Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка Плани практичних занять зі спецкурсу слідчо-криміналістичні вчення

Вид материала

Документы

Содержание Методи: опитування, пояснення, реферативне повідомлення, бесіда, дискусія. Основні поняття Питання до заняття Тематика реферативних робіт Практичне завдання Питання, винесені на самостійне вивчення Основна література Додаткова література Практичне заняття Основні поняття Питання до заняття Практичне завдання Питання, винесені на самостійне вивчення Питання для самоконтролю і самоперевірки Основна література Додаткова література Практичне заняття Місце: навчальна аудиторія. Мета Методи: опитування, бесіда, реферативне повідомлення, дискусія. Основні поняття Питання до заняття Тематика реферативних робіт ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ, 511.83kb.
• Міністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ, 867.02kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 628.82kb.
• Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 793.22kb.
• Проблемы теории и практики, 588.63kb.
• Методика розслідування крадіжок чужого майна (слідчо-криміналістичні вчення), 220.71kb.
• Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ кафедра теорії та історії, 341kb.
• Плани семінарських, практичних занять та самостійної роботи, 892.56kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни, 2238.3kb.
• Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 548.72kb.

Тема 3.1. Планування розслідування злочину, вчиненого в умовах неочевидності.


Тривалість: 2 години

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріплення, поглиблення і конкретизація теоретичних знань про вихідну інформацію про злочин, слідчі версії й основи планування розслідування.

Методи: опитування, пояснення, реферативне повідомлення, бесіда, дискусія.

Основні поняття: планування; принципи планування розслідування; види планів; висунення версій; перевірка версій;


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття і сутність вихідної інформації про крадіжку чужого майна.
   
2. Слідча ситуація. Класифікація і зміст. Фактори, що впливають на її формування
   
3. Поняття і сутність слідчої версії. Види версій.
   
4. Планування розслідування. Його принципи і значення, види і форми планів.
   

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ РОБІТ:

1. Планування - умова і метод наукової організації розслідування.
   
2. Особливості планування багатоепізодних справ та справ що розслідуються групою слідчих.
   

ВВІДНА № 3:


При роботі слідчо-оперативної групи на місці події виявлене й вилучене наступне:

- сліди пальців рук на підвіконні, вікні;

- об’ємний слід знаряддя зламу, який був розташований біля дверного замка;

- слід взуття на підлозі біля дверей кімнати;

- документи на викрадену техніку.


ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

1. Скласти план слідчих дій і оперативно-розшукових заходів на початковому етапі розслідування.
   
2. Скласти орієнтування про вчинений злочин для оповіщення особового складу ОВС та сусідніх органів внутрішніх справ.
   
3. Проаналізувати вилучені сліди злочину.
   
4. Призначити відповідні експертизи:
   

• винести постанову про призначення дактилоскопічної експертизи.
  
• винести постанови про призначення трасологічних експертиз.
  

ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ:

1. Сутність і зміст вихідної інформації про злочин.
   
2. Співвідношення між слідчою версією і слідчою ситуацією.
   
3. Структура і види версій.
   
4. Логічні правила побудови слідчих версій.
   
5. Організація перевірки слідчих версій.
   
6. Форми письмових планів розслідування і допоміжної документації.
   
7. Особливості планування на різних етапах розслідування.
   

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ і сАМОПЕРЕВІРКИ:

1. Що таке вихідна інформація про злочин?
   
2. Що таке слідча ситуація?
   
3. Що таке слідча версія?
   
4. У чому полягає сутність планування розслідування?
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминалистика. М., БЕК. 1995.
   
2. Криминалистика. М., Юрист. 1995.
   
3. Криминалистика. М., 1984.
   
4. Криминалистика.т. 2. Академия МВД СССР. 1980.
   
5. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. т. 2. М., 1978.
   
6. Белкин Р.С. Криминалистика. Проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. М., 1988.
   
7. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. заслуж. деятеля науки РФ, проф. Р.С.Белкина. – М.: изд-во НОРМА-ИНФРА-М, 2007. – 1226 с.
   
8. Гора І.В. Криміналістика: Навч. посіб. / І.В. Гора, А.В. Іщенко, В.А. Колесник. – 4-те вид. : К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007 – 236 с.
   
9. Криміналістика : підручник / за ред Скригонюк М.І. – К.: 2007 . – 496 с.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. – Минск, 1979.
   
