Метод развития мышления и познания истины
ПОЛТАВСЬКЙа М
СЬКЙа НАЦ
ОНАЛЬНЙа Л
ЦЙа № 1
РЕФЕРТа Н ТМу :
ЛЮДИН Ва СВ
Т
а ЗВУК
В
П
ДГОТУВВа ХРУЛЬВа ОЛЕКСАНРа ЮР
ЙОВИЧ, ГРУП Х - 41
ПОЛТАВА
1998
Оа ТКе ЗВКа ?
Фзична природа всх звукв, незалежно вд частоти, одн й та ж : це пружн коливання, як поширюються у томуа середовищ, в якому вони збуджен. У повтр звуков хвил поширюються у вигляд розбжно
Ми добре зна
мо, що промен свтла творюють чтк тн непрозорих предметв, якщо ц предмети знаходяться на шляху променв. В той же час звуки не творюють таких тней, у всякому раз тод, коли розмри перешкод не дуже велик. Звуков хвил нби лобткають перешкоди. Так, наприклад, ми досить добре чу
мо спврозмовника в с, незавжаючи на те, що вн у цей час може бути закритий деревами. Чим же пояснити, що звук свтло, маючи хвильву природу, демонструють так, прямо протилежн властивост ? Щоб розбратися в цьому, повернемось до поняття довжини хвил.
з спввдношення J=lжа виплива
, що чим бльша частота звуку, тим менша довжина звуково
Хвил чутних звукв звичайно мають довжину близько клькох десяткв сантиметрв, але можуть досягати довжини 15 - 20 м. Тому предмети, розмри яких не перевищують 15 - 20 м, не
перешкодами для поширення звукових хвиль, вони
Ка ВИМ
ЮкТЬЯа ЗВУК ?
Для початку -а дв колонки рвностей, зда
ться, не зовсм звичайних.
30 + 30 = 33 30 + 20 ≈ 30
70 + 70 = 73 70 + 60 ≈ 70
100 + 100 = 103 100 + 90 ≈ 100
ва колонка рвностей вдобража
(умовно) результати сумування ефекту дÿ двох однакових джерел шум або вбрацÿ, коливальна потужнсть яких виражена в децибелах. Як бачимо, незалежно вд величини коливального рвня кожного з однакових джерел, сумарний звуковий рвень двох джерел завжди на 3 децибели перевищу
рвень будь-якого з окремо взятих джерел.
Друга ж колонка вдноситься до складання ефектв двох джерел з помтно вдрзняючимися коливальними потужностями. Видно, що якщо рвень слабшого джерела на 10 (або бльше) децибел вдрзня
ться вд рвня бльш потужного джерела, то сумарний рвень практично рвний рвню окремо взятого бльш потужного джерела.
Якщо нтенсивнсть одного звуку у 10 разв бльша за нтенсивнсть другого, то кажуть, що рвень цього звуку на одну одиницю вище рвня другого звуку. Ця одиниця рвня звуку названа белом - на честь Олександра Грейама Белла, який сконструював телефон.
Нижня межа нтенсивност гучного з[ХАЮ1] вуку дорвню
10-12 Вт/м2
назива
ться порогом чутност. Цей рвень звуку прийнято за нуль бел. При збльшенн нтенсивност в 10 разв рвень звуку в белах зросте на одну одиницю, якщо нтенсивнсть зроста
в 100 разв, то рвень звуку зроста
на 2 бели, при збльшенн нтенсивност в 1 разв - на 3 бели т.д. Така шкала - логарифмчна - була обрана тому, що спостереження вказують на пропорцйнсть гучност звуку, сприйнятого вухом, логарифмов фзично
Бел - занадто велика одиниця, тому на практиц звичайно користуються в 10 разв меншою - децибелом (0,1 бела). Змна звуку на 1 децибел (дБ) - це приблизно найменша змна, яку може виявити нормальне вухо. В останньому рядку таблиц наведено значення порогу виникнення дотикового вдчуття звуку. Коли нтенсивнсть звуку досяга
1 Вт/м2, то вухо не лише чу
звук, але вдчува
тиск. Навть шкра може вдчувати звук тако
Таблиця нтенсивностей та рвнв звуку.
