Гетьманство крани Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
Богдан Хмельницький (1648-1657)
Богдан-Зиновй Хмельницький, який провв глибоку межу помж добами сторÿ кра
Проте, хоч порвняно не так багато рокв вддлюють нас вд Б. Хмельницького, ми знамо про нього дуже мало, саме життя його овяне легендами. Невдомо навть точно, де й коли саме вн народився. Не пдляга сумнву, що походив Богдан Хмельницький з шляхетсько
Рд Хмельницьких був незаможний. Батько майбутнього гетьмана, Михайло, служив у коронного гетьмана Жолкевського в Жовкв, потм у зятя Жолкевського, Яна Даниловича, на Льввщин, пере
Можливо, що пд час служби батька в Жовкв народився Богдан-Зиновй. Це було десь коло 1595 року. Вчився вн спочатку в кра
Про життя Богдана Хмельницького в наступних роках нчого невдомо. Очевидно, вн здобув авторитет й зайняв поважне мсце в козацькй громад. 1637 року вн був вйськовим писарем: пдпис його на акт каптуляцÿ пд Боровицею - 24 грудня 1637 року. Наступного року вн
1644 року французький ряд закликав на вйськову службу кра
Року 1646 король Владислав IV заходився був творити коалцю держав для боротьби проти Туреччини, але зустрв опозицю збоку польсько
До 1647 року бачимо Богдана Хмельницького, як цлком лояльного сотника, який користувався пошаною не лише на кра
Раптом усе життя Хмельницького було зламане так, як то часто траплялося в Реч Посполитй, де кра
Ц нещастя, ця сваволя магнатв переродили Богдана Хмельницького: з статечного, спокйного сотника вн, позбавлений родини, матку, переслдуваний мсцевою адмнстрацúю, став бунтвником, месником за власн образи.
Перша доба повстання Богдана Хмельницького. (1648-й рк)
На Запоржж Богдан Хмельницький незабаром здобув загальну пошану його обрали гетьманом. На його бк перейшла залога рестрових козакв, що стояла на Запоржж, татарський хан вислав йому на допомогу сво вйсько.
Чутки про рух, що його пдняв Хмельницький, занепоко
Рестров козаки, що пливли човнами, збунтувалися, перебили всх старшин, крм Михайла Кричевського, перейшли на бк Хмельницького. Бля балки Жовт Води Хмельницький напав на польський авангард, що був пд проводом Стефана Потоцького. Рестров козаки з вйська Стефана Потоцького також придналися до нього. Вйсько Стефана Потоцького було знищене, сам вн тяжко поранений, потрапив у полон до татар помер. Живим залишився один лише челядник, який сповстив гетьманв про поразку. Вони почали вдступати, але Хмельницький наздогнав
Тим часом Владислав IV помер полякв охопила панка: н короля, н гетьманв, н вйська. Панку пдсилило повстання селян на Ки
Згдно з конституцúю, пд час мжкоролв'я канцлер мусв подаватися на демсю, але, зважаючи на тяжкий стан кра
Хмельницький дйшов до Бло
Богдан Хмельницький тод ще й сам не розумв грандозних форм того повстання, що вн пдняв, щоб помститися за власн образи. Його лякали селянськ повстання, вн намагався втихомирити
Тим часом вйсько Хмельницького збльшувалося спольщеними кра
Нечай, ван Богун, Кричевський. Деяк з цих людей мали освту, яку здобули в закордонних нверситетах, мали державний досвд. Вони зайняли висок посади у вйську, поруч з старими полковниками, здебльшого з Запоржжя, як Джеджалй, Бурлй, Вишняк, Гиря, Нестеренко, Топига та нш.
Селянськ повстання терор, що його вносив Вишневецький, примусили Хмельницького поновити рух, бо тльки таким способом мг вн тримати в руках повстанцв. Знову закликав вн татар, 3-го липня 1648 року поновилися вонн дÿ.
