Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 408.61kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 246.31kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 279.76kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 213.96kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 221.68kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 219.16kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 205.97kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 188.45kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 187.94kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 212.31kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра археології та музеєзнавства
УКЛАДАЧ:
к.і.н., ас. Шидловський П.С.
“Теоретична антропологія”
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
для студентів спеціальності 8.030304 - Археологія
Затверджено
Вченою Радою історичного факультету
“ ” 2009 р.
Протокол №
Завідувач кафедри
Терпиловський Р.В.
Декан факультету
Колесник В.Ф.
КИЇВ-2009
Робоча навчальна програма з дисципліни “Теоретична антропологія”
Укладач:
к.і.н., ас. Шидловський П.С.
Лектор:
к.і.н., ас. Шидловський П.С.
Погоджено
З науково-методичною комісією
„____”________________200 р.
- Загальна характеристика навчальної дисципліни
Рік підготовки: 2
Семестр: 1
Кількість кредитів ECTS – 2
Загальна кількість годин – 72
із них:
Лекцій – 36 годин
Самостійна робота – 36 годин
Кількість змістовних модулів – 2
Вид контролю: залік
2. Мета навчальної дисципліни
Впровадження викладання теоретичної антропології у вищих навчальних закладах України вимагає відповідного науково-методичного забезпечення. Адже розуміння історичного процесу неможливе без вивчення найдавніших періодів розвитку людства, без вивчення культурної і фізичної варіабельності людських спільнот, без визначення поняття «людина» взагалі.
Антропологія (від грецьк. анторопос – людина, логос – наука) – в широкому розумінні наука про людину. Але сучасні антропологічні дослідження сформувалися на основі різних антропологічних шкіл, кожна з яких має свій погляд на сутність антропології.
Так, англо-американська школа (Е. Тайлор, Б. Маліновський, Ф. Боас, А. Кребер, М. Говард та ін.) визначає антропологію як науку про біологічну та соціокультурну адаптацію людини. Основним поняттям цієї антропологічної школи є «культура» - екстрасоматична (надтілесна) адаптація до навколишнього середовища (Л. Уайт). Напрямок антропології, що займається вивченням культурної варіабельності людства називається культурною або соціокультурною антропологією. Культурна антропологія включає такі галузі наукового пізнання як етнографію (вивчення і опис специфіки окремих культур), етнологію (порівняльно-історичний аналіз культур), лінгвістику, первісну археологію та історію первісності. Підрозділи соціокультурної антропології займаються вивченням різних проявів людської культури в часі та просторі. З’являються культурна, економічна, політична, соціальна, психологічна, лінгвістична, сучасна антропології.
Європейська антропологія формувалась на основі таких галузей як анатомія (П. Брока), біологія, приматологія, расознавство, первісна археологія, психологія (Л. Леві-Брюль), антропометрія. В той же час, такі галузі як етнографія, етнологія, лінгвістика, археологія, соціологія, історія суспільств мають значення окремих наукових дисциплін. Саме тому у європейській школі предметом дослідження стало переважно вивчення біології людини та мінливості фізичного типу людини в часі та просторі. Цей напрямок в антропології прийнято називати фізичною антропологією. Фізична антропологія традиційно поділяється на такі галузі: морфологія та фізіологія людини (вивчення морфологічного типу та фізіологічних особливостей населення земної кулі), антропогенез (вивчення появи та розвитку найдавніших представників роду homo та становлення людини сучасного фізичного типу) та расознавство (вивчення виникнення та географічного розподілу антропологічних типів сучасної людини).
Вітчизняна антропологія, яка базується на дослідженнях радянської антропологічної школи (М.Я. Рудинський, М.Г. Левін, Ю.В. Бромлей, В.П. Алексєєв, С.В. Смірнов та ін.), стоїть на позиції, що антропологія – це наука про мінливість фізичного типу людини в часі та просторі (С.П. Сегеда, С.М. Рижов). Однак, з самого початку значна увага приділялась також етноісторичним дослідженням, (Ф. Вовк, Д. Анучін, М.Макаренко, Ю.В. Бромлей) які неможливі без комплексного підходу, без широкого залучення даних етнології, етнографії, археології, історії первісного суспільства, лінгвістики та ін. дисциплін. Саме тому, крім традиційних морфології, антропогенезу та расознавства, українська антропологія включає також такі розділи, як історична антропологія та етнічна історія, які займаються питаннями походження різних історичних спільностей та формуванням антропологічного складу конкретних етносів.
