Механизация
М
Н
СТЕРСТВО АГРАРОп ПОЛ
ТИКИ КАпНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ Н
ВЕРСИТЕТ
КОНТРОЛЬНА РБот З
МЕХАН
ЗАЦ
п
студента заочного факультету
3 курсу
групи Правове забезпечення АПКФ
Шатова Сергя Леондовича
987159
м. Суми 2 р.
2. Роль електрифкацÿ автоматизацÿ в АПК.
У цей час майже повнстю механзован основн процеси рослинництвЧобробка грунту, внесення добрив, посв, прибирання псляуборочна обробка зернових, прибирання силосних культур; завершу
ться комплексна механзаця обробтку прибирання багатьох технчних культур.
По ряду культур ще ма
бути механзувати багато процесв - в овочвництв, садвництв, виноградарств.
При розробц системи машин врахову
ться забезпечення основних напрямв технчного прогресу: дотримання прогресивних агро<-вимог, стотне пдвищення продуктивност труда, застосування потокових методв виконання механзованих робт, по
днання в одному агрегат машин для виконання деклькох операцй, нверсалзаця сльськогосподарсько
втоматизаця регулювання робочого процесу машини забезпечу
безперебйнсть ? роботи, повне завантаження, максимальну продуктивнсть, дозволя
вивльнити обслуговуючий персонал. Наприклад, спецальний пристрй у раз перевантаження молотильного апарату автоматично знижу
робочу швидксть комбайна; якщо чергова ложечка картоплесаджалки вийшла з бункера без бульби, автоматичний пристрй кладе в не
Одне з основних коштв пдвищення продуктивност труда Ч потоковий метод, який характеризу
ться безупинною передачею об'
кта обробки вд одн㺿 машини до ншо
Електричне обладнання тракторв автомоблв явля
собою сукупнсть систем, призначених для передпускового обгрву пуску двигуна, запалювання робочо
Електричне обладнання склада
ться з паралельно дючих систем, що становлять дв основн групи: джерела електрично
4. Загальна будова гусеничного трактора призначення окремих частин.
Трактором назива
ться колсна або гусенична самохдна машина, призначена для пересування причпних або навсних сльськогосподарських, дорожнх нших машин знарядь буксирування рзних причеп; при цьому механзми або машин, що буксируються, що навшуються можуть приводитися в дю вд двигуна трактора через спецальний вал вдбору потужност. Двигун трактора може також приводити в рух стацонарн машини, для чого трактор обладнують приводним шквом.
Область застосування тракторв надзвичайно обширна. Само собою зрозумло, що для виконання велико
Сучасн сльськогосподарськ трактора класифкують по наступних основних ознаках.
1.За призначенням:
) загального призначення - застосовуються для оранки, посву, культивацÿ, прибирання зернових культур т. д.;
б) нверсально-просапн Ч призначен головним чином для мжрядно
в) спецалзован - використовуються при виконанн якого-небудь певного вигляду робт (на виноградниках чайних плантацях, сорозробках, болотистих грунтах, в грському землеробств). Прикладом тут може служити спецалзований (так званий болотоходний) трактор ДТ-7Б.
2.По конструкцÿ ходово
) колсн, ходова частина яких ма
колсн движител;
б) гусеничн, ходова частина яких ма
гусеничн движител.
З.По типу кстяка:
) рамн, кстяк яких явля
собою клепану або, як у ДТ<-75, зварну раму;
б) полурамн, кстяк яких утворять корпус механзмв заднього моста дв подовжн балки, привернут або приварен до цього корпусу (наприклад,Т,Т, Блорусь МТЗ<-80);
в) безрамн, кстяк яких склада
ться з сполучених мж собою корпусв окремих механзмв.
Колсний трактор в порвнянн з гусеничним бльш нверсальний, легше, дешевше простше у виготовленн експлуатацÿ. Його можна використати для посву, мжрядно
Однак гусеничн трактора мають стотн переваги перед колсними. Опорна поверхня движителв у них велика, тому питомий тиск на грунт значно менше, нж у колсних Крм того, движител гусеничних тракторв забезпечен багаточисленними грунтозачепами. Менший питомий тиск на грунт краще зчеплення з нею пдвищують тягов якост проходимсть гусеничних тракторв на зволожених рихлих грунтах. Важливо те, що гусеничний трактор менше буксу
а < менше щльню
грунт, нж колсний.
