мств в Укра

Банкрутство як одна з юридичних пдстав квдацÿ
пдпри

мств регулювалася Законом Про пдпри

мства в кра

Цей Закон мав багато недолкв, що робило його непри

мним у робот Арбтражного суду. Потм на основ накопиченого опиту та вдсутност повномасштабного Закону про банкрутство Висшим Арбтражним судом кра

ле роз,яснення було не достатньо для покрашення недолкв дючого Закону. Вдчувалася потреба у новому, сучасному Закон, який охоплював кращ досягнення ноземних та нцонально

Таким став Закон "Про встановлення платежеспроможност боржника чи визнання його банкрутом".

В порвнянн з попередньою редакцúю Закону, змнен основи для вдкриття справи про банкрутство; встановлен процесуальн строки розгляду справи; встановлен нов судов процедури; введена нова судова фгура - арбтражний керуючий та нш. В Закон

ще багато редакцйних недолкв, але в цлому вн вдповда

потребам сучасно

Особливсть Закону

в тому, що вн ма

прортет перед ншимими законами а, саме, громадського кодексу, арбтражного та громадсько процесуального кодексв.

нститут банкрутства ма

сво

У вдношенн процедур банкрутства у сторон не ма

залишатися держава. У Закон особливо пдкреслю

ться часть у процедурах банкрутства держави у особ спецального державного органу.

З економчно

Юридичним аспект банкрутства поляга

насамперед у тому,
що в суб'

кта

кредитори, тобто особи, що мають документован майнов вимоги до нього як до боржника. Це майнов
правовдносини банкрутства, здйснення яких у встановленому законом порядку може призвести до квдацÿ суб'

кта
пдпри

мництва.

Внаслдок порушення справи про банкрутство виника

комплекс процесуальних правовдносин: провадження у
справ, визнання боржника банкрутом, оголошення про банкрутство, задоволення претензй кредиторв, припинення
справи про банкрутство тощо. Сукупнсть таких процесуальних правовдносин може розглядатися як квдацйний
правовий процес щодо асуб'

кт пдпри

мництва.

1.1           Неплатоспроможнсть банкрутство

В мовах сучасно

На думку Г.Ф. Шершеневича, видатного дореволюцйного росйського вченого-юриста, пд недúздатнстю треба розумти такий стан майна боржника, встановлений у судовому порядку, який да

основу предполагати недостатнсть його для равномрного задоволення всх потреб кредиторв

Слово "банкрутство" ма

давн корен походить вд латинського banca rotta (зломана скамейка).

Во вс часи снування нституту банкротства завжди виникало питання про те, що

достатньою мовою для початку процедури банкрутства. У свт вже давно сну

два пдходи до виршення данного питання. Розроблен дв правов доктрини нституту банкротства, як основан на принципах неоплатност та неплатоспроможност боржника.

У правових системах, де нститут банкрутства побудований на принцип неоплатност, виробництво по справ про банкрутство почина

ться у тому випадку, якщо ма

мсце факт перевищення розмру обов,язкв боржника над його майном.

На вдмну вд принципу неоплатност, доктрина нелúздатност, побудована на принцип неплатоспроможност сто

Верховна Рада кра

Прийнято розрзняти абсолютну та вдносну неплатоспроможнсть.

абсолютна неплатоспроможнсть состо

Вдносна неплатоспроможнсть состо

Банкрутство означа

квдацю боржника, реалзацю його майна з цллю задоволення потреб кредиторв.

1.2           Процедури банкрутства

нститут банкрутства мстить у соб групи спецальних норм - процедур банкрутства. Таких процедур чотири: розпорядження майном, санаця, квдаця та мирова года.

Кожна з процедур ма

свою спецфку та призначення. У трьох процедурах - санаця, лквдаця та мирова года передбачена - можливсть замни власгика не зважаючи на його волю. Фнансове оздоровлення боржника здйсню

тьсяух процедурах - санацÿ та мирово

нститут банкротства передбача

, в залежност вд виду суб,

кта боржника,

наявност майна, вида його дяльност, загальний, спецальний або спрощений порядок виробництва по справ про банкрутство.

