Международная организация по стандартизации и сертификации-ISO

Цл та завдання Мжнародно

Мжнародна органзаця з стандартизацó-ISO(The International Organization for Sta-ndardization)

об`

днанням нацональних органв з стандартизацó близько 146 кра

Члени ISO, бльшсть з яких мають штаб-квартири в Женев, Швейцарÿ, щороку допомагають у розробленн на основ консенсусу бльше одн㺿 тисяч мжнародних стандартв. З середини 80-х рокв двадцятого сторччя ISO взяла на себе зобв`язання допомагати кра

Додатково до цих тривалих програм навчання та допомоги, як призначен для про-фесоналв, що беруть часть у рзних заходах з стандартизацÿ, ISO запровадила нову нцативу, котра передбача

надання допомоги представникам рядв у питан- нях розроблення стратегчного курсу та стратегчного планування з боку висококва-лфкованих дерв свтово

ISO здйснюе стандартизацю в сх галузях, крм електротехнчно

Результати роботи ISO публкуються у вигляд мжнародних стандартв. Нараз доробок ISO склада

бльше 11 мжнародних стандартв та нших публкацй. Вони видаються на попередньому носÿ як окрем документи та збрники у певнй сфер дяльност, також у вигляд мкрофльмв, мкрофшв компакт-дискв CD-ROM.

Робот в ISO викону

ться децентралзовано в рамках 184 технчних комтетв та 597 пдкомтетв, роботу яких забезпечують технчн секретарати з 35 кра

ISO координу

обмн нформацúю щодо мжнародних та нацональних стандартв, технчних правил та нших нормативних документв через нформацйну мережу ISONET, яка пов`язу

нформацйний центр ISO у Женев з подбними нацональними центрами бльш нж у 80 кра

Мжнародна организаця з стандартизацÿ оновила свою стратегю видала ? основн положення в форм буклету. Так, ISO в новому столтт-стратегя на 1-2001 роки (ISBN 92-67-10297-7) вмщу

ключов концепцÿ, на яких базу

ться оперативна модель бзнесова позиця ISO. Цими домнуючими концепцями

: вар- тсть, партнерство, оптимзаця. Вони пдсумовують ключов стратегчн нÿ, яких дотриму

ться ISO. Виходячи с повного аналзу сильних слабких сторн ISO та сприятливих загрожуючих обставин, як нин снують, з вдповдних стратегчних елементв, були вироблен 5 головних стратегчних лнй (ISO BULLETIN, March 1):

1.     Збльшення рол ринкових елементв у дяльност ISO;

2.     Просування на ринок систем стандартв ISO;

3.     Оптимзаця використання ресурсв;

4.     Заохочення нових технчних програм з елементами самопдтримки;

5.     Оновлення нфраструктури нацональних стандартв у кра

Стандарти ISO мають дяти як еталони пд час виконання регулятивно

Бла книга ISOФ, в якй висвтлена концепця емсарв ISOФ, явля

собою стисле, але важливе повдомлення для високопоставлених представникв рядв щодо нацонально

1.     Мжнародн стандарти: ключ до конкурентно

З метою досягнення рвня потенцйних можливостей промисловост розвинених кра

Цей документ да

стислий розгляд питання про велике значення мжнародних стандартв для розвитку свтово

2.     Торгвля, розвиток та технологя.

Свтова органзаця торгвл (СОТ) та Свтовий Банк, як багато нших мжнарод-а них органв, погодились з великим значенням мжнародних стандартв для приско- рення торгвл, цей факт може вважатися

Не слд ототожнювати поняття стандарт технчно нормативний акт. Стандар- ти

добровльними, технчн нормативн акти - обов`язковими. Для того, щоб де-ри держав розумли свт стандартв, це висловлювання

першим необхдним моментом для оцнки розбжностей мж стандартами та технчними нормативними актами. Обидва ц документи мстять технчн вимоги, яким мають вдповдати товари, послуги та продукця, що постачаються на ринки. Розбжност полягають у тому, що технчн нормативн акти

обов`язковими вимогами, встановленими державними регулюючими органами, а стандарти

добровльними годами, досяг-нутими шляхом консенсусу за частю користувачв та виробникв товарв послуг.

Зазвичай технчн нормативн акти (т, як вчстановлюються та здйснюються дер-жавою) мстять вимоги щодо охорони здоров`я та безпеки людей на робочих мсцях, вдома та пд час дозвлля.

Як правило, стандарти (т, як затверджен в процес консенсусу мж часниками ринку) присвячен технчним вимогам та вимогам до робочих показникв продукцÿ послуг, як дозволяють

снують деяк ср плями, де важко вдрзнити стандарти вд технчних норматив-них актв або навпаки. Але, що саме ма

стратегчне значення для сх кра

3.Технчн бар`

ри в торгвл

реальнстю вони складнюють торгвлю, але поступово суваються.

