Безопасность жизнедеятельности (Безпека житт
дяльност)
Мнстерство освти та науки кра
Запорзький Нацональний Технчний нверситет
З/к №7071696
Контрольна робота
Студентки V курсу заочного факультета гр. №747
Спец<альн<сть: Менеджмент у виробничй сфер<
крошенко Оксани Микола
м. Запоржжя,
2001 рк
ПЛАН:
1. (4) Суспльн екологчн проблеми. Атмосфера та здоров'я людини.
2. (21) Психологчн властивост людини. Мислення.
3. (27) Вплив електричного струму на органзм людини.
4. (44) Дÿ населення правила поведнки при аварях на АЕС.
5. (50) Перша допомога при пораненнях та кровотечах.
Лтература
1. Суспльн екологчн проблеми. Атмосфера та здоров'я людини.
Розвиток людсько
Екологя - це наука про вдносини мж рослинними тваринними органзмами та навколишнм середовищем.
тмосфера - це зовншня газоподбна оболонка планети, яка безпосередньо приляга
до космчного вакууму захища
все живе на Земл вд згубного впливу космчного випромнювання. Хмчний склад атмосфери: 78,1 вдсотка - азот, 20 - кисень, 0,9 - аргон, решта - вуглекислий газ, водяна пара, водень, гелй, неон. Кожний компонент по-сво
му важливий для життя.
зот (N2) - газ без кольору запаху,
обов'язковим компонентом отримання блкових сполук. Складн блков сполуки започаткували життя на Земл. Азот входить до складу всх видв блкв в органзм людини. Ось чому високий вмст азоту в атмосфер
необхдною умовою життя. Кисень (О2) - активний окислювач в сх житт
вих процесах, обов'язковий часник будь-якого горння. Зниження клькост кисню в атмосфер (нижче 15 вдсоткв) становить небезпеку для життя. Кисень забезпечу
фзологчн процеси органзму людини.
Газ без кольору запаху, густина Ч 1,23 г/л, хмчно найактивнший (псля фтору) неметал, вза
модú з бльшстю нших елементв (процес окислення). При пдвищенн температури окислення може перейти в горння.
Люди, тварини, рослини отримують необхдну для життя енергю за рахунок бологчного окислення рзних речовин киснем, який надходить в органзм рзними шляхами (леген, шкра).
Кисень - найрозповсюдженший на Земл елемент. У вигляд складових вн становить 1/2 маси Земно
Формула фотосинтезу:
При цьому близько 80% кисню надходить в атмосферу при фотосинтез океанського планктону 20% - вд земних рослин.
ргон (А2) Ч нертний газ з густиною 1,73 г/л. Використову
ться в промисловост (аргонове зварювання) при хмчних процесах, для наповнення електричних ламп газорозрядних трубок.
Озон (О3) Ч модифкаця кисню. Газ синього кольору з рзким запахом. творю
ться з О2 при електричних розрядах в атмосфер на висотах 20 - 25 км. Озон охороня
все живе на Земл вд шкдливого впливу короткохвильово
Вуглекислий газ (СО2) Ч основний газовий компонент у процес фотосинтезу зелених рослин. Важливсть цього процесу в тому, що рослини видляють у повтря кисень. Ось чому нестача вуглекислого газу становить небезпеку. Пдвищений вмст газу в атмосфер призводить до ншо
Щорчно в результат фотосинтезу поглина
ться 300 млрд. т СО2, видля
ться 200 млрд. тонн О2, творю
ться 150 млрд. тонн органчних речовин.
тмосфера Земл включа
:
тропосферу (до 15 км)
стратосферу (1Ч100 км)
оносферу (100 - 500 км).
Мж тропосферою стратосферою розмщу
ться перехдний шар - тропопауза. У глибинах стратосфери пд впливом сонячного свтла створю
ться озоновий екран, який захища
жив органзми вд космчного випромнювання. Вище - мезо-, термо- й екзосфери. Значного впливу науково-технчного прогресу зазна
атмосфера Земл. Близько 300 млн. автомоблв щорчно викидають в атмосферу 400 млн. т оксидв вуглецю, понад 100 млн. т вуглеводв, сотн тисяч тонн свинцю. Найпотужнш виробники викидв в атмосферу: ТЕС, металургйна, хмчна, нафтохмчна, целюлозна та нш галуз промисловост, автотранспорт.
