Италия
Реферат
з географÿ
на тему:
УТАЛЯ"
Виконав:
чень 10 А класу
середньо
Коркуна Дмитро
Львв 2
Економко-географчне положення.
Площа - 301,3 тис. км2 .
Столиця - Рим.
таля розташована на пвдн квропи. На ? територÿ можна видлити 3 частини: материкову ( бля 1/2 площ), пвострвну (Апеський пвострв ) острвну ( острови Сцля, Сардня ряд дрбних ). Морськ кордони в 4 рази довш вд сухопутних. Навть сам глибинн райони кра
Економко-географчне положення в центр Середземноморського басейну здавна сприяло розвитку зв'язкв з кра
Державний лад полтико-адмнстративний устрй. По державному строю таля - парламентська республка. Глава державиЦпрезидент, якого обира парламент представники областей на см рокв. Вся виконавча влада належить Рад Мнстрв. На полтичнй арен провдну роль вдгра ХДП (Християнсько-демократична партя). В адмнстративному вдношенн таля длиться на 20 автономних областей, 94 - провнцÿ 8тис. комун.
Природн мови ресурси
На пвноч талÿ знаходяться Альпи, як значно утруднюють ?
територальн зв'язки з Францúю, Швейцарúю, Австрúю. Разом з тим ц гори мають виключне значення у формуванн клмату талÿ, оскльки являють собою природну перешкоду для проникнення повтряних мас з пвноч материка.
Мнеральн ресурси талÿ незначн за розмрами запасв. таля ма незначн запаси вуглля, нафти, залзно
Клматичн ресурси талÿ виключно сприятлив для розвитку сльського господарства. Так на пвноч клмат помрно-континентальний, пвдень талÿ характеризуться сухим субтропчним клматом.
Водн ресурси талÿ небагат. Рки невелик влтку маловодн. Найбльша ркЦ По. Рки, як спадають з гр Альп, багат га гдроенергоресурси (56 млрд.кВт). На Апеському пвостров найбльшими рками Тбр Арно.
В цлому таля бдна на сльськогосподарськ гддя та особливо на орн земл. На душу населення припада близько 0,2 га рллю Значна кльксть орних земель зрошуться, що необхдною мовою одержання високих рожа
Лише 20 % територÿ талÿ покрита сами, основна маса яких знаходиться на пвноч кра
Населення.
<таля займа друге мсце в квроп ( псля Нмеччини ) по числу жителв - 57,9 млн. чоловк. Кра
<таля - одна з густонаселених кра
Нацональний склад населення однордний - 98% його складають талйц. По вросповданню талйц - католики. Хоч церква в талÿ вддлена вд держави, вона активно втручаться в полтичне життя кра
Для складу населення характерна велика питома вага мського населення - 60 %. Найбльш рбанзованою частиною Поданська низовина. На пвдн переважа сльське населення. Найбльшими мстами Рим, Млан, Неаполь Турин.
Економчно активне населення талÿ не перевищу 40 % його загально
Промисловсть.
<таля погано забезпечена основними видами корисних копалин - вугллям, нафтою, залзняком. Бльш значн запаси природного газу, бокситв, полметалчних руд. Дуже багат родовища ртут, срки, мармуру. Серед нших кра
Енергетика кра
Виключно важливе значення у виробництв експорт ма машинобудування: виробництво автомоблв, моторолерв ( таля - батьквщина моторолера ), велосипедв, суден. Великою популярнстю користуються побутове енергоустаткування друкарськ машинки. 3/4 машинобудвних заводв схильно в Пвнчнй талÿ. У 1990 роц було виготовлено 2,26 млн. автомоблв. В Неапол функцону великий завод компанÿ "Альфа-Ромео". Тракторн заводи фрми "Фат" розмщен в мстах пвноч особливо в Млан, Емлÿ-Романь
У зв'язку з зростанням машинобудування збльшилася виплавка чорних кольорових металв. Чорна металургя засновуться на мпорт лома чавуна, коксу, залзняку, легуючих металв. Виплавка стали набагато перевищу виробництво чавуна. Найбльш комбнати розташован в портах Таранто, Гену
Хмчна промисловсть базуться на привзних нафт фосфоритах, на мсцевому природному газ, срц ншй сировин. Високими темпами розвиваться нафтохмя, особливо збльшилося виробництво пластмас синтетичних волокон на баз крекнгу нафти. Велика частина хмчних заводв розташована в Пвнчнй талÿ, але нов комбнати нафтохмя були побудован також в портах Пвденно
Текстильна промисловсть талÿ виробля переважно бавовнян тканини тканини з синтетичного волокна. Ця галузь сконцентрована головним чином в Млан його передмст. Економчн кризи спади виробництва середини 70-х - початку 80-х рокв особливо сильно вдбилися в талÿ на судно<- автомоблебудуванн, текстильнй промисловост.
Сльське господарство.
Природн мови талÿ дозволяють вирощувати вс культури помрного клмату, але особливо вони сприятлив для субтропчних плодових рослин винограду. У Пвнчнй талÿ розташована Поданська низовина з родючими грунтами, зручна для землеробства. По нй тече сама велика рка талÿ - По, що широко використовуться для ригацÿ. Клмат тут м'який, перехдний вд помрного до субтропчного. У Пвденнй талÿ рельф гористий, вузьк смужки низовин тягнуться лише вздовж побережжя. Переважають кам'янист, бдн гумусом грунту. Типовий середземноморський клмат з жарким сухим том теплою зимою сприятливий для цитрусових, оливкових, мигдалевих дерев м нших садових культур, також винограду.
таля належить до кра
Сльське господарство талÿ багатогалузеве, як у Францÿ, але поступаться йому по нтенсивност рвню розвитку. Найважливше значення ма рослинництво. Перше мсце в свт належить
Тваринництво розвинено порвняно слабо. Велика рогата худоба розводять в капталстичних господарствах Пвнчно
Транспорт.
Серед видв транспорту провдне мсце належить залзничному транспорту. По рвню електрифкацÿ залзниць кра
Протяжнсть залзничних колй становить понад 30,5 тис.км., у тому числ 20 тис. електрифкованих. Найбльшим залзничним вузлом Млан. Найважлившими залзничнимиа колями магстрал, що проходять по схдному та захдному збережж Апеського пвострова. Центральною залзничною магстраллю Млан - БолоньяФлоренця - Рим.
Другий за значенням вид транспорту - морський, тнаж якого досяг 7,5 млн. бр. - регют. Морськ порти Генуя, Венеця, Триест забезпечують експортно-мпортн перевезення.
У внутршнх перевезеннях вантажв пасажирв головну роль гра автомобльний транспорт, на який припадпа 75 % сх сухопутних перевезень. В талÿ 300 тис. км автошляхв, зних 5900 км автострад. Густа мережа сучасного шосе залзниць зв'язу мста пвнчно
Зовншн економчн зв'язки.
У мпорт талÿ переважають паливо ( нафта, вуглля, кокс ) промислова сировина ( металолом, бавовна ); вона ввозить також машини продовольство. У експорт головну роль грають готов вироби ( машини, обладнання, тканини ) фрукти ( апельсини, лимони ). Найбльш великий товарооборот з кра
Основними торговими партнерами талÿ кра
Щорчно талю вдвдують понад 30 млн. ноземних туриств. Обслуговування туриств перетворилося в одну з найважливших галузей економки. Доходи вд ноземного туризму становили понад 13 мдрд. долларв.