Коли технчн нормативн акти або стандарти використовуються в специфкацях на продукцю або послуги в мжнароднй торгвл, через

Там, де не сну

поважних причин, крм сторично

3.    

нфраструктура стандартизацÿ ма

сутт

ве значення для здорово

налогчно фнансовй, банквськй та освтнй нфраструктурам нфраструктура стандартизацÿ склада

ться з органзацй, органв влади та ринково

Визнаним прикладом

рацоналзаця та стандартизаця системи мр та ваги, оскльки з початку цивлзацÿ методика вимрювання зважування у ринковй практиц можливлювали та впливали на мльйони комерцйних операцй щоденно. У сьогодншньому свт стандартв та органзацй, як створюють та використовують

        Компанÿ та органзацÿ (стандарти систем якост, безпеки працвникв та систем правлння охороною навколишнього середовища);

        Промислов ланцюги постачання (стандарти на вимоги до робочих показникв, надйност, сумсност та ефективност);

        Органзацÿ з випробування та нагляду (стандарти на методи випробувань та процедури випробувань);

        Унвермаги та нш органзацÿ роздрбно

        Органзацÿ з розроблення стандартв (аналогчно ISO та ? членам).

Коли нацональна нфраструктура стандартизацÿ слабка або взагал вона не сну

, то дуже важко пдтримувати надйний рвень якост пд час виробництва або забезпечення якост мпортовано

Важливсть мжнародних стандартв для свтово

У партнерств з Мжнародною електротехнчною комсúю (IEC) ISO розробля

Настанови ISO/IEC, як висвтлюють рзномантн аспекти дяльност з оцнки вдповдност та розповдають про органзацÿ, як виконують таку оцнку. Добровльн критерÿ, як мстяться в цих Настановах, демонструють мжнародний консенсус з приводу того, з чого складаються найкращ практичн дÿ. Користування Настановами робить свй внесок у постйнсть послдовнсть здйснення оцнки вд-повдност скрзь по всьому свту, таким чином, полегшу

торгвлю мж кра

Дяльнсть ISO у галуз сертифкацÿ.

Основна дяльнсть ISO з сертифкацÿ - це органзацйно-методичне забезпечення. Комтет Ради ISO з сертифкацÿ СЕРТИКО створений на початку 70-х рокв. У тепершнй час питання сертифкацÿ в ISO виршу

Комтет Ради ISO з оцнки вдповдност (КАСКО). Основним пдсумком роботи СЕРТИКО було видання спльно з МЕК, Мжнародним торгвельним центром, Конференцúю ООН з торгвл розвитку (ЮНКДАТ) ГАТТ/СОТ матералв спецального дослдження Сертифкаця. Принципи практика.Ф Цим фактом було закрплено зростання рол сертифкацÿ у мжнароднй торгвл. кдин органзацйно-методичн документи з сертифкацÿ, як розроблен розробляються ISO, сприяють гармонзацÿ процедури сертифкацÿ, що, у свою чергу, робить можливим вза

мне визначення результатв сертифкацÿ навть при вдмнностях у нацональних законодавчих положеннях. ISO сприя

у методичному план також створенню систем сертифкацÿ в тих кра

КАСКО розробив загальн принципи органзацÿ робт з сертифкацÿ: пдготовлено кервництвом ISO/IEC 16 зведення правил щодо системи сертифкацÿ третьою стороною на баз дючих стандартв.Ф Цей документ встановлю

, що системи сертифкацÿ, розроблен кра

За наявност або при розробц двома чи бльше кра

У робот КАСКО беруть часть понад 50 кра

Основн напрямки дяльност Комтету:

        вивчення методв оцнки вдповдност продукцÿ систем забезпечення якост встановленими вимогами у рзних кра

        пдготовка кервництва з випробувань, нспекцйного контролю сертифкацÿ продукцÿ, процесв, служб, а також щодо дяльност й оцнки випробувальних лабораторй, органв з сертифкацÿ систем забезпечення якост;

        сприяння вза

мному визначенню прийняттю нацональних регональних систем забезпечення якост, також використанню мжнародних стандартв, спрямованих на випробування, контроль, сертифкацю, системи якост тощо.

У галуз сертифкацÿ ISO спвробтнича

з IEC, про що свдчить значна кльксть спльних кервництв.

У мжнароднй практиц широко застосову

ться документ, вдомий як деклараця виробника. Це методичне кервництво ISO/IEC 22 У

нформаця про заяву виробника про вдповднсть продукцÿ стандартам або ншим нормативним документам, яке

основним документом при самосертифкацÿ.

