Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено



СодержаниеМета і завдання навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
Самостійна робота студентів
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Модульний контроль
Підсумковий контроль знань студентів у формі підсумкового модульного контролю.
Шкала відповідності
Тематичний план навчальної дисципліни
Назва лекції
Основна література до теми 1
Лекція 3. Поширення масонства в Європі та Америці у ХVІІІ ст.
Теми рефератів
Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії


УКЛАДАЧ:

доц. Мельничук О.П.


Масонство в Російській імперії

в XVIII – на початку ХХ ст.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № _____

від «____» _____________ 2009 р.


Завідувач кафедри історії Росії


______________ проф. Мордвінцев В.М.


Декан історичного факультету


______________ проф. Колесник В.Ф.


КИЇВ – 2009


Робоча навчальна програма з дисципліни «Масонство в Російській імперії в XVIII – на початку ХХ ст.»


Укладач: кандидат історичних наук, доцент Мельничук Олександр Петрович


Лектор: кандидат історичних наук, доцент Мельничук О.П.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«__» _________________ 2009 р.


_______________________


Вступ

Дана дисципліна «Масонство в Російській імперії в XVIII – на початку ХХ ст.» є спеціальним курсом. Викладається на ІV курсі історичного факультету в 7 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 36 год., самостійна робота 36 год. та форма підсумкового контролю – залік.


Мета і завдання навчальної дисципліни

Пропонований спеціальний курс має на меті, спираючись на аналіз неоднозначного джерельного матеріалу та наявну історіографічну базу, дати наукове висвітлення такого суспільного явища у світовій та російській історії як масонство. При цьому ставляться завдання простежити його історію від зародження та поширення в Європі до появи перших масонських лож в Росії, їхню діяльність, еволюцію, місце і роль в суспільно-політичному житті в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ століття. Спеціальну увагу звернено на процес відродження масонства в Росії на початку ХХ століття, посилення масонського фактора в політичному житті країни, його впливу на революційні події 1917 року і політику Тимчасового уряду.


Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є історія масонства в Російській імперії від часу виникнення перших лож до жовтневого перевороту в 1917 році.


Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні опрацювати основні джерела та літературу, оволодіти основним фактичним матеріалом і на їх базі робити обґрунтовані та логічні висновки


Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Дана дисципліна пов’язана з нормативним курсом історії Росії ХVІІІ – початку ХХ ст.

Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.


Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).


Загальна сума балів – 100 (з них: поточний модульний контроль – 40, підсумковий – 60 балів).


Змістовий модуль 1.

Масонство як суспільне явище, його виникнення, рання історія та еволюція.

Змістовий модуль 2.

Особливості масонського руху в Російській імперії в ХІХ – на початку ХХ ст.

Підсумковий модульний контроль

20 залікових балів

20 залікових балів

60 балів

Самостійна робота

Модульний контроль

Самостійна робота

Модульний контроль

10 балів (максимум)

10 балів (максимум)

10 балів (максимум)

10 балів (максимум)


САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль 1), письмова контрольна робота (змістовий модуль 2).

Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне висвітлення проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення опрацьованого матеріалу. При його підготовці обов'язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об'єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого дослідження.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.


Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.


Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції - 9-10 балів;

обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

тема розкрита неповно - 5-6 балів;

реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали;

реферат не зарахований - 0 балів


Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів)

Теоретичне питання

а) глибока, розгорнута відповідь - 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь - 7-8 балів;

в) поверхова відповідь - 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок - 3-4 бали;

д) розкриття окремого аспекту питання - 1-2 бали;

є) неправильна відповідь або її відсутність - 0 балів.


МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 10 балів. Участь всіх студентів в контрольному заході є обов'язковою. Модульний контроль проводиться на останній лекції з даного змістового модуля у вигляді письмових контрольних робіт (10 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:


• ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 9-10 балів

• вільне висвітлення питань з незначними помилками - 7-8 балів

• наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу - 4-6 балів

• у відповіді є суттєві помилки, незнання основних фактів і дійових осіб - 1 -3 бали

• відсутня відповідь - 0 балів


Підсумковий контроль знань студентів у формі підсумкового модульного контролю.