Систематичне вдихання забрудненого повтря помтно погршу
здоров'я людей. Газоподбн пилов домшки можуть надавати повтрю непри
много запаху, подразнювати слизов оболонки очей, верхнх дихальних шляхв тим самим знижувати
Забруднення атмосферного повтря може також опосередковано впливати на здоров'я сантарн мови життя людей.
Накопичення в атмосфер вуглекислого газу може викликати потеплння клмату в результат парникового ефекту. Суть його поляга
в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який вльно пропуска
сонячну радацю до Земл, буде затримувати повернення у верхн шари атмосфери теплового забруднення. У зв'язку з цим у нижнх шарах атмосфери пдвищуватиметься температура, що, у свою чергу, призведе до танення льодовикв, снгв, пдйому рвня океанв морв, затоплення значно
2. Психологчн властивост людини. Мислення.
Мислення - це процес пзнання. Наслдком мислення
думка. Здатнсть мислити - властивсть людини.
Мислення - процес вдтворення загальних властивостей предметв явищ, знаходження закономрних зв'язкв вдносин мж ними.
Мислення да
змогу пзнавати те, чого ми безпосередньо не спостерга
мо, передбачити хд подй, результати наших власних дй, прогнозувати розвиток процесу результати майбутнх дй; це здатнсть людини правильно швидко виносити судження приймати ршення.
Мислительн дÿ та операцÿ. Мислення (розумов операцÿ) склада
ться з таких процесв, як порвняння, аналз, синтез, абстрагування, конкретизаця, загальнення, як вза
мозв'язан та снують як система операцй, у якй дя кожно
Порвняння визнача
подбн вдмнн ознаки, властивост певних об'
ктв. Все в свт пзна
ться не накше, як через порвняння.
налз - мислене розчленування об'
ктв свдомост, видлення окремих
Синтез - мислене об'
днання окремих частин, ознак властивостей об'
ктв у
дине цле. Аналз синтез
протилежними водночас нерозривно пов'язаними мж собою процесами.
налз синтез - протилежн водночас нерозривно пов'язан мж собою, постйно чергуються переплтаються. Це основн операцÿ мислення.
бстрагування - мислене вдокремлення одних ознак властивостей вд нших вд предметв, яким вони притаманн. Абстрактним
наукове мислення, тому що абстракця вдгра
провдну роль в творенн тих понять, у яких воно виявля
ться якими оперу
; абстракця готу
основу для широких рунтовних загальнень.
Пзнання явля
собою рух думки вд конкретного до абстрактного знову до конкретного.
Конкретизаця - це перехда вд абстрактного до конкретного.
Узагальнення - розкриття загальних властивостей вдношень, що снують в реальнй дйсност. Вд глибини загальнень залежить коло передбачень, як може зробити людина.
Форми мислення. Розрзняють три форми мислення: судження, мовиводи, поняття.
Судження - це рух нашого мислення, ототожнення розрзнення його об'
ктв, переходи вд поодинокого до загального, вд конкретного до абстрактного навпаки, вд причини до наслдку, вд частини до цлого.
Судження - форма мисленого вдображення об'
ктивно
Судження
стинним, якщо воно адекватно вдобража
зв'язки та вза
мовдносини, що снують в об'
ктивнй дйсност, що перевря
ться практично.
Мркування явля
собою низку зв'язаних мж собою суджень, спрямованих на те, щоб з'ясувати стиннсть яко
Умовиводом називають таку розумову дю, або форму мислення, в якй з одного або деклькох певним способом зв'язаних суджень, що вдображають зв'язан вдношення предметв чи явищ об'
ктивно
ндуктивний мовивд - мовивд, в якому ми йдемо вд фактв до загальнень, вд менш загальних до бльш загальних суджень.
Дедуктивний мовивд - мовивд, в якому ми йдемо вд загальних суджень до часткових поодиноких.
