Льввський музей кра�нського мистецтва

Льввський державний коледж харчово

переробно

Реферат

на тему:

Льввський музей укра

Виконала ст. гр. ХМК-С

Патляковська

.

.

Львв 2

Льввський музей кра

У 1913 роц Нацональний музей був вдкритий для публчного вдв-

дування. Вн розмстився в просторих залах придбаного будинку, де знаходиться й тепер.Вдтод музей ста

вдомим у Захднй кра

за ? межами, встановлю

тсн вза

мини з ншими музеями, зокрема

Ки

ва, Москви, Петербурга.Сюди ввйшли полотна, подарован, зок-

рема, визначними дячами росйсько

бол

вим, В.Васнецовим , твори народного мистецтва та кра

митцв-професоналв.

Тепер у музе

мистецтва, мистецтва Х

Х- початку ХХ ст. , кра

професйних та народних художникв. У фондах стародавнього мистецт-

ва

памятки Х²-Х

V ст. - бронзов кони, фрагменти декоративного

рзблення по каменю тощо, що репрезентують мистецтво доби Ки

ко

Збрання кон - одне з найкращих найцннших на кра

музею да

довол повне явлення про шляхи розвитку кра

нописного малярства Х

V-ХVⲲ ст. Бурхливий розвиток кра

мистецтва ХV² ст. зумовлений боротьбою кра

широко люстру

чимала збрка творв тогочасного малярства.Особливо

цнн твори двох найвизначнших митцв - Йова Кондзелевича ( автора

славнозвсного Богородчанського коностаса ) та

вана Рутковича.Обидва

художники залишили нам прекрасн твори, в основу яких покладен вже не абстрактн явлення про потойбчний свт, а глибоке знання життя, вивчення натури.

Серед живопису ХVⲲ ст. слд згадати цкаву колекцю портретв майст-

рв О. Блявського ,

.Барановського та Л. Долинського, вихованцв ху-

дожнх академй Рима й Вдня.

Чимала кльксть творв декоративно

простежити розвиток ц㺿 галуз укра

Не дуже велика збрка старовинно

ревТяно

Про блискучий розвитока книжково

Серед мистецьких творва цього пероду особливо цнн У Автопортрет

Т.Шевченка роботи часв заслання, його ж гравюри з картин К.Брюллова

Рембрандта, а також клька картин К. Трутовського ( Двчина з снопа-

ми, Побачення ).Широко представлена творчсть митцв, що працю-

вали на захдних землях кра

творв К. стияновича найлпш У Т.Шевченко на засланн, Гуцу.

Клька картин люструють творчсть видатного портретиста, пейзажиста

та майстра жанрово

вид ).

У збрках музею

твори кра

К. Крижицького, П. Левченка, М.Ткаченка, С.Васильквського, М. Пимоненка, вихованцв Петербурзько

Кнець Х

Х-початок ХХ ст.- етап дальшого розвитку кра

разотворчого мистецтва на шляху до реалзму, народност й демократиз-

му - репрезентований творами О.Мурашка, Ф.Красицького, Й.Куриласа,

.Труша, О.Кульчицько

ну

ться найпопулярнша його картина - Гсть з Запоржжя.

Дуже цкава велика колекця творв

. Труша, видатного художника-реа-

лста.Кра

види та етюди, портрети, картини побутового жанру характе-

ризують його як талановитого, сво

рдного майстра.В музе

ся Портрет Лес кра

О.Кульчицко

З невеликого збрання О. Новаквського, засновника художньо

Львов, слд згадати роботи Дти, Автопортрет, Пробудження,

Натюрморт, що дають явлення про небуденний талант

М.

васюк - майстер сторичного, батального та побутового жанрв- представлений картинами ВФ

Бля криниц, Автопортрет. Цкав також твори популярних кра

ких художникв Й.Куриласа ( Бабуся, Бдна жнка, Портрет дружи-

ни, На Гуцульщин ) та А. Манастирського ( Запорожець, Два прияте, Паламар ).Обидва вони типов послдовники реалстичного мистецтва , що переборювало на Захднй кра

течÿ.

