М�сцев� органи самоврядування (Местные органы самоуправления)

М�н�стерство Ос�ти Укра�ни

Укра�нська Академ�я Друкарства

 

 

 

 

Реферат на тему:/p>

М�сцев� органи самоврядування

 

 

 

Виконав:

Cт.гр.К-ххх

Ххххххаааа Хххххх

Перев�рила:

Cт.викладач:

Кравчук С.М.

Льв�в /p>

 

Зм�ст:

I.                     ПОНЯТТЯ � СИСТЕМА М�СЦЕВОГО ТА РЕГ�ОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.Е..3

II.                   РАДИ Ч ОРГАНИ М�СЦЕВОГО ТА РЕГ�ОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...3

.                 �НШ� ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М�СЦЕВ� ОРГАНИ ВЛАДИ � САМОВРЯДУВАННЯ/p>

ПОНЯТТЯ � СИСТЕМА М�СЦЕВОГО ТА РЕГ�ОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАНН Я

ааааа Закон Укра�ни в�д 26 березня 1992 р. лПро м�сцев� Ранди народних депутат�в та м�сцеве � рег�ональне самоврядунвання� визнача� м�сцеве самоврядування як територ�альну самоорган�зац�ю громадян для самост�йного вир�шення безнпосередньо або через органи, як� вони обирають, ус�х питань м�сцевого життя в межах Конституц�� Укра�ни, закон�в Укра�ни та власно� ф�нансово-економ�чно� бази.

М�сцеве самоврядування � орган�чним по�днанням форм представницько� � безпосередньо� демократ��, тобто систему самоврядування становлять як певн� представницьк� органи, так � форми безпосередньлго волевиявлення населення теринтор�ально� одиниц�.

Самоорган�зац�я громадян для зд�йснення самоврядунвання � територ�альною, тобто м�сцеве самоврядування зд�йсню�ться в межах в�дпов�дних адм�н�стративно-теринтор�альних одиниць. Територ�альну основу м�сцевого самонврядування становлять с�льськ� поселення, селища, м�ста. Тому система м�сцевого самоврядування включа�, по-перше, с�льськ�, селищн�, м�ськ� Ради народних депутат�в та �х органи, по-друге, �нш� форми тери гор�ально� самонорган�зац�� громадян (громадськ� ком�тети � ради м�кронрайон�в, житлових комплекс�в, домов�, вуличн�, квартальн�, д�льничн�, селищн�, с�льськ� ком�тети та �нш� органи), по-трет�, м�сцев� референдуми, загальн� збори (сходи) гронмадян Ч форми безпосереднього волевиявляння населення. Районн� в м�стах Ради народних депутат�в � складовою частиною м�ського самоврядування. Для б�льш ефективнонго зд�йснення сво�х повноважень органи м�сцевого самонврядування можуть об'�днуватися в асоц�ац��, �нш� добронв�льн� об'�днання.

Територ�альну основу рег�онального самоврядування станновлять район, область, а в його систему входять районн� � обласн� Ради народних депутат�в, м�сцев� референдуми в межах територ�� району, област�, �нш� форми самоорган�занц�� громадян район�в � област� (Закон Укра�ни лПро м�сцев� Ради та м�сцеве � рег�ональне самоврядування� з� зм�нами � доповненнями в�д 16 березня 1993 р.). Представницьк� органи рег�онального самоврядування Ч обласн�, районн� Ради. З числа депутат�в в�дпов�дно� Ради обирають голову � заступника голови Ради, утворюють � обирають пост�йн� та �нш� ком�с��. Голови обласно�, районно� Рад � найвищою посадовою особою в систем� самоврядування в�дпов�дно област�, району. Обласн�, районн� Ради утворюють п�дзв�тнний �м секретар�ат Ради, який зд�йсню� орган�зац�йно-технн�чне забезпечення д�яльност� Ради та �� орган�в. Структура � чисельн�сть секретар�ату визнача�ться Радою за поданням �� голови, кер�вник секретар�ату признача�ться головою Ради. На в�дм�ну в�д орган�в м�сцевого самоврядування ренг�ональн� самоврядн� органи не утворюють сво�х виконавчо-розпорядчих орган�в.