|
Джерело звуку |
нтен -сивн., Вт/м2.а |
Рвень звуку, бел. |
|
Порг чутност |
10-12 |
0 |
|
Спокйне дихання |
10-11 |
1 |
|
Шум спокйного саду |
10-10 |
2 |
|
Перегортання сторнок газети |
10-9 |
3 |
|
Падння крапель на вдстан одного метра |
10-9 |
3 |
|
Звичайний шум у будинку |
10-8 |
4 |
|
Тиха розмова |
10-8 |
4 |
|
Пилосос |
10-7 |
5 |
|
Звичайна розмова |
10-6 |
6 |
|
Радо |
10-5 |
7 |
|
Жвавий вуличний шум |
10-4 |
8 |
|
По |
10-3 |
9 |
|
Шум у вагон метро |
10-2 |
10 |
|
Грм |
10-1 |
11 |
|
Порг дотикового вдчуття |
1 |
12 |
Кожен з нас неоднаково чутливий до звукв рзних частот. Але якщо абстрагуватися вд наших ндивдуальних вкових особливостей, то можна вважати, що вухо людини здатне сприймати звуков хвил в нтервал частот в середньому 16 Гц - 20 кГц. Звуки, часот яких менше 16 Гц вища 20 кГц, наше вухо взагал не сприйма
. Людина
А як звуки чують тварини ? Деяк тварини комахи сприймають звуки, частот яких перевищу
20 кГц. Морська свинка, сова, сра миша, борсук сприймають льтразвуков хвил з частотою до 100 кГц. Немало
й таких тварин, що сам випромнюють льтарзвук, який замню
УЛЬТРАЗВУК
На вдмну вд звичайних звукв льтразвуки мають значно меншу довжину хвиль. Внаслдок цього вони дають льтразвуков тн
З ультразвуком, як з ншими видами хвиль, спостергаються заломлення, вдбивання, дифракця та поглинання.
При заломленн та паднн льтразвукових хвиль пд кутом вдбува
ться цкаве явище - творення продольних поперечних хвиль одночасно.
Найкраще ультразвук поглина
ться газами, тлами з малою пружнстю (пластмаси), пористими тлами (гума, корок), грше - рдинами, найгрше - твердими тлами.
льтразвук дуже широко використову
ться.
снують льтразвуков : рзання, зварювання, паяння, лудння, чищення, ловлювання пилу туману, прискорення технологчних процесв, готування суспензй емульсй, контроль якост, бачення, ехолокаця т.д. Використову
ться також льтразвук у хмÿ, металургÿ, електронц та медицин.
Як же дú ультразвук налюдину ? Медики - теоретики практики на це питання поки що категорично
Надмрн дози льтразвуку на виробництв негативно впливають на органзм людини. У тих, хто порушу
правила технки безпеки, може початися професйне захворювання. Тому опрацьовуються ефективн заходи по боротьб з шкдливим впливом ультразвуку на людину.
НФРАЗВУК
нфразвук - це коливання частоти нижче 16 Гц. Виявлено, що нфразвук пагубно вплива
на органзм людини оточуюче середовище. Це зумовлено тим, що частот нфразвуку спвпада
з власною частотою предмета, це, як нам вдомо - явище резонансу. Це
основною причиною згубного впливу нфразвуку на оточуюче середовище. Хвил рзно
Встановлено, що нфразвук можна загасити за допомогою чутних звукв бльшо
Г
ПЕРЗВУК
До верхнього кордону льтразвукових хвиль пдходять хвил гперзвукового дапазону (109 - 1013а Гц). Пружн коливання цих частот називаються гперзвуком (або льтра-ультразвуком). За фзичною природою гперзвук нчим не вдрзня
ться вд льтразвуку. Але завдяки бльш високим частотам, отже, меншим довжинам хвиль значно бльш стотнимиа
а вза
модÿа гперзвукуа за середовищем, йогоа квазчастинками - електронами, фотонами, магнонами та н. Гперзвук включа
область частот, вдповдних частотам електромагнтних хвиль дециметрового, сантиметрового млметрового дапазонв. При нормальному тиску кмнатнй температур довжина гперзвуково
ШУМ
Лукрецй Кар (
столття н.е.) : Шкдливого багато нам в вуха де.
Ф.
нгерслева (президент VI Мжнародного конгресу з акустики, ХХ
столття н.е.) : Шум - це яд.
Шум - це вдходи цивлзацÿ. Так зведемо ж ц вдходи до мнмуму !
Тишины хочу, тишины. Нервы, что ли, обожжены ? Вознесенський
с ц висловлювання врн. Шум - це дуже шкдливе явище. Вн дуже негативно вплива
на людину. З цього приводу проведено числен дослди. Один дуже цкавий дослд було проведено в Германÿ. Людей помстили в звуконепроникну кмнату. У них псля дня прац в цих мовах спостергалось погршення настрою самопочуття. Отже, вдсутнсть шуму теж
шкдливим чинником. Тому рвень шуму не повинен виходити за певн рамки.
Використана лтература :
.Г.Хорбеко За кордонами чутного
С.У.Гончаренко Нечутн звуки - трударû
.
.Клюкн Дивний свт звуку
Р.Тейлор Шум
PAGE
\# "'Стр: '#'
'" а [ХАЮ1]