Мал. 1. Гусеничн трактори.
Мал. 2. Розташування механзмв деяких складальних одиниць та деталей на гусеничному трактор ДТ<-75:
Чдвигун, Ч важел правлння; Чкабна, Чпаливний бак, 5 - гдравлчн навсна система; биЧпричпний пристрй; 7 - ведуче колесо (зрочка), 8 Чпланетарний механзм 9 Ч кнцева передача 10 - коробка передач, 1Ч з'
днувальний вал, 12 - рама; 13 - зчеплення; 14 - передня каретка пдвски з опорними катками, 15 - гусеничний ланцюг;
16 - направляюче колесо
Механзми трактора можна роздлити на наступн основн групи: двигун, трансмся (силова передача), ходова частина, механзми правлння, робоче допомжне обладнання. Розташування основних механзмв гусеничного трактора (на приклад трактора ДТ<-75) показане на малюнку.
У двигун 1 вдбува
ться перетворення хмчно
Трансмся - це сукупнсть окремих механзмв, що передають момент двигуна, що крутить ведучим колесам що змнюють його частоту обертання ведучих колс по величин напряму.
Трансмся склада
ться з зчеплення 13, з'
днувального вала 11, коробки передач 10, головно
Ходова частина служить для перетворення обертального руху ведучих колс в поступальний рух трактора. У не
За допомогою ведучих колс опорних каткв пдвсок трактор перекочу
ться по гусеничних ланцюгах, що складаються з шарнрно сполучених стальних ланок.
Механзми правлння, впливаючи на ходову частину, змнюють напрям руху трактора, зупиняють тримують його в нерухомому положенн. До них вдносяться механзм повороту 8 (планетарний) гальма.
Двигун, механзми трансмсÿ ходово
Мал. 3. Схема розташування основних механзмв складальних одиниць гусеничного трактора ДТ<-75
Причпний пристрй дозволя
здйснювати буксирування рзних причпних машин знарядь.
Вал вдбору потужност використову
ться для приведення в дю органв деяких машин (силосоуборочного, картоплеуборочного комбайнв нш.) при одночасному перемщенн
До допомжного обладнання трактори вдносять кабну з пдресореним сиднням, капот, прилади освтлення сигналзацÿ, системи опалювання вентиляцÿ, компресор т. д.
52. Годинна та змнна продуктивнсть зернозбиральних комбайнв.
Продуктивнсть агрегату - це кльксть роботи, виконувано
Годинна продуктивнсть - характеризу
виробток агрегату за одну годину роботи. Цей показник використовують при нормуванн та аналз роботи технки.
Продуктивнсть МТА за годину змнного часу визначають за формулою:
Wrга = 0,1 .
Вр .
бо
Wrт = 0,1 .
U . ВР .
де Wrга Wrт - продуктивнсть агрегату за годину змнного часу, га/год т/год; Вр - робоча ширина захвату агрегату, м; t = Тр/Тзм, де Тзм
Ц тривалсть змни, год; Тр - робочий час змни для виконання корисно
Змнна продуктивнсть - характеризу виробток агрегату за час робочо
Wзмга = 0,1 . Вр
. бо Wзмт = 0,1 . U . ВР . де Wзмга Wзмт - змнна продуктивнсть агрегату, га/змну
т/змну. Високо
84.
