Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності «інфекційні хвороби» суми

1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

9 Завдання для самостійної підготовки:

- робота з рекомендованою літературою та періодичними виданнями.


Клінічні функціональні та лабораторні тести в анестезіології та інтенсивній терапії

(Корячкін В.А., Страшнов В.І., Чуфаров В.Н. Друге видання, доопрацьоване та доповнене. – СПб.: Медичне видавництво, 2004. – 304 с.)

Класифікація гострої дихальної недостатності

Ознаки	Ступінь тяжкості
	Помірний	Середній	Тяжкий	Дуже тяжкий
Свідомість	Ясна	Ейфорія	Загальмованість	Кома
М’язовий тонус	Нормальний	Підвищений	Різко підвище ний, судоми	Атонія
Зіниці	Нормальні	Нормальні	Розширені	Мідріаз
Колір шкіри та слизових	Легкий ціаноз губ	Ціаноз (при анемії – блідість)	Виражений ціаноз	Дифузний ціаноз
ЧД за 1хв	До 25	25-30	35-40	Більше 40
ДО	Нормальний	Підвищений	Знижений	Різко знижений
ХОД	Збільшений	Збільшений	Різко зростає	Знижується
ЧСС за 1хв	90-100	120-140	140-180, можливі екстрасистолії	До 180. Потім брадикардія
АТ	Норма	Підвищений	Знижений	Колапс
SpO2(%)	92-90	90-85	80-75	Менше 75
PaCO2 (мм рт.ст.)	50-60	60-80	80-100	Більше 100
Діурез	Норма	Норма	Знижений	Олігурія
Лактат	Підвищений	Норма	Різко підвищений	Різко підвищений

Клініко-лабораторні ознаки хронічної дихальної недостатності

Ознаки	І ступінь		ІІ ступінь		ІІІ ступінь
	У спокої	При наванта- женні	У спокої	При наванта- женні	У спокої
Задишка	Немає	Є	Немає або помірна	Є	Є
Активність дихальних м’язів	Норма- льна	Помірно підви- щена	Норма- льна	Підви- щена	Різко підви- щена
Ціаноз	Немає	Немає	Немає або помір- ний	Помірний	Різко виражений

Фактори, що впливають на зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну

Фактори, що впливають	Зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіна
	Вліво	Вправо
Температура	Гіпотермія	Гіпертермія
PCO2	Гіпокапнія	Гіперкапнія
pH	Алкалоз	Ацидоз

Показники кислотно-основного стану організму

Показник	Норма
pH артеріальної крові	7,35-7,45
pH венозної крові	7,32-7,42
PaO2(мм рт. ст.)	83-108
PvO2(мм рт. ст.)	37-42
PaCO2(мм рт. ст.)	35-45
PvCO2(мм рт. ст.)	42-55
AB(actual bicarbonate) істинний бікарбонат (ммоль/л)	24-26
SB(standart bicarbonate) стандартний бікарбонат (ммоль/л)	25-28
BB(buffer base) буферні основи (ммоль/л)	40-60
BE(base excess) надлишок основ	-3-+2,5
SaO2 Сатурація артеріальної крові (%)	92-100

Деякі властивості імуноглобулінів

Імуноглобуліни	Ig G	IgA	IgM	IgD	IgE
Вміст (мгхдл-1)	600-1500	85-380	50-400	<15	0,01-0,03
Період напіврозпаду (дні)	21-23 6		5	2-8	1-5
Функції
Активація комплементу	+	-	+	-	+
Дегрануляція клітин	-	-	-	-	-
Бактеріолізис	+	-	+	-	-
Озонізація	+	?	-	-	-
Аглютинація	+	+	+	-	-
Противірусний ефект	+	+	+	-	-

(+) – позитивний ефект, (-) – ефект відсутній, (?) – немає даних.


