Германия в 1920-1930х г.г.

Нмеччина у 1920-1930 р.р.

Учениц 10 класу

Середньо

м. В.

. Кудряшова

Маринич Катерини

2003

ПЛАН

Вступ

1.    Листопадова революця 1918р.

2.    Конституця Нмеччини

3.    Веймарська республка

4.    Встановлення нацистсько

5.    Внутршня полтика гтлервського ряду

6.    Антисемтська полтика нациств у 1933-1939рр.

Висновки

Список використано

ВСТУП

Н початкуа XXста вдбувався швидкий розвитока Нмеччини, ?а економки атощо. Розпочалося активне проникнення кра

Перш свтов вйн т ?а наслдки вдграли виршальнуа роль в сй подальшйа сторÿа Нмеччини XX ст.

Вйн катастрофчно вплинул н економчне становище кра

/h3>

/h3>

/h3>

Листопадова революця

Псля першо

у Листопадовйа революцÿа ва Нмеччина виршальну роль вдгралиа два партÿ - Соцал-демократичн партя Нмеччини(СДПН) н чола за Ф.Ебертома а Ф.Шейдеманома т Незалежн Соцал-демократичн партя Нмеччини (НСДПН)а н чола за К.Каутськима а Г.Гзе. обидва партÿа ставили переда собою завдання проведення переда собою демократично

Осторонь вд НСДПН перебувала група Спарток на чол з К. Лбкнехтом Р. Люксембург. Вона вважала, що Нмеччина - У найбльша зрла кра

З листопада 1918 р. У Кл вибухнуло повстання морякв солдатв, з якого почалася революця в Нмеччин. Повсюдно створювалися робтнич та солдатськ ради.

9 листопада сталося збро

16 - 21 грудня вдбувся 1-йа загальнонмецький з*

30 грудня 1918 р. Спартаквц вийшли з НСДПН творилиа Комунстичну партю Нмеччини (КПН), що вдкидала мирн засоби боротьби, закликала бойкотувати вибори до становчх зборв, взяла курс на захоплення влади а вустановлення диктатури пролетарату.

5 - 6 счня 1919ра розпочалося збройне повстання ва Берлн, т вжеа 12а счня рядова вйськ придушили його.а 15а счня лдерва КНа К. Лбкнехт т Р. Люксембурга було вбито.а 19а счня вдбулися вибори до становчих (Нацональних)а зборв. Буржуазна партÿа одержалиа 54,5%а голосв, СДНа а НСДПН - 45,5%. Було створено каолцйний ряда н чола за Ф. Шейдеманом, президентома республки, що бул проголошена, става лдера СДНа Ф. Еберт. Головнимиа наслдками революцÿа виявилися:а повалення монархÿ, проголошення республки т демократичниха свобод. Створювалися сприятлива перспективи для демократичного розвиткуа Нмеччини.

Конституця Нмеччини

Пово

ннийа розвитока Нмеччини вдбувався з вкрай несприятливиха для не

З такиха умова становча збориа у Веймара 31а липня 1919ра прийнялиа конституцю Нмеччини. Що набрал чинноста 11 серпня 1919р. Веймарськ конституця закрпил замну напвабсолютистсько

Веймарськ республка/h4>

Вда кнця 1918року економчне становищеа Нмуччини безупинно погршувалося. Втратившиа багату н сировинуа Ельзас-Лотарингю й передавшиа Францÿа н 15а роква право експлуатацÿа ресурсва Срсько

Псля Листопадово

Однúю за такиха органзацй стал нмецьк робтнич партя(ДАП), утворен ва счна 1919ра ва Мюнхен. п

Емблемою партÿа було обрано свастику - хрест за загнутими пда прямима кутома кнцями. Цейа знака вдомий за глибоко

Для партйного втання тежа обралиа символчний жест - пдняття вгоруа пднято

Членами партÿа були робтники, безробтн, колишна фронтовики, згодом електората традицйниха буржуазниха партй. Поступово ?а почал пдтримуватиа фнансово-промислов верхвк Нмеччини. Як вбачал ва Гтлера людину, здатну вивестиа кра

деологя партÿа спиралася н чотириа пдвалини:а нацоналзм, расизм, антисемтизм, антикомунзм. Н вдмну вда фашиств, нацисти наголошувалиа не н держав, н нацÿ. Вони трактували поняття Унаця-а народа яка окрему культурно-бологчну т ррацонально-мстичнуа спльнсть, що завждиа перебува

а у ворожих, антагонстичниха вдносинаха за ншими спльностями. Спираючись н дейниха попередникв(Фхте, Гегель, Юнг, Нцше, Шпенглера та н.), нацисти взялиа н озбро

ння основнеа положення за традицйного пангерманського шовнзму XIX ст.:

       Панвне становищеа Нмеччини ва континентальнй квроп;

       Возз

днання всха народв, що розмовляють нмецькою мовою, ва межаха нмецького рейху;

       Розширення нмецькиха колональниха володнь.