2. Коновалова В. Е. Правова психологія. Навч. посібник. – Харків: “Основа”, 1996.
   
3. Коновалова В. Е., Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции: Учебное пособие. – Харьков: «Гриф», 1997.
   
4. Арцишевский Г.В. Выдвижение и проверка следственных версий. – М., 1978.
   
5. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: планирование, организация. – М., 1970.
   
6. Шепитько В. Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике. – Харьков: РИП «Оригинал», 1995.
   
7. Якушин С.Ю. Тактические приемы при расследовании преступлений. - Казань, 1983.
   
8. Ялышев С.А. и др. Криминалистические версии и их использование в раскрытии и расследовании преступлений: Пособие. СПб., 1995.
   
9. Бірюков В.В., Мельникова О.Б. Шехавцов Р.Н., Попов И.В.Теория и практика планирования расследования преступлений. Учебно-практическое пособие. Луганск РИО ЛАВД, 2002. – 90 с.
   
1. Мальцев О.А. Криминалистика: конспект лекций. – К.: 2006. – 296 с.
   
2. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. – М., 2007.
   

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

(з 2 викладачами)


Тема 3.2. Допит свідків. Доручення органу дізнання на проведення розшукових заходів.


Тривалість: 2 години

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріплення, поглиблення і закріплення практичних навичок в використанні тактичних прийомів при проведенні допитів.

Методи: опитування, пояснення, рішення представленої вводної, бесіда, дискусія.

Основні поняття: підготовка до допиту; планування допиту; допит потерпілого; допит свідка; конфліктна, безконфліктна ситуація; тактичні прийоми допит; психологічний контакт; допит підозрюваного; очна ставка; планування очної ставки.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття, сутність, цілі і задачі допиту.

2. Психологічні й етичні основи допиту.

3. Форми допиту. Організація і тактика.

4. Класифікація і правила формулювання питань.

5. Оцінка і використання доказів отриманих у ході допиту.


ВВІДНА № 4:


Допитана як свідок, Свєтлова Клавдія Петрівна, 1953г. народження, пенсіонерка, що мешкає за адресою: с. Ювілейне вул. Леніна 7/45, показала, що за вище вказаною адресою вона проживає з донькою Проніною І.С. і малолітнім внуком Іваном. Поверхом нижче по сусідству з нею в кімнаті №34 мешкає Єременко, якого вона знає дуже добре. (Дата) приблизно о 10 годині вона з внуком Іваном вийшла на подвір’я гуртожитку погуляти. Біля входу в під'їзд розташована лавка, на якій сидів невідомий їй хлопець. Вона б не звернула на нього увагу, але він привітався і вона, відповівши, розгледіла його, намагаючись пригадати хто б це міг бути. Хлопець був міцної статури, приблизно 18-20 років, обличчя кругле, очі глибоко посаджені «бігаючи», під нижньою губою вертикально розташований шрам приблизно 1-1,5 см, волосся світле, коротко стрижене. Одягнений він був в куртку тканинну чорного кольору на блискавці, брюки-джинси синього кольору, туфлі чорного кольору. На подвіррі вона знаходилася приблизно одну годину та забравши внука повернулася додому дивитися серіал «Ундина» який демонструвався об 11 годині 10 хвилин. На вході в під'їзд гуртожитку вона практично зіткнулася з хлопцем, якого раніше бачила на лавці, він поспішав, в руках у нього була сумка червоного кольору з синіми вставками. Вибачившись, хлопець зник за рогом будівлі. Цим обставинам Свєтлова не надала ніякого значення: «Хіба мало до кого він міг приходити?». Про те, що з кімнати Єременко вчинена крадіжка, вона дізналася від працівників міліції. Невідомого хлопця вона добре запам'ятала і може його впізнати.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

1. Згідно з ввідною скласти плани допиту потерпілого та свідка.
   
2. Винести постанову про визнання потерпілим.
   
3. Провести допит потерпілого.
   
4. Провести допит свідка.
   
5. Скласти, з урахуванням інформації, що міститься у ввідній, доручення органу дізнання на пошук особи, причетної до вчинення крадіжки.
   
6. Скласти протоколи допитів Єременко та Свєтлової.
   

ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ:

1. Визначення кола осіб, що підлягають допиту як потерпілі і свідки, і способи їх встановлення.
   