Порушення кислотно-основної рівноваги

Характер порушень	Показник
Норма	рН	РаСО2 (мм.рт.ст.)	АВ (ммоль/л)	SB (ммоль/л)	BE
Дихальний ацидоз (компенсований)	Від 7,35 до 7,45	33-45	24-26	25-28	Від -3 до +2,5
Дихальний ацидоз (декомпенсований)	N				
Метаболічний ацидоз (компенсований)	↓			N - 	N - 
Метаболічний ацидоз (декомпенсований)	N	↓	↓	↓	↓
Дихальний алкалоз (компенсований)	N	↓	N	↓	↓
Дихальний алкалоз (декомпенсований)		↓	N	N - ↓	N - ↓
Метаболічний алкалоз (компенсований)	N				
Метаболічний алкалоз (декомпенсований)		N - 			

Показники гуморального імунітету

Показники імунітету	Норма
С-реактивний білок (С-РБ)	Преципітація – не визначається, радіоімунний метод до 10 мг/л
Імуноглобулін А (Ig A)	0,78-3,12 г/л
Імуноглобулін D (Ig D)	До 0,15 г/л
Імуноглобулін E (Ig E)	3-423 кМО/л
Імуноглобулін G (Ig G)	6,4-13,5 г/л
Ig G-1	60-70 %
Ig G-2	14-20 %
Ig G-3	4-8 %
Ig G-4	2-3 %
Імуноглобулін G, пов’язаний з тромбоцитами	1,6-2,7 мкг/109 тромбоцитів
Імуноглобулін M (Ig M)	0,56-3,32 г/л

Система комплементу

Показники імунітету	Норма
Загальна гемолітична активність комплементу	75-160 ОД/л
С1	0,5-0,9 г/л
С2	22-34 г/л
С3	1,412 г/л
С4	0,1-0,42 г/л
С5	0,064 г/л
С6	0,056 г/л
С7	0,049-0,07 г/л
С8	0,043-0,063 г/л
С9	0,047-0,069 г/л

Лейкоцитарний індекс інтоксикації (Кальф-Каліф Я.Я., 1941).

Норма: 0,3-1,5.

ЛІІ (ум.од.) = (4Мі+3Ю+2Пал+Сегм)х(Плазм.кл.+1) / (МЦ+ЛЦ)х(Еоз+1)


Ядерний індекс інтоксикації (Даштаянц Г.А., 1978).

Норма: до 0,1.

ЯІІ (ум.од.) = МЦ+Ю+Пал / Сегм

0,3-1,0 – стан хворого середньої тяжкості.

Більше 1,0 – тяжкий стан хворого.

Приклад: Мі – 1, Ю – 2, Пал. – 12, Сегм. – 44, Плазм.кл. – 1, ЛЦ – 11, МЦ – 29, Еоз. – 0.


ЛІІ (ум. од.) = (4х1+3х2+2х12+44)х(1+1) / (11+29)х(0+1) = 3,9.

ЯІІ (ум.од.) = 29+2+12 / 44 = 0,97.


Індекс інтоксикації (Гріньов М.В., 1989).

ІІ = √(0,24- МСМ/0,044)² + (100- Креатинін/9,3)² + (1,05- ЛІІ/0,172)

ІІ = 25-30 – необхідне застосування методів екстракорпоральної детоксикації.

ІІ = 35 – вказує на несприятливий наслідок захворювання чи травми.

ІІ = 45 та більше – вірогідність летального наслідку досягає 100%.


Індекс зсуву лейкоцитів (ІЗЛ).

Норма: 1,5 – 2,5 умов. од.



Приклад: Єоз.-1%. Баз.-1%. Нейтр.-70%, ЛЦ-30%.




Гематологічний показник інтоксикації (ГПІ)

Норма: 0,6-0,8 умов.од.

ГПІ (умов.од.) = ЛІІ х Клейк. х Кшое

Клейк.- коєфіціент лейкоцитоза; Кшое – коєфіціент ШОЕ (таб.).

Приклад: ЛІІ – 3,9 умов.од., Клейк. – 1,3 (лейкоцитоз – 11,5 х 10⁹ \л), Кшое – 1,2 (ШОЕ – 24 мм\г).