Експозиця вддлу давнього кра

вдтнок часу - з Х

по ХVⲲ ст. В ? основ - багата колекця творв деко-

ративного мистецтва ( метал, рзьба по каменю дереву, гаптування ),

малярства, графки, скульптури. У силу сторичних мов колекцю вдд-

лу складають в основному твори, що походять з захдних областей к-

ра

розвитку кра

Експозицю вддлу вдкривають знайден пд час археологчних розко-

пок зразки житкового мистецтва Ки

кого князвства. Твори давнього станкового чи монументального малярст-

ва захдноукра

на судити лише на пдстав скупих даних книжково

бронзових чи рзьблених з каменю конок. Деяке явлення про стиль та

конографчно-композицйн особливост цих видв давнього мистецтва

дають представлен в експозицÿ мнатюрн кони: рзьблен з каменю -а

Микола з Крилоса (Х² ст.), Спас з Звенигорода (ХⲲ - Х

V ст.) ;

лит бронзов - Спас на престо з Поморян (Х

ст.), Благовщення з

Жукова (ХⲲ - Х

V ст.)

Дв кони представляють мистецтво Х

V ст.Вд того сповненого триво-

гою трагзмом часу, коли постйно повторювалися спустошлив татарсь-

к набги не припинялися напади польсько-литовських та горських фео-

далв, до наших днв дйшло дуже мало памТяток культури.Серед них од-

не з чльних мсць займа

кона Юрй Змúборець з Станил. п

на, площинно потрактована , скупа на кольори композиця символчно

переда

боротьбу добра з злом, правди з кривдою.Кнцем Х

V ст. дату

ться монументальна кона Преображення з Бусовиська.

Значно ширше представлене в експозицÿ малярство ХV ст., якому при-

таманн бережне дотримання давнх конографчних канонв стилю, пд-

несенсть художнього образу, витонченсть кольорових по

днань.Видат-

ною памяткою цього пероду

кона Архангел Гаври

приверта

вагу вишуканстю колористичного ршення, досконалою ком-

позицúю.

Другою половиною ХV Ц початком ХV

ст. датуються кони Панток-

ратор з Милика, Архстратиг Миха

льови, Микола з Здвиження, Василй Петро з Лисятич.Вони ви-

дляються насиченстю кольорв, чткою графчною виразнстю основи,

деяким захопленням декором.В останнх двох конах наявн готичн еле-

менти.

Розвиток мистецтва ХV

ст. проходив пд впливом гуманстичних дей

та мистецько

людсько

До класичних зразкв кра

на у мажорних кольорах кона Рздво Христове з Трушевичв. Чимала

колекця творв живопису, декоративно

книжково

мистецтва ХV² - ХVⲲ ст., обумовлений боротьбою кра

ду за соцальне нацональне визволення та воз

днання кра

ю, поширенням гуманстичних та демократичних дей.

Вд конописних сюжетв художники ХV² ст. переходять до реального

вдтворення образв та навколишньо

починають трактувати як свтськ жанров сцени, канонзованим образам

надають рис живо

предмети побуту, житт

в ситуацÿ. Художники знайомляться з анатомúю

людського тла, намагаються обТ

мно трактувати форму предметв, ово-

лодвають та

мницями нйно

нають застосовувати олйну технку, що набагато розширювало можли-

вост зображувальних засобв.При цьому використовуються традицйн прийоми, особливо декоративного характеру.Великого розвитку набува

свтський живопис, зокрема портрет.

Яскраву сторнку в сторÿ кра

родних художникв, як зображали сво

дÿ або просто звичайн житт

в сцени.В лакончнй, але дуже виразнй

форм, з певною професйною майстернстю , по

днаною з на

разу, вони створювали надзвичайно оригнальн мистецьк твори.У ХVⲲ

ст. на сход кра

Мама

м, який особлював народного визволителя.Вдбиття у народнй

творчост знайшов гайдамацький рух ( зображення ватажкв повстання

вана Гонти, Хоми - осаула житомирського ).У другй половин ХVⲲ ст.

спостерга

ться нтерес до образу просто

ком народно

план на

лянина-трудвника.

В експозицÿ вддлу широко представлено художн

оформлення руко-

писно

ли продовження мистецьк традицÿ Ки

го князвства.

Цкавою памяткою кнця ХV ст.

квангелúФ з Галича, яке вдзна-

ча

ться прекрасним калграфчним почерком майстра та елементами на-

родно

Важливий роздл в експозицÿ давнього мистецтва займа

скульптура.

Вдкрива

його декоративне рзьблення по каменю часв Галицко-Волин-

ського князвства ( фрагменти архтектурного декору з Крилоса ) вико-

нана з каменю голова юнака у княжй шапц з нева ( ХV ст.) - найдавн-

ший зразок скульптурного зображення в колекцÿ музею.Про монумен-

тальний, дещо загальнений стиль скульптури ХV

ст. дають явлення

невелика фгурка жночо

царськй корон.