Загальний порядок передбача

використання стадÿ розпорядження майном з поступовим переходом до процедури санацÿ, квдацÿ та мирово

Спецальний порядок використову

ться у випадку присунення до част у справ додаткових учасникв та нше (ст. 42 - 50, 53 Закона).

1.3           Суб,

кти банкрутства

У вдповдност з абзацем 5 статт 1 Закону кра

- громадяни кра

- юридичн особи всх форм власност, встановлених Законом кра

Боржником вдповдний суб'

кт вважа

ться на всх стадях
провадження у справ про банкрутство, банкрутом - псля
того, як Господарчий суд прийме постанову про визнання
боржника банкрутом.

Оскльки Закон не мстить няких вказвок вдносно його використання до громадських органзацй, полтичних партй, профсоюзв, релгйних органзацй оскльки так органзацÿ, у вдповдност до законв кра

1.4           Учасники у справ про банкрутство

У вдповдност со статт

ю 1 Закону, часниками справи про банкрутство

кредитори, боржник, арбтражний керуючий, власник майна (орган, повноважений керувати майном). У деяких випадках, передбачених Законом, приймають часть нш особи: Фонд державного майна кра

Основними дючими особами процедури банкрутства

сторони (кредитори та боржник) арбтражний керуючий.

Головними процесуальними фгурами справи про банкрутство

кредитори.

Кредитором, у вдповдност до ст. 1 Закону,

юридичне або фзичне цо, яке ма

а у встановленному порядку затверджен документами вимоги по грошовим забов,язанням до боржника, по виплат заборгованност з заробтно

налзуючи Закон, можно класфкувати кредиторв наступним чином:

-         нцююч;

-         примушен;

-         забезпечен;

-         поточно

-         привлейован;

-         ре

стров.

нцюючий - це кредитор, за нцативою якого була почата справа про банкрутство.

Примушен - це кредитори, як звертаються до суду псля публкацÿ у офцйному друкованому орган об,яви про початок справи про банкрутство.

Забезпечен - це т кредитори, вимоги яких повнстю або частково забезпечен

Привлейован - це кредитори, чи

Ре

стров - це кредитори, чи

2.    Процедура розпорядження майном

У вдповдност до ст. 1 Закону, розпорядження майном боржника - це система мр по надзору контролю за керуванням розпорядженням майном боржника з цллю забезпечення збереженост ефективного використання майнових активв боржника проведення аналзу його фнансового становища.

2.1           Сутнсть введення процедури розпорядження майном

Розпорядження майном - це сама перша судова процедура, яка використову

ться до боржника. Вона використову

ться лише у випадках спрощеного порядку банкрутства (ст. 51, 52 Закону).

Задач процедури розпорядження состоять у: 1) збереження майнових активв боржника; 2) виявлення кредиторв; 3) составлення та затвердження ре

стру грошових забов,язань кредиторв; 5) прийняття ршення про перехд на наступну стадю процедури банкротства.

Строк процедури розпорядження составля

6 мсяцв, вн може бути змнений у вдповдност до потреб комтету кредиторв, тощо.

З моменту порушення справи про банкрутство суд вводе мораторй на задоволення майнових потреб кредиторв.

Це означа

, що боржник не в прав самостно виконувати грошов забов,язання.

Загальна схема процедури розпорядження майном зображена на рис. 1.

Рис. 1 Схема процедури розпорядження майном.

2.1 Розпорядник майном боржника

Початок процедури розпорядження спвпада

з призначенням судом розпорядника майна. Порекомендувати кандидатуру розпорядника майна можуть кредитори, державний орган з питань банкрутства. Право вибору конкретно

Права та обов,язки розпорядника майна закрплен у ст. 13 п. 8, 9 Закону.