ГПІ (умов.од.) = 3,9 х 1,2 = 6,1.


Співвідношення клітин неспецифічного та специфічного захисту

Норма: 9,5-11,5.

Нейтрофіли\ Моноцити


Співвідношення чутливості сповільненого та негайного типів

Норма: 13-23.

Лімфоцити\ Єозінофіли


Лімфоцитарний індекс (ЛІ)

Норма: 0,5-0,62 умов.од.

ЛІ (умов.од) = Лімфоцити\Нейтрофіли

Приклад:Нейтр.- 70%, МЦ- 7%.Лц-30%, Єоз.-1%.

Співвідношення клітин специфічного та неспецифічного захисту (умов.од) = 70\70 = 1.


Поправочні коефіцієнти для визначення ГПІ

Лейкоцитоз (х 109/л)	К лейк.	Лейкоцитоз (х 109/л)	К лейк.	ШОЄ(мм/г)	К шоє
1,0-2,0	0,2	16,1-17,0	1,9	<5	0,9
2,1-3,0	0,4	17,1-18,0	2,0	6-15	1,0
3,1-4,0	0,6	18,1-19,0	2,1	16-20	1,1
4,1-5,0	0,8	19,1-20,0	2,4	21-25	1,2
5,1-8,0	1,0	20,1-21,0	2,6	26-30	1,3
8,1-9,0	1,1	21,1-22,0	2,8	31-35	1,5
9,1-10,0	1,2	22,1-23,0	2,0	36-40	1,7
10,1-11,0	1,3	23,1-24,0	3,0	41-45	1,9
11,1-12,0	1,4	24,1-25,0	3,2	46-50	2,1
12,1-13,0	1,5	25,1-26,0	3,4	51-55	2,3
13,1-14,0	1,6	26,1-27,0	3,6	56-60	2,5
14,1-15,0	1,7	27,1-28,0	3,8	61-65	2,7
15,1-16,0	1,8	28,1-29,0	4,0

Співвідношення чутливості негайного та сповільненого типу = 30/1 = 30.

ЛІ (умов.од.) = 30/70 = 0,43.


Проба Мак-Клюра-Олдриджа – спосіб визначення ступеню дегідратації і об`єму інфузійної терепії у пацієнтів, які не страждають на патологію серцево-судинної системи (серцевої недостатності, міокардіальної недостатності і ін.).

В області передньої поверхні передпліччя внутрішньошкірно вводять 0,25 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і відмічають час до повного розсмоктування пухиря.

Норма: 45-60 хвилин.

Час розсмоктування 30-40 хвилин вказує на дегідратацію I ступеню, що потребує вливання 50-80 мл/кг на добу, 15-20 хвилин відповідає дегідратації II ступеню і потребує призначення інфузії в об`ємі 80-120 мл/кг на добу, 5-15 хвилин – вказує на дегідратацію III ступеню і необхідність інфузії в об`ємі 120-150 мл/кг на добу.


Визначення об`єму інфузії по Мак-Клюру-Олдриджу

Час розсмоктування пухиря (хв)	Об`єм інфузії на добу (мл/кг)	Час розсмоктування пухиря (хв)	Об`єм інфузії на добу (мл/кг)
5 10 15 20	140 120 100 80	25 30 35 40	70 60 55 50

Лабораторна діагностика порушень водного балансу

Види дизгідрій	Осмолярність крові	Загальний гемоглібін	Гемоглобін	Еритроцити	Гематокрит	Натрій крові	МСV	МСНС	Наявність набряків
Дегідратація
Ізотонічна	=	↑	↑	↑	↑	=	=	=	−
Гіпотонічна	↓	↑	↑	↑	↑		↑		−
Гіпертонічна	↑	↑	↑	↑	=−↑	↑		↑	−
Гіпергідратація
Ізотонічна	=	↓	↓	↓	↓	=	=	=	+
Гіпотонічна	↓	↓	↓	↓	=−↓	↓	↑		+
Гіпертонічна	↑	↓	↓	↓	↓	↑	↓	↑	+/+++