Будова та технологчний процес картоплесаджалки САЯ-4. Полунавесна автоматизована чотирьохрядна картоплесаджалка САЯ-4 (мал. 1) служить для посадки яровизованих (пророщених) звичайних бульб картопл з мжряддями 70
см. Одночасно в борозни поступають гранульован мнеральн добрива. Вдстань мж бульбами в рядку 2Ч35 см, глибина посадки до 21 см. Наснн
вий бункер вмща 470 кг картопл, 4 банки для добривЧ 120 кг тукв. САЯ-4 агрегату ться з колсними гусеничними тракторами, що мають джерело постйного струму напруженням 12 В. Саджалка комплекту ться гдромаркерами МГ<-1. Технологчний процес САЯ<-4 протка таким чином. Транспортер 8
бункера пода
бульби в живильний квш 5. На виход з бункера пдпружинена заслонка 7
вирвню
шар бульб; вони падають на клапан 6, сприяючий рвномрному заповненню живильного ковша 5. Вичерпуючий апарат виконаний у вигляд нескнченного, втулочно<-роликового ланцюга, забезпеченого ложечками, захоплюючими бульби; ложечки прикрплен до ланок ланцюга в шаховому порядку. Ланцюг охоплю зрочку, закрплену на приводний валу 2 Якщо ложечка захоплю бльше одн㺿 бульби, то пружинн сбрасувачи 3 видаляють зайв бульби; вони по лотку 4
скочуються в живильний квш. Мал. 4.
Картоплесаджалка САЯ<-4 Безперебйнсть скочення бульб забезпечу
механзм струшування Нижнй кнець лотка закрплений шарнрно, верхнй пдпружиний. На приводному валу 2 закрплена пластина з двома роликами на кнцях зустрчаючись з лотком, ролики струшують його Ложечки з захопленими бульбами опускаються у висаджуючий апарат 15. Коли ланцюг огина ведену зрочку, бульба випада з ложечки в клубнепровод пада на дно борозни Заздалегдь з туковсваючого апарату 7 по тукопроводу добрива висипаються на дно борозни, творено
Рихлювач слду колс 10 (пружинна лапа з наральником)
рихлить грунт, щльнений колесом машини. При робот на схил до 5
У дн живлячого ковша розташований електродатчик.
Якщо натиснути на клапан электродатчика, то транспортер бункера повинен негайно зупинитися; натиском на кнопку вмикача електромагнтно
Робоча швидксть САЯ<-4 вд 4,8 до
73 км/г. Обслуговуючий персонЧтракторист дво
робтникв. Яровизувати посадочну картоплю треба вдповдно до нструкцÿ. На кожнй бульб повинно бути не менш трьох бологчно нормальних зелених паросткв довжиною до 20 мм; недопустим бульби з тньовими паростками, засмчен, гнил, хвор бульби потрбно завантажувати вручну, обережно, щоб не пошкодити паростки Гранульован туки повинн бути просян на решет з отворами не бльше за 5 мм.
На кожному кнц гону потрбно розставити ящики з яровизованими бульбами на вдстан Ч6 м 123. Призначення, будова, робочий процес пневмосортирувального столу. Процес очищення сортування зерна заснований на використанн властивостей ознак складових частин сумш: аеродинамчних властивостей, розмрв, густини, стану поверхн,
вдмнностей форми нш. Зерноочисн сортувальн машини забезпечен пристроями, дючими за принципом використання одного або деклькох ознак властивостей зерна засорювачв. Пневматичний сортувальний стл ПСС<-2,5 призначений для очищення см'я вд важковд мних бур'янв сортування см'я зернових, зернобобових,
овочевих культур, трав. Сортувальний стл застосовують у випадках, коли втрорешетн зерноочисн машини не справляються з видленням домшок. ПСС<-2,5 роздля
см'я по густин, форм, розмрам
властивостям поверхн. Висхдний матерал треба заздалегдь обробити на втрорешетних машинах трúрах. ПСС<-2,5 використовують в основному в склад потокових зерноочисних агрегатв, також самостйно. У останньому випадку машину необхдно дообладнати завантажувальним пристро м, аспрацйним вентилятором, -воздухопроводами пристро м для повторно