ндукця дедукця нерозривно пов'язан мж собою в людському мисленн. За допомогою ндукцÿ робляться загальн висновки. Шляхом дедукцÿ застосову
мо
налогя - мовивд, що рунту
ться на подбност деяких ознак об'
ктв.
Мислення
логчним, якщо хд думок правильно вдобража
зв'язок предметв, явищ об'
ктивно
Поняття формуються у процес мислення, в судженнях мовиводах про предмети явища об'
ктивно
Кожне поняття характеризу
ться певним обсягом змстом. Обсяг поняття - це вдображене в ньому коло об'
ктв, змст - вдображена в ньому сукупнсть
Загальн поняття - поняття, в котрих вдображаються стотн властивост класв предметв.
Конкретн поняття - поняття, в котрих вдображаються певн предмети, явища чи
бстрактн поняття вдображають т чи нш властивост об'
ктв вдокремлено вд них самих (хоробрсть, добро, вартснсть), як
завжди загальними.
Рзновиди мислення. Мислення вдбува
ться за загальними ознаками, спльними для всх людей, водночас набува
вдмнних особливостей залежно вд змсту задач. Вдповдно до цього мислення бува
технчним, науковим, художнм тощо.
Технчне мислення спрямоване на розв'язання рзних технчних задач.
Наукове мислення спрямоване на розв'язання теоретичних, наукових задач.
Художн
мислення виявля
ться у виконанн завдань художнього зображення особливостей дйсност, зокрема людей,
ндивдуальн вдмнност в мисленн людей. Мислення за тих чи нших мов характеризу
ться глибиною, послдовнстю, самостйнстю, критичнстю, гнучкстю, швидкстю.
Глибина мислення характеризу
ться вмнням людини проникнути в суть пзнаваних явищ, розкривати
Поверховсть мислення протилежна глибин мислення. Це вдоволення частковим з'ясуванням зв'язкв тих чи нших явищ, недостатня диференцаця зрозумлого незрозумлого, доведеного недоведеного.
Послдовнсть мислення поляга
в умнн людини дотримуватися його логчних правил, не суперечити самй соб в сво
Самостйнсть мислення - вмння людини ставити нов проблеми, знаходити нов пдходи до
Критичнсть мислення поляга
у здатност переглядати погляди, теорÿ, що вже склалися, змнювати
Гнучксть мислення - вмння змнювати спосб розв'язання проблеми, знаходити нов шляхи ? розв'язання, бути вльним вд шаблону в з'ясуванн питань, беручи при цьому до ваги конкретн обставини, за яких вдбуваються т чи нш явища, подÿ.
нертнсть мислення вимрю
ться часом, протягом котрого рзн люди впорюються з одними тими ж пзнавальними завданнями, правильно обрунтовано
Розрзняють три види мислення: наочне, дюче, пов'язане з практичноюа дяльнстю;а образне, приа якому предмети безпосередньо не сприймаються, являються в пам'ят (уявлення деяких технологчних операцй); абстрактне, коли вивчаються загальн поняття закономрност.
Особливий тип мислення, характерний оператору - оперативне мислення, яке здйсню
ться в ход практично
Властивост мислення,
так як швидксть, винахдливсть, кмтливсть, точнсть дÿ при раптовй змн ситуацÿ вимагають спецального тренування як в реальних мовах, так шляхом моделювання складних ситуацй чи окремих
3. Вплив електричного струму на органзм людини.
Проходячи через тло людини, електричний струм справля
термчну, електролтичну, механчну та бологчну дю.
Термчна дя струму спричиня
опки окремих длянок тла, нагрвання до високо
Електролтична дя супроводжу
ться розкладом органчно
Механчна дя струму супроводжу
ться розшаруванням, розривом тканин органзму внаслдок електродинамчного ефекту, також митт
вим вибухоподбним творенням пари вд перегрто
Бологчна дя струму проявля
ться через подразнення та збудження живих тканин органзму, також через розлад внутршнх боелектричних процесв.
Наведен вище дÿ електричного струму на органзм людини нердко спричиняють рзн електротравми, котр мовно подляють на мсцев та загальн.
До загальних електротравм вдноситься електричний дар при котрому вдбува
ться збудження рзних шарв м'язв тла людини, що може викликати судоми, зупинку дихання серця. Останн
пов'язане з фбриляцúю - хаотичним скороченням окремих волокон серцевого м'яза (фбрил).
