Geum.ru

Конспект лекцій з дисципліни: «Технологія науково-дослідної діяльності»

Вид материалаКонспект

Содержание


РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ 1.1. Мета і завдання
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ




1.1. Мета і завдання



Науково-дослідна робота студентів є ефективним методом підготовки якісно нових фахівців у вищій школі. Вона розвиває творче мислення, індивідуальні здібності, дослідницькі навички студентів, дозволяє здійснювати підготовку ініціа- тивних фахівців, розвиває наукову інтуїцію, глибину мислення, творчий підхід до сприйняття знань і практичне застосування їх для вирішення завдань і наукових проблем, а також виховує у студентів уміння працювати в колективі.

Зростаючі вимоги науки, техніки, виробництва, інтереси соціального й культурного прогресу зумовили перетворення науково-дослідної роботи студентів у вузах країни в об'єктивну необхідність і закономірну особливість вдосконалення вищої школи сьогодні.

Основні цілі науково-дослідної роботи:

1) прищеплювання студентам навичок проведення і постановки самостійних наукових досліджень, вироблення творчого підходу до вирішення наукових проблем, що постають перед ними, освоєння методів самостійної роботи з науковою літера- турою, поглиблення і розвиток знань, їх практичне застосування;

2) залучення найбільш здібних студентів до вирішення науково-технічних проблем, що мають безпосередній вихід у народне господарство;

3) можливість обґрунтованого вибору студентами наукового напрямку, де б найбільш яскраво могли виявлятися їх творчі здібності;

4) виховання вже в стінах вузу резерву вчених, дослідників, викладачів, форму- вання потенціалу майбутньої науки;

5) прискорення професійного становлення майбутніх фахівців;

6) придбання студентами вмінь та навичок роботи в колективі, виховання почуття колективізму й відповідальності;

7) сприяння науково-технічному прогресу шляхом участі в розробці актуальних проблем науки, техніки, культури.

Головною метою виконання НДРС є формування у студентів професійних навичок інженера-організатора виробництва. У процесі роботи над НДР студент освоює методику техніко-економічних досліджень, здобуває досвід самостійної наукової праці, вчиться умінню текстового, графічного і табличного оформлення роботи у вигляді звіту, виступає на семінарах студентської наукової конференції, вчиться грамотно, чітко і лаконічно викладати в усній формі результати виконаної роботи і захищати свою точку зору; вивчаючи основи організації і планування наукових досліджень, застосовує ці знання у процесі виконання НДР, намагаючись планомірно організовувати свою працю, точно й з мінімальними витратами часу виконувати обчислення, ефективно використовувати методи аналітичного й графічного аналізу, методи експертних оцінок, прийоми планування експерименту, методи побудови монограм.

До числа загальних факторів розвитку НДРС у вищій школі правомірно віднести такі: рівень і характер суспільно-економічного розвитку продуктивних сил і виробничих відносин суспільства, ступінь розвитку суспільних відносин; політичних відносин; рівень суспільної свідомості, вплив науково-технічного прогресу на сферу соціально-економічного життя суспільства, рівень розвитку науки й зростання її ролі в ефективності підготовки фахівців.

Специфічними факторами, що впливають на науково-дослідницьку роботу студентів, можна вважати: постійне зростання наукового потенціалу вищої школи; розширення фундаментальних і прикладних досліджень у вищих навчальних закладах на основних напрямках науки; зростання значення творчих функцій фахівців в умовах науково-технічної революції; наявність і переоснащення матеріально-технічної бази вузів для забезпечення масової участі студентів у науково-технічній творчості; широке впровадження в навчальний процес елементів дослідження і самостійної роботи студентів.

При аналізі НДРС виявляють наступні фактори, що впливають на розвиток студентської науки безпосередньо в кожному вузі:

1) наявність висококваліфікованих професорсько-викладацьких і наукових кадрів, зайнятих науковими дослідженнями і здійснюючих керівництво студентською науковою працею;

2) рівень і обсяг проведених наукових досліджень;

3) ступінь придатності студентів до наукових досліджень, проведених у вузі;

4) прямий науковий зв'язок вузу з науково-дослідницькими закладами, промисло- вими підприємствами й організаціями;

5) безупинне вдосконалення навчального процесу з урахуванням новітніх досягнень сучасної науки і техніки, нових методів і технічних засобів навчання;

6) пропаганда студентської науки, що сприяє залученню до науково-технічної роботи кожного студента.

У вузах України існують два напрямки науково-дослідної роботи студентів: науково-дослідна й навчально-дослідна робота студентів, що здійснюється у процесі навчання, та НДРС у позанавчальний час.

У системі підготовки творчих, висококваліфікованих фахівців важливу роль, як уже було сказано, відіграє оптимальне сполучення творчої, наукової і практичної підготовки студентів. Найбільш ефективним засобом втілення цього комплексу в навчальний процес є НДРС, яка є його невід'ємною частиною. Її основна мета полягає у практичному закріпленні теоретичних знань студентів, формуванні їхнього творчого мислення, придбанні навичок самостійного прове- дення наукових досліджень і т.д.

Процес творчого формування фахівців проходить кілька етапів. На першому етапі науково-дослідна робота передбачається навчальними планами і є обов'яз- ковим видом знань.

Введення елементів дослідження при виконанні практичних і лабораторних робіт під час проходження виробничої практики перетворилося на провідну форму НДРС. Вона дозволяє перенести акцент навчання як процесу пасивного, репродуктивного засвоєння знань на навчання як активне, продуктивне пізнання, розвиток пізнавальної активності, творчого мислення, наукової ерудиції, придбання студентами навичок і методів ведення наукової праці й експериментальних досліджень.

Практика свідчить про велику ефективність цієї форми роботи, що забезпечує найбільш масове залучення студентів до наукової праці, яка проводиться професор- сько-викладацьким складом вузу, сприяючи перетворенню її в обов'язковий елемент навчального процесу.