Мета курсу «Теоретична антропологія» полягає в широкому ознайомленні студентів із історією накопичення антропологічних знань, становлення антропологічної науки, в розкритті основних методологічних засад перших антропологічних шкіл, формування сучасних антропологічних підходів в зарубіжній історіографії. Курс також передбачає всебічний аналіз концепцій сучасної вітчизняної та зарубіжної антропології, методик антропологічних досліджень.
Вивчення дисципліни має дозволити отримати наступні знання та навички:
- Студенти повинні знати:
- Історію розвитку антропологічних знань і сучасні напрямки в антропології.
- Актуальні проблеми сучасної антропологічної науки, методичні та теоретичні засади антропології.
- Історію формування, сучасний стан і перспективи розвитку зарубіжної та української антропологічної науки.
- Основні етапи формування людини сучасного антропологічного типу та основні концепції антропосоціогенезу.
- Основні концепції розвитку людського суспільства, формування суспільних інститутів;
- Висвітлення проблем взаємозв’язку природи та суспільства сучасними антропологічними школами;
- Вирішення питання розвитку світоглядних уявлень у вітчизняній та зарубіжній антропології.
Студенти повинні вміти:
- опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
- орієнтуватись у науковій та періодичній антропологічній літературі із актуальних проблем антропології, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;
- працювати з науково-методичними посібниками;
- застосувати отримані теоретичні знання при проведенні наукового дослідження;
- Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу поділений на 2 змістовних модулів. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.
Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
3.1. Співвідношення складових у змістовному модулі.
Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 60 балів, підсумковий контроль – 40 балів).
| Змістовий модуль 1. Формування антропологічних шкіл | Змістовий модуль 2. Сучасні напрямки антропології. Вітчизняна антропологічна школа | Залік | ||
| 30 залікових балів | 30 залікових балів | 40 балів | ||
| Самостійна робота | Модул. контроль | Самостійна робота | Модул. контроль | |
| 10 балів | 20 балів | 10 балів | 20 балів | |
3.1.1. Індивідуально-консультативна робота
Індивідуальна робота викладача зі студентами переслідує мету підвищення рівня знань студентів, більш повного і глибокого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення.
У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивченні тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції.
Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до складання модульних контролів, виробленні у них уміння виокремити з кожної проблеми найсуттєвіше, на чому слід сконцентрувати увагу, навичок працювати з літературою, звітною документацією та конкретним археологічним матеріалом. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання.
Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється за графіком.
3.1.2. Самостійна робота студентів.
Забезпечення високого рівня знань студентів з курсу «Теоретична антропології» передбачає поряд з лекціями організацію самостійної роботи студентів, метою якої є опанування теоретичними засадами, центральними поняттями, основними базовими положеннями курсу. Для ефективного засвоєння студентами змісту курсу передбачається опрацювання довідкових джерел, публікацій, наукової літератури. Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.
Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.
Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Критерії оцінювання реферату:
- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів
- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів
- тема розкрита неповно - 5-6 балів
- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів
- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали
- реферат не зарахований - 0 балів
Тестування
На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
3.1.3. Модульний контроль.
По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 20 балів.
Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається “не з’явився” та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.
Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 20 балів):
Теоретичне питання:
а) глибоке розкриття теоретичного питання – 17-20 балів;
б) повна коротка відповідь – 11-16 бали;
в) неповна відповідь – 3-10 балів;
г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-2 балів.
- Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку.
Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється з “зараховано”, диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ECTS:
| СУМА БАЛІВ | ОЦІНКА В ECTS | НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ |
| 90-100 | A | |
| 85-89 | B | Зараховано |
| 75-84 | C | |
| 65-74 | D | |
| 60-64 | E | |
| 35-59 | FX | Незараховано |
| 1-34 | F | |
Якщо за результатами поточного контролю знань, студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, то він перескладає залік на загальних підставах.
Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).