2. Тактика допиту потерпілого і свідка, що дає правдиві показання.
   
3. Допит потерпілого і свідка, що дає помилкові показання.
   
4. Специфіка допиту потерпілого, що знаходиться в лікувальній установі.
   

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. У чому полягає організація підготовки до допиту потерпілих і свідків?
   
2. Як визначити коло осіб, що підлягають допиту як свідків?
   
3. Які прийоми використовуються для пожвавлення пам'яті допитуваних свідків і потерпілих?
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. КПК України
   
2. Криминалистика. – Харьков: "Рубикон", 1997.
   
3. Криминалистика. - М.: "Юрист", 1995.
   
4. Криминалистика. - М.: "БЕК", 1995.
   
5. Алексеев А.М. Психологические особенности показаний очевидцев.
   
6. Волобуев А. Ф. Тактика допроса: Лекция /МВД Украины, Ун-т внутр. Дел. - Харьков, 1997
   
7. Доспулов Г.Г. Психология допроса на предварительном следствии. - М., 1976.
   
8. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Харьков, 1999.
   
9. Коновалова В. Е. Правова психологія. Навч. посібник. – Харків: Основа, 1996.
   
10. Коновалова В. Е., Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции: Учебное пособие. – Харьков: «Гриф», 1997.
    
11. Бахин В.П. Допрос /Лекция/. - К., 1999.
    
12. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. заслуж. деятеля науки РФ, проф. Р.С.Белкина. – М.: изд-во НОРМА-ИНФРА-М, 2007. – 1226 с.
    
13. Гора І.В. Криміналістика: Навч. посіб. / І.В. Гора, А.В. Іщенко, В.А. Колесник. – 4-те вид. : К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007 – 236 с.
    
14. Криміналістика : підручник / за ред Скригонюк М.І. – К.: 2007 . – 496 с.
    

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Леви А.А. Получение и проверка показаний следователем. М.: Юридическая литература, 1987.
   
2. Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие расследование и предупреждение краж из квартир. - Харьков, 1994.
   
3. Найденов В.В. Руководство для следователей ч.1. - М., 1981.
   
4. Ратинов А.Р., Скотникова Т.А. Самооговор. - М., 1973.
   
5. Ратинов А.Р., Адамов Ю.П. Лжесвидетельство. - М., 1976.
   
6. Первоначальные следственные действия. - М., 1956.
   
7. Порубов Н.И. Тактика допроса на предварительном следствии. М., 1998.
   
8. Тимербаев А.Т. Тактика проверки заявления об алиби на предваритель­ном следствии. - Хабаровск, 1987.
   
9. Попов И.В., Бирюков В.В. Эффективность и допустимость использования приемов психологического воздействия в процессе допроса // Вісник ЛАВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип 4, 2003. - С. 141-150.
   
10. Мальцев О.А. Криминалистика: конспект лекций. – К.: 2006. – 296 с.
    
11. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. – М., 2007.
    

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

(з 2 викладачами)


Тема 3.3. Підготовка та здійснення затримання особи підозрюваного у вчиненні ЗЛОЧИНУ. Організація і тактика

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріпити, поглибити і конкретизувати знання з процесуальних, організаційних і тактичних основ затримання підозрюваного в здійсненні злочину.

Методи: опитування, бесіда, реферативне повідомлення, дискусія.

Основні поняття: затримання; процесуальне затримання; адміністративне затримання; затримання без попередньої підготовки; затримання з попередньою підготовкою.


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття і сутність затримання. Затримання в порядку ст. 106 і 115 КПК України. Процесуальний і криміналістичний аспекти.
   
2. Підготовка до затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину. Затримання без попередньої підготовки.
   
3. Особливості затримання озброєних злочинців.
   
4. Особливості затримання учасників організованої злочинної групи.
   

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ РОБІТ:

1. Особливості тактики затримання озброєних злочинців у приміщенні.
   

ВВІДНА № 5:


Згідно висновку дактилоскопічної експертизи, слід папілярного візерунку, виявлений в ході огляду місця події, залишений Івановим Сергієм Володимировичем, 1985 року народження, раніше засудженим за вчинення крадіжки, який підпадає під опис свідка Свєтлової К.П.

