Мюнхенський диктат і подальша доля Чехословаччини
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
запросили до Берліна, куди він прибув уночі. В цей час деякі німецькі частини вже почали переходити чехословацькі кордони.
А. Гітлер поставив жорсткий ультиматум: негайно погодитися на окупацію залишків країни німецькими військами, створення Протекторату Богемії та Моравії й включення його до складу Німеччини; або швидке подолання опору, масове кровопролиття, бомбардування та знищення Праги.
Зовсім не готовий до такого повороту подій, Е. Таха змушений був поступитися під загрозою використання сили й погодитися з пропозицією А. Гітлера, який обіцяв поважати національну культуру та самобутність чехів.
Чеський народ був настроєний антинацистськи і не сприймав окупацію. Однак значна частина суспільства розуміла та визнавала вимушеність вчинку Е. Гахи, в усякому разі не засуджувала його. Водночас інша частина чехів зайняла гостро критичні позиції, розцінивши дії президента як відвертий колабораціонізм.
Події 14 і 15 березня 1939 р. на цілих шість років віддалили один від одного чеський і словацький народи, історичний розвиток яких відбувався в 19391945 рр. різними шляхами.
15 березня 1939 р. А. Гітлер тріумфально вїхав до Праги, де виступив із промовою, в якій обіцяв своїм новим "вірнопідданим" піклуватися про їхній добробут. Спочатку окупанти сподівалися, що з чехами можна буде домовитися ціною деяких поступок щодо їхнього національного життя. Метод "пряника" мав дати німцям змогу використовувати висококваліфіковану робочу силу для зміцнення військової могутності рейху. Підтримка спокою, порядку, нормалізація виробничого процесу, стабілізація загального становища в Протектораті такими були завдання окупаційної влади.
Вже 16 березня фюрер підписав указ, згідно з яким окуповані Чеські землі включилися до складу Німеччини як Протекторат Богемії та Моравії. На чолі автономії стояв, "імперський протектор" який мав фактично необмежені повноваження. Під контролем апарату першого протектора К. фон Нейрата діяли "державний президент" Е. Гаха, "автономний" уряд на чолі з генералом А. Еліащем.
Для чеського населення були створені місцеві адміністративні органи цього маріонеткового уряду, якому було дозволено також мати невелике так зване урядове військо (близько 8 тис. чоловік) і свої поліцейські жандармські формування. Що стосується привілейованого німецького населення, що отримало германське громадянство, то воно підкорялося особливим адміністративним органам - оберландратам, які одночасно здійснювали контроль за чеською адміністрацією. Надалі в руках німецьких чиновників були практично зосереджені всі основні функції місцевого управління й, таким чином, воно було "спрощене". Усе ланки адміністративного апарата протекторату від верху до низу були активними виконавцями й провідниками політики окупаційної влади.
На території чеських земель дислокувалися дивізії вермахту, спеціальні частини СС і служба безпеки, широко розкинули свої мережі гестапо й інші імперські поліцейські установи, Залишки демократичних воль були розтоптані. Національні збори й політичні партії розпущені, створена одна політична організація, так звана Національна солідарність, а в єдиному Національному профспілковому центрі підлягали обєднанню всі робітники та службовці. Найближчим і першочерговим завданням окупаційної влади було створення умов, що сприяли максимальному використанню промислового потенціалу, сировинних і людських ресурсів чеських земель для здійснення агресивних військових цілей германського імперіалізму.
Окупаційний режим проводив політики мілітаризації, експлуатації та національного гноблення, політичного свавілля і жорстокого терори. Він ліквідував 8-годинний робочий день у промисловості запровадив загальну трудову повинність, заборонив страйки, встановив мінімальні продовольчі норми. Сотні тисяч чехів були вивезені на примусові роботи до Німеччини.
Німецький фінансовий капітал використовував будь-які методи від "добровільних" угод про продаж акцій до відверто насильницьких конфіскації, "аріїзації" підприємств, щоб захопити ключові позиції в промисловості. В руках німецьких підприємців опинилася майже половина всього капіталу чеських акціонерних товариств. Було ліквідовано також більш ніж 15 тис. дрібних та середніх, головним чином чеських, промислових і торговельних підприємств, інші влилися у великі промислові обєднання.
Мілітаризація економіки, насильницька концентрація виробництва, податкова політика окупаційної влади прискорили пролетаризацію значної частини міських підприємців. Лише небагатьом із них удалося випливти на хвилі воєнної конюнктури.
Окупаційна влада цілеспрямовано і систематично проводила політику онімечення, згортання національної системи освіти, наукових та освітянських установ, утисків національної культури, знищення інтелігенції. Німецька мова панувала в державних установах. У школах заборонили викладання чеської історії, літератури, географії. Восени 1939 р. були закриті всі чеські вищі навчальні заклади.
Масовий "превентивний" терор мав, за задумом гітлерівців, придушити будь-які прояви народного опору, обстановка "психозу страху" створювалася для забезпечення безперебійного функціонування промислового й сільськогосподарського виробництва Чехії для військових потреб Німеччини.
Майже відразу після окупації в Протектораті було введено воєнний стан і здійснено операцію "Гітлер", превентивно спр?/p>