Тематичний план лекцій,
та самостійної роботи
| № теми | Назва теми | Загальна кількість годин | Лекції | Самостійна робота |
| Змістовний модуль 1 Формування антропологічних шкіл | ||||
| 1. | Загальна характеристика і навчальне призначення курсу | 4 | 2 | 2 |
| 2. | Формування антропологічних знань у давнину | 4 | 2 | 2 |
| 3. | Антропологічні знання в добу середньовіччя та в епоху Відродження | 4 | 2 | 2 |
| 4. | Формування антропології як самостійної дисципліни | 4 | 2 | 2 |
| 5. | Антропологічні концепції др. половини ХІХ ст. Загальна характеристика еволюціонізму. | 4 | 2 | 2 |
| 6. | Дарвінізм. Еволюціоністська теорія антропогенезу | 4 | 2 | 2 |
| 7. | Поява перших антропологічних шкіл в Західній Європі. Французька антропологічна школа. | 4 | 2 | 2 |
| 8. | Теоретичні засади англійської антропології | 4 | 2 | 2 |
| 9. | Розвиток американської школи антропології | 3 | 1 | 2 |
| | МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ | 1 | 1 | |
| | Всього з модуля | 36 | 18 | 18 |
| Змістовний модуль 2 Сучасні напрямки антропології. Вітчизняна антропологічна школа | ||||
| 10. | Функціоналістичний напрямок. | 4 | 2 | 2 |
| 11. | Географічний детермінізм та концепція «культурних кіл» | 4 | 2 | 2 |
| 12. | Культурний релятивізм та новітні методи в антропології | 4 | 2 | 2 |
| 13. | Біхейвіористична антропологія та «нова археологія» | 4 | 2 | 2 |
| 14. | Сучасні тенденції в розвитку зарубіжної антропології | 4 | 2 | 2 |
| 15. | Становлення антропологічної школи в Російській імперії | 4 | 2 | 2 |
| 16. | Формування української школи антропології | 4 | 2 | 2 |
| 17. | Вітчизняна антропологія та зарубіжний досвід | 4 | 2 | 2 |
| 18. | Сучасний стан і перспективи розвитку антропологічної науки | 3 | 1 | 2 |
| | МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ | 1 | 1 | |
| | Всього з модуля | 36 | 18 | 18 |
| | РАЗОМ | 72 | 36 | 36 |
Зміст курсу.
Змістовний модуль 1.
Формування антропологічних шкіл
Тема 1. Загальна характеристика і навчальне призначення курсу (2 год.).
Антропологія як наука; предмет дослідження антропології. Поняття антропосфери. Біологічні та соціальні форми руху матерії. Антропологія фізична та соціокультурна антропологія. Основні галузі антропологічної науки. Зв’язок з іншими науками. Принципи та напрямки досліджень сучасної антропології.
Методологія, предметна структура і навчальне призначення курсу.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Поняття антропосфери;
2. біологічне та антропологічне визначення людини.
Тема 2. Формування антропологічних знань у давнину (2 год.).
Поява антропологічних знань у первісну добу. Медичні знання. Формування знань про людину та її місце у Всесвіті: найдавніші поховання, палеолітичне мистецтво, картина світу у міфологіях мисливських суспільств. Перехід від міфологічного до релігійного світогляду.
Антропологічні знання в античну епоху. Грецька натурфілософія. Гесіод, Анаксімандр, Емпедокл, Геродот. Вчення про людину у Арістотеля. Антропологічні знання в Стародавньому Римі: вчення Тіта Лукреція Кара, Гіпократ, Гай Юлій Цезарь, Тацит.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Антропологічні знання у найдавніших писемних джерелах.
2. Розвиток людини за Тітом Лукрецієм Каром..
Тема 3. Антропологічні знання в добу середньовіччя та в епоху Відродження (2 год.).
Розвиток антропологічних знань у середньовічній Європі. Праці середньовічних арабських авторів. Доба Великих Географічних Відкриттів. Перші класифікації людства. Ф. Берньє, Ж. Кондорсе, Ж. Лафіто.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. «Африка – третя частина світу» Льва Африканського;
2. Антропологічні дослідження в Середньовічній Європі.
Тема 4. Формування антропології як самостійної дисципліни (2 год.).
Філософи-натуралісти XVIII – першій половині XIX ст. К. Ліней, Д. Дідро, Ж.-Б. Ламарк, Бюфон. Моногеністи та полігеністи. Перші палеоантропологічні знахідки.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Перші теорії антропогенезу;
2. Класифікації біологічного світу.
Тема 5. Антропологічні концепції др. половини ХІХ ст. Загальна характеристика еволюціонізму (2 год.).
Поява ідеї еволюції. Еволюціонізм в природознавчих дисциплінах. Ідея еволюції в суспільствознавстві. Г. Спенсер та його «Походження суспільства». Поняття однолінійної еволюції. Розвиток ідеї про систему «трьох віків» в археології та антропології.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. «Музейна антропологія»;
2. «Теорія катастроф» в геологічній науці.