В ході слідства встановлено, що Іванов С.В. зареєстрований за адресою: с. Ювілейне вул. Пархоменко буд.2 кв.15. При перевірці за місцем проживання, Іванов С.В. був відсутній, а його мати Іванова Л.І. пояснила, що її син протягом двох тижнів вдома не з’являвся, і взагалі буває доволі рідко. Де він може знаходитись вона не знає.

Оперативним шляхом було встановлено, що Іванов С.В. перебуває у своєї знайомої Супрун Л.С., 1988 року народження, яка проживає за адресою:
с. Ювілейне кв. Шахтарський буд.5 кв.35.


ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

1. Здійснити збір інформації про особу, стосовно якої прийнято рішення про затримання.
   
2. Скласти план затримання Іванова С.В., провести затримання.
   
3. Провести особистий обшук затриманого, з метою вилучення засобів протидії, скласти протокол.
   
4. Винести постанову про проведення виїмки, провести виїмку взуття
   Іванова С.В. та скласти протокол.
   
5. Скласти протокол про затримання Іванова С.В. згідно ст.115 КПК України.
   
6. Провести пред’явлення для впізнання Іванова С.В. свідку Свєтловій К.П., скласти протокол.
   

ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ:

1. Види і процесуальні підстави затримання у світлі конституційних гарантій недоторканості особи.
   
2. Значення затримання для встановлення фактичних обставин здійснення злочину.
   
3. Тактико-криміналістичне забезпечення затримання, як процесуальної дії.
   
4. Використання допомоги громадськості при здійсненні затримання.
   
5. Фіксація ходу і результатів затримання.
   

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. У чому полягає підготовка до затримання?
   
2. Виходячи з чого здійснюється комплектування й оснащення слідчо-оперативної групи при підготовці до затримання?
   
3. Як сполучається затримка з іншими слідчими діями й оперативно-розшуковими заходами?
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. профессора Р.С. Белкина. М., «НОРМА-ИНФРА» · М., 1999.
   
2. Короткий Н.Н. Задержание лица, подозреваемого в совершении преступления. - К., 1997.
   
3. Янушко В.И. Основы тактики задержания подозреваемого (процессуальные и криминалистические аспекты). – Минск, 1987.
   
4. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. заслуж. деятеля науки РФ, проф. Р.С.Белкина. – М.: изд-во НОРМА-ИНФРА-М, 2007. – 1226 с.
   
5. Гора І.В. Криміналістика: Навч. посіб. / І.В. Гора, А.В. Іщенко, В.А. Колесник. – 4-те вид. : К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007 – 236 с.
   
6. Криміналістика : підручник / за ред Скригонюк М.І. – К.: 2007 . – 496 с.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминалистика. – Харьков: "Рубикон", 1997.
   
2. Криминалистика. - М.: "Юрист", 1995.
   
3. Криминалистика. - М.: "БЕК", 1995.
   
4. Криминалистика. - М.: 1988.
   
5. Бірюков В.В., Шехавцов Р.Н., Попов И.В.Организация расследования умышленных убийств. Учебно-практическое пособие. Луганск РИО ЛИВД, 2001. 70 с.
   
6. Мальцев О.А. Криминалистика: конспект лекций. – К.: 2006. – 296 с.
   
7. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. – М., 2007.
   

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

(з 2 викладачами)


Тема 3.4. Робота слідчого щодо викриття особи, підозрюваної у вчиненні злочину.


Тривалість: 2 години.

Місце: навчально-методичний кабінет

Мета: поглиблення, закріплення і конкретизація знань з тактики допиту підозрюваних і обвинувачуваних; придбання практичних умінь допиту підозрюваних і обвинувачуваних.

Методи: опитування, пояснення, реферативне повідомлення, бесіда, перегляд і обговорення фрагментів відеофільмів, дискусія.

Основні поняття: допит; допит підозрюваного; допит обвинувачуваного; допит неповнолітнього; психологічні прийоми допиту.


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

1. Порядок і тактика допиту підозрюваного й обвинувачуваного.
   
2. Типові слідчі ситуації. Особливості допиту в умовах конфлікту.
   
3. Алібі. Тактичні прийоми викриття неправдивого алібі.
   
4. Самообмова. Тактичні прийоми викриття самообмови.
   

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ РОБІТ:

1. Особливості допиту неповнолітніх.
   
2. Використання в ході допиту даних отриманих у процесі огляду й інших слідчих дій.
   

