Голодомор 32-33 рокв (голод на Украине в 32-33 гг.)
Мнстерство освти кра
Контрольна работа
з сторÿ Укра
студента
-го курсу
ФПК
Мщенко
гора
Володимировича
ТЕМА : Голод в кра
ХАРК
В 2
В аграрнй програм партÿ бльшовикв соцалстична перспектива повТязувалась з творенням на баз експропрйовано
Та величезна бльшсть селян бажала зрвняльного подлу земель.
нтерес до самостйного господарювання на сво
Аграрн перетворення перших рокв Радянсько
Соцалстичне будвництво у перш роки Радянсько
Радянський ряд прагнув налагодити Удержавну органзацю розподлу продуктв замсть приватно
Псля виходу з вйни партя не збиралась вдмовлятися вд во
нно-комунстичних методв. Схвалений V зТ
Життя показало, однак, що селяни не мирилися з продрозкладкою, забороною торгвл, директивним плануванням посвних площ. Все це йшло врозрз з
Еволюця традицйних для марксиств поглядв на торгвлю ринок, яка вдбулася за перший рк непу, створила нову ситуацю у питанн про соцалстичн перспективи села. Замсть колгоспу, для якого властивим було вдчуження безпосереднього виробни од земл та нших засобв виробництва, у центр по-соцалстичному органзованого сльського господарства ставав кооператив дрбних товаровиробникв. Коопераця цлком вдповдала селянськй природ, тому робила перехд до соцалзму простим, легким доступним для селянина.
Впроваджена В.
. Ленним нова економчна полтика - явище складне. В ? основ - замна продрозкладки податком, дозвл вльного продажу селянами товарних лишкв, допущення в економку приватного капталу. Проте у неп була ще одна важлива грань: запровадження вартсних, товарно-грошових вдносин безпосередньо в економку соцалстичного сектора, вдмова вд во
нно комунстично
Замсть плати за ресурси в бюджет почали вдраховувати промисловий податок, потм податок з обороту, тобто платеж, як не мали прямого звТзку з результатами внутрпромислового господарювання. В них через вдхилення цн од вартост акомулювалися нагромадження нших галузей. Одже, з 1923р. оформилась залежнсть майбутнього розгортання промисловост (ндустралзацÿ) вд бюджету.
Цей принциповий вдступ вд Леннсько
Оскльки прмисловсть посадили на бюджет, треба було вишукувати нов джерела бюджетних доходв. Ще восени 1923р. вдновили горлчану монополю. Проте н горлчана монополя, н емся не могли бути головним джерелом доходв бюджету. Ця роль завжди належала сльському господарству. Випробували й вдповдний механзм вилучення селянських коштв. Керуючись де
ю народногосподарського оптимуму дерективи зТзду визначали досить висок темпи ндустралзацÿ, колективзацÿ сльського господарства пднесенням матерального добробуту трудящих.
Керуючись в основному дерективами, Держплан розробив два варанти пТятирчки - вдправий оптимальний. У квтн 1929р. XVI конференця ВКП(б) схвалила оптимальний варант, через мсяць, на V зТзд Рад вн став законом. Проте цей закон залишився на папер. Перша пТятирчка, яка почалася з жовтня 1928р., виконувалась за сумою щорчних планв, як не мали майже нчого спльного з затвердженим пТятирчним планом.
Справа у тому, що пТятирчка ще у форм деректив ХV зТ
- зажадати вд куркулв негайно
- у найближч 3-4 роки провести часткову колективзацю сльського господарства;
- услд за частковою провести суцльну колективзацю сльського господарства.
Колгоспи були потрбн Сталну, щоб подолати хлбозаготвельну кризу одержати вд села додатков кошти на ндустралзацю. Надзвичайн заходи були придатн для вилучення готово
Рк великого перелому характеризу
ться не тльки переходом до суцльно
Лквдаця непу, перехд до суцльно
Сталн перемг пд прапором боротьби за прискорену ндустралзацю кра
1928р. Сталн ще не мг вдкинути ршення XV зТ
про часткову колективзацю на добровльнй основ. Псля того, як опр групи Бухарна було зламано, перегляду цього ршення нщо не перешкоджало. Механзм стрибка, складовий елемент якого становила суцльна колективзаця, було запущено.