Залік відбувається в усній формі. Заліковий білет з курсу «Масонство в Російській імперії в XVIII – на початку ХХ ст.» містить три питання, які оцінюються від 0 до 20 балів. Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:

• ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів, здійснення порівняння - 20 балів

• повна відповідь з незначними помилками - 14-19 балів

• у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу - 9-13 балів

• оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або використання неправильних понять - 5-8 бали

• неповна поверхова відповідь -1-4 бали

• відмова від відповіді - 0 балів


Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету додає у свій актив певну суму балів, яка плюсується до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.


Шкала відповідності


За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 -100

Зараховано

85-89

75-84

65-74

60-64

35-59

не зараховано

1-34


Тематичний план навчальної дисципліни:


№ теми




Назва лекції



Кількість годин

лекції

самост. робота

Змістовий модуль 1

Масонство як суспільне явище, його виникнення, рання історія та еволюція.

1.

Вступ. Предмет та завдання курсу. Джерельна база та історіографія проблеми, їх специфіка.

4

5

2.

Початковий період світового масонства

4

3

3.

Поширення масонства в Європі та Америці у ХVІІІ ст.

3

4

4.

Початковий період масонства в Росії.

4

4

5.

Поширення та еволюція масонства в Росії в останній чверті ХVІІІ ст.

3

4

Модульна контрольна робота

1




Змістовий модуль 2

Особливості масонського руху в Російській імперії в ХІХ – на початку ХХ ст.

6.

Масонські ложі в Російській імперії на початку XІX ст.

4

4

7.

Радикалізація масонських течій та їхня поразка.

4

4

8.

Масонські ложі в Росії на початку XX ст.

4

4

9.

Масони в революції 1917 р.

4

4

Модульна контрольна робота

1







ВСЬОГО

36

36

Змістовий модуль 1.

Масонство як суспільне явище, його виникнення, рання історія та еволюція.


Лекція 1.

Предмет та завдання курсу. Джерельна база та історіографія проблеми, їх специфіка. Полярність оцінок і підходів у визначені місця та ролі масонів у світовій історії.


Завдання для самостійної роботи (2 години):
    1. Основна література про світове масонство.
    2. Історія масонства на сторінках інтернет-видань.



Основна література до теми 1:


Аврех А.Я. Масоны и революция. – М., 1990. – 350 с.

Амбелен Р. Драмы и секреты истории. / Пер. с фр. – М., 1992. – 304 с.

Багдасарян В.Э. «Теория заговора» в отечественной историографии второй половины ХІХ – ХХ вв. – М., 1999. – 515 с.

Бакунина Т.А. Знаменитые русские масоны. Вольные каменщики. – М., 1991. – 140 с.

Башилов Б. История русского масонства. Вып. 1-15. – М., 1992-1995.

Бегунов Ю.К. Тайные силы в истории России. – М., 2000. – 624 с.

Берберова Н.Н. Люди и ложи. Русские масоны XX столетия. – М., 1997. – 400 с.

Білокінь С. Масони й Україна. Міркування з приводу проблеми й дотичної літератури // Пам’ятки України. – 2002. – № 2. – С. 180-207.

Брачев В.С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.

Ведьмин О.П. Масоны в России. 1730-1825 гг. – Кемерово, 1998. – 212 с.

Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент, 1994. – 384 с.

Дарол А. Тайные общества. – М., 1998. – 301 с.

Ефремов С. Масонство на Україні // Єфремов С. Вибрані статті. Наукові розвідки. Монографії. – К., 2002. – С. 689-705.

Замойский Л.П. За фасадом масонского храма. – М., 1990. – 288 с.

Зубков М.Ф. История масонства в странах Центральной и Восточной Европы // Вопросы истории. – 1988. – № 12. – С. 127-133.

Иванов В.Ф. Русская интеллигенция и масонство: от Петра Первого до наших дней. – М., 1997. – 540 с.

Карпачев С.П. Российское масонство ХVІІІ – ХХ вв. – М., 2000. – 371 с.

Крижановська О.О. Таємні організації: масонський рух в України. – К., 2009. – 200 с.

Курбатов В.М. Тайное общество масонов. – М., 2007. – 325 с.

Масонство в его прошлом и настоящем / Под ред. С.П. Мельгунова и Н.П.Сидорова. В 2-х т. – М., 1991.

Масоны и Французская революция 1917 года. – М., 2007. – 350 с.

Марамарко М. Масонство в прошлом и настоящем / Пер. с итал. – М., 1989. – 304 с.