Основн робоч органи ПСС<-2,Чдека 1 (мал. 2) вентилятор 5. Дека, що продува ться знизу повтряним потоком, виконана у вигляд металевого каркаса, на який туго натягнута металева стка з отворами 0,Ч0,6 мм. Пд сткою розташован двох воздуховирвнююч грати. Над сткою до каркаса прикрплен подовжн планки (рифи) з поступово зменшуваною до виходу висотою. Нахил деки в подовжньому поперечному напрямах можна регулювати до 8
Зерновий матерал, що висипався з бункера на пднесену частину стола, перемща ться мж рифами рвномрно розмщу ться на стц. Пд впливом коливальних рухв стола повтряного потоку вдбува ться перерозподл см'я в шар сумш. Бльш важк зерна опускаються до стки, а легк пдймаються у верхнй шар. Важк зерна перемщаються мж рифами
сходять з стола - твориться фракця
I з найбльш щльним см'ям. Легке см'я, що Сплило перемща
ться над рифами в подовжньому особливо в поперечному напрямахЧ творяться фракцÿ II з см'ям середньо
Мал. 5. Технологчна схема пневматичного сортувального
стола: 1 - дека; 2 - стка; 3 - планки; 4 - повтряна
камера; 5 - вентилятор. Подачу см'я на стку регулюють заслонкою бункера таким чином, щоб зерно знаходилося на стц у зваженому стан (для полпшення процесу очищення). Встановлена потужнсть електродвигуна 6,6
кВт; продуктивнсть при обробц см'я зернових культур 2,5 т
164. Описати технологю збирання соняшника. Для збирання соняшнику застосовують однобарабанн зернозбиральн комбайни СК-5 Нива з пристосуванням ПСП-1,М, також комбайни Дон-150Ф з пристосуванням ПСП-10, Дон-120Ф з ПСП-8. Найбльш широко застосову ться ПСП-1,М. Комбайн з таким пристосуванням, подрбнювачем ПУН-5
тракторним причепом ПТС-4-88А, збира
насння, пдбира та подрбню
стеблини, розкида
При рус комбайна стеблини нахиляються вперед до його ходу. Чим бльша висот рослин, тим бльшим повинен бути нахил стеблин та менша швидксть транспортерв при постйнй швидкост комбайнв. Змна швидкост комбайну досяга ться перестановка зрочок на валах приводу. Якщо натуга транспортерв послаблена, то рзко пдвищуються втрати корзинок. Тому потрбно перодично перевряти та регулювати
Серйозна проблема при зборц соняшнику - травмування насння, що супроводжу ться
Яксть обмолоту багато в чому залежить вд величини зазорв у молотильному апарат. При збиранн в оптимальн строки ця величина повинна складати на вход 45-50 мм, на першй планц основного пдбарабання - 38, на виход - 28
мм. Вд величини зазорв залежить не лише вимолот корзинок, але й рвень обрушування та подрбнення насння. Цей рвень може змнюватись навть на протяз робочого дня по мр змни вологост насння на корен. На це потрбно постйно звертати вагу, щоб не допусти травмування насння. Бльш довершеним пристосуванням для збирання соняшника ПСП-10.Воно дозволя майже вдвч пдвищити продуктивнсть прац, нж ПСП-1,М.
в цьому раз при зборц соняшника з врожайнстю 2,9-3 т/га сумарн втрати насння складають 1,6-3,2%, склад обрушеного та подрбненого насння у ворс не перевищу
1,6%. Але, для того, щоб досягти таких показникв, необхдно вдповдним чином переобладнати комбайн та вдрегулювати пристосування. При збиранн соняшнику необхдно строго додержуватись прямолнйност руху комбайну. Пере
В процес збирання врожаю обмолочен корзинки можна збирати в ц<лому або подр<бненому вигляд<. Спосб збергання корзинок залежить вд
177. Будова робот подрбнювачв коренеплодв. Ефективне економчне прибирання картопл можливе тльки при мов комплексно