Тема 6. Дарвінізм. Еволюціоністська теорія антропогенезу (2 год.)
Ч. Дарвін та концепція походження видів шляхом природного добору. Статевий добір. Дарвінізм та його вплив на розвиток антропологічної науки., Т. Гекслі, Е. Геккель. Поняття «групового добору». С. Нільсон.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. «Походження видів шляхом природного добору» Ч. Дарвіна;
2. Визначення біологічного виду та популяції.
Тема 7. Поява перших антропологічних шкіл в Західній Європі. Французька антропологічна школа (2 год.).
Виникнення перших антропологічних шкіл. Французьке антропологічне товариство (П. Брока, Топінар). Розробка антропологічних методик. Теоретичне обґрунтування антропології. Створення «Музею Людини».
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Класифікація антропологічної науки за П.Брока
2. Участь Ф. Вовка у діяльності Паризької антропологічної школи.
Тема 8. Теоретичні засади англійської антропології (1 год.).
Утворення Англійської школи антропології. Еволюціоністичні підходи Е. Тайлора та Дж. Фрезера. Дослідження первісних культур та розвитку світоглядних уявлень людства. Анімістична концепція Е. Тайлора. Біометрична школа К. Пірсона. Концепція розвитку суспільних інститутів Дж. Мак-Ленана.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. «Первісна культура» Е. Тайлора
2. «Золота гілка: дослідження магії та релігії» Дж. Фрезера
Тема 9. Розвиток американської школи антропології (1 год.).
Л.Г. Морган та виникнення американського антропологічного товариства. Дослідження соціальних інститутів аборигенних суспільств. Системи спорідненості та шлюбних стосунків. Вплив розробок Л.Г. Моргана на інші галузі гуманітарних дисциплін.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. «Первісне суспільство» Л.Г. Моргана;
2. Етапи розвитку суспільства за Л.Г. Морганом – Ф. Енгельсом.
Література до змістовного модуля №1.
Основна:
Сегеда С. Основи антропології. - К., 1995.
Сегеда С. Антропологія (навчальний посібник). - К., 2000.
Додаткова:
Дерягина М.А. Антропология. Эволюция и биология человека. - М., 1994.
Роуз Ф. Аборигены Австралии. Традиционное общество. - М.: Прогресс, 1989 - 320 с.
Токарев С.А. Ранние формы религии. - М.: Политиздат, 1990. - 622 с. – (Б-ка атеист. лит.).
Тейлор Е.Б. Первобытная культура. – М.: Политиздат. – 1989.
Шмальгаузен И.И. Факторы эволюции. Теория стабилизирующего отбора. - М., 1968.
Змістовний модуль 2.
Сучасні напрямки антропології. Вітчизняна антропологічна школа
Тема 10. Функціоналістичний напрямок (2 год.).
Дослідження Б. Маліновським аборигенних суспільств Австралії та Океанії. Розвиток методів етнографічної науки. Поняття структури та функції. Розуміння культури в біосоціальному підході функціоналістів. Вплив функціонального методу на розвиток сучасної антропології.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Завдання антропології за Б.Маліновським;
2. Культура, як система забезпечення біологічних потреб людини.
Тема 11. Географічний детермінізм та концепція «культурних кіл» (2 год).
Критика еволюціоністських схем наприкінці ХІХ ст. Географічний детермінізм, дифузіонізм, концепція «культурних кіл».
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Основні вади еволюціоністичного підходу;
2. Марксистська антропологія та еволюціонізм.
Тема 12. Культурний релятивізм та новітні методи в антропології (2 год).
Методологія Ф. Боаса. Критика расистських підходів в антропології. Концепція культурного релятивізму.
Соціальна антропологія Е. Дюркгейма. Використання методів аналітичної психології в антропологічній науці. Концепція колективної свідомості. Теорія «дологічного мислення» Л. Леві-Брюля, та її вплив на сучасну антропологічну науку.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Критика порівняльного методу в антропології Ф. Боасом;
2. «Первісне мислення» Л.Леві-брюля.
Тема 13. Біхейвіористична антропологія та «нова археологія» (2 год).