Платонов О.А. Терновый венец России. Тайная история масонства 1731 – 1996. – М., 1996. – 704 с.

Робинсон Дж. Фримасоны. – М., 2007. – 420 с.

Соловьёв О.Ф. Русские масоны. – М., 2006. – 540 с.

Старцев В.И. Русское политическое масонство начала ХХ века. – СПб., 1996. – 389 с.

Шустер Г. История тайных союзов. - К., 1996. Т. 1-2.


Лекція 2. Початковий період світового масонства.

Версії виникнення масонства. Етимологія термінів “масон”, “франкмасон”. Основні масонські системи. Символіка та обрядовість в масонстві. “Оперативне” мистецтво в Англії і Шотландії. Цехові організації, братства і майстерні – “ложі вільних мулярів” в XIV – XV ст. “Королівське мистецтво” на зламі XVI – XVII ст. Перетворення “оперативного” мистецтва на “спекулятивне” (споглядальне, теоретико-символічне). Криза християнства та ї вплив на розвиток масонства на порозі нової доби історії.


Теми рефератів:
  1. Інтерпретації легендарної історії масонства.
  2. Чаша Грааля та її тлумачення в літературі.
  3. Таємниці ордену тамплієрів.
  4. Вплив іудаїзму на масонство.


Завдання для самостійної роботи ( години):
  1. Основні масонські системи.
  2. Символіка та обрядовість в масонстві.
  3. Еволюція масонства: від “оперативного” до “спекулятивне”.
  4. Орден розенкрейцерів.


Основна література до теми 2:

Амбелен Р. Драмы и секреты истории. / Пер. с фр. – М., 1992. – 304 с.

Байджент М., Ли Р., Линкольн Г. Храм и ложа. От тамплиеров до масонов. – М., 2003. – 362 с.

Байджент М., Ли Р., Линкольн Г. Святая кровь и святой грааль. – М., 2005. – 360 с.

Вебстер Н. Всемирная революция. Заговор против цивилизации. – К., 2001. – 290 с.

Гессен Ю.И. Евреи в масонстве. Опыт исторического исследования. – СПб, 1903. – 60 с.

Замойский Л.П. За фасадом масонского храма. – М., 1990. – 288 с.

История франкмасонства. В 2-х т. – СПб., 1872.

Карначев С.П. Тайны масонских Орденов: Ритуалы “вольных каменщиков”. – М., 2007. – 349 с.

Киясов Е.Е. Масонство: мифы и реальность. // Новая и новейшая история: Межвузовый сборник научных трудов. – Саратов, 1993. – С. 23-44.

Курбатов В.М. Тайное общество масонов. – М., 2007. – 325 с.

Лотарева Д.Д. Знаки масонских лож Российской империи. – М., 1994. – 120 с.

Масонство в его прошлом и настоящем / Под ред. С.П. Мельгунова и Н.П.Сидорова. В 2-х т. – М., 1991.

Марамарко М. Масонство в прошлом и настоящем / Пер. с итал. – М., 1989. – 304 с.

Найт К., Ломас Р. Масонский завет. Наследие Хирама. – М., 2006. – 544 с.

Паль Л. Тайные общества: тамплиеры, розенкрейцеры, масоны, иллюминаты. – М., 2007. – 410 с.

Платонов О.А. Терновый венец России. Тайна беззакония: иудаизм и масонство против христианской цивилизации. – М., 1998. – 877 с.

Робинсон Дж. Масонство. Забытые тайны. – М., 2000. – 396 с.

Уилмхерст У.Л. Масонское посвящение. – М., 2001. – 304 с.

Элиаде М. Тайные общества. Обряды инициации и посвящения. – М., СПб., 1999. – 356 с.

Лекція 3. Поширення масонства в Європі та Америці у ХVІІІ ст.


Англійське масонство XVIIІ ст. Створення Великої ложі або Великого Сходу Англії та її вплив на організаційне оформлення масонства в інших країнах світу. Джеймс Андерсон та “Нова книга конституцій” (1721 р.).

Французьке масонство. Німецьке масонство. Політизація масонства. Виникнення основних ідейних напрямів в масонстві: “продержавницького” філантропічного та “опозиційного” радикально-буржуазного. Орден ілюмінаторів. Адам Вейзгаутп . Французька революція XVIII ст. та масони. Італійські масонські ложі. Масони в Америці.


