Скачайте в формате документа WORD

Галицко-Волынское княжество (Галицько - Волинське князвство)



Реферат


На тему

Галицько - Волинське

князвство



Учениц 9-а класу

Спецалзовано

Трубнсько




Галицько-Волинська держава

Волинське Галицьке князвства та

Наприкнц X ст., у першй половин XI ст. адмнстративним осередком земель Волин Пдкарпаття був Володимир. Мсто, що його заснував назвав сво

Псля смерт Ярослава Мудрого влада на Волин часто змнювалася. Окрему князвську династю на Волин започаткував щойно внук Володимира Мономаха

зяславМстиславович, який князював у Володимир протягом 1136-1142 1146-1154 рр. Вн, пзнше його син Мстислав

зяславич спиралися на сво

Трохи по-ншому складалась доля Прикарпаття. Тут же 1084 р. творилися князвства, в яких панували брати Ростиславович, правнуки Ярослава Мудрого. Найстарший брат Рюрик Ростиславович володарював у Переясловському князвств, до якого входили земл над Сяном Верхнм Днстром, приблизно до р. Стрий. Васильков Ростиславичу належало Теребовельське князвство, що включало Подлля, Буковину, Схдну частину Укра

Син Володаря Володимир обТ

днав Перемисилську, Теребовельську, Звенигородську земл у склад одного князвства. У 1144 р. вн зробив сво

Найбльшо

Незважаючи на мжусобн вйни мж окремими князями Волинська та Галицька земл здавна пдтримували якнайтснш економчн та культурн вза

мини. - вза

мини стали передумовою обТ<

днання Волин Галичини в одному князвств. Незабаром псля смерт Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович на запрошення галицьких бояр зайняв Галич, але довго його не втримав. Лише 1198 р. псля смерт Володимира Ярославовича, останнього представника династÿ Ростиславовичв, Романов Мстиславичу вдалося домогтися обТ<

днання пд сво

ю владою Волин Галичини в одне князвство. Незадовго до смерт Роман твердився в золотоверхому Ки

в.Кияни охоче перейшли на бк Романа вдчинили йому Подльськ ворот мста.

творення обТ<

днано

перекладено з грецького титулу взантйських мператорв - автократор, засвдчив змцнення позицÿ великого князя, пдпорядкування ким непокрних боярських груповань. Саме у Романа Мстиславовича шукав притулку мператор Взантÿ Олексй псля заво

вання Константинополя хрестоносцями.

Роман завоював соб славу смливими спшними походами на половцв та литовських князв. Згодом вн втрутився в боротьбу мж гвельфами (прихильниками пап) та гбелнами (прибчниками мператорсько

Могутнсть великих бояр у Галицькй земл поясню

ться не тльки рзномантнстю джерел

Втягнення ноземних покровителв - горцв, пзнше й полякв у внутршн конфлкти боярства з князями сприяло подальшому змцненню позицй бояр водночас призвело до небаченого в нших князвствах загострення

Оскльки полтичне безпринципн боярськ груповання йшли на годи з горськими королями, боротьба Данила Василька Романовичв проти бояр, за об'

днання галицько-волинських земель набувала характеру визвольно

Князь намагався створити центральний апарат правлння з врних соб бояр. В ньому найпомтншою фгурою, сво

рдним заступником князя у вйськових, адмнстративних судових справах став "дврський". Ця посада вдповдала захдно

вропейському палатинов. Вдосконалюючи державний апарат, прямуючи до спецалзацÿ його ланок, княз спиралися на досвд нших кра

Внаслдок тривало

Столицею князвства Данило Романович обрав свою нову резиденцю Холм, де побудував оборонн споруди, церкви, заклав гарний парк. Лтописець показу

планомрний, цлеспрямований характер мстобудвельно

Фортифкацйна будвельна дяльнсть Романовичв була дуже сво

часною. Подолавши впертий опр на нÿ крплень вздовж Верхнього Тетерева, Горин й Случ, Батий на початку 1241 р. рушив на Волинь. Як зазнача

тописець, Батий, побачивши, що не зможе взяти Крем'янець Данилв, вдступив вд них. Очевидно, геро

се ж Галицько-волинська земля потерпла порвняно менше, нж схдн князвства. Це дало змогу вдразу ж псля вдходу орди приступити не тльки до вдбудови зруйнованих мст, й до спорудження нових. Зокрема, було зведено могутн укрплення Холма, куди Данило перенс свою столицю, збудовано Львв, який названо за м'ям Данилового старшого сина Лева. Одночасно дал доводилось воювати з непокрними боярами, як робили ставку на Ростислава Михайловича чернгвського та його союзникв.

