мпресонзм, модернизм, символизм, експрессионизм...
мпресонзм
а
Ц (вд франц. Ц враження) Ц течя модернзму, яка визначаться ушляхетнення, мнливих миттвих вдчуттвта переживань. Сформувався у Франц у кнц ХХ ст. насамперед у малярств (назва походить вд картини К.Моне "мпреся. Схд сонця" 1873) Представниками були К. Моне, О. Ренуар, Е. Деча.
Основними завданнями вважали витончено передати сво миттв враження, настро. У музиц Ц К. Дебус. У лтератур мпресонзм представлений Ц брати Гонкури, А. Доде, Где мопассан, П. Верлен, С. Цвейч, М. Коцюбинський, М. Вороний.
Характерн ознаки:
1) суб'ктивнсть, зображення, лризм;
2) використання тронв (метафор, ептетв, символв)
3) лричн монологи, використання незакнчених думок, фраз, як допомагають показати плин настров, вражень
Експресонзм |
аЦ (вд франц Ц вираження) Ц одна з евангардиськихаа течй у мистецтв. Головним проголошувалось вираження свтосрийняття. Досягалося це створенням виразних, яскравих, але умовних, деформованому образв, часто поданих у фантастичному чи гротеспному рапус. Дйснсть зображувалася у зткненн протилежностей (позитивне Ц негативне, чуйне Ц жорстоке,..)
аПотк свдомост |
Ц засб зображення психки людини безпосередньо "зсередини", як як складного так плинного процесу. Представниками сипали "потоку свдомост" використовували цей засб, як "технку", як спосб розповд, який помча в тому, щоб показувати психчний процес докладно, з найточншою фксацю думок, почуттв, пдсвдомих поривань, у вигляд "потоку". Розповдь не пдпорядковуться хронолог чи логц, вона податься як ланцюг асоцацй основовдача, викликаних зовншнми обставинами. Об'ктивна дйснсть зображуться через призму свдомост героя. (Джеймс Джойс "Джапамо Джойс", М. Пруст "Кохання Свана" ("У пошуках втраченого часу")
Модернзм |
Ц (франц. moderne Ц сучасний найновший). загальна назва нових течй нереалстичного спрямування. Мистецтво не наслду життя (О. Уальд), воно звляняться вд соцальних зобов'язань , митц прагнуть нових форм.
Авангардизм |
Декаденс |
Ц (вд франц Ц передовий загн) Цвдгалуження модернзму. Виника у кризов пероди стор мистецтва, коли певний напрям або стиль пережива вичерпнсть свох зображувальних можливостей. Завдання авангардного мистецтва Ц розкрити кризов хвороблив явища у житт культур, як нердко подаються у гперспростованй форм, у запереченн традицй шуканнях суперново естетики (Рльне Р. М., Аполлнер, Б. Пастернак, М. Хвильовий, Г. Косинка ).
Ц означа "занепад" (походить вд Франц). У центра у центр декадентв стоть людина, яка вдчува вдчуженсть у свт, втрату моральних деалв, ври у майбутн. Декаденти Ц поколння ", що спва плаче", плаче вд "прози життя". Основними мотивами були вдчай, сум, песимзм, розчарування. Улюбленими темами стають пдкреслена хворобливсть занепад життя, як перетворюють ся на джерело витончених переживань. Декаденс подну рзн напрями, теч. Вд романтизму вн бере неприйняття оточуючого суспльства, розчарування, прагнення втекти вд недосконалост життя у свт краси прекрасно люз. (О. Уальд Ц прихильний до естетизму)
Символзм |
аЦ лтературно-мистецький напрям, який розвинувся в умовах кризи суспльства, передчуття майбутнх соцальних поряснь. Для символзму властив: нтерес до проблеми особистост на саказанняметафоричнсть, музичнстьнсть слова. Замсть художнього образуа використовують художнй символ, що мав клтка значень. Характерн теми самотност, туги, смутку невдоволення життям. Використовують розмр "сильний а легкий". Вдображають картини чи образи нечтко, це сплетння невиразного точного, намилший спв сп'янлий "(А. Рембо, М, Метерлн, Рльне Р. М., Гюсек, В. Брюсов, О. Блок)