Книги по разным темам Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 52 |

снують рзн тлумачення сутност глобалзац. Першопочатково вона розглядалася через призму господарсько нтернацоналзац. У наш час глобалзаця тлумачиться значно ширше. Найбльш дотичним для нас таке визначення: глобалзац - це Е поступове перетворення свтового простору в дину зону, де без перешкод перемщаються каптали, товари та послуги, де вльно поширюються де та пересуваються х нос [1, с. 84].

Цкавим визначення глобалзац росйським ученим О. Федоровим.

Глобалзаця - це не явище, а сума процесв, як зачпають вс аспекти нашого життя - економки, полтики, безпеки, геополтики тощо [2, с. 13, 15]. Зрозумло, що погляд на глобалзацю як на нтегральну суму процесв найбльш адекватно вдобража вплив цього явища (як творчий, так руйнвний) на дяльнсть людей. Усе чткше проступа справжня суть - прагнення захдного свту, включаючи США, контролювати цей процес.

Не пдтримуючи крайню оцнку росйського дослдника О. гнатова, який вважа, що Е ключовим фактором, що вплива на сучасн глобалзацйн процеси, дяльнсть Свтового уряду [3, с. 3], наведемо цкаву характеристику сучасних процесв глобалзац папи оанна Павла :

Оскльки глобалзаця керуться лише законами ринку в нтересах наймогутнших держав, наслдки можуть бути тльки негативними.

Такими, наприклад, пдхд до економки як до абсолютно цнност, безробття, занепад соцальних служб, знищення довклля, збльшення розриву мж бдними та багатими, несправедлива конкуренця, котра ставить бдн нац в стан зростаючо приниженост... [4, с. 86].

У звТязку з вищезазначеним мета дано статт поляга у визначенн мсця рол Украни в глобалзованому свт.

Установлений Заходом новий свтовий порядок характеризу концепцю золотого мльярда. Поняття золотий мльярд виникло на основ синтезу двох таких великих дей: уявлення про золоту еру прогресу та водночас песимстичне визнання обмеженост ресурсв земл та неможливост поширення цього благополуччя на все населення планети.

Даний термн познача визначену цлсну геополтичну, економчну та культурну концепцю. Сутнсть поляга в тому, що розвинут крани (близько двадцяти - перший свт), збергаючи для свого населення високий рвень життя, будуть прагнути вонними та економчними засобами утримувати останнй свт як сировинний та промисловий придаток. Тому зрозумлим прагнення Украни, яке, на наш погляд, й Б.Б. Глотов, можна звести до примтивного устремлння - вписатися до вищезазначеного золотого мльярда.

Сьогодн, за Е. Тоффлером, захдн цивлзован крани днаються не на засадах виробництва вуглля, стал, електроенерг, залзничного транспорту, а на засадах розвитку нових технологй - компТютерв, електронки, нових матералв з вдкритого космосу та глибин океану, створюючи таким чином нформацйну цивлзацю [5, с. 253].

Високотехнологчн крани Заходу, крани так званого золотого мльярда, часто називають постндустральними. Тут слд зазначити, що мфологема, створювана префксом пост, сильнше вплива на розум, нж логка фактв. Словосполучення постндустральне суспльство няк не означа, що ндустральне виробництво стало сторичним минулим.

Безумовно, сучасна ндустря принципово нша, нж та, що була в 30-т рр.

ХХ ст. ндустральний розвиток трива, перш за все в контекст переносу традицйно-ндустрального виробництва з високотехнологчних кран у крани так звано друго хвил, до яких можна вднести й Украну. До реч, надпотужний розвиток сфери послуг, чим характеризуться постндустральне суспльство, значною мрою результатом високо продуктивност прац у промисловост й сльському господарств.

На наш погляд, сучасний свт мжнародних вдносин, який можна звести до взамод 196 незалежних держав - членв ООН, поста у форм багатошарово прамди, яка пронизана процесами глобалзац. Прамда ще з часв цивлзац Стародавнього кгипту - це жорстка рархя пдпорядковансть зверху - донизу.

На вершин прамди знаходяться США. Це - наймогутнша у воннополтичному вдношенн держава, яка в економчному план найбагатшою та наймогутншою. За часв холодно вйни снував вонно-стратегчний паритет мж США та СРСР. Нин у свт пану лише одна наддержава у вонно-полтичному та економчному план. З.

Бжезнський на це звернув увагу у форм парадоксу: Млтаристська сила США у свт ще нколи не була такою потужною, однак полтична довра до Сполучених Штатв у свт ще нколи не була такою низькою [6, с. 7].

Слд вказати на нформацйний аспект домнування США Заходу, який поляга у х безумовному дерств у вдповднй сфер технологй.

нформацйна гегемоня в наш час почина вдгравати визначальну роль вдносно двох перших аспектв домнування. У кранах захдно цивлзац створються новий тип суспльства - нформацйне суспльство.

