Особливості міжособистісного спілкування у підлітків
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
? з дорослими і однолітками
Коли кажуть про труднощі підліткового періоду, мають на увазі загострені протиріччя між поведінкою підлітка і зовнішнім світом, передусім, вимогами соціального оточення. Але аналогічне загострення настає і у внутрішньому світі підлітка, в його уявленнях про себе і розумінні себе. І те, і інше призводить до інтенсивних і тяжких хвилювань.
Значне неузгодження між зовнішніми умовами і вимогами, власними можливостями і зміненими потребами відображує стан кризи. Різке ускладнення взаємовідносин підлітка із зовнішньою соціальною середою означає, що для нього, кажучи словами Л. С. Виготського, ця ситуація є соціальною ситуацією розвитку.
О. Р. Веретіна спробувала розглянути, як відбувається пошук самототожноті і як це проявляється в конфліктних взаємовідносинах підлітка з його найближчим соціальним оточенням. Можуть чи ні стійкі переваги у виборі тієї чи іншої стратегії поведінки в конфлікті служити соціальним індикатором статусу его-ідентичності (Дж. Марсиа), якщо співвіднести їх з особливостями образів "Я" і "інших" як сторін конфлікту?
Передусім, була спроба зясувати, яких підлітків вважають конфліктними оточуючі (батьки, вчителі, однолітки). Серед визначних ознак конфліктності були відзначені наступні:
- Нерозвязання конфліктного протиріччя;
- Наявність інциденту, тобто, саме сутички;
- Тяжкі хвилювання його учасників.
Виявлені стратегії поведінки, яким надають перевагу так звані конфліктні і неконфліктні підлітки (див. таблицю 1.1).
Таблиця 1.1 Стратегії поведінки "конфліктних" і "неконфліктних" підлітків
стратегії, яким віддаються переваги в конфліктірозповсюдженість в % "конфліктні""неконфліктні"Суперництво7422,2Співпраця1033,3Компроміс48,9Уникнення62,2пристосування66,6поєднання стратегій - 26,6
1.3 Конфлікт та стратегії поведінки в конфлікті
Що ж таке конфлікт? В психології конфлікт визначається як "сутичка протилежно напрямлених, несумісних одна з одній тенденцій, окремо взятого епізоду в свідомості, в міжіндивідуальних відносинах індивідів чи груп людей, повязаних з негативними переживаннями". [1]. Звідси видно, що основу конфліктної ситуації між окремими людьми складає сутичка між протилежно напрямленими інтересами, думками, метою, різними уявленнями про спосіб їх досягнення.
Крім того, кожний конфлікт має більш-менш чітку структуру. В будь-якому конфлікті є обєкт конфліктної ситуації. Другим елементом конфлікту виступає мета, субєктивні мотиви його учасників, зумовлені їх поглядами і думками, матеріальними і духовними інтересами. Далі конфлікт повинен включати опонентів, конкретних людей, що є його учасниками. І, нарешті, в будь-яком конфлікті має бути безпосередній привід сутички. Для припинення конфлікту необхідно усунути хоча б один з елементів структури конфлікту.
Також виділяють стадії конфлікту. Вони, незважаючи на специфіку і не одиничність, мають в цілому спільні стадії:
- Стадію потенційного формування протирічних інтересів, цінностей, норм;
- Стадію переходу потенційного конфлікту в реальний або стадію розуміння учасниками своїх правильно чи неправильно зрозумілих інтересів;
- Стадію конфліктних дій;
- Стадію зняття або вирішення конфлікту.
Стратегії поведінки в конфлікті
Розглянемо психологічні передумови тих чи інших переваг у виборі стратегії поведінки в конфлікті з точки зору вирішення актуальних задач особистісного розвитку підлітка, а саме, пошуку его-ідентичності в умовах нової соціальної ситуації розвитку.
Стратегія суперництва
Більшість підлітків, яких оточуючі вважають конфліктними, тобто часто приймаючих участь в інцидентах з неконструктивним виходом, обирають стратегію суперництва. Вони активно намагаються захищати свої позиції, ігнорують інтереси інших, проявляють емоційність в спілкуванні, поводять себе імпульсивно.
Відносини в сімї та зі шкільними вчителями розцінюються такими підлітками як основні сфери протиріч. Темами для спілкування з батьками частіше за все є навчання і оцінки (71,5%), а також заборони (43%). Для сімей властиві проблеми, повязані із нестачею грошей (25%), забагато турботи ("вони відносяться до мене, як до дитини" - 37,5%), з відсутністю взаєморозуміння (28,5%).підлітки, що обирають суперництво як стиль поведінки у конфлікті, у своїх відповідях вказують, що їх батьки дуже часто сваряться, сварять їх без причини, не хочуть розуміти, ставляться до них несерйозно, забороняють робити їм те, що хочеться.
Більша частина підлітків з цієї групи при виникненні труднощів намагаються не звертатись до батьків: намагаються вирішити проблему самостійно (71,4%) або звертаються до друзів (28,6 %).
У рамках стратегії суперництва підлітки займають позицію активної або пасивної протидії батькам.
Дії батьків, що розцінюються підлітками як ограничення їхньої свободи і незалежності, визивають агресію.
Другою сферою осмислених конфліктів є взаємовідносини з вчителями. У зрівнянні з іншими групами учнів, ці підлітки найбільш критичні до вчителів. На їхню точку зору, від вчителів потребується не лише професіоналізм, але й можливість і бажання зрозуміти.
Проблеми можуть виникнути через зовнішній вигляд, так як прагнення виділитись , характерне для цієї групи учнів, не завжди сприймається з розумінням справжніх мотивів.
Таким чином, підлітки, що спираються на суперництво, в конфлікті частіш за все обирають активний спосіб