У процес сортування бульби роздляють на три фракцÿ: велик (продовольч) масою бльше за 80 г; середн (наснн в) масою 5Ч80 г дрбн (кормов) масою 3Ч50 м. Кордони фракцй можуть вдхилятися вд встановленого не бльш нж на 10 г, в кожнй фракцÿ допуска ться не бльше за 10% бульб нших фракцй, пошкоджених бульб не бльше за 1% вд початкового продукту. Картопля, що поступа вд комбайнв, може мстити до 20% домшок, в тому числ до 15% грунтових грудок. Тому одночасно з сортуванням проводять доочистку бульб вд домшок,
вддляють грудки, камен зпсован бульби. Псля очищення в дрбнй фракцÿ допуска
ться не бльше за 3% домшок,
в нших фракцях не бльше за 1%. Для сортування доочистки бульб застосовують роликов сортувалки, якими забезпечуються пересувн стацонарн сортувальн пункти. Некондицйн бульби, грудки
камен вддляють вручну на переборочних столах на спецальних автоматичних вддльниках. Мал. 6. Роликова сортувалка (а,
в) автоматичний вддльник домшок (б): I - бункер; 2, 6,9 и // - транспортери; 3 - диски; 4 - ролики;
5 - збрники; 7 - контейнери; 8 - приймач; Ю - грка; 12 - механзм приводу; 13 - компресор; 14 - толкатель; 15 - генератор рентгенвських променв; 16 - канальна стрчка. Роликова сортувалка КСЭ<-1Б роздля бульби на фракцÿ по розмрах. Поверхня сортувалки (мал. XIV. 5, а} складена з обрезинених фгурних роликв, що обертаються 4. На дльниц А ролики творять осередки шириною (по ходу продукту) 45 мм, на дльниц Б - 55 мм. Для видлення домшок бульб масою до 30 г перед фгурними роликами вмщений сепаратор, складений з п'яти дискових батарей. Диски 3 сепаратора, виготовлен з волокнита, змонтован на валах. Вали з дисками роликами розташован паралельно обертаються в одному напрям. Пд роликами встановлен збрники 5 з транспортерами
6 для вдведення бульб домшок. Бульби завантажують в бункер 7, з якого транспортером 2 подають на дискового сепаратора. Бульби перекочуються по дисках, домшки прокидаються в просвти мж ними. Дал бульби перемщуються,
роликами 4, западаючи в осередки (на дльниц А - дрбн бульби, на дльниц 5 Чсередн), проходять вниз.
Велик бульби сходять по роликовй поверхн. Транспортерами 6 бульби завантажують в контейнери 7. Ролики можна розсовувати, збльшуючи або зменшуючи розмр прохдних осередкв. Якщо у висхдному матерал мститься багато дрбних бульб, розсовують ролики А, коли переважають середн бульби, розсовують ролики Б. Переборочн столи являють собою стрчков транспортери, з обох сторн яких обладнан мсця для робтникв. Робтники оглядають потк бульб вдбирають вручну грудки, камен зпсован бульби. Переборочн столи встановлюють на стацонарних картоплесортирувальних пунктах. Пересувний картоплесортирувальний пункт КСП<-1Б застосовують для потоково
Стацонарний картоплесортирувальний пункт ЦСП<-50 призначений для псляуборочно
210. На якй передач повинен рухатись трактор Т-25 при обприскуванн 8 рядкв кукурудзи, якщо норма витрат ядохмкатв 80 кг/га, щохвилинн витрати через 1
розпилювач 0,5 л/хв.? Швидксть руху трактора Т-25 знайдемо по формул: v = Q - норма витрати робочо
При ширин мж рядками
70 см: v = 0,5х600/80х0,7х8=21
км/год. При ширин мж рядками
90 см: v = 0,5х600/80х0,9х8=27
км/год. 211. Визначити хвилинн витрати ядохмкатв обприскувачем, що обробля 8 рядкв кукурудзи при норм витрат робочо
Хвилинн витрати ядохóкатв обприскувачем обчислюються за формулою: g =
Q * B * v / 600, де: Q - норма витрати робочо
При ширин мж рядками кукурудзи 70 см, хвилинн витрати ядохмкатв будуть: 70х8х0,7х6/600=3,92, при ширин 90 см 70х8х0,9х6/600=5,04 Список використано
1. Сельскохозяйственные машины.
А.Н. Карпенко, А.А. Зеленев, В.М. Халанский. М.:
Колос, 1979. 2. Гуревич А.М. и Сорокин Е.М.
Тракторы и автомобили. М., Колос, 1978. 3. Подсолнечник. - М.: Агропромиздат, 1990. 4. Довдник з експлуатацÿ машинно-тракторного парку / В.Ю. льченко, П. . Карасьов та н.
К.: рожай, 1987.