Структурна антропологія К. Леві-Стросса. Розуміння культури в працях А. Кребера, М. Мосса, Дж. Стьюарда. Становлення школи «культурних екологів». Концепція культурної адаптації Л. Уайта. Інтердисциплінарні дослідження Л. Бінфорда. Біхейвіористичний та інвайронментальний напрямки сучасної антропології.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. «Структурна антропологія» К. Леві-Стросса;
2. Визначення культури за Л.Уайтом.
Тема 14. Сучасні тенденції в розвитку зарубіжної антропології (1год.).
Питання інтердисциплінарності досліджень в сучасній антропології. Концепції культури. Неоеволюціонізм М. Салінза. Сучасна культурна антропологія Дж. Боханнана та М. Ховарда. Розуміння антропології як науки про загальні закони людської поведінки.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Поняття еволюції загальної та специфічної;
2. Розуміння антропології в сучасній американській науці.
Тема 15. Становлення антропологічної школи в Російській імперії (2 год.).
Накопичення антропологічних знань: І. Міллер, С. Крашенінніков, Я. Лінденау, В. Ключевський, І. Георгі. Створення Кунсткамери. Формування антропологічної виставки при Московському університеті, М. Миклухо-Маклай, А. Богданов. Розвиток науки про первісне суспільство та палеоліт.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Критика полігеністів М. Миклухо-Маклаєм;
2. Структура антропології за А. Богдановим.
Тема 16. Формування української школи антропології (2 год).
Перші антропологічні дослідження в Україні. М. Максимович, П. Чубинський. Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Ф.К. Вовк – засновник вітчизняної антропологічної школи. Науковий доробок Ф.К. Вовка. Українська антропологія у 20 – 30-ті роки. Палеоетнологічна школа.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. «Студії з української етнографії та антропології» Ф. Вовка
2. Представники та напрямки діяльності палеоетнологічної школи.
Тема 17. Вітчизняна антропологія та зарубіжний досвід (2 год.).
Післявоєнний етап розвитку української антропології. Наукові заклади, в яких проводяться антропологічні дослідження в сучасній Україні. Останні здобутки сучасної української антропології; проблеми і перспективи розвитку.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. «Первісне суспільство» П.П. Єфименка;
2. Стадіальність та багатоваріантність розвитку людини в дослідженнях вітчизняних антропологів
Тема 18. Сучасний стан і перспективи розвитку антропологічної науки (1 год.).
Сучасні генетичні дослідження. Етологія людини. Антропогенгез в світлі новітніх досліджень. Структура сучасної антропологічної науки.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Проблема біологічного та надбіологічного в поведінці людини;
2. Антропогенний фактор в розвитку фізичного та біотичного оточення.
Література до змістовного модуля №2
Основна:
Сегеда С. Основи антропології. - К., 1995.
Сегеда С. Антропологія (навчальний посібник). - К., 2000.
Леви-Брюль Л. Первоытное мышление [пер. с фр., под ред. проф. В.К. Никольского и А.В. Киссина]. – М.: Атеист, 1930. – 337 с.
Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1983, 1985.
Малиновский Б. Научная теория культуры. – М.: ОГИ, 2000. – 208 с.
Хрисанфова Е.В., Перевозчиков И.В. Антропология (учеб. для биол. спец. вузов). - МГУ, М., 1991.
Додаткова:
Алексеев В.П. Становление человечества. - М., 1984.
Алексеев В.П. Человек. Эволюция и таксономия (некоторые теоретические вопросы). - М., 1985.
Алексеев В.П. Палеоантропология земного шара и формирование человеческих рас. - М., 1978.
Антропологическая реконструкция (сб. ст.). - М., 1991.
Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. - М., 1983.
Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. - К., 1995 (перевидання 1928 р.).
- Геллнер Э. Две попытки уйти от истории // Одиссей. Человек в истории. – М.: Наука, 1990. – С. 147-166.
Дерягина М.А. Антропология. Эволюция и биология человека. - М., 1994.
Дяченко В.Д. Антропологічний склад українського народу. - К., 1965.
Елинек Я. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека - Прага: Артия, 1982. - 560 с.
Ефименко П.П. Дородовое общество: Очерки по истории первобытного общества. – М.; Л., 1934. - 532 с.
Ефименко П.П. Первобытное общество. Очерки по истории палеолитического времени. – 3-е изд. / АН УССР. ИА. - К.: Изд-во АН УССР, 1953. - 663 с.
Зиневич Г.П. Человек изучает человека. - К., 1988.
Кейлоу П. Принципы эволюции. - М., 1986.
Ламберт Д. Доисторический человек. Кембриджский путеводитель. - М.-Л., 1991.