Теми рефератів:
  1. Виникнення Великої ложі Англії, її статутні документи.
  2. Орден ілюмінаторів.
  3. Ідейне розмежування європейських масонських лож.
  4. Масонський проект Сполучених Штатів Америки.


Завдання для самостійної роботи ( години):
  1. Особливості розвитку масонства в Англії.
  2. Німецьке масонство у ХVІІІ ст.
  3. Масонський фактор в буржуазній революції у Франції.
  4. Масонські ложі в Італії.


Основна література до теми 3:

Андреев А.Р. Асасины, карбонарии, розенкрейцеры, масоны. – М., 2001. – 216 с.

Васютинский А. Французское масонство в ХVІІІ веке // Этюды о масонстве. – Харьков, 1994. – С. 35-55.

Вебстер Н. Всемирная революция. Заговор против цивилизации. – К., 2001. – 290 с.

Дарол А. Тайные общества. – М., 1998. – 301 с.

Йейтс Ф.А. Розенкрейцерское просвящение. – М., 1999. – 496 с.

Масонство в его прошлом и настоящем / Под ред. С.П. Мельгунова и Н.П.Сидорова. В 2-х т. – М., 1991.

Масонство и Французская революция // Русская старина. – 1906. – № 4-6. – С. 193-231.

Матьез А. Французская революция / Пер. с фр. – Ростов-на-Дону, 1995. – 576 с.

Марамарко М. Масонство в прошлом и настоящем / Пер. с итал. – М., 1989. – 304 с.

Перцев В. Немецкое масонство в ХVІІІ веке // Этюды о масонстве. – Харьков, 1994. – С. 56-100.

Радли Дж. Фримасоны. – М., 2007. – 380 с.

Херасков И. Происхождение масонства и его развитие в Англии ХVІІІ и ХІХ века // Этюды о масонстве. – Харьков, 1994. – С. 4-33.

Чудинов А.В. Масоны и Французская революция ХVІІІ в.: дискуссия длиною в два столетия // Новая и новейшая история. – 1999. – № 1. – С. 45-69.

Лекція 4. Початковий період масонства в Росії.

Поява масонів в Росії: міфи та реальність. Джон Філіпс та перші документальні згадки про іноземних масонів на теренах Росії. Перші росіяни-масони.

Становлення та зміцнення масонських лож в Росії (1731-1770-ті рр.). Масони і доля імператора Петра III. Масони та Катерина II у початковий період свого правління. Англійські масонські ложі в Росії. Системи “суворого нагляду” та “клерікату” І.Штарка. Поява системи вищих ступенів в Росії Т. Меліссіно.


Теми рефератів:
  1. І. Штарк та його діяльність.
  2. Масонський чинник в політиці російського самодержавства в 60-70-ті рр. ХVІІІ ст.


Завдання для самостійної роботи ( години):
  1. Перші масонські ложі в Росії; їх організація, склад, діяльність.
  2. Системи «суворого нагляду», «клерікату» та вищих ступенів в Росії в 60-70-ті рр. ХVІІІ ст.


Основна література до теми 4:

Бакунина Т.А. Знаменитые русские масоны. Вольные каменщики. – М., 1991. – 140 с.

Башилов Б. История русского масонства. Вып. 1-15. – М., 1992-1995.

Брачев В.С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.

Ведьмин О.П. Масоны в России. 1730-1825 гг. – Кемерово, 1998. – 212 с.

Вернадский Г.В. Русское масонство в царствование Екатерины ІІ. – СПб., 1999. – 567 с.

Карпачев С.П. Российское масонство ХVІІІ-ХХ вв. – М., 2007. – 349 с.

Масонство в его прошлом и настоящем / Под ред. С.П. Мельгунова и Н.П.Сидорова. В 2-х т. – М., 1991.

Соловьёв О.Ф. Русские масоны. – М., 2006. – 540 с.


Лекція 5. Поширення та еволюція масонства в Росії в останній чверті ХVІІІ ст.

І.П.Єлагін та відкриття Великої Провінційної ложі Росії. П.Б.Рейхель і його ложі Циннендорфської (Шведсько-Берлінської) системи. Об’єднання єлагінських та рейхелівських лож і утворення масонського Сходу.