Лабораторна диференційна діагностика гострої ниркової недостатності

Показники	Гостра ниркова недостатність
	преренальна	ренальна	постренальна
Діурез (мл/24 ч)	Менше 500	Варіює	Менше 500
Відносна щільність сечі	Більше 1020	1010	1010
Осмолярність сечі (мосм/кг Н2О)	Більше 400	Менше 400	Менше 400
Сечовина сеча/плазма	Більше 10:1	Менше 4:1	Більше 8:1
Осмолярність сеча/плазма	Більше 1,5:1,0	Менше 1,1:1,0	Менше 1,0:1,0
Креатинін сеча/плазма	Більше 10:1	10:1	Менше 1:1
Натрій сечі (ммоль/л)	Менше 20	Більше 30	Більше 40
Фракційна екскреція натрію (%)	Менше 1	2	Більше 1
Склад сечового осаду	Гіалінові циліндри	Тубулярні епітеліальні клітини та циліндри, еритроцити, вільний гемоглобін, міоглобін	Еритроцити, лейкоцити, атипові клітини, кристали

Лабораторні показники хронічної ниркової недостатності

Показник	Ступінь ХНН
	Початкова	Виражена	Тяжка	Термінальна
Гемоглобін( г/л)	115-119	118-89	88-66	менше 66
Креатинін (ммоль/л)	0,176-0,352	0,353-0,701	0,702-1,055	більше 1,055
Кальцій (ммоль/л)	2,25-2,0	2,01-1,94	1,93-1,85	менше 1,85
Магній (ммоль/л)	0,9-1,09	1,091-1,365	1,365-1,59	більше 1,59
Клубочкова фільтрація(мл/хв)	60-50	45-25	20-10	менше 10

Лабораторна діагностика форм синдрому ДВЗ

Показники	Форми синдрому ДВЗ
	Гостра	Підгостра	Хронічна
Тромбоцити	↓↓↓	↓↓	═ ─↑
Агрегація тромбоцитів	↑↑↑	↓	↑ ─ ═
Адгезивність тромбоцитів	↓↓↓	↓	↑ _ ═
Час згортування крові	↑↑	↓	↓ ─ ═
Протромбіновий індекс	↓	↓	═ ─ ↑
АПТВ	↑↑↑	↑	↓ ─ ═
Час рекальціфікації	↑↑↑	↑↑	↓ ─ ═
Фібриноген	↓↓↓	↓	═ ─ ↑
Етаноловий тест	─	─	+/-
Протаміновий тест	+	+	+
Вільний гемоглобін у плазмі	↑↑↑	↑↑	↑
Ушкодження еритроцитів	Колючко-, щито-, та дископодібні форми

(↓↓↓) - різке зниження, ( ↓↓) - помірне зниження, (↓) – зниження, (↑↑↑) – значне збільшення, (↑↑) – помірне збільшення, (↑) – збільшення, (+) – тест позитивний, (-) – тест негативний, (=) – норма.


Режими НФГ залежно від змін АПТВ

(The Sixth АССР Guidlines for Antithrombic Therapy for Prevention

and Treatment of Thrombosis? 2000)

АПТВ факт./ АПТВ норм. *	Режими введення НФГ
Початкова доза	80 ОД/кг болюсно, потім 18 ОД/кг х год.
1,2	80 ОД/кг болюсно, потім збільшення швидкості ін- фузії на 4 ОД/кг х год
1,5 – 1,5	40 ОД/кг болюсно, потім збільшення швидкості ін- фузії на 2 ОД/кг х год
1,5 – 2,3	Не змінний
2,3 – 3,0	Зменшення швидкості інфузії на 2 ОД/кг х год
Більше 3,0	Припинити введення на годину, потім продовжити, знизивши швидкість введення на 3 ОД/кг х год

* відношення фактичного АПТВ до АПТВ норм. конкретної лабораторії