Чимала кльксть зразкв декоративно

да

змогу простежити розвиток ц㺿 галуз кра

нй перод представляють царськ врата (XVII ст.) з Новоселиц. Застосо-

вана у них плоска й ажурна рзьба виконана в традицях Ренесансу.Про

мистецький рвень рзьблення кнця XVII ст. да

явлення ввтарик

(1696) з Загоровського монастиря на Волин. В основу композицÿ його

журно

символчний мотив - виноградну лозу. Приблизно тим же часом, що й

ввтарик, дату

ться рзьблений з суцльного пня свчник.XV ст.предс-

тавляють царськ врата (1716 ) з Могильниц врата ( середина XV ст.)

з Станславщини ( тепер

вано-Франквська область ).

У XVI - XV ст. на кра

ка металу. Одним з вдомих ? центрв був Львв. В експозицÿ в основному

представлен зразки технки карбування, у яких традицйн конографчн

зображення по

днуються з орнаментальними мотивами.

Музейна колекця малярства, графки й скульптури Х

Х - початку ХХ ст. представля

творчсть майже всх видатних митцв, як працювали

тод на кра

ципом, вона да

досить повне уявлення про кра

пероду, розкрива

т змни, як залежно вд сторико-полтичних та со-

цально-економчних мов вдбувалися в процес його розвитку.

Одночасно колекця яскраво виявля

тсний звТязок кра

тецтва та мистецтва нших народв.

В силу сторичних мов в експозицÿ вддлу ширше представлен твори захдноукра

сво

рдн риси та особливост мистецтва захдних земель кра

йомитися з художнми течями, напрямками, зумовленими специфкою

суспльного культурного життя кра

владою Австро-Угорщини, а пзнше - буржуазно

Складн суспльно-полтичн процеси Х

Х - початку ХХ ст. значно вплинули на розвиток мистецтва, на його дейну та стильову еволюцю.

Пд впливом визвольного та революцйного руху, демократичних дей в

укра

за реалзм. Ця тенденця найбльше проявилася у мистецтв схдних земель кра

же в першй половин минулого столття в укра

ко окреслюються окрем його жанри - побутовий, сторичний, пейзаж-

ний.У нову фазу розвитку вступив поширений ранше портретний жанр,

який остаточно порива

з конописними традицями повнстю спира

ть-

ся на реалстичн живописн засади.

Серед нкальних колекцй музею особливе мсце займа

збрання творв народного мистецтва. Експозицю вддлу, яка розмщена у трьох залах,

складають рдксн зразки народного мистецтва.Тут широко предстален

художня керамка, рзьба по дереву, ткацтво, килимарство, вишивка,

художня обробка металу, скло , настнний та писанковий розпис тощо.

Весь цей матерал не тльки демонстру

багатограннсть художньо

чост народу, розкрива

? суть, а й да

можливсть вдтворити сторичну

картину розвитку народного мистецтва.

Вдкривають експозицю вддлу зразки найдавншого народного мис-

тецтва.Саме до них належить виставлений тут глиняний посуд, який

знайдено пд час археологчних розкопок на територÿ захдних областей

Укра

Землях ще в епоху неолту.

Велика колекця керамчних виробв представля

майже вс основн

центри гончарного виробництва , що снували на кра

XV - XX ст. Тут розписан глечики, горщики та миски з Ки

вироби тиквовидно

ван грашки з Бойквщини й Волин.Серед них видляються оригнальнс-

тю витвори народних мльцв Прикарпаття Пдкарпаття.

Окремий роздл в експозицÿ вддлу складають твори народних рзьбя-

рв. Вддавна на кра

хтектур. Передаючи з поколння в поколння художн навички, народн майстри, мена яких здебльшого залишилися для нас невдомими, збер-

гали й збагачували нацональн традицÿ самобутньо

пх вироби, що витримали випробування часом, сьогодн вражають гля-

дача гармонúю благородством.

Протягом багатьох столть кра

дожня обробка кстки. Про високий рвень цього виду народного мис-

тецтва свдчить невелика колекця порохвниць з рогу ( XVII - XIX ст.)

роботи ки

Музей дал зроста

. Добудовуються примщення, розширюються екс-

позицйн та фондов площ, створюються нов флали, збагачуються

колекцÿ.

ВИКОРИСТАН Л

ТЕРАТУРА

1.Скарби музе

2.В.Е.Арофкн У Льввський музей кра

М

Н

СТЕРСТОа ОСВ

Иа УКАпНИ

Льввськийа Державний Коледж

Р Е Ф Е Т

НА ТЕМУ : У ЛЬВ

ВСЬКИЙ МУЗЕЙ КАпНСЬКОГО МИСТЕЦТВАФ

Виконала ст.гр ХМК-3с

Патляковська

.

.

ЛЬВ

В - 2