Для виршення питань, що пдляга

сертифкацÿ, ким вона проводиться кому вона потрбна, як краще довести нформацю про вдповднсть продукÿ вимогам стандар- тв та покупця, споживача або рядових органзацй було розроблено кервництво ISO/IEC 23 Методи кладання вдповдност стандартам для систем сертифкацÿ третьою стороною. Розробивши окрем методчн принципи вказвки з рзних аспектв сертифкацÿ, КАСКО перейшов до створення документа, який визнача

су-купнсть властивостей ознак системи сертифкацÿ третьою стороною. З цúю метою ним було розроблено кервництво ISO/IEC 28 Загальн правила для модел системи сертифкацÿ продукцÿ третьою стороною. Це Кервництво широко застосову

ться в роботах з сертифкацÿ на мжнародному нацональному рвнях, рекомендован методичн принципи та процедури стали основою для розробки конкретних програма сертифкацÿ в рзних кра

1.     Органзацйну схему лабораторÿ;

2.     Перелк функцональних обов`язкв пдроздлв послуг, як нада

лабораторя;

3.     Загальн процедури забезпечення якост роботи;

4.     Заходи забезпечення якост кожного виду випробувань;

5.     Наявнсть стандартв, довдникв, методичних розробок, нструкцй под.;

6.     Органзаця отримання нформацÿ вд клúнтв;

7.     Документ про порядок розгляду рекламацÿ;

8.     Загальну програму переврки обладнання;

9.    

нструкцÿ з кожного виду приладв обладнання;

10.                       Правила дентифкацÿ зразкв;

11.                       Наявнсть належним чином оформлених протоколв випробувань.

На замовлення Мжнародно

Одним з напрямкв дяльност КАСКО

розвиток методичних принципв у галуз акредитацÿ випробувальних лабораторй. У тепершнй час затверджен дють так документи у галуз акредитацÿ та функцонування випробувальних лабораторй, яка Кервництво ISO/IEC 25 Загальн вимоги до приймання випробувальних лабораторй, Кервництво 43, Кервництво ISO/IEC 45 Кервн положення з надання результатв випробувань, Кервництво ISO/IEC 54 Загальн вимоги до приймання органв з акредитацÿФ Кервництво ISO/IEC 55 Система акредитацÿ випробувальних лабораторй. Загальн вимоги до правлння дяльнстю.

Основн методичн вимоги до оцнки ре

страцÿ органом з сертифкацÿ системи забезпечення якост пдпри

мства-виробника продукцÿ, яка пдляга

сертифкацÿ, викладен в Кервництв ISO/IEC 48 Кервн положення з оцнки та ре

страц систе-ми якост постачальника третьою стороною. Цей документ грунту

ться на вимогах мжнародних стандартв ISO серÿ 9

практичною рекомендацúю щодо застосування вказаних стандартв для оцнки систем забезпечення якост в рамках схеми 5, розроблено

ISO, прагнучи порядкувати дяльнсть з сертифкацÿ, класифкувала наявн засоби сертифкацÿ продукцÿ, зввши

Схема 1 передбача

типов випробування промислово

Схема 2 грунту

ться на проведенн типових випробувань зразкв продукцÿ в спецальних випробувальних органзацях, що затверджують, з наступним контролем якост продукцÿ шляхом перодичних контрольних випробувань зразкв, взятих з сфери торгвл. У цй схем вже закладен елементи довготривалого контролю за якстю. Перевага - простота, хоча витрати, в порвнянн з схемою 1, вищ. Недол- ки -а констатаця невдповдност продукцÿ вимогам стандартв за результатами контрольних випробувань вдбува

ться тод, коли ця продукця надйшла до реалза-цÿ. Вилучення продукцÿ, яка не вдповда

стандартам, з сфери торгвл пов`язана з певними труднощами.

Схема 3 грунту

ться на проведенн типових випробувань зразкв продукцÿ в спецальниих випробувальних органзацях, що затверджуються з наступним контролем якост виготовлено

При застосуванн третьо

Така модель бльш придатна за наявност прямого зв`язку виробник - споживач без послуг торговельно-посередницьких органзацй.

Схема 4 грунту

ться на проведенн типових випробувань зразкв продукцÿ з наступним контролем якост продукцÿ шляхом прведення перодичних контрольних випробуевнь зразкв, взятих як з сфери торгвл, так з виробництва. Вирзняються унверсальнстю й ефективнстю контролю за якстю. Однак в цьому раз констатаця невдповдност продукцÿ вимогам стандартв здйсню

ться псля того, як вона буде виготовлена на ? виробництво будуть витрачен певн кошти.

Схема 5

найбльш жорсткою, тому що крм аналтичного контролю за якстю родукцÿ, як у четвертй модел, передбача

ться створення на пдпри

мств-виробни-ку системи якост, в рамках яко

Цей вид сертифкацÿ да

змогу не лише встановити яксть продукцÿ, але оцнити можливсть пдпри

мства випускати продукцю необхдного рвня якост. Схема 5 отримала найбльше розповсюдження в промислово розвинених кра

Схема 5

найбльш складною дорогою, але водночас ? перевага поляга

в тому, що вона да

змогу споживачев впевнитисьу високй якост продукцÿ.