РАДИ Ч ОРГАНИ М�СЦЕВОГО ТА РЕГ�ОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Розглянемо насамперед систему Рад народних депутант�в. За законом, базовим р�внем м�сцевого самоврядування � с�льськ�, селищн�, м�ськ� Ради народних депутат�в. Саме слово базов� говорить про �х особливе положення в систем�м�сцевого самоврядування, найб�льшу в�дпов�дальн�сть за соц�ально-економ�чний розвиток територ�альних рег�он�в, всеб�чне задоволення прав � свобод громадян.

Органиа м�сцевого самоврядуванняа складаютьсяа не т�льки �з в�дпов�дних Рад народних депутат�в, а й виконавчо-розпорядчих орган�в, що утворюються Радами та �м п�днзв�тн�. Виконавчий ком�тет утворю�ться Радою на строк �� повноважень � форму�ться одноос�бне головою Ради у склад� заступника (заступник�в) голови, керуючого справами (секнретаря) � член�в виконавчого ком�тету. К�льк�сний склад виконкому встановлю�ться Радою за поданням �� голови. До складу виконавчого ком�тету не можуть входити депунтати в�дпов�дно� Ради. Виконком збер�га� сво� повноваженння аж до сформування нового складу виконавчого ком�тету новообраною Радою. За р�шенням в�дпов�дно� Ради в органнах м�сцевого самоврядування виконавч� ком�тети можуть не утворюватися; у цих випадках виконавчо-розпорядч� функц�� зд�йсню� голова Ради одноособово. Ради самоснт�йно встановлюють структуру, затверджують загальну чисельн�сть апарату управл�ння та витрати на його утриманння, умови оплати прац� � затверджують за поданням виконнкому гхеми орган�зац�� самоврядування на в�дпов�дн�й тенритор��.

Основними принципами м�сцевого та рег�онального санмоврядування � самост�йн�сть � незалежн�сть Рад народних депутат�в у межах сво�х повноважень, самоф�нансування � самозабезпечення, оптимальна децентрал�зац�я.

Правовий механ�зм вза�мов�дносин Рад народних депунтат�в р�зних р�вн�в спрямований на досягнення самост�йнност� та оптимально� економ�чно� доц�льност� �х функц�оннування. Характеризуючи функц�� Рад народних депутат�в, передус�м зазначимо, що вони у межах сво�� компетенц�� вир�шують питання м�сцевого значення, виходячи з �нтеренс�в громадян, як� проживають на �х територ��, та державних �нтерес�в. Власне в ц�й функц�� насамперед реал�зуються так� принципи м�сцевого та рег�онального самоврядування, як захист прав, свобод � законних �нтерес�в громадян, сонц�ально� справедливост�, по�днання м�сцевих � державних �нтерес�в �нтерес�в особи � всього населення в�дпов�дно� територ��. У �-во�и д�яльност� самоврядн� органи не можуть не вза�мод�я ги з трудовими колективами, громадськими орнган�зац�ями � рухами Ч це також один �з основних приннцип�в самоврядування. Зазначен� принципи визначають зм�ст � наступних функц�й орган�в самоврядування Ч забезпеченння комплексного соц�ально-економ�чного розвитку п�дв�ндомчо� територ��; зд�йснення кер�вництва п�дпри�мствами(об'�днаннями), орган�зац�ями та установами, як� � �х комуннальною власн�стю. Базуючись на принцип� законност�, Ранди народних депутат�в забезпечують виконання Констинтуц�� та закон�в Укра�ни. Органи м�сцевого та рег�ональнного самоврядування � правочинними розглядати питанння, в�днесен� законодавством Укра�ни до �х в�дання. При цьому реал�зують вони надану �м компетенц�ю самост�йно. А керувати м�сцевими Радами може лише закон.

�дея самост�йност� окремих р�вн�в орган�в самоврядунвання проявля�ться � в субординац�� правових акт�в, як� вони приймають. Р�шення Рад, �х виконавчо-розпорядчих орган�в, прийнятих в межах сво�� компетенц��, якщо вони не суперечать Конституц�� Укра�ни � чинному законодавству, � обов'язковими для виконання. Законом Укра�ни про м�снцев� Ради народних депутат�в та м�сцеве � рег�ональне самонврядування передбача�ться в�дпов�дальн�сть у раз� невиконнання р�шень орган�в самоврядування (ст. 57); р�вно ж як � органи самоврядування несуть в�дпов�дальн�сть за законнн�сть та насл�дки прийнятих ними р�шень (ст. 58). Спори про в�дпов�дальн�сть вир�шуються в суд� або арб�тражному суд�. А якщо органи м�сцевого та рег�онального самоврядунвання сво�ми д�ями порушують Конституц�ю Укра�ни � чиннн� закони, конституц�йн� права � свободи громадян, �гнонруючи при цьому вимогу компетентних орган�в про принпинення незаконних д�й, �х повноваження за р�шенням Верховно� Ради Укра�ни можуть бути достроково припиннен�. Закон передбача� (ст. 59) й �нш� випадки можливого дострокового розпуску орган�в самоврядування. Так проявнля�ться принцип законност� в д�яльност� самоврядних органн�в та обов'язковост� �х р�шень, прийнятих у межах закону.