Сили противникв були майже однаков: бл. 100. чоловка 100 гармат мали поляки, бл. 118. мав Хмельницький, але в тм числ було коло 40. слабо озброних повстанцв-селян, як часто тльки заважали дям. Слабстю польського вйська був його величезний обоз: до 100. возв з винами, припасами, посудом, одягом панв. На кордон Подлля та Волин, пд Пилявцями, 23 вересня 1648 року польське вйсько було розбите, 80 гармат десятки тисяч возв забрали козаки. Цю здобич оцнювано на деклька десяткв мльйонв злотих.
Польське вйсько ткало на захд. За ним шли козаки. Вони здобули Збараж, Вишневець, Броди 8 жовтня пдступили пд Львв.
Богдан Хмельницький обложив Львв, але задовольнився окупом у 200. червнцв та крамом на пвмльйона червнцв рушив на Варшаву. Рух Хмельницького викликав велик селянськ повстання в Галичин й на Волин. Селяни палили замки, палаци, вбивали шляхту.
Чекаючи на вдповдь, Хмельницький зупинився в Замосг, де й дстав вст обрання на короля Яна-Казмра. Причину, яка спинила рух Хмельницького на Польщу, тлумачиться по-рзному. Насамперед - вйсько було втомлене, серед нього ширилися хвороби, стояла вже пзня оснь, похд серед ворожого польського населення був дуже небезпечний; полковники вдрадили Хмельницькому йти дал. З другого боку шанси Польщ значно пднялися, бо в жовтн 1648 року пдписано в Мюнстер мир, який закнчив ЗО-лтню вйну, Австря, союзниця Польщ, могла дяти по ? боц. Але головним було те, що Хмельницький ще не мав на мет нищити Польщу, вн хотв лише встановити там ряд, який виконав би домагання козакв. Полковник Силуян Мужиловський писав, що король Ян-Казмр до обрання обцяв Богданов бути руським королем пдтвердити все, що козаки через шаблю узяли.
На бажання короля Хмельницький залишив Замостя рушив до Кива.
Вд повстання до визвольно
На Рздво 1649-го року Богдан Хмельницький трумфально в'
Перебування в Кив вдграло велику роль в формуванн психологÿ Богдана Хмельницького, Розмови з патрярхом ки
Повстання перетворилося на революцю.
У лютому 1649 року, коли Хмельницький був у Переяслав, при
Виб'ю з лядсько
Перед Хмельницьким стояло тяжке завдання. Боротися з Польщею сво
У перших же мсяцях повстання 1648 року Хмельницький мусв звернути вагу на Московщину. З 1647 року мж Москвою Польщею снував оборонний союз, спрямований проти Криму, але поскльки татари стали союзником Хмельницького, московсько-польський союз мг обернутися проти кра
Шукання союзу привело Хмельницького до першо
Вйна була неминуча, ? диктували настро
На початку та 1649 року 200-тисячне польське вйсько посунуло на кра
Тим часом з пвноч на кра
На допомогу польськй армÿ прийшов король з новими силами. Хмельницький оточив королвське вйсько пд Зборовом, але канцлер Оссолнський пдкупив хана слам-ерея, той поставив вимогу Хмельницькому: замиритися з королем, або татари перейдуть на бк полякв. Хмельницький примушений був погодитися.