Кабо В.Р. История первобытного общества и этнография (к проблеме реконструкции прошлого по данным этнографии) // Охотники, собиратели, рыболовы. – Л.: Наука, 1972. – С. 53-67.
Кабо В.Р. Теоретические проблемы реконструкции первобытности // Этнография как источник реконструкции истории первобытного общества. - М.: Наука, 1979. - С. 60-107.
Кабо В.Р. Первоначальные формы религии // Религии мира. История и современность: Ежегодник 1986 г. - М.: Главная редакция восточной литературы изд-ва «Наука», 1987. - С. 136-154.
Козлова М.С. Эволюционная антропология в России (сер. ХІХ - кон. ХХ в.). - М., 1996.
Кондукторова Т.С. Антропология древнего населения Украины. - К., 1972.
Ламберт Д. Доисторический человек. Кембриджский путеводитель. - М.-Л., 1991.
Линденау Я.И. Описание народов Сибири (первая половина XVIII века): Историко-этнографические материалы о народах Сибири и Северо-востока. - Магадан: Кн. изд-во, 1983. - 176 с. – (Дальневост. ист. б-ка).
Майр Э. Зоологический вид и эволюция. - М., 1968.
Мосс М. Общества. Обмен. Личность: Труды по социальной антропологии. - М., 1996.
Проблемы эволюционной морфологии человека и его рас (сб. ст.). - М., 1986.
Рогинский Я.Я., Левин М.Г. Антропология. - 3-е изд. - М., 1955.
Сегеда С.П. Антропологічний склад населення території України. -- К., 2001.
Тегайко Л.И., Саливон И.И. Основы современной антропологии (учебное пособие). - Минск, 1989.
Тэрнер В. Символ и ритуал. - М., 1983.
Франко О.О. Федір Вовк – вчений і громадський діяч / Франко О.О. /: Наук. видання – К.: Вид-во Європейського університету, 2001. – 378 с.
Чебоксаров Н.Н., Чебоксарова И.А. Народы, расы, культуры. - М., 1971.
Чубинский П.П. Труды этнографо-статистической экспедиции в Западнорусский край. - СПб., 1872. - Т.7.
Bettinger R.L. Hunter-Gatherers: archaeology and evolutionary theory. – N.Y.; London: Plenum Press. - 1991. – 257 p.
Binford L.R. Archaeology as Anthropology // An Archaeological Perspective. - N.Y.& London. – 1972 – P. 20-33.
Binford L.R. In Pursuit of the Past. Decoding the Archaeological Record. – N.Y.: Thames and Hudson. – 1983. – 256 p.
Bohannan P., Glazer M. (eds.) High Points in Anthropology, - N.Y.: Alfred A. Knopf, Inc. – 1973. – 450 p.
Harris, M. Cultural Materialism: The struggle for a Science of Culture, N.Y., 1979.
Howard M.C. Contemporary Cultural Anthropology. – Simon Fraser University. Harper Collins Publishers. – 1989.
Sahlins Marshall D. Evolution and Culture. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1960.
Steward J.H. Theory of Culture Change: the Methodology of Multivariative Evolution. – Urbana, III.; University of Illinois Press, 1955, - 356 p.
White, Leslie A. The Evolution of Culture. - N.Y.: Academic Press 1955.
Питання, що виносяться на залік:
- Антропологія як наука. Предмет дослідження.
- Основні методи дослідження сучасної антропології. Зв’язок з іншими науками.
- Формування антропологічних знань у давнину.
- Історія вивчення антропології в Україні.
- Основні розділи вивчення фізичної антропології.
- Основні концепції, принципи та структура соціокультурної антропології.
- Місце людини в систематиці тваринного світу.
- Основні етапи еволюції гомінідів.
- Розвиток антропологічних знань в добу середньовіччя та в епоху Відродження.
- Формування антропології як самостійної наукової дисципліни.
- Загальна характеристика еволюціонізму. Дарвінізм.
- Основні теорії походження людини сучасного фізичного типу.
- Теорія поліцентризму та моноцентризму.
- Поява перших антропологічних шкіл в Західній Європі та Америці.
- Еволюціоністичні теорії розвитку людини та культури.
- Функціоналізм та культурний релятивізм.
- Історія дослідження та класифікації рас.
- Біхейвіористична антропологія та «нова археологія»
- Адаптація людини та її особливості.
- Вітчизняна антропологія та зарубіжний досвід