Принцип самост�йност� � незалежност� Рад народних депутат�в не означа� в�дсутност� �х вза�мод��. Закон (ст. 4) дозволя� м�сцевим Радам р�зних р�вн�в перерозпод�ляти м�ж собою окрем� повноваження в галуз� господарського � сонц�ально-культурного буд�вництва з урахуванням м�сцевих демограф�чних, територ�альних, економ�чних умов � нац�оннальних особливостей.

М�сцев� самоврядувальн� органи проводять свою ронботу сес�йно. Сес�я Ради склада�ться з пленарних зас�дань, а також зас�дань пост�йних ком�с�й Ради. Сес�� скликаються головою Ради в м�ру необх�дност�, але не менш як два рази на р�к, а позачергов� сес�� можуть скликатися за пронпозиц��ю не менш як третини в�д загально� к�лькост� обранних депутат�в Ради, а також за пропозиц��ю пост�йно� ком�с��, виконавчого ком�тету Ради, голови м�сцево� дернжавно� адм�н�страц��. Перша сес�я новообрано� Ради скли- ка�ться в�дпов�дною територ�альною виоорчою ком�с��ю не п�зн�ше як через м�сяць п�сля вибор�в.

Органи самоврядування � правочинними розглядати пинтання, в�днесен� законодавством Укра�ни до �х в�дання. к, однак, перел�к питань, як� можуть вир�шуватися винключно на пленарних зас�даннях Ради. пх ще називають виключною компетенц��ю представницьких орган�в самонврядування. Так, виключно на пленарних зас�даннях Ради вир�шують питання про визнання повноважень депутат�в;

обрання голови, заступника голови Ради � зв�льнення з понсади або прийняття �х в�дставки; утворення � обрання пост�йнних та �нших ком�с�й Ради, зм�ну �х складу, обрання гол�в ком�нс�й; утворення виконавчого ком�тету Ради; заслуховування зв�т�в утворюваних Радою орган�в та оц�нка �х д�яльност�. На пленарних зас�даннях затверджуються плани � програми еконном�чного та соц�ального розвитку територ�� Ради, м�сцев� еконном�чн� програми, плани приватизац�� об'�кт�в комунально� власност�, м�сцев� бюджети та зм�ни, що до них вносяться, зв�ти про виконання бюджету, приймаються р�шення про пронведення м�сцевого референдуму та деяк� �нш� питання.

Важливу роль у робот� самоврядних орган�в в�д�грають пост�йн� ком�с�� Рад, як� � в�дпов�дальними перед Радою � �й п�дзв�тн�.' Пост�йн� ком�с�� обираються Радою з числа �� депутат�в для вивчення, попереднього розгляду � п�дготовки питань, як� належать до �� в�дання, зд�йснення контролю за виконанням р�шень Ради. Рада утворю� ком�с��: мандатну, з питань депутатсько� д�яльност� та етики; з питань планнування, бюджету � ф�нанс�в, а також при необх�дност� пост�йн� ком�с�� з �нших питань господарського � соц�ально-культурного буд�вництва, визнача� �х к�льк�сний склад. Строк повноважень пост�йних ком�с�й такий, як � Ради, котра �х утворю�. Обираються ком�с�� у склад� голови � член�в ком�нс��, причому кандидатуру голови ком�с�� пропону� голова Ради. Заступник голови � секретар ком�с�� обираються на зас�данн� пост�йно� ком�с��. До складу пост�йних ком�с�й не можуть обиратися голова, заступник голови Ради. Протянгом строку сво�х повноважень Ради мають право реорган�нзувати систему сво�х ком�с�й, вносити зм�ни до �х складу.