На пдготовчому засданн, яке повинне вдбутися не пзнше 30 днв з дня вдкриття справи про банкрутство, суд да

кнцеву правову оцнку поданим документам, слуха

пояснення сторн, розгляда

обосновансь незгодностей боржника.

Публкаця у офцальному друкованому орган об,яви про початок справи про банкрутство означа

, що процедура банкрутства переходе на наступний етап - виявлення кредиторв.

2.2           Завершення процедури розпорядження майном

Наступним шагом на шляху до засдання суду

проведення зборв кредиторв создання комтету кредиторв.

Перший загальний збор повинен вдбутися не познше 3 мсяцв та 10 днв псля дати проведення пдготовчого засдання суду. Збори вважаються правомочними у незалежност вд числа голосв кредиторв, як взяли часть у зборах, якщо всх кредиторв письмово попередили про час та мсто проведення зборв. Збори кредиторв проводяться за мсцезнаходженням боржника.

Обов,язок по попередженню кредиторв про мсто час проведення перших загальних зборв лежить на розпоряднику майном.

Заключним етапом процедури розпорядження

засдання суду.

Якщо до засдання суду була заключена мирова года чи погашений борг кредиторам, то виробництво по справ про банкрутство завершу

ться.

3.     Процедура санацÿ

Санаця явля

собою систему мр, як здйснюються пд час виробництва по справ про банкрутство з цллю попередження визнання боржника банкрутом його квдацÿ, направлення на оздоровлення фнансово-гсподарського положення боржника, також задоволення у повному розмр чи частково вимог кредиторв шляхом кредитування, реструктурзацÿ пдпри

мства, боргв та капталу змну органзацйно-правово

3.2                Сутнсть введення процедури санацÿ

Закон мстить у соб дв основн процедури, як по сво

Процедура санацÿ трива

протягом 12 мсяцв може бути подовшена не бльше нж на 6 мсяцв.

Санаця вводиться господарчим судом по ходатайству комитету кредиторв слду

за процедурою розпорядження майном.

З моменту введення процедури санацÿ арешт на майно боржника по розпорядженню його майном може бути наложений виключно у рамках процедури санацÿ. Загальна схема проведення процедури санацÿ наведена на рис.1.

Рисунок.

Рис. 1 Схема процедури санацÿ

3.2 Керуючий санацúю

Важливою процесуальною фгурою у процедур санацÿ

керуючий санацúю. Вн признача

ться господарчим судом одночасно з введенням процедури санацÿ. Кандидатуру керуючого санацúю предлага

господарчому суду комтет кредиторв.

На вдмну вд розпорядника майном, керуючий санацúю об,

дну

у соб кервника органи керування боржника.

У процедур санацÿ важливо виршити три задач:

-         необхдно визначити засоби поновлення платоспроможност власност боржника;

-         пдготувати мови для реалзацÿ таких засобв;

-         виконати с встановлен задач погасити заборговансть перед кредиторами.

Процедура санацÿ боржника реалзу

ться за допомогою плана санацÿ. План санацÿ представля

собою комплексну програму фнансовго оздоровлення боржника та використання спецальних мр з встановлення платоспроможност боржника строк

У план санацÿ повинен передбачатися строк втановлення платоспроможност.

План санацÿ розробля

ться арбтражним керуючим протягом трьох мсяцв з моменту введення процедури санацÿ.

У Закон встановлений механзм реалзацÿ у процедур санацÿ такх мр фнансового оздоровлення боржника, як продажа цлосного комплексу частини майна боржника.

Продаж майна проводиться на торгах.

Якщо майно боржника не було продане на перших торгах, то воно виставля

ться на повторн, якщо нше не передбачено планом санацÿ.