Пдписаний 18 серпня 1649 року Зборвський договр мав так пункти: В межах Польсько
Так Ч замсть визволення кра
Зборвський договр проголошений як Декляраця ласки короля, дано
Вдчуваючи неминучсть вйни, Хмельницький старався забезпечити себе союзами з сусдами. Насамперед примусив вн до союзу Молдавського господаря Василя Лупула, з дочкою якого, Роксандою, мав одружитися його син Тимш. Наприкнц 1651 р. клав союз з Туреччиною, султан дозволив Кримському ханов допомагати козакам. Султан Магомет IV назвав Богдана славою князв християнського народу обцяв свою опку. Це ще бльше дратувало Польщу. Навесн 1651 року поляки напали на мстечко Красне на Подлл, в бою з ними згинув один з найкращих кра
Ршальна битва вдбулася 28-30 червня 1651 року коло мстечка Берестечка, над р. Стирем. Там у болотянй долин зустрлися два вйська: Хмельницький -Ч бл. 100. козакв разом з повстанцями та 50. татар, полякв - 80. та стльки ж озброно
4-го серпня 1651 року Литовський гетьман Радзвлл зяв Чернгв та Ки
Хмельницький збрав нов полки, побудував крплення бля Бло
Блоцерквський договр також не був реалзований: на сойм один з шляхтичв наклав вето, договрне затверджено. Богдан Хмельницький поновив переговори з Молдавúю, Кримом, Туреччиною, Москвою. Тому, що Лупул вдмовився виконати году - видати Роксанду за Тимоша, Хмельницький вирядив пд його командою вйсько до Молдавÿ. По дороз пд Батогом Тимш зустрв 20-тисячне вйсько гетьмана Калиновського. Поляки зазнали нищвно
Катастрофа балкансько
Нове лихо чекало дал: обложене козаками в Жванц у грудн 1653 року польське вйсько з королем Яном-Казмром вже готове було каптулювати, але полякв знову врятували татари, клавши з ними сепаратний мир. Татарам дозволено грабувати укра
Становище Укра
З 1648 року Богдан Хмельницький час вд часу звертався до Москви з проханням допомогти в боротьб з Польщею. Вн загрожував навть вйною, якщо вона не дасть допомоги проти Польщ. Значну роль в справ союзу кра
Ус звернення до Москви в справ допомоги були марн. Моковський ряд вдмовляв або вдповдав загальними заявами, висилав хлб сль, але вичкував, не бажаючи розривати миру з Польщею
У Москв добре врахували другий бк питання. Союз з кра
1-го жовтня 1653 року Земський Собор у Москв хвалив прийняти кра
Гетьман був зайнятий вйною з Польщею та похороном Тимша прибув до Переяслава лише 6 счня 1954 року. Вн никав будь-яких рочистих прийнять н разу не запросив московських послв до себе. Можливо, для того обрав для переговорв не Ки
Боярин Бутурлн ршуче вдмовився приносити присягу за царя.Гетьман старшина пшли на нараду. Посли довгий час стояли в собор, чекаючи. З'явились два полковники Ч Тетеря та Лсницький (Миргородський) - почали переконувати послв скласти присягу, знову вони вдмовилися. Вся ця сторя з присягою була публчним скандалом для московського посольства. Воно клька годин чекало на гетьмана, двч пдтверджена Бутурлним обцянка, що цар охоронятиме вс права кра
Дал Ч протягом двох днв Хмельницький з Виговським та посли обговорювали детал угоди, в тому числ - бажання гетьмана, щоб на кра
На тому закнчилися переговори гетьмана з посольством царя. З Переяслава по
Ратифкаця договору в Москв.
У березн 1654 року посольство вд кра
На грамоту гетьмана та л23 статтû, що
Сучасники вважали, що це був договр, який жадною мрою не порушував суверенних прав Укра
Треба мати на ваз, що поняття пдданий у XVII ст., не означало пдданого в сучасному розумнн: так називали царв, володарв держав, що вступали в договрн вдносини з Москвою, шукаючи у не
Московський уряд вважав, що договр з кра
В Укра
Року 1655 Богдан Хмельницький казав польському послов, Станславов Любовицькому: Я став у ж е паном вс㺿 Руси не вддам ? нкому. Тут характеристичний вираз луже, себто псля договору з Москвою. Доказом незалежности кра
Поняттю про кра
ван Виговський у розмов з московськими послами казав: Як цар у сво
Традиця щодо характеру Переяславсько-Московського договору залишалася в кра
Сучасники чужинц добре розумли нове становище кра
Млтарний союз, спрямований в першу чергу проти Польщ, мав деяк риси протекторату Москви. Такого ж типу були договори, що
Лтература: Наталя Полонська-Василенко,
Усторя кра