Морально-повчальне масонство. М.І.Новіков, І.Г.Шварц та утворення Ордену розенкрейцерів в Москві. Просвітницька та благодійна діяльність московських розенкрейцерів. Масони і політика: «справа» М.І.Новікова. Розшарування московського масонства. І.В.Лопухін. Урядові гоніння масонів. Павло I та масони.


Теми рефератів:
  1. І.П.Єлагін та його Союз.
  2. Утворення Ордену розенкрейцерів в Москві.
  3. «Справа» М.І.Новікова.


Завдання для самостійної роботи ( години):
    1. Ложі Циннендорфської (Шведсько-Берлінської) системи в Росії.
    2. Морально-повчальне масонство.
    3. Просвітницька діяльність московських розенкрейцерів.
    4. Урядові гоніння масонів: причини, методи, наслідки.


Основна література до теми 5:

Аржанухин С.В. Философские взгляды русского масонства. По материалам журнала «Магазин свободокаменщический». – Екатеринбург, 1995. – 286 с.

Барсков Я.Л. Переписка московских масонов ХVІІІ века. 1780-1782. – Пг., 1915. – 340 с.

Брачев В.С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.

Вернадский Г.В. Русское масонство в царствование Екатерины ІІ. – СПб., 1999. – 567 с.

Державный Орден Святого Иоанна Иерусалимского, именуемый Мальчишеским в России. Орден Мартинистов. – М., 2001. – 115 с.

Иванов В.Ф. Русская интеллигенция и масонство: от Петра Первого до наших дней. – М., 1997. – 540 с.

Киселев Н.П. Из истории русского розенкрейцерства. – СПб., 2005. – 380 с.

Киясов Е.Е. Масоны в век Просвещения. Становление интеллектуального феномена. – Саратов, 2006. – 483 с.

Лотарева Д.Д. Масонство в системе русской культуры второй половины ХVІІІ – первой четверти ХІХ в. // Вестник Московского университета. Серия 8. История. – 1995. – № 6. – С. 37-47.

Масонство и русская литература ХVІІІ – начала ХІХ вв. / Под. ред. В.И.Сахарова. – М., 2000. – 272 с.

Остерцов В. Масонство, культура и русская история (Историко-критические очерки). – М., 1998. – 696 с.

Сахаров В.И. Русское масонство в портретах. – М., 2004. – 512 с.

Сорокин Ю.А. Павел І и «вольные каменщики» // Вопросы истории. – 2005. – № 11. – С. 19-37.


Змістовий модуль 2


Особливості масонського руху в Російській імперії в ХІХ – на початку ХХ ст.


Лекція 6. Масонські ложі в Російській імперії на початку XІX ст.

Масони і двірцевий переворот 11 березня 1801 р. Відродження масонства в перші роки правління Олександра I (1801-1810). Основні масонські центри: Велика ложа “Астрея”, капітули “Фенікс” та “Духовного лицаря”. Політичний ухил в масонстві. Національно-консервативна “партія” в масонстві 1810-х рр. та її ліберальні суперники. Велика ложа “Астрея” в 1815 р. “Охоронці” і “ліберали” в російському масонстві після 1815 року.


Теми рефератів:
  1. Олександ І і масони: лібералізм та консерватизм в політиці російського самодержавства.
  2. Політичний ухил в російському масонстві.


Завдання для самостійної роботи ( години):
  1. Боротьба керівників масонських союзів за зверхність та утворення основних масонських центрів в Росії.
  2. Національно-консервативний та ліберальний ухили в масонстві, їх протистояння, компромісна угода та її наслідки.


Основна література до теми 6:

Брачев В.С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.

Ведьмин О.П. Масоны в России. 1730-1825 гг. – Кемерово, 1998. – 212 с.

Серков А.И. История русского масонства первой половины ХІХ века. – СПб., 2000. – 393 с.

Соловьёв О.Ф. Русские масоны. – М., 2006. – 540 с.

Федоров В.А. Александр І // Вопросы истории. – 1990. № 1. – С. 50-72.


Лекція 7. Радикалізація масонських течій та їхня поразка.

Масони і декабристський рух. Заборона масонських лож в Росії.

Польське масонство. Масонство в Україні. Тотальний наступ на масонів (3 червня 1837 р.). Масони в нелегальних умовах. «Нове» російське масонство за кордоном.