З лютого 1994 р. Верховна Рада Укра�ни прийняла Занкон Укра�ни лПро формування м�сцевих орган�в влади � самоврядування�, зг�дно з яким органами м�сцевого самонврядування в Укра�н� виступають с�льськ�, селищн�, м�ськ�, районн� та обласн� Ради. Вони над�ляються власною компентенц��ю, в межах яко� д�ють самост�йно. Одночасно обласнн�, районн�. Ки�вська та Севастопольська м�ськ� Ради винконують функц�� орган�в державно� виконавчо� влади.

Ради обираються строком на чотири роки. К�льк�сний склад Рад визнача�ться самими Радами, але ма� становити не б�льше як 75 депутат�в для обласно�. Ки�всько� � Севаснтопольсько�" м�ських та Рад м�ст з районним под�лом � не б�льше як ЗО Ч для �нших Рад. Голови обласних, районнних, м�ських, селищних � с�льських Рад обираються безпонсередньо населенням, вони ж за посадою очолюють виконнавч� ком�тети в�дпов�дних Рад. К�льк�сний склад виконавнчого ком�тету визнача� Рада на пленарному зас�данн�, пернсональний склад виконкому пропону�ться головою в�днпов�дно� Ради � затверджу�ться Радою.

У с�льських, селищних, м�ських (м�ст районною п�дпонрядкування) Радах за �х р�шенням виконавч� ком�тети можуть не утворюватися, у цих випадках виконавч� функц�� зд�йсню� юлова Ради.

Голови с�льських, селищних, м�ських, районних � обласнних Рад "�'л очолюван� ними виконавч� органи п�дзв�тн� � п�днконтрольн� в�дпов�дним Радам. З питань зд�йснення делегонваних �м повноважень державно� виконавчо� влади вони п�днпорядкован� Каб�нету М�н�стр�в Укра�ни, а також виконавнчим органам вищестоящих Рад.

Отже, м�сцев� Ради вс�х р�вн�в д�ють самост�йно в сфер� м�сцевого самоврядування, вертикальна ж �х п�дпорядконван�сть встановлю�ться лише при реал�зац�� ними функц�� дернжавно� виконавчо� влади.

Законодавець формулю� умови, за яких повноваження с�льсько�, селищно�, м�сько�, районно�, обласно�, Верховно� Ради Республ�ки Крим можуть бути достроково припиннен�, зокрема, якщо вони прийняли р�шення, спрямоване на порушення територ�ально� ц�л�сност� Укра�ни, самочинну зм�ну �� державно-територ�ального устрою; порушили Конснтитуц�ю Укра�ни � закони Укра�ни та не приводять сво� р�шення у в�дпов�дн�сть з ними; не можуть протягом двох м�сяц�в провести пленарне зас�дання чи утворити сво� винконавч� органи. Р�шення про скасування незаконних р�шень Рад та дострокове припинення повноважень � призначення нових вибор�в цих Рад прийма� Верховна Рада Укра�ни. У раз� порушення Конституц�� та закон�в Укра�ни голова обласно�", районно�, м�сько�, селищно�" � с�льсько� Ради може бути зв�льнений з посади у порядку, визначеному законом.

Оск�льки Республ�ка Крим � складовою частиною Укра�нни, Закон зазнача�, що органи м�сцево� влади � самоврядунвання в н�й формуються � д�ють на п�дстав� Конституц�� Укра�ни, закон�в Укра�ни, Конституц�� � закон�в Респубнл�ки Крим, як� мають в�дпов�дати Конституц�� � законам Укра�ни.