У 1245 р. вйсько Данила Галицького здобуло блискучу перемогу в битв з вйськом горського короля то його союзниками поблизу мста Ярослава на Сян. Ярославська битва, в якй Данило пдтвердив свою славу хороброго во

Але спроба органзувати достатньо сильний союз проти ординцв не вдалася. Не маючи змоги чинити надйний опр переважаючим силам Золото

Данило провадив активну зовншню полтику. Псля смерт останнього австрйського герцога з династÿ Бабенбергв син Данила Роман одружився з Гертрудою Бабенберг при допомоз горського короля спробував оволодти герцогським престолом Австрÿ. Ця спроба була невдалою (внаслдок тривало

Мжнародному авторитетов Данила сприяло увнчання його 1253 р. отриманою вд папи пнокентя IV королвською короною. Мсцем коронацÿ вн обрав Дорогичин на Пдляшш, щоб пдкреслити сво

Псля смерт Данила Галицького (1264) його син Шварно Данилович на короткий час об'

днав Галицьке князвство з Литвою. Лев Данилович (помер 1301 р.), який спадкував Львв Перемишль, псля смерт Шварна - Холм Галич, значно розширив сво

На початку XIV ст. Волинське Галицьке князвства знову об'

дналися в руках одного князя - Юря 1 Львовича, внука Данила Галицького. Скориставшись з внутршнх заколотв у Золотй Орд, Галицько-волинське князвство змогло на деякий час знову пересунути пвденн меж сво

У 130Ч1323 рр. в Галицько-Волинському князвств правили сини Юря - Лев II Андрй. З

На мжнароднй арен Галицько-Волинське князвство за Андря Лева Юрйовичв орúнтувалось на союз з Тевтонським орденом. Це було корисно як для забезпечення торгвл з Балтикою, так у зв'язку з тим, що все вдчутншим ставав натиск Литви на пвнчн окра

Польський король Владислав Локетко називав сво

У боротьб за галицьк земл, яка точилася з перемнним спхом, симпатÿ бльшост галичан були на боц Любарта. Все ж сили були надто нервними. В 1349 р. Польща знову захопила Галицько-Холмське та Перемишльське князвства, король польський Казимир проголосив себе "правителем Королвства Рус", тобто Галичини. Великий князь литовський Альгрдас (Ольгерд Гедимнович), скориставшись з ослаблення Золото

Велика книгописна майстерня була при двор князя Володимира Василько-вича - книжника флософа, якого "не було у всй земл, псля нього не буде". Як розповда

топис, князь зробив щедр пожертви церквам у сво

Лтописання в Галицькй земл з'явилося порвняно рано. Очевидно, дружинником був Василь, який описав ослплення теребовельського князя Василька Ростиславича 1097 р. мжусобну вйну 109Ч1099 рр. "Повсть про ослплення Василька", яка ввйшла в "Повсть минулих т", - винятково талановитий твр. Простоту безпосереднсть викладу автор вмло по

дну

з реалстичними штрихами, щоб схвилювати читача, передати весь трагзм описуваних подй.

Лтопис, який прийнято називати Галицько-волинським, склада

ться з двох частин. Першу (житт

пис Данила Галицького) написано високоосвченим книжником у Холм в основному з метою звеличення полтики Данила - спадко

мця продовжувача справи давнх володарв Ки

ва. Вн - "князь добрий. хоробрий мудрий", його славу можна зрвняти лише з славою Святослава

горовича та святого Володимира Великого. На повен голос звучить в топис патротичний заклик: "Краще на сво

Волинська частина топису почина

ться 1261 роком. В основному вона писалася при двор володимирського мирського князя Володимира Васильковича в останн роки його життя. Можливе мсце перебування тописця - мстечко Любомль, де любив бувати володимирський князь. З приводу смерт князя в текст включено написану ншою особою похвалу Володимиров, значна частина яко

У топис згадан частково переказан окрем "слави" - величальн псн, з якими мають спльн риси обрядово-величальн колядки, що становлять один з найдавнших шарв кра

Яскравим виявом високого рвня культури була й архтектура краю. Будували переважно з дерева, кам'яними спершу були лише храми, рдше князвськ палати. Збережений (у реконструкцÿ) володимирський спенський собор, будвництво якого було завершене 1160 р., повторю

план спенського собору Ки

во-Печерсько

Мсцевий конопис розвивався в Галицько-волинськй земл пд впливом ки

У культур галицько-волинсько