Теми рефератів:
  1. Масони-декабристи.
  2. Польські ложі на теренах Російської імперії.
  3. Російське масонство за кордоном.


Завдання для самостійної роботи ( години):
  1. Масонський характер декабристського руху.
  2. Масонство в Україні.
  3. Масони в Росії після урядових заборон.


Основна література до теми 7:

Антонович В.Б. и Бец В.А. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах. Вып. 1. – К., 1885.

Брачев В.С. Русское масонство ХVІІІ-ХХ вв. – СПб., 2000. – 321 с.

Выскочков Л. Николай І. – М., 2003. – 693 с.

Горленко В. Из истории южнорусского общества начала ХІХ века // Киевская старина. – 1893. – № 1. – С. 41-36

Декабристи на Україні. Збірник праць комісії для дослідів громадських течій на Україні. У 2-х т. – К., 1926-1930.

Декабристы и тайные общества в России. – М., 1906. – 268 с.

Ефремов С. Масонство на Україні // Єфремов С. Вибране. Статті. Наукові розвідки. Монографії. – К., 2002. – С. 689-705.

Крижановська О.О. Таємні організації в громадсько-політичному житті України (масонський рух у ХVІІІ – на початку ХХ ст.). – К., 1998. – 133 с.

Павловский И.Ф. Масонская ложа в Полтаве // Труды Полтавской учёной архивной комиссии. – Вып. 6. – Ч. 1. – Полтава, 1909. – С. 1-15.

Пероговский В. Масонские ложи в Житомире // Киевлянин. – 1879. – Ч. 27.

Савченко В. Україна масонська. – К., 2008. – 336 с.

Семевский В.И. Декабристы-масоны // Минувшие годы. – 1908. – Т. 1. – Кн. 2. – С. 1-50; Кн. 3. – С. 127-170; Кн. 5-6. – С. 379-443.

Серков А.И. История русского масонства. 1845-1945. – СПб., 1997. – 480 с.

Уничтожение масонских лож в 1822 г. // Русская старина. – 1877. – Т. 18. – С. 645-661.

Ходоровський М. Масонство і Україна (за матеріалами діяльності вільних мулярів ХVІІІ ст.): Історико-архівні нариси. – К., 2004. – 139 с.


Лекція 8. Масонські ложі в Росії на початку XX ст.

Відродження масонського руху. М.М.Ковалевський і перші “французькі” ложі в Росії (1906-1909рр.). “Лютневий переворот” 1910 року в російському масонстві і утворення Великого Сходу народів Росії (1912 р.). “Думське” масонство або “масонство Керенського”. Великий Схід народів Росії в 1912-1916 рр. Масони та Департамент поліції. Діяльність масонських організацій в Україні.


Теми рефератів:
  1. Політичний портрет М.М.Ковалевського.
  2. Масони і Державна дума.
  3. Масонські ложі в Україні.


Завдання для самостійної роботи ( години):

1. Особливості відродження масонських лож в Росії.

2. Утворення Великого Сходу народів Росії та його діяльність.


Основна література до теми 8:

Андреев Д.А. Русская переодическая печать начала ХХ века о масонстве // Вестник Московского университета. Серия 8. История. – 1992. – № 1. – С. 27-38.

Андреев Д.А. Эволюция политической доктрины русского масонства. 1906-1916 // Там само. – 1993. – № 4. – С. 3-12.

Брачев В.С. Русское масонство ХХ века. – СПб., 2000. – 255 с.

Гайда Ф.А. Либеральная оппозиция на пути к власти (1914 – февраль 1917 г.). – М., 2003. – 432 с.

Думова Н.Г. Павел Николаевич Милюков // Россия на рубеже веков: Исторические портреты. – М., 1991. – С. 195-232.

Карпачев С.П. Масонская интеллигенция России конца ХІХ – начала ХХ века. – М., 1998. – 231 с.

Керенский А.Ф. Россия на историческом повороте: Мемуары. – М., 1996. – 512 с.

Ніковський А. Масонство в Росії перед революцією і на початку війни // Генеза. – 1996. – № 1 (4). – С. 149-160.

Полонська-ВасиленкоН.Д. Микола Прокопович Василенко – життя та наукова діяльність // Український історик. – 1966. – № 3-4 (11-12). – С. 41-51.