нформацйна сфера почина домнувати над виробничою визначати характер останньо точно так, як виробнича у свй час (на початку ХХ ст.) була домнуючою вдносно землеробсько-скотарських суспльств. Завдяки роботам В. Вернадського та П. Тейяра де Шардена у площин вдомо концепц ноосфери сучасн дослдники видляють три основн епохи всесвтньо-сторичного процесу: привласнюючу, виробничу та нформацйну.

сну ще один аспект, який визнача могутнсть держави. Це - рвень споживання не стльки матеральних благ на душу населення, скльки рвень споживання мнеральних ресурсв дано крани, що у свою чергу забезпечу добробут населення. США спожива 40 % свтових мнеральних ресурсв, що добуваються з планети Земля.

Близькодотичними до нтересв США нтереси кран так звано смки - без Рос (Нмеччина, Франця, Великобританя, таля, Японя, Канада та плюс США), шсть кран яко так само споживають 40 % свтових мнеральних ресурсв. Слд зазначити, що псля 11 вересня 2001 р.

увертюрою цивлзацйного розлому не лише вдносини мж макрохристиянським свтом свтом сламу. Нин вдбуваться не менш небезпечний розлом усередин само захдно цивлзац: з одного боку, Англя, спаня, таля (плюс неокандидати Польща, Чехя, Угорщина), а з ншого - Нмеччина, Франця ... Рося.

Технологчно розвинут крани - крани захдно цивлзац - прагнуть навТязати незахдним кранам соцально-полтичний устрй, економчну систему та спосб життя, подбн до тих, що снують у захдному свт.

Ззовн це вигляда як гумантарна, безкорисна та цивлзаторська мся Заходу. Але насправд вн прагне довести нш крани до такого стану, щоб вони втратили можливсть для самостйного снування розвитку, включити х у сферу свого впливу.

Стратегя кран Заходу для досягнення поставлено мети складаться з таких тактичних завдань щодо нших кран: сприяння дестаблзац та кризовим явищам в економц, державному управлнн; подл населення на конфлктуюч групи, партйн або релгйн; пдтримка опозицйних рухв;

пдкуп державно-полтично та нтелектуально елти; пропаганда захдного способу життя з метою викликати у населення заздрсть до захдного добробуту разом з тим створення люзй, що такого добробуту можна досягти за короткий строк; опкування проблемами свободи людини, поряд з якою запозичуються соцальн пороки захдного свту;

надання допомоги кран в так мр, яка породжувала паразитизм.

Сьогодн Захд - це прагматична реальнсть консервативних урядв, як почали вибудовувати свою систему захисту вд решти людства.

1 травня 2004 р. держави Схдно квропи, як перейшли демаркацйну ню кС, постали вже, по сут, Захдною квропою. Зрозумло, це - другосортний Захд порвняно з Старою квропою. Тут можна згадати роздратування президента Франц Ж. Ширака щодо нескромно поведнки нових членв кС Польщ Чех, як поперед ршення квросоюзу самовльно придналися до антираксько коалц. Тут, як бачимо, реально простежуться принцип подвйно морал. Украна дещо пзнше так само послала свй озброний контингент до складу окупацйних вйськ, це вивело взамовдносини з США на вищий рвень.

Третй шар жорстко рархчно прамди складають державицивлзац - Рося, ндя, Китай, як певним чином прагнуть протистояти гегемон Заходу шляхом нарощування свого економчного, воннополтичного, а також демографчного потенцалу. Як альтернатива однополсному свту на чол з США висуваться дея багатополярност, яка передбача формування нових центрв, або полюсв, якими частково вже стали Китай Захдна квропа. Псля 11 вересня Рося, яка майстерно зграла на нтересах протилежних сторн, суттво змцнила сво мсце у всмц. Маневруючи мж статусом несподваного антитерористичного альянсу США та статусом так само несподваного союзника пацифстсько квропи, рзко пдняла цну на сво полтичн послуги.

Наступний шар прамди утворюють бля тридцяти ндустральних держав (Бразиля, Мексика, ран тощо), серед яких Украна як середньоцивлзована держава з високим рвнем ндустралзац (80% ВВП виробляться у промисловост), як промислово-сировинний придаток захдно цивлзац (аж няк не сльськогосподарська бананова республка) ма ус шанси увйти до кола високотехнологчних кран Заходу, опираючись на вже зазначен високотехнологчн галуз.

Рося, виробивши далекоглядну стратегчну ню, сподваться, що Украна повернеться в лоно словТянських народв як заблукана ввця.

Думку про спльну долю схднословТянських народв висловив Президент Росйсько Федерац В. Путн 3 травня 2000 р. пд час вдкриття меморалу Прохорвське поле: У нас спльне сторичне корння, спльна культура релгя, у нас спльна доля. Ми дина смТя.

