорема Гьоделя про неповноту та її філософський сенс
  67. Особливості математизації сучасної науки
  68. Комп’ютеризація та інформаційні технології в сучасній науці
  69. Сцієнтизм та антисцієнтизм в сучасній філософії науки
  70. Агацці „Відповідальність – справжнє підґрунтя для управління наукою”
  71. Моральна відповідальність вченого в сучасному світі
  72. Проблема гуманізації сучасної науки
  73. Гайдеггер про науку і техніку Нового часу як долю європейського людства
  74. Ортега-і-Гассет про науку і техніку
  75. М. Вебер про науку як ”раціоналізацію” світу (за роботою «Наука як покликання та професія»)
  76. екологічні проблеми техногенної цивілізації та можливості сучасної науки в їх вирішенні
  77. Ціннісні орієнтації вченого. Різноманіття особистісних мотивацій і ціннісних орієнтацій. Соціальна відповідальність вчених в сучасному світі.
  78. Особливості технічного знання. Структура і функціонування технічної теорії, її формування і розвиток.
  79. Техніка як об’єкт філософського дослідження. Парадигми філософії техніки.
  80. Техніка як фактор цивілізації. Технологічний детермінізм і технократія. Технократизм і гуманізм


Навчальне видання


ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ФІЛОСОФІЇ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ


Упорядник ШТАНЬКО Валентина Ігорівна


Відповідальний випусковий В.І. Штанько


Редактор Н.А. Крижна


Компьютерная верстка Л. Васильченко



План 2007, поз. 12.






Підп. до друку 23.05.07.
Формат 60х84 1/16.
Спосіб друку - ризографія

Умов.-друк. арк. 2,8
Облік. вид. арк. 2,7.
Тираж 100 прим.

Зам. № 1-120.
Ціна договірна.



_____________________________________________________


61166 Харків, ХНУРЕ, просп. Леніна, 14

_____________________________________________________


Віддруковано в навчально-науковому

видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ

61166 Харків, ХНУРЕ, просп. Леніна, 14