Міністерство агропромислової політики україни українська академія аграрних наук інститут сільського господарства полісся шляхи зниження 137 c s І важких металів у молоці І м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення (Методичні рекомендації)

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание 2. Трансформація важких металів у м’ясо бугайців при згодовуванні комплексної мінеральної добавки

Подобный материал:

• Рекомендації по веденню сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного, 764.06kb.
• Державний комітет україни по земельних ресурсах міністерство сільського господарства, 589.46kb.
• С. Г. Корсун Інститут землеробства Української академії аграрних наук, Київська обл.,, 201.79kb.
• Українська академія аграрних наук, 516.21kb.
• Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет, 535.07kb.
• Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
• Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
• Методичні рекомендації київ – 2009 міністерство охорони здоров’я україни академія медичних, 735.15kb.
• Українська академія аграрних наук Інститут птахівництва Шаповалов Сергій Олегович, 510.49kb.
• National scientific centre, 309.29kb.

2. Трансформація важких металів у м’ясо бугайців при згодовуванні комплексної мінеральної добавки

Під дією техногенного пресу в локальних зонах антропогенного забруднення рівень важких металів у кормах є значно вищим за ГДК. Тому актуальним є пошук речовин і препаратів, що володіють здатністю адсорбувати та виводити токсиканти з організму сільськогосподарських тварин.

Найбільш ефективними, що підвищують стійкість організмів до шкідливої дії токсичних речовин і покращують засвоєння кормів, збільшують виробництво екологічно чистої продукції є природні сорбенти і, зокрема, комплексна мінеральна добавка. (КМД). КМД виготовляється на основі сапоніту Вінницьким комбікормовим заводом в такому складі: (% за масою) : сапоніту – 50,0, висівок пшеничних – 16,0, монокальційфосфату – 20,0, кухонної солі – 10,0, преміксу – 2,0, сірки – 2,0. Добавка збагачена мікроелементами Cu, Co, Zn, Fe, J.

Досліди по згодовування КМД на нагромадження важких металів у яловичині проведено на відгодівельних бугайцях у ІІІ зоні радіоактивного забруднення.

Аналіз раціонів на вміст важких металів свідчить, що в організм піддослідних груп тварин надходила різна кількість токсичних елементів (табл. 8).


8. Концентрація важких металів у добовому раціоні бугайців

зимово-стійлового періоду утримання, мг

Групи тварин	Міститься важких металів
Pb	Cd	Hg	Cu	Zn
Контрольна (без сорбенту)	14,882	0,554	1,304	48,7	129,7
Дослідна 1 (100 г/гол/добу КМД)	15,346	0,559	1,312	49,5	130,9
Дослідна 2 (200 г/гол/добу КМД)	15,681	0,557	1,306	49,7	131,1

Середньодобове надходження Hg, Cd та Pb з кормами раціонів у організм молодняку дослідних груп переважало контрольну, відповідно, на 0,2-0,6%, 0,5-0,9 і 3,1-5,4%. Згідно науково-обґрунтованих норм, добова потреба бугайців на відгодівлі в міді та цинку становить, відповідно, 70 та 360 мг, тоді як забезпеченість раціонів цими елементами живлення була тільки на рівні 71% і 36%.

Додаткове введення КМД до основного раціону дослідних тварин супроводжувалось перерозподілом рівнів важких металів у найдовшому м’язі спини (табл. 9).


9. Концентрація важких металів у найдовшому м’язі спини бугайців

при використанні різних доз КМД, мг/кг (n = 3; M  m)

Групи тварин	Вміст важких металів
Pb	Cd	Hg	Cu	Zn
Контрольна (без сорбенту)	0,7330,027	0,0730,009	0,0530,023	0,960,09	22,30,7
Дослідна 1 (100 г/гол/добу КМД)	0,6920,137	0,0610,017	0,0450,032	0,900,05	20,40,9
Дослідна 2 (200 г/гол/добу КМД)	0,6190,091	0,0590,002	0,0390,027	1,070,18	21,80,9
ГДК	0,5	0,05	0,03	5,0	70,0

Відповідно до чинних медико-біологічних та санітарних вимог щодо продовольчої сировини і харчових продуктів вміст у м’ясі ртуті, кадмію, свинцю, міді та цинку не повинен перевищувати ГДК (0,03, 0,05, 0,50, 5,0 та 70,0 мг/кг). Яловичину, в якій концентрація важких металів є вищою за дані показники, без додаткової обробки не можна використовувати за призначенням.

Дослідження найдовшого м’язу спини відгодівельних бугайців за мікроелементним складом показали, що концентрація Pb, Cd та Hg перевищує ГДК, відповідно, у 1,24-1,47 рази, 1,18-1,46 та 1,30-1,77 рази. Вміст міді та цинку у досліджуваній продукції становив, відповідно, 0,91-1,07 та 20,4-22,3 мг/кг і знаходився в межах норми (у 4,7-5,6 та 3,1-3,4 рази нижче за ГДК). Встановлено, що згодовування молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі в складі раціонів 100 і 200 г/гол/добу КМД сприяло зменшенню, порівняно з контролем, забрудненню яловичини свинцем на 5,6-15,6%, кадмієм – 16,4-19,2 і ртуттю – на 15,1-26,4%.

Відсоток переходу важких металів у м’ясо тварин дослідних груп був нижчим порівняно з контрольними аналогами. Для свинцю він складав 3,95-4,51% (у контролі 4,93%), кадмію – 10,59-10,91 (13,18), ртуті – 2,99-3,43% (4,06%) (рис. 4).


Рис. 4. Вплив КМД на перехід важких металів у найдовший мۥяз спини

Таким чином, дача тваринам на відгодівлі комплексної мінеральної добавки на основі сапоніту позитивно впливає на якість м’яса найдовшого м’яза спини, знижуючи в ньому вміст важких металів.