Пушкарева И.М. Георгий Евгениевич Львов // Россия на рубеже веков: Исторические портреты. – М., 1991. – С. 153-194.

Розенталь И.С. Масонство и попытки объединения политической оппозиции в России начала ХХ века // Вопросы истории. – 2000. – № 2. – С. 52-67.

Хасс Л. Ещё раз о масонстве в России начала ХХ века // Историки отвечают на вопросы. Вып. 2. – М., 1990. – С. 134-156.

Шелохаев В.В. Николай Виссарионович Некрасов // Вопросы истории. – 1998. – № 11-12. – С. 80-95.


Лекція 9. Масони в революції 1917 р.

Проблема “масонської змови” напередодні революції 1917 р. Масони і зречення Миколи ІІ. Масони при владі: Верховна рада Великого Сходу народів Росії і Тимчасовий уряд (березень-жовтень 1917 р.).


Теми рефератів:
  1. Масони і Тимчасовий уряд.
  2. О.Ф.Керенський: політичний портрет.


Завдання для самостійної роботи ( години):
  1. Масонський чинник в Лютневій революції в Росії.
  2. Масони і політика Тимчасового уряду.


Основна література до теми 9:

Аврех А.Я. Масоны и революция. – М., 1990. – 350 с.

Багдасарян В.Э. «Теория заговора» в отечественной историографии второй половины ХІХ – ХХ вв. – М., 1999. – 515 с.

Бостунич Г. Масонство и русская революция. – М., 1995. – 136 с.

Брачев В.С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.

Вебстер Н. Всемирная революция. Заговор против цивилизации. – К., 2001. – 290 с.

Верстюк В.Ф. М.С.Грушевський у перший період діяльності Центральної Ради // Український історичний журнал. – 1996. – № 5. – С. 37-50.

Катков Г.М. Февральская революция. – Париж, 1984. – 431 с.

Крижановська О.О. Таємні організації: масонський рух в Україні. – К., 2009. – 200 с.

Масоны и Февральская революция 1917 года. – М., 2007. – 350 с.

Пивчак В.Ф. О политической роли масонов во второй русской революции // Сборник научных трудов Свердловского юридического института. – 1977. – Вып. 56. – С. 135-141.


Питання для підсумкового контролю студентів.
  1. Основні джерела та історіографія історії масонства.
  2. Початковий період масонства: версії його виникнення.
  3. Етимологія термінів “масон”, “франкмасон”.
  4. Основні масонські системи.
  5. Символіка та обрядовість в масонстві.
  6. Цехові організації, братства та майстерні — “ложі” вільних мулярів в XIV-XV ст.
  7. “Королівське мистецтво” на зламі XVI-XVII ст.: “оперативне” та “спекулятивне” масонство.
  8. Англійське масонство XVIII ст.
  9. Виникнення Великої ложі Англії, її статутні документи.
  10. Французьке масонство XVIII ст.
  11. Німецьке масонство XVIII ст.
  12. Розенкрейцерство.
  13. Перші масонські ложі в Росії: їх організація, склад, діяльність.
  14. І.П.Єлагін та його Союз. Шведська “система”.
  15. Поява системи вищих масонських ступенів в Росії.
  16. М.І.Новіков, І.Г.Шварц та утворення Ордену розенкрейцерів у Москві.
  17. Просвітницька та благодійна діяльність московських розенкрейцерів.
  18. Масони і політика: “справа” М.І.Новікова.
  19. Ложі Уиннендорфської (Шведсько-Берлінської) системи в Росії.
  20. Урядові гоніння масонів: причини, методи, наслідки.
  21. Масони і верхівковий переворот у березні 1801 р.
  22. Відродження масонства в перші роки правління Олександра І.
  23. Боротьба масонських союзів за зверхність та утворення основних масонських центрів в Росії (Велика ложа «Астрея», капітули «Фенікс» та «Духовного лицаря»).
  24. Національно-консервативна течія в масонстві 1810-х рр. та її ліберальні суперники.
  25. “Охоронці” і “ліберали” в російському масонстві після 1815 р.
  26. Заборона масонських лож в Росії в першій чверті ХІХ ст.
  27. Масони і декабристський рух.
  28. Масонство в Україні в кінці XVIII – на почion >Викторина
    читать полностью
    скачать');">Добавить текст на свой сайт