Законукра ї н и про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
| Вид материала | Закон |
СодержаниеВизнання та оцінка дебіторської заборгованості Н а к а з Загальні положення Активний ринок Група нематеріальних активів Нематеріальний актив |
- Ідно до статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, 42.7kb.
- Закон про бухоблік Закон України від 160799 р №996-хіу «Про бухгалтерський облік, 440.63kb.
- Положение (стандарт) бухгалтерского учета 4 "Отчет о движении денежных средств", утвержденное, 41.04kb.
- Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність, 751.61kb.
- Публічного акціонерного товариства «закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний, 148.46kb.
- Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в україні, 177.99kb.
- України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ), Указу, 342.71kb.
- Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, 320.28kb.
- Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", 126.13kb.
- Програма вступного тестового випробування за спеціальністю 03050901 та 03050901 "Облік, 193.88kb.
Визнання та оцінка дебіторської заборгованості
5. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
6. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.
7. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
8. Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.
9. Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.
10. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
11. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.
12. Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.
Розкриття інформації про дебіторську заборгованість
у примітках до фінансової звітності
13. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
13.1. Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.
13.2. Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості.
13.3. Склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість«.
13.4. Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.
13.5. Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.
Начальник Управління методології
бухгалтерського обліку В.М.Пархоменко
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 242 від 18.10.99 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
2 листопада 1999 р.
vd991018 vn242 за N 750/4043
Про затвердження Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку
На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. N 1706 ( 1706–98–п ), Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи« (далі – Положення (стандарт) 8), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.
2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 8 застосовується щодо обліку операцій, які відбуваються з 2000 року.
3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 8.
Заступник Міністра А.В.Литвин
Затверджено
Наказ Міністерства
фінансів України
18.10.99 N 242
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 листопада 1999 р.
за N 750/4043
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8
«Нематеріальні активи«
Загальні положення
1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).
3. Це Положення (стандарт) не поширюється на гудвіл, що виникає внаслідок об'єднання підприємств, та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Активний ринок – ринок, якому притаманні такі умови:
предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;
у будь–який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;
інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.
Група нематеріальних активів – сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.
Дослідження – заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.
Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Розробка – застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.
5. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:
права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);
права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу–хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);
авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);
гудвіл;
інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).