Доля України у Другій світовій війні
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
термінології та оцінках, очевидно, зумовлені різними підходами дослідників до вирішення принципово важливої проблеми: у складі якої держави України чи Радянського Союзу фактично опинилися західноукраїнські землі?
Модель суспільно-економічних перетворень у новостворених західних областях України була майже однаковою. Її суттю була активна радянізація. У цілому зміни, що відбувалися, мали суперечливий характер. З одного боку, експропріація маєтків польських землевласників, перерозподіл їхньої землі між українськими селянами; українізація системи народної освіти, державних установ, судочинства; поліпшення медичного обслуговування, особливо на селі; націоналізація промислових підприємств; ліквідація безробіття та ін. З іншого руйнація політичної та культурної інфраструктури, створеної місцевою українською інтелігенцією (перестали функціонувати всі колишні українські партії, а також культурні установи, зокрема, Просвіта, Наукове товариство імені Шевченка тощо); насильницька колективізація; антицерковні акції; репресії проти буржуазних спеціалістів; масові депортації населення (із Західної України і Західної Білорусії було депортовано 318 тис. сімей, що становило майже 10% населення).
Однак, попри всю неоднозначність політики сталінського режиму в західноукраїнських землях, більшість істориків дійшли висновку, що воззєднання українців у межах однієї державної структури вперше за багато століть було надзвичайно визначною подією, важливим кроком у розвязанні українського питання. Обєднання всіх українських етнічних територій мало глибокий психологічний і культурний вплив на розділених до того часу українців, підкреслює канадський історик українського походження О. Герус. Інтеграція й асиміляція західних українців у радянську систему з їхньою відмінною політичною, культурною та релігійною спадщиною виявилася, всупереч волі режиму, процесом двобічним. У той час, як західні українці піддавалися систематичній комунізації, східні, або радянські українці відкривали ідеали й цінності своїх західних співвітчизників.
Між тим медовий місяць радянсько-німецького шлюбу за розрахунком підходив до кінця. 18 грудня 1040 р. Гітлер підписує директиву № 21 (план Барбаросса) план нападу на СРСР, основна ідея якого була висловлена ще пятнадцять років тому в Майн кампф: Коли ми говоримо сьогодні про придбання нових земель і нового простору в Європі, то насамперед думаємо про Росію та про підкорені їй окраїнні держави... Ця колосальна імперія на Сході дозріла для її ліквідації.
Отже, наприкінці 30-х на початку 40-х років було здійснено етнічне воззєднання. Західноукраїнські землі формально увійшли до складу УРСР, на практиці відбулася інкорпорація цих територій, тобто їх входження до складу СРСР. Обєднання вперше за багато століть у межах однієї держави більшості українських етнічних територій, незважаючи на неоднозначність і суперечливість політики сталінського режиму в західноукраїнських землях, було визначною подією, важливим кроком у розвязанні українського питання.