Н початкуа 20-ха рр. НСДПа являл собою нечисленнуа органзацю, найбльшоюа партúю, що мал значний вплива середа робтникв, залишалася СДПН. Вон налчувал близько 1а млна членв. СДНа перетворювалася н державну партю:а а червна 1920ра ?а члени очолювали ряд, псля того неодноразово входили до його аскладу. Чимало соцал-демократв ставалиа державними службовцями.

Економчне становищеа Нмеччини залишалося дужеа тяжким, французьк окупаця Руру ва счна 1923ра спричинил тотальний обвала економкиа Нмеччини:а з англйськийа фунта стерлнгва давалиа приблизно 20а млрда марок!а Це, сво

юа чергою, загострило соцальнуа напруженсть у кра

2 листопад СДНа оголосил про свйа вихда за ряду. За ситуацÿ, що склалася, скористалися нацонал-соцалсти, щоба завдати дару республканському рядова т встановити вйськово-терористичну диктатуру.

8 листопад 1923р. Коли генеральний секретара Баварÿа фона Кара мава виступати за промовою н мтингуа почесниха громадяна м. Мюнхен ва пивному бара Бюргерброй геллер, Гтлера разома за штурмовикамиа за СА(напввйськове формування НСДАП)а врвався до зали, розмахуючи револьвером, вистрлива у повтря, псля цього проголосива програму створення Унацонального ряду. Пивнийа путча наступного дня було придушено, Гтлер т його спльникв(середа ниха генерала Людендорф), що опинилися переда судом, засуджено до 5а роква вязнення. Т вже наприкнца 1924а року

1925-1927р.р. булиа перодом, коли авдбувалася консолдаця нацонал-соцалств. Наприклад, у серпна 1927ра ва старовинномуа м.Нюрнбергу було проведено свято н честь НСДАП. Збралося 30тис. нациств. вперше вони булиа одягнена ва

динуа унформу коричневого кольору. Гтлера тежа бува у коричневй сорочц. Стоячи н автомобл, вна робива огляда сво¿а армÿ, як втал його вигукамиа Гайль Гтлер!Ф.

у 1927ра Гтлер було запрошено н зустрча за 400а пдпри

мцями Руру, що вдбулася н влла Круппа. Псля цього вна т його партя регулярно фнансувалися великими промисловимиа корпорацями т банками, що були повязарна за мжнародними дловимиа й полтичними колами.

Проте вибориа до рейхстагу 1928ра нацисти, яка а нша права партÿ, програли. Бльшсть голосва здобули соцал-демократи. Причиноюа того було покращення економчного становищ Нмеччини.

ндустральне виробництво 1929ра становило 117%а проти рвня 1913р. Темпи промислового розвиткуа Нмеччини були повльнвшими, нжа до вйни, а нижчими, нжа у СШ т Францÿ, проте вищимиа вда англйських. Частк Нмеччини у свтовомуа промисловому виробництва зросл до 12%. Швидкимиа темпами розвивалися камяновугльна, хмчн та агазов галуза промисловост, обробк металу, електротехнка.

у рокиа стаблщацÿа вживалися заходиа за модернзацÿа пдпри

мств, концентрацÿа виробництв т пдвищення його конкурентосппроможност. у 1926 ра вдбулося об

днання автомобльниха заводва Даймлер а Бенца. Тогожа року було створено сталевий треста - найбульше грничодобувне об

днання ва квроп. Концентраця виробництв ва хмчнйа промисловоста привел до створення у 1925ра найпотужншого ва квропа хмчного концерну У

.Г. Фарбенндустр, що зосередива 80%а виробництв синтетичного азоту, майжеа 100%а вдсотква синтетичного бензину т барвникв. Зросл могутнсть банкв.

у 1925ра президентома республки става кайзервський фельдмаршала монархста Гнденбург.

