Вплив столичного середовища на соціально-економічний розвиток прилеглої території

Вид материала

Документы

Содержание Економічні чинники Сціенічно-технічний чинник

Подобный материал:

• Яка відбудеться 23 березня 2012 року в двнз «Київський національний економічний університет, 60.65kb.
• Ключові слова: науково-технічний прогрес, економічний розвиток, інноваційний розвиток,, 541.73kb.
• Томчук Михайло Іванович доктор психологічних наук, професор Інститут післядиплом, 67.06kb.
• Грошовий ринок методичні вказівки до вивчення теми, 288.55kb.
• Соціально-економічний розвиток Хмельницької області у 2010-2011 роках, 1329.83kb.
• Соціально-економічний розвиток Дунаєвецького району у 2010-2011 роках, 1188.26kb.
• Про роботу райдержадміністрації по організації виробництва, розвитку підприємництва,, 48.61kb.
• Положення про відзначення кращих представників Миколаївської області за вагомий внесок, 82.56kb.
• Програма вступних випробувань з фахових дисциплін напряму підготовки «маркетинг» професійного, 295.43kb.
• Дня інформування населення Полтавщини у лютому 2007 року розвиток економіки полтавщини, 434.46kb.

Вплив столичного середовища на соціально-економічний

розвиток прилеглої території

Бондар В.В., асп.

Інститут Географії НАН України


Однією з характерних рис столичності Києва є лідерство, генерація науково-технічних, соціальних і управлінських нововведень. Цьому сприяє сформоване “столичне середовище”. Це поняття є досить багатогранним за своїм змістом. Воно становить складне еко- та соціоструктурне утворення, що є взаємопов’язаним поєднанням природного, соціального й виробничого характеру з притаманними йому психологічними і культурно-побутовими особливостями. Отже, під столичним середовищем слід розуміти, насамперед, складний простір, що розташований на конкретній території та розвивається в часі і охоплює всі сфери життєдіяльності людини.

Столичне середовище відіграє важливе значення не лише для соціально-економічного розвитку м. Києва, але й його прилеглої території. Адже специфічність столичного середовища зумовлює процеси інтернаціоналізації виробництва, формує нові відносини в сфері зайнятості, стиль життя населення та його соціальну диференціацію.

В умовах складних трансформаційних ринкових процесів все більше зростає значення столичної периферійної території. Вона поступово перетворюється в спеціалізоване територіально-просторове утворення з регіонально орієнтованим сектором послуг, підвищеною пропозицією споживчих товарів та послуг, закладами відпочинку, розваг і дозвілля.

В межах прилеглої території столичної агломерації формуються новітні виробничі комплекси, зони розміщення науково-дослідних організацій та високотехнологічних підприємств, а також об’єктів сфери послуг, що їх обслуговують. У зв’язку з цим простежується чітко окреслений напрям руху маятникової міграції по лінії центр – периферія та у зворотньому напрямку. Отже, всі вище перераховані фактори створюють умови для формування новітніх територіально-просторових субцентрів на периферії столичної агломерації, що останнім часом знаходяться в центрі уваги геоурбаністичних досліджень.

З соціально-економічним розвитком міста Києва столичне середовище розширюється, до його складу залучається новий простір, в межах якого проходить праця, побут та відпочинок людей. Таким чином, людина постійно змінює і вдосконалює столичне середовище у відповідності з її потребами розвитку. Закономірно, що і столичне середовище суттєво впливає на саму людину. Воно формує столичний стиль і спосіб життя населення.

Київ – столиця за офіційним статусом, а також за численністю всякого роду атрибутів головного міста (особливо за кількістю об’єктів сфери послуг) і, нарешті, по населенню столичного міста та його прилеглої території.

Потрібно обов’язково враховувати зростаюче значення соціально-економічного фактору населення столиці. Висококваліфіковані спеціалісти пред’являють підвищені вимоги щодо якісного життєвого середовища. Поняття “якісне життєве середовище” в даному випадку являє цілісну систему, що оптимально поєднує сприятливі екологічні умови, високий містобудівельний рівень комфортного проживання та можливість задоволення культурних потреб. В цій системі важливе значення приділяється культурі – сукупності духовних цінностей, форм розумової діяльності та комунікації людей. Адже задоволення культурних потреб, найбільш вдалих і близьких людині, створює прекрасні можливості її всебічного розвитку. Важливе значення в цій системі приділяється соціальній інфраструктурі столиці, як специфічного регіонального явища, що формується під впливом багатьох факторів. Одним з цих факторів є особливість обслуговування столичного населення. Столичний сектор сфери послуг, з одного боку, сприяє залученню висококваліфікованого персоналу, що має велику заробітну плату. З іншого боку, має місце залучення працівників низької кваліфікації, для виконання простої роботи по обслуговуванню. Значна численність висококваліфікованих спеціалістів, враховуючи їх рівень заробітної плати, збільшують свої вимоги щодо задоволення своїх власних потреб в ексклюзивних послугах. Саме ці працівники, приймаючи до уваги їх прибутки, специфічний стиль життя, мають притаманну лише їм психологію поведінки, сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, звичаїв. Вони виникають у людей під впливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їх повсякденних інтересів. З одного боку, суспільна психологія поведінки столичного населення виступає, як безпосередня реакція на умови життя людини. З іншого боку, це важлива умова становлення духовної культури людини. Така ситуація створює певну поляризацію різних категорій населення. Ця поляризація поширена не лише в межах столичного міста та його прилеглої території, але й в межах держави в цілому. Порівняння доходів різних категорій працівників та зайнятості висококваліфікованих спеціалістів, в основному у сфері управління, показує суттєві переваги столиці над іншою частиною держави.

Крім того, столичне середовище є своєрідною детермінантою, що визначає інвестиційну привабливість столиці України та її прилеглої території. Інвестиційна привабливість визначається інвестором насамперед на підставі узагальненої системи чинників (факторів): економічних, соціальних, транспортно-географічних та сціенічно-технічного.

Економічні чинники. Це група чинників, що віддзеркалюють інвестиційний потенціал та клімат будь-якої території. При вивченні потенційної для інвестування території розглядається її економічний потенціал (забезпеченість ресурсами, рівень розвитку науково-технічного потенціалу та інфраструктури).

До соціальних чинників слід віднести перш за все демографічний та працересурсний потенціал території. Він дає можливість ознайомитись з демографічною структурою населення та розподілом трудових ресурсів в різних галузях суспільного господарства.

До транспортно-географічних чинників відносять вигідне ЕГП території, наявність та відповідний стан транспортної мережі з урахуванням її перевізної здатності, якість шляхів сполучення з транс- та прикордонними державами, показники вантажо- та пасажирообігу.

Сціенічно-технічний чинник. Він впливає на відтворення і використання науково-технічного потенціалу території. Перш за все, він визначає конкретну спрямованість науково-технічного прогресу на створення та впровадження інновацій.

Таким чином, столичне середовище виступає одним з головних чинників соціально-економічного розвитку м. Києва та його периферійної території. При цьому можна спостерігати за зростаючими процесами просторової диференціації периферійної території, що поступово змінюють територіально-просторову структуру столичного міста.