�НШ� ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ/p>

До системи самоврядування Укра�ни входять також �нш� форми територ�ально� самоорган�зац�� громадян: гронмадськ� ком�тети � ради самоврядування. Територ�я �х д�яльнност� визнача�ться виконкомом в�дпов�дно� м�сько�, районнно� в м�ст�, селищно�, с�льсько� Ради, виходячи з соц�ально-економ�чно� ц�л�сност� територ�� та з урахуванням пропонзиц�й населення. Обираються органи громадського самонврядування на загальних зборах (сходах) громадян або �\ представник�в. Зм�ст �х д�яльност� визнача�ться основними завданнями соц�ально-економ�чно� та пол�тично� перебудонви, що в�дбува�ться в Укра�н�. Закон про м�сцеве та ренг�ональне самоврядування Укра�ни (ст. 4, 56) передбача� право м�сцевих Рад народних депутат�в передавати частинну сво�х повноважень органам територ�ально� самоорган�нзац�� громадян в�дпов�дно з ф�нансово-матер�альним забезнпеченням для зд�йснення цих повноважень. Громадськ� ком�тети � ради самоврядування зд�йснюють також �нш� повноваження. ��ове законодавче положення про можлинв�сть передач� м�сцевими Радами повноважень органам територ�ально� самоорган�зац�� громадян сл�д розглядати в аснпект� п�двищення рол� громадськост� у вир�шенн� сусп�льно-самоврядних справ, а критер��м для ц��� передач�, мабуть, понвинна бути ефективн�сть у вир�шенн� таких повноважень. Це ма� бути стимулом для розгортання сусп�льно� активнност� населення м�кротеритор�альних колектив�в. Правовою основою д�яльност� орган�в територ�ально� самоорган�зац�� гронмадян, кр�м законодавчих акт�в держави, мають бути статунти (положення), затверджен� загальними зборами (сходами) громадян або �х представниками та заре�строван� виконавчинми ком�тетами в�дпов�дних Рад народних депутат�в.

Ор�ани громадського самоврядування не � п�дпорядкованними м�сцевим Радам, виконкомам, отже, останн� не можуть керувати �х д�яльн�стю.

Функц�онування орган�в територ�ально� самоорган�зац�� громадян розширю� соц�альну основу м�сцевого самоврядунвання, забезпечу� умови для реал�зац�� громадянами �х констинтуц�йних прав на участь в управл�нн� державними � гронмадськими справами.

Поняття демократ�� включа� до свого зм�сту поряд з преднставницьким безпосередн� народовладдя. Формою безпосенреднього волевиявлення населення � м�сцев� референдуми (народне голосування), як� проводяться за р�шенням Рад народних депутат�в в межах �х компетенц�� на п�дв�домч�й Радам територ��. Р�шення, прийняте референдумом, � обов'язковим для виконання в�дпов�дною Радою, п�дпри�мствами (об'�днаннями), орган�зац�ями та установами, громадянанми, якщо воно не суперечить закону (ст. 54). Порядок провендення м�сцевих референдум�в визнача�ться Законом Укран�ни в�д 3 липня 1991 р. лПро всеукра�нський та м�сцев� референндуми�.

До форм прямо� демократ�� належать також збори (сходи) громадян за м�сцем проживання (ст. 55). Вони скликаються головою Ради або виконкомом, органами територ�ально� самонорган�зац�� громадян для обговорення найважлив�ших питань, що стосуються �нтерес�в громадян, висування кандидат�в у депутати Рад народних депутат�в, формування орган�в м�сценвого самоврядування та �нших питань м�сцевого життя. Пропозиц�� про скликання загальних збор�в (сход�в) громандян можуть вносити громадяни, депутати, пост�йн� ком�с�� м�снцево� Ради, депутатськ� групи, трудов� колективи, громадськ� орган�зац��. Коли скликання загальних збор�в � неможлинвим, можуть скликатися збори (сходи) представник�в громандян населених пункт�в, м�крорайон�в, житлових комплекнс�в, вулиць, квартал�в та �нших територ�альних одиниць. Норми представництва на них визначаються органом, якому належить право скликання збор�в громадян. Повноваження, порядок скликання � проведення загальних збор�в (сход�в) громадян визнача�ться Положенням про загальн� збори (схонди) громадян за м�сцем �х проживання в Укра�н�.

Основною ж ланкою в систем� м�сцевого самоврядунвання � с�льськ�, селищн�, м�ськ� Ради народних депутат�в, котр� на сво�й територ�� об'�днують � координують д�яльнн�сть ус�х �нших ланок м�сцевого самоврядування (ст. 2). Система м�сцевого самоврядування на територ�альному р�вн� становить певну ц�л�сн�сть з� сп�льними основними завданннями � метою максимально можливого задоволення �нтерес�в людини. Реал�зуючи сп�льн� завдання, елементи системи виконнують � сво� специф�чн� функц��.

Список використано� л�тератури:

1.Конституц�я (Осноаний Закон)Укра�ни:Текст �з зм�нами � доповненнями станом на 20 кв�тня 1993 року.Льв�в,1993 р�к

2.Правознавство/За ред. Михайла Настюка.- Льв�в:Св�т,1994.-27с.

3.Раб�нович П.М., Шмельова Г.Г. Загальна теор�я права � держави: навчальний пос�бник.К.,1993