Сучасна Украна - це потенцйно снуюча держава вропейського значення, яка прагне знайти нацональну форму й змст як в економчному, так в полтичному вдношенн. У першому випадку вона прагне створити нтегровану нацональну економку з уламка так звано радянсько цивлзац. У другому - вже снують основн атрибути держави - нститут президентства, парламент, уряд тощо, але вони ще погано виражають захищають нацонально-державн нтереси.

Украна д як незалежна держава в СНД, вона членом ООН Ради квропи, тобто демонстру себе як субТкт свтового порядку. Але в цлому Украна як одна з пострадянських держав скорше обТктом благодйництва з боку розвинених кран свту, нж рвноправним х партнером.

Укранська держава може досягти того стану, коли позиця нейтралтету, позаблоковост, а також стан безТядерно держави буде певною перешкодою в реалзац стратегчного курсу. Украна ще пд час розпаду Радянського Союзу у 1991 р. мала шанс стати незалежною державою з могутнм ракетно-ядерним потенцалом (третм псля США Рос). Бловезька угода, а за нею ратифкаця Верховною Радою Украни у 1993 р., що визначала добровльне ядерне роззброння Украни, було стратегчною помилкою. Закиди вдносно того, що Украна могла одержати у вдповдь невизнання та економчн санкц, безпдставн.

Зброя невизнання в кнцевому пдсумку виявляться малоефективною. У довготермновому план сила реальност невдпорною. Неможливо безкнечно гнорувати реальну владу пд тим приводом, що поведнка не вдповда правилам доброго тону. Прикладом неефективност дй мжнародного спвтовариства щодо кран, як порушують угоду про ядерне роззброння, Пвнчна Корея, Пакистан, ндя тощо.

Ми стверджумо, що вс сучасн проблеми Украни повТязан з можливостями, шляхами й результатами культурно-цивлзацйного самоствердження нац в глобалзованому свт й здатнстю нацонально культури продукувати цивлзацйн взрц свтового рвня.

Самоствердження ж укрансько нац неможливе поза визначення цнностей лукранського духу. Будь-яке слпе копювання або бездумне запозичення веде лише до посилення цивлзацйно вдсталост, консервування Украни як промислово-сировинного придатку до захдно цивлзац. Другоряднсть периферйнсть, яка повТязана з розколотстю культурно-цивлзацйного буття укранського народу ма вддалений, але прямий наслдок деградац Украни як уламка радянсько цивлзац. Тим самим можна поставити в диний ланцюг взамодй взамозалежностей поняття: свтова технократична цивлзаця;

регональн уламки радянсько цивлзац; культурно-цивлзацйна самобутнсть укранського народу як пдстава локально цивлзац.

Зверхнсть технчност (захдна цивлзаця) над вдсталстю (Украна) перетворються на рвн особи в духовне багатство укранця моральну вдсталсть захдновропейця. Технчна зверхнсть не гарантю зверхност духовно. Однак технократизм прагне подолати регонально-цивлзацйне локальне, що збгаться з втратою укранцями сво культурно-цивлзацйно самобутност та дентичност внаслдок нерефлексовано переорнтац на чуж цнност й забуття свох власних. Це - по-перше. По-друге, технократизм глобалзаця несуть загрозу втрати цлсност й гармонйност укранця пд дю наступального вузького професоналзму та практичного утилтаризму, що загрожу втратою культурно-цивлзацйно ндивдуалзац й утвердження одномантно й тотально однордност.

Трансформаця Украни до числа технологчно розвинених кран свту ма перед собою сторично-традицйну перешкоду, зумовлену культурно-цивлзацйним геополтичним розломом. Зрушення з культурно-цивлзацйного перехрестя передбача модернзацю крани з цивлзацйних позицй. З одн позиц (на нашу думку, однобчно) модернзаця розглядаться як залучення до захдновропейсько цивлзац. За ншо, бльш виважено, модернзацйн процеси розглядаються в межах концепц плюралзму розвитку свтових цивлзацй, коли модернзаця податься як природний, але прискорений процес засвоння вже снуючих цивлзацйних досягнень у межах сво культурно-цивлзацйно парадигми включення в буття народу досягнень нших цивлзацй.

У взамод Украни з глобалзацю остання, за визначенням, виступа як активний, динамчний початок, а перша, навпаки, концентру у свох цнностях та нститутах нерцю минулого, сталсть. Тим не менше визначен вектори подбного контакту - адаптаця - протистояння, симбоз - синтез тощо, - няким чином не наперед визначен. Тому що рвнодюча залежить як вд обТктивних геополтичних тенденцй, так вд субТктивного вибору укранством ново культурно-цивлзацйно дентичност.

Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 52 |    Книги по разным темам