ВВІДНА № 6:


Допитана у якості свідка Супрун Л.С., показала, що (дата крадіжки) приблизно о 12 годині, її знайомий Іванов С.В., прийшов до неї додому. У нього була сумка червоного кольору. Він пояснив, що в сумці знаходяться його особисті речі, які він забрав з дому, та попросив залишити їх на зберігання на невизначений термін. Що знаходиться у цій сумці вона не знає.


ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

1. Допитати свідка Супрун Л.С., скласти протокол допиту.
   
2. Винести постанову про проведення виїмки.
   
3. Провести виїмку, скласти протокол виїмки.
   
4. Оглянути речі, які були вилучені під час виїмки та долучити до справи у якості речових доказів.
   
5. Призначити товарознавчу експертизу по вилученим речам.
   
6. Скласти план допиту підозрюваного, допитати підозрюваного. (При цьому, як у ролі слідчого так і в ролі свідка та підозрюваного виступають заздалегідь проінструктовані курсанти та студенти групи. Допит провадиться в окремій ізольованій кімнаті, обладнаної телекамерами. Викладач і курсанти групи спостерігають за ходом допиту по телевізору. При необхідності викладач по телефону вносить відповідні корективи в хід допиту. По закінченні допиту всі курсанти групи беруть участь у його обговоренні.)
   

Питання, винесені на самостійне вивчення:

1. Підготовка до допиту підозрюваного й обвинувачуваного.
   
2. Тактичні прийоми подолання відмови від дачі показань.
   
3. Тактика пред'явлення доказів при допиті підозрюваного й обвинувачуваного.
   

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. У чому полягає підготовка до допиту підозрюваного й обвинувачуваного?
   
2. Що таке алібі?
   
3. Які прийоми використовуються для викриття неправдивого алібі?
   
4. Як перебороти відмовлення від дачі показань?
   

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

Відеомагнітофон	1 шт.
Телевізор	1 шт.
Відеофільми	1 касета

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. КПК України
   
2. Криминалистика.- Харьков: "Рубикон", 1997.
   
3. Криминалистика. - М.: «Юрист», 1995.
   
4. Криминалистика. - М.: «БЕК», 1995.
   
5. Волобуев А. Ф. Тактика допроса: Лекция /МВД Украины, Ун-т внутр. Дел. – Харьков, 1997
   
6. Доспулов Г.Г. Психология допроса на предварительном следствии. - М., 1976.
   
7. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология.- Харьков, 1999.
   
8. Коновалова В. Е. Правова психологія. Навч. посібник. – Харків: Основа, 1996.
   
9. Коновалова В. Е., Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции: Учебное пособие. – Харьков: «Гриф», 1997.
   
10. Бахин В.П. Допрос /Лекция/. - К., 1999.
    
11. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. заслуж. деятеля науки РФ, проф. Р.С.Белкина. – М.: изд-во НОРМА-ИНФРА-М, 2007. – 1226 с.
    
12. Гора І.В. Криміналістика: Навч. посіб. / І.В. Гора, А.В. Іщенко, В.А. Колесник. – 4-те вид. : К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007 – 236 с.
    
13. Криміналістика : підручник / за ред Скригонюк М.І. – К.: 2007 . – 496 с.
    

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Леви А.А. Получение и проверка показаний следователем. М.: Юридическая литература, 1987.
   
2. Макаренко Е.Н., Снегирев А.П. Раскрытие расследование и предупреждение краж из квартир. - Харьков, 1994.
   
3. Найденов В.В. Руководство для следователей ч.1. - М., 1981.
   
4. Ратинов А.Р., Скотникова Т.А. Самооговор. - М., 1973.
   
5. Ратинов А.Р., Адамов Ю.П. Лжесвидетельство. - М., 1976.
   
6. Первоначальные следственные действия. - М., 1956.
   
7. Порубов Н.И. Тактика допроса на предварительном следствии. - М., 1998.
   
8. Тимербаев А.Т. Тактика проверки заявления об алиби на предваритель­ном следствии. - Хабаровск, 1987.
   
9. Попов И.В., Бирюков В.В. Эффективность и допустимость использования приемов психологического воздействия в процессе допроса // Вісник ЛАВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип 4, 2003. - С. 141-150.
   
10. Мальцев О.А. Криминалистика: конспект лекций. – К.: 2006. – 296 с.
    
11. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. – М., 2007.
    

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

(з 2 викладачами)