До мсцевих електротравм вдносяться опки, металзаця шкри, електричн знаки, механчн пошкодження та електрофтальмя.
Опки виникають внаслдок термчного ефекту при проходженн електричного струму через тло людини, а також при зовншньому вплив на нього електрично
Металзаця шкри пов'язана з проникненням в не
Механчн пошкодження зумовлен збудженням та судомним скороченням м'язв тла, що може викликати
Електрофтальмя - запалення зовншнх слизових оболонок очей внаслдок дÿ потужного льтрафолетового випромнювання електрично
Чинники, що впливають на важксть раження людини електричним струмом, рзномантн. Перш за все - це сила струму та час проходження його через органзм людини, рд струму (змнний чи постйний), шлях струму в органзм людини; при змнному струм - його частота. Сила струму залежить вд напруги, пд котрою опинилася людина, сумарного електричного опору. Сумарний електричний опр включа
в себе опр тла людини, який визнача
ться перш за все опором рогового шару шкри. За вдсутност пошкоджень шкри та в сухому стан цей опр може складати сотн тисяч Ом. Якщо ц мови не виконуються, то опр шкри спада
до 1 кОм. При великих напругах та при тривалому проходженн струму через тло людини опр шкри спада
ще бльше, що спричиня
зростання сили струму та бльш важк наслдки раження струмом. Внутршнй опр тла людини не перевищу
клькох сотень Ом сутт
вого значення не ма
.
На опр тла людини вплива
також фзичний та психчний стан, хворобливсть, втома, голод, стан сп'яя, емоцйне збудження.
Допустимим вважа
ться такий струм, при котрому людина може самостйно звльнитися вд електричного кола. Його величина залежить вд часу проходження струму через тло людини.
Змнний струм порвняно з постйним бльш небезпечний. При високих напругах (бльше 500 В) небезпечнший постйний струм.
Найбльш небезпечним
змнний струм частотою 20... 100 Гц. Саме цьому дапазону вдповда
струм промислово
На важксть раження електричним струмом впливають параметри мкроклмату у виробничому примщенн. Зростання температури, вдносно
4. Дÿ населення правила поведнки при аварях на АЕС.
При аварях на АЕС, на пдпри
мствах атомно
У зв'язку з тим, що територя в радус 30 км пдляга
тривалому радоактивному зараженню, основним засобом захисту
евакуаця. В першу чергу евакуйовуються дти дошкльного вку. В цьому раз збрн евакопункти не створюються, евакуаця проводиться безпосередньо вд будинкв. Евакуаця проводиться на автомашинах пшки у два етапи. На першому етап людей пдвозять транспортом до контрольно-переврного пункту висаджують там. На другому етап евакуйован проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, при необхдност сантарну обробку чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення радоактивних речовин в органзм
органи дихання, травлення, шкра. При проведенн квдацÿ використовують протигази, респратори, костюми Л-1.
Одягати знмати
5. Перша допомога при пораненнях та кровотечах.
Кров в органзм людини циркулю
по кровоносних судинах: артерях, венах каплярах.
Кровотеча - це вихд кров з кровоносних судин. Кровотеча - наслдок порушення цлсност судин внаслдок травмування (укол, розрз, дар, розтяг) тощо.
нтенсивнсть кровотеч залежить вд клькост пошкоджених судин,
Втрата кров може спричинити гостру недостатнсть кровопостачання тканин органв, мозку, легенв, серця, що призводить до смерт.
Через небезпеку нфекцÿ рятвник не повинен доторкатися до рани руками, промивати ? водою чи ками, присипати порошками.
Види зовншнх кровотеч залежать вд характеру пошкодження судин (каплярв, вен, артерй) бувають: каплярна кровотеча, венозна кровотеча, артеральна кровотеча, кровотеч з рота, з носа, з вух тощо.
Каплярна кровотеча виника
при поверхневих ранах, пошкодженн шкри. Кровотеча може зупинитись сама завдяки згортанню кров. На таку рану накладають тугу стерильну марлеватяну пов'язку бинт. Виток бинта повинен ти знизу вгору вд пальцв до плечей.