Рк великого перелому характеризувався остаточним вдступом до полтики во
нного комунзму. Початок форсовано
Перша колгоспна весна 1930р. була обцяючою. кра
До початку суцльно
Партйний вплив на стан справ у колгоспах вдчувався слабо. З кльксного та яксного боку, також за сво
ю органзацйною структурою партйн органзацÿ не стали на належнй висот. Нечисленнсть сльсько
При аналз причини дезорганзацÿ колгоспного виробництва не можна вдкидати неготовност основно
Замсть того, щоб покнчити з виробничими вдносинами, як змушували колгоспникв красти власну продукцю, Сталн та його найближче оточення обрали шляхи репресÿ. Хоч давно вже було оголошено про лквдацю куркульства як класу, Молотов знову заговорив про загрозу збоку куркуля, який нбито органзував на сел розкрадання хлба та ншого колгоспного добра, аби шкодити громадському господарству колгоспникв, виконанню ними державних завдань. ВЦВК РНК СРСР 7 серпня 1932р. прийняли постанову Про охорону майна державних пдпри
мств, колгоспв кооперацÿ та про змцнення громадсько
Руйнвний вплив продрозкладки на продуктивн сили сльського господарства повною мрою виявився 1931р., коли в колгосп обТ
дналася бльшсть сльського населення кра
В сльському господарств кра
15 квтня 1932р. завдуючий приймальною нформував Лозовський райком партÿ про стан артл Червоний Жовтень: у колгосп 70 дворв, 260
кдиним для 1932р. нововведенням у вза
мостосунках мж мстом селом був дозвл торгвл для колгоспв, колгоспникв та одноосбникв за цнами вльного ринку. Зроблена з во
нно-комунстичних позицй спроба налагодити плановий продуктообмн мж мстом селом була офцйно визнана неспроможною. Проте на поточну ситуацю постанова не вплинула. Адже торгвля хлбом дозволялася тльки псля виконання заготвельного плану, з 15счня 1933 року.
Сталн слпо врив у дúвсть обовТязкових постанов, незалежно вд того, чи вдповдають вони реальним нтересам вдносинам. Вн думав, що проблему жнив 1932р. можна розвТязати прийняттям закону, в якому були б передбачен заходи проти виявлених ранше хиб. У постанов РНК СРСР ЦК ВКП(б) вд 5 липня 1932р. Про збиральну кампаню 1932 року висувалася вимога запроваджувати скиртування: сво
часно скошений заскиртований хлб не мг тривалий час збергатися в пол. З метою заохочення колгоспникв дозволялося вже при обмолот видавати аванси в рахунок натурально
1932р. втрати врожаю позначилися вже не тльки на житт
вому рвн колгоспникв, й на хлбозаготвлях. До першого листопада вд селянського сектора кра
к безлч фактв, як незаперечно доводять злочинний характер дяльност надзвичайних комсй надсланих Сталним у листопад 1932р. до Харкова, Ростова-на-Дону Саратова з завданням взяти хлб за будь-яку цну. Надзвичайну комсю на кра
Комся Молотова не приймала власних постанов, дяла вд мен партйно-державного кервництва республки. Дяльнсть ? розпочалася з прийняттям постанов ЦК КП(б)У вд 18 листопада РНК РСР вд 20 листопада 1932р., майже дентичних за змстом пд однаковою назвою - Про заходи по посиленню хлбозаготвель. Постановами передбачалося, що в артлях, де пд час жнив допускали авансування колгоспникв понад встановлену норму (15% вд фактичного обмолоту), мають органзувати повернення незаконно розданого хлба. Вводилася практика натуральних штрафв (мТясом, картоплею та ншими продовольчими продуктами - на випадок вдсутност запасв зерна) колгоспникв та одноосбникв-боржникв по хлбозаготвлях. Ключовим серед репресивних заходв був дозвл райвиконкомам перераховувати в хлбозаготвлю вс створен в колгоспах натуральн фонди - наснн
вий, продовольчий фуражний.
Села, як мали особливо велику заборговансть по хлбозаготвлях заносились на чорну дошку. Статут чорно
Вилучення максимально
Хлбозаготвл подовжувалися навть у першй декад лютого 1933 року, коли селяни почали гинути вд голоду. Практично на всй територÿ кра
Повна безвихдь ситуацÿ змусила на Днпропетровщин звернутися до апсолютно неморального засобу - нагороди за донос. Кожний, хто вказував, де сусд ховае зерно, одержував вд 10 до 15% виявленого як премю. 17 лютого цей Фдосвд поширився на всю республку у форм спецально
Наснн
ва проблема вдйшла на другий план псля того, як секретар ЦК ВКП (б) Постишев добився прийняття 25 лютого постанови РНК СРСР ЦК ВКП (б) про видлення кра
Про те, що на сел вдбува
ться щось страхтливе, знали вс. Бженц заповнювали мста вмирали сотнями просто на вулицях.
нформаця про голод проникала й за кордон. Намагаючись врятувати вд голодно
Аналз даних демографчно
Cписок використано
1. С. В. Кульчицький Трагедя голоду 193Ф ; т-во Знання ;К. 1989;
2. С. В. Кульчицький, М.
Котляр; Довдник з сторÿ кра