3.3                 Завершення процедури санацÿ

За тогами процедури санацÿ арбтражний керуючий нада

письмовий звт зборам кредиторв не пзнше чим за 15 днв до закнчення встановленого строку процедури санацÿ чи при наявност основ для його дострокового припинення.

Звт керуючого санацúю повинен мати:

-         баланс боржника на останню звтну дату;

-         облк прибуткв та збиткв боржника;

-         дан о наявност вльних грошових коштв боржника, як можуть бути спрямован на задоволення потреб кредиторв боржника;

-         дан з дебторсько

-         нша нформаця о можливост погашення кредиторсько

Звт керуючого санацúю та протокол збору кредиторв направля

ться у господарчий суд не пзнше 5 днв псля проведення зборв.

У випадку ходатайства зборв кредиторв, вдмови у затвердженн звту керуючого санацúю, неподач такого звту у встановлений строк чи не проведення розрахункв з кредиторами у визначен строки господарчий суд призна

боржника банкрутом вдкрива

лквдацйну процедуру.

4.    Лквдацйна процедура

Лквдаця - це припинення дяльност суб,

кта пдпри

мницько

4.1            Сутнсть введення процедури квдацÿ

Процедура квдацÿ

заключною у справ про банкрутство вийти з не

Процедура квдцÿ вдкрива

ться лише у чотирьох випадках:

-         коли кредитори, у особ комтету кредиторв, ходатайству

про проведення тако

-         коли залишились незадовльними результати процедури санацÿ (ст. 18 п. 6, ст. 19 п. 12, ст. 21 п. 6, 11,15 Закону);

-         коли суд використову

спрощен процедури банкрутсва (ст. 51, 52 Закону);

-         у випадку банкрутства громадян-суб,

ктв пдпри

мницько

4.2            Лквдатор (лквдацйна комся)

Основною процесуальною фгурою у лквдацÿ

квдатор, який признича

ться господарчим судом у постанов про признання боржника банкрутом. Порядок назначення квдатора такий же як порядок назначення керуючого санацúю.

Поряд з квдатором господарчий суд може призначити членв квдацйно

Створення квдацйно

Загальна схема квдацйно

Рис. 3 Схема квдацйно

4.3            Завершення квдацйно

Важливим етапом квдацйно

Наступним етапом квдацйно

Через засоби масово

Псля продажу майна банкрута наступним етапом ста

погашення вимог кредиторв. Закон встановив шсть черга задоволення вимог кредиторв:

-         в першу чергу задовольняються вимоги забезпечен залогом, виплата вихдно

-         у другу чергу задовольняються вимоги, як виникли з забов,язань банкрута перед його робтниками;

-         у третю чергу задовольняються вимоги у вдношенн податкв зборв;

-         у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторв, не забезпечен залогом;

-         у п,яту чергу задовольняються вимоги по поверненню вкладв членв трудового колективу;

-         у шосту чергу задовольняються нш вимоги.

Заключним етапом процедури лквдацÿ

затвердження звту квдатора. Звт квдацйний баланс пдпри

мства надаються квдатором до господарчого суду псля завершення всх розрахункв з кредиторами.

До звту додаються:

-         показники виявлено

-         дан про реалзацю об,

ктв квдацйно

-         копÿ договорв купвл-продажу та актв прийому-передач майна;

-         ре

стр вимог кредиторв з даними про розмр погашених вимог кредиторв.

Затвердження господарчим судом звту квдацйного балансу залежить вд наявност залишившогося у ньго псля лквдацйно

У випадку, коли майна пдпри

мства достаньо, для задоволення вимог кредиторв, то вн вважа

ться таким, який не ма

боргв може здйснювати свою пдпри

мницьку дяльнсть.

Використана тература, законодавч акти

1.    Конституця Укра

2.    Закон кра

3.    Закон кра

4.    Арбтражно-процесуальний кодекс кра

5.    Роз¢яснення Вищого Арбтражного суду кра

6.    Роз¢яснення Президÿ Вищого Арбтражного суду кра