Встановлення нацистсько�а диктатури. А. Гтлер/h4>

Криз 1929-1933р.р. у Нмеччина мал особливо гострий характера а спричинил глибока соцально-полтична потрясння. Промислове виробництво скоротилося на 40%, кльксть безробтних досягла 4,5 млн, реальна заробтна платня впала на 25 - 40%, десятки тисяч дрбних пдпри

мцв збанкрутли або потрапили до банквсько

Економчна криз розхитала полтичн структури Веймарсько

Псля спху НСДАП на виборах до рейстагу 14 вересня 1930 р. значно посилилися позицÿ великих пдпри

мцв Тссена, Крдорфа, Флка, як пдтримували нациськ домагання. Прибчниками нациств стали навть т кола великого капталу, що ранше скептично оцнювали здатнсть Гтлера створити для нацисько

Веймарська республка доживала вку. Нацисти, сповненн ври в сво

Ва моваха глибоко

Призначення Гтлер канцлерома сталося опвдн, ввечера чакстини С влаштували ва Берлна грандозну манфестацю н честь перемоги:а палалиа тисяча смолоскипв, нацистиа маршема проходили вда Бранденбурзькиха ворта до будинку Державно

Трагедя Нмеччиниа полягал ва тому, що нацисти доступилися до влади ва законний конституцйний спосб. Вноча 28а лютого 1933ра вони пдпалилиа рейхстаг, звинувативши ва цьому КПН. Розпочалися масова арешти.

З перша 4а мсяца гтлервського панування було кинуто до вязниць 60-70тиса людей.а 9а березня нацистиа оголосили недйсними мандатиа КНа у рейхстаз, зрештували депутатва комунств. КНа було офцйно заборонено. Було розгнано профсплки. Натомсть було створено Нмецький трудовийа фронт, пдпорядкований нацонал-соцалстичнй партÿ, куди робтниква заганялиа силою. 22а липня гтлервца розпустили СДПН. Було видано закона про заборону заснування полтичниха партй.

Веймарську конституцюа було лквдовано, Гтлерова надано необмежена повноваження. Законома вда 1а серпня 1934р Гтлеру було присво

но довчна звння Уфюрера рейхсканцлер. Знаряддяма кривавого арежиму сталиа створена нима спецальна органи насильств а терору - державн та

мн полця(гестапо), штурмова загони (СА), охоронна загони (СС), служб безпеки(СД).

Внутршня полтика гтлервського ряду

Нацизма доступився до владиа у високорозвиненй кра

Н початку 1934ра гтлервськийа уряда видава закон про нацональну працю, що надавава роботодавцяма необмеженуа владу нада робтниками. Безробтниха було вдправлено н примусова роботи.

Головн уваг придлялась прискореномуа розвиткова вйськово

12а липня було видано закона про захиста нмецького народного господарства, що санкцонувава пограбування осба неарйського походження.

Уа перща 3а рокиа вйськово

Насильство ва нациськй Нмеччина стало масовима явищем. Тльки до початкуа 1935ра було вбито понада 4200а супротивникв нацизму, зрештовано 517тиса осб.

Гтлера прагнува становити контроль а нада думкамиа людей. у 1933ра було сформовано мнстерство пропаганди. Вса засобиа духовно

Контроль нада масовою свдомстюа здйснювався й череза тотальне охоплення населення нацистськими органзацями йа полтичними кампанями. Нмецькийа трудовий фронта складався за 23а млна членв, молоджн органзаця Гтлер-югенда налчувал понада 8а млн. членство ва ниха було практично обовязковим.

нтисемтськ полтик нациства у 1933-1939рр.

Важливоюа складовою деологчно

нтисемтизма става офййною полтикоюа нацистсько

Тисяча

вре

За 1939ра

вре

Висновки

Такима чином, 1919ра бул прийнят конституця, з якою Нмеччин проголошувалася республкою, що зберегл федеративнуа структуру. Веймарськ конституця бул однúю за найдемократичншиха у свт. За приходома до влади нациств, розпочалися масова арешти, створено спецальна органи насильств та атерору. Заборонено полтична партÿа т профсплки.

Щодо економки, то н початкуа 20-ха рра економчнеа становище Нмеччини дедала погршувалося, вдбувалася нфляця. Пзнше темпи промислового розвитку збльшилися, що спричинило покращення економчного становищ кра

Установлення а змцнення гтлервського режиму, нещадне придушення полтичниха супротивниква т будьякого накомислення, жорстк централзаця держави, концентраця владиа ва рукаха найреакцйншиха а найавантюристичншиха сил, повн лквдаця права а свобода громадян, створення ва кра

/h4>

/h4>

/h4>

/h4>

/h4>

/h4>

/h4>

/h4>

Списока використано�а лтератури

1.    Большая советская енциклопедия;

2.    Всесвтня сторя, 10кл;

3.    Всесвтня сторя, том 8;

4.    домен сайта скрыт/education/ref_show.asp?id=70CEF1433CB34273A069A5EA5D3F89A1.