Схема 6 грунту

ться лише на здйсненн оцнки систем забезпечення якост продукцÿ н пдпри

мствах. Цей вид сертифкацÿ нколи називають атестацúю пдпри

мств-виробникв, тому що оцню

ться спроможнсть пдпри

мств випускати продукцю встановленного рвня якост.

Схема 7 грунту

ться на випробуваннях зразкв вдбраних з кожно

Схема 8 грунту

ться на здйсненн випробувань кожного виготовленого одиночного виробу на вдповднсть вимогам стандартв, вибрковий контроль замню

ться стовдсотковим. При сертифкацÿ за цúю схемою вдповдальнсть постачальника за вдповднсть продукцÿ встановленим вимогам вища, нж за всма попереднми схемами. Одержують сертифкат лише т вироби, що спшно пройшли випробування. Застосування схеми 8 доцльне у тих випадках, коли до якост продукцÿ висувають особливо жорстк вимоги або коли випробування продукцÿ, що вда

вимогам стандартв, може призвести до значних збиткв для споживачв.

налз рзномантних схем (табл. 1) засвдчу

, що схеми 1-5 включають типов випробування продукцÿ характеризуються зростанням клькост заходв з контролю якост продукцÿ. Схеми 6, 7, 8 не пов`язан мж собою, оскльки вони не пов`язан з схемами 1-5.

Таблиця 1.

Рзновиди сертифкацÿ третьою стороною.

Схема сертиф-кацÿ	тестаця пдпри мства	Оцнка контроль-них випро-бувань на пдпри мс-твах	Типов випробу-вання зразкв продукцÿ в випробу-вальних центрах	Випробу-вання зразкв, взятих з торгвл	Випробу-вання зразкв, взятих з вироб-ництва	Нагляд за функцону-ванням систем за-безпечення якост про-дукцÿ на пдпри мст-вах
1	-	-	+	-	-	-
2	-	-	+	+	-	-
3	-	-	+	-	+	-
4	-	-	+	+	+	-
5	+	-	+	+	+	+
6	+	+	-	-	-	-
7	-	-	На вибрках	-	-	-
8	-	-	100%	-	-	-

Залежно вд ступеня складност схем, обсягв заходв з боку зовншнього, вдносно пдпри

мств-виробникв, органу вони передбачають часть у сертифкацÿ рзнома-нтних органв третьо

На схем 1 наведено типову органзацйну структуру системи сертифкацÿ третьою стороною, що дозволя

наочно явити функцÿ, що виконуються всма органами, як беруть часть у сертифкацÿ.

У 1987 р. Технчний комтет ISO загальнив нацональний досвд багатьох кра

Схема 1.

Типова органзацйна структура системи сертифкацÿ третьою стороною.

До нженерно-технчних подй глобального масштабу, що вдбулися на рубеж сторччя, певною мрою можна вднести створення Ново

Передусм, це зумовлено масштабнстю застосування ц㺿 серÿ стандартв. До кнця 1 року близько 300 тисяч пдпри

мств у свт розробили, впровадили сертифкували системи менеджменту якост, що вдповдали вимогам стандартв ISO 9. дан останнх рокв свдчать про зростаючу динамку приросту клькост пдпри

мств, як пройшли первинний етап цих робт. Географчно домну

регон квропи (рис. 1), хоча ? частка за останн роки поступово знижу

ться вд 80% клькост сертифкованих в сьому свт компанй у 1993-1994 роках до 60% - у 1998-1 роках. Збльшу

ться питома вага стандартв ISO 9 внаслдок активншого розповсюдження визнання в них ефективност регонв Америки та Пвденно-Схдно

Рис. 1

Частка пдпри

мств, сертифкованих згдно з ISO 9, за регонами.

Важливо наголосити, що завдяки сво

У галузях сертифкацÿ ISO розв`язу

виключно методологчн проблеми, у той час, як IEC розробила мжнародн системи сертифкацÿ розробля

стандарти, зокрема, з безпеки, як застосовуються як нормативна база при випробуваннях сертифкацÿ вдповдно

Рис. 2

Сектори промисловост з найбльшою клькстю пдпри

мств, сертифкованих згдно з ISO.

а

На пдстав розроблених ними принципв гармонзацÿ нацональних систем серти-фкацÿ може бути досягнута двома шляхами - при

днанням кра

Угоди, розроблен ISO у галуз стандартизацÿ сертифкацÿ, розрахован на те, щоб полпшити мжнародну торгвлю та сприяти вза

мному обмну мж кра

Схема 2.

Органзацйна структура Центрального комтету ISO.