Венозна кровотеча виника
вд глибоких ран, кровотеча нтенсивнша, колр кров темно-червоний. Потрбно пдняти вгору поранену кнцвку псля дезинфкування шкри навколо рани розчином йоду чи спирту накласти тугу пов'язку.
ртеральна кровотеча - пряма загроза життю людини, - виника
при глибоких рубаних або колотих ранах, кров'ясно-червона, б'
струменем у ритм пульсу (б'
фонтанчиком), бо
пд великим тиском.
Якщо кровотечу не вда
ться зупинити тугою пов'язкою, тод артерю притискають до кстки, ближче до серця, за 10-15 хвилин в ран повинен з'явитися згусток кров (внаслдок ? згортання), котрий сам зупинить кровотечу. Накладають джгут або закрутку (гумову трубку, краватку, рушник) вище мсця пошкодження, поближче до серця (рис. 1).
Рис.1. Тимчасова зупинка сильно
Джгут тримають 1-2 години, звльняючи на 10-15 хвилин, притиснувши артерю, щоб не настало змертвння тканин, знов затягують його.
Тимчасово можна зупинити кровотечу згинанням кнцвки в колнному та тазостегновому суглобах (рис. 2).
Рис. 2. Тимчасова зупинка кровотеч згинанням кнцвки в колнному та тазостегновому суглобах.
При пораненн шийних вен, зокрема пдключичних, може виникнути повтряна емболя - важке смертельне ускладнення, зумовлене засмоктуванням повтря у венозне русло: необхдно притиснути пдключичну вену до ключиц.
Кровотеча з носа. Потерплого треба посадити, дещо нахилити його голову, розстебнути комр. На перенсся, чоло потилицю кладуть мокру зволожену водою хустку, можна вставити в нс тампон з вати чи марл, змочений 3% розчином перекису водню затиснути нс пальцями.
Кровотеча з рота. Потерплого кладуть горизонтально швидко викликають каря, також це роблять при кровотеч з вух, що
ознакою порушення внутршньочерепного тиску при травм черепа.
Внутршн кровотеч (капляротоксикоз) - дуже небезпечн; рзко блдне обличчя, частша
пульс, наста
загальна слабсть, запаморочення, задуха, спрага, творюються чорн крапки на стегнах та живот у форм висипки. Потерплий повинен перебувати у напвсидячому стан (пдкладають подушку пд спину) з згнутими в колнах ногами. Потерплому сурово заборонено давати пити.
Правила накладання джгута: джгути бувають пневматичн або еластичн. Перед накладанням джгута кнцвку пднмають на 2-3 хвилини для знекровлення. Джгут накладають тльки на обгорнуту бинтом чи тканиною руку, або поверх закоченого рукава одягу вище вд рани, але якнайближче до не
Захист рани вд забруднення.
Рана - це механчне пошкодження цлсност судин, шкри, слизових оболонок чи органа тла, яке супроводжу
ться болем кровотечею. Кожна рана забруднена мкроорганзмами, що розмножуються на пошкоджених тканинах. Гнйн мкроби можуть з кров'ю потрапити в органзм, викликати сепсис, запалення кров, що нердко ста
причиною смерт.
Забруднення ран землею може викликати правець (стовбняк), чи газову нфекцю. Тому необхдно обробляти шкру довкола рани розчином йоду, спирту, зеленки чи чистим спиртом. Ними рятвник обробля
пальц сво
За несприятливих мовах може виникнути гнильна анаеробна нфекця, правець тощо.
Щоб запобгти розвитку нфекцйних складнень,
насамперед здйснюють первинне закривання рани антисептичною пов'язкою,
введенням антиботикв в мовах медпункту. Манпуляцÿ по обмиванню ран,
Лтература.
- Безпека
житт
дяльност. Я. Бедрй. Львв, 1.
- Безпека
житт
дяльност людини. В. М. Лапн. Львв, 1.
- Безопасность жизнедеятельности (краткий конспект лекций). О. Н. Русак. Львов, 1991.
- Безопасность жизнедеятельности (конспект лекций,
часть
). С. В. Белов, 1992.