Свтове господарство - глобальна географчна система та економко-географчний вимр

Свтове господарство - глобальна географчна система та економко-географчний вимр)а

Стандартне визначення свтового господарства як сукупност нацональних господарств, що беруть долю в мжнародному подл прац зв'язаних мжнародними вдношеннями, несе занадто вузьке навантаження не врахову

навть у малй мр роль просторов просторово

У мовах сучасно

У пдсумку верхн поверхи в просторовй úрархÿ займають територальн галузев пдсистеми свтового господарства - нтеграцйн об'

днання, нацональн господарськ комплекси, галузев мжгалузев транснацональн корпорацÿ (МНК). Бльш мовно до пдсистем можна вднести найважливш сфери дяльност - первинн, вторинн, третинн, четвертинн й окрем галуз види дяльност.

До первинного, за традицúю, вдносять галуз сльського господарства, рибальський промисел, сове господарство, грновидобувна промисловсть. До вторинних - с галуз переробно

Найважлившу системоутворюючу роль у свтовому господарств грають три типи просторв - географчне, економчне й нформацйне, у рамках яких функцонують пдсистеми, що забезпечують саме снування свтово

У географчному простор - це сучасн види транспорту зв'язку, без яких не може нин функцонувати жодний центр економчно

У економчному простор системоутворюючу роль грають свтов фнансов нститути, серед яких ведуче мсце займають Свтовий Банк, Мжнародний Валютний Фонд (МВФ), Генеральна года з тарифв торгвл (ГАТТ), що нин перетвориться в Мжнародну органзацю по торгвл (ВТО), також центральн банки США (Федеральна резервна система), Великобританÿ, Францÿ, ФРН, Японÿ. Саме ц органзацÿ банки забезпечували фнансов розрахунки у свтовому господарств й стйксть основно

Сфера послуга

Вдповдно до марксистсько

Звдси виплива

, що а транспорт, та й сю виробничу нфраструктуру можна варто вднести до невиробничо

, нарешт, третя особливсть - нтенсивна змна внутршньо

З середини 70-х рокв, товарна частина зовншньоторговельного балансу промислово розвинених кра

Звичайно виробнич послуги розрзняють у такий спосб: а) у сфер споживання (ринкового попиту); б) у сфер постачання; в) виконуючу посередницьку роль (забезпечення нформацйних, телекомункацйних, транспортних, комп'ютерних послуг, створення органзацйно-пдпри

мницького середовища). - властивост виробничих послуг у кнцевому рахунку забезпечують доставку виробничих товарв на принципово новому яксному рвн - бльш швидко, надйно, на велик вдстан, дешевше, з полпшенням нформованост клúнтури про альтернативн джерела обслуговування.

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 1

Роки	Зовншньоторговельний	баланса
	Товарна частин	Сервсна частин
1970	8	2
1975	-31	5
1980	-83	19
1985	-56	17
1990	-40	18

Динамка зовншньоторговельного балансу промислово розвинених кра

За останн два-три десятилття в ряд найбльш розвинених в економчному вдношенн кра

Так, якщо порвняти змни структури зайнятост економчно активного населення двох регонв - Захдно

Щоб зрозумти причини величезних змн, як вдбулися у структур виробництва за останн десятилття, треба розкрити поняття - постндустральний етап розвитку, на який перейшли промислово розвинен кра

Таблица аSEQ Таблица \* ARABIC 2

Структура зайнятост населення по секторах господарства в Захдно

Сектори	Схдна	квропа	Захдна	квропа
господарства	1955 р.	1995 р.	1955 р.	1995 р.
Третиннийа	23	40	38	62
Промисловсть будвництво	30	43	42	30
Сльське господарство	47	17	20	8

Саме нов споживи суспльства викликали масовий перехд виробництва вд принципу "економÿ масштабу" (випуск масово

Структурно постндустральне суспльство в результат цих процесв теж неминуче змню

ться: зроста

так називаний середнй клас, що забезпечу

стабльнсть сього суспльства, його стйкий еволюцйний розвиток, значне полпшення кримногенно

тльки в цих мовах створюються передумови для кардинальних змн структури матерального виробництва - галузево

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 3

Мал пдпри

мства в економц ряду кра

Кра	Число у тис.	малих пдпри мств на 1 жителв	Частка малих пдпри мств у чисельност зайнятих, %а	Частка малих пдпри мств у ВВП, %а
Великобританя	2630	46	49	53
Нмеччин	2290	37	46	54
таля	3920	68	73	60
Франця	1980	35	54	62
Кра	15770	45	72	67

Новий етап розвитку комункацйних послуг поступово замня

(частково) транспортн послуги. Це дозволя

спвробтникам фрм "пти" з великих мст, збергаючи при цьому повний контакт з сво

До виробничих послуг можна вднести фнансово-кредитну сферу, що знаходить сво

вираження в концентрацÿ мжнародному переплетенн капталв у формуванн великих банквських центрв, зосереджена в першу чергу в кра

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 4

Найбльш банквськ центри Захдно

Центри	к та	и в и	Прибутковсть
	млрд. долл.	Рст до рвня 1980 р., %	ктивв, %
Парижа	2610	177	0,30
Франкфурт	1963	225	0,34
Лондон	1431	170	1,28
Мюнхен	715	238	0,36
Брюссель	633	226	0,43
мстердам	508	185	0,69
Млан	421	141	0,50
Рим	325	103	0,27
Мадрид	299	149	0,80
Вена	281	158	0,33
Стокгольм	275	117	1,08
Берлн	216	349	0,81
Лсабон	176	391	0,88

Головними банквськими центрами, як слд було очкувати,

Париж, Лондон Франкфурт, причому лондонськ банки в цлому домоглися найвищо

Висок темпи нарощування активв у банквських центрах Нмеччини зв'язан з об'

днанням кра

Важливу роль у сфер розподльних послуг гра

внутршня торгвля, що длиться на оптову роздрбну (Табл. 5).

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 5

Зовншня торгвля в кра

Галуз	Число пдпри мств	Число зайнятих	Оборот
Третинний сектор у цлому в тому числ	10 млн	47 млн	8042 млрд экю
оптова торгвля	11,7%	13,5%	29,4%
роздрбна торгвля	32,4%	26,4%	17,4%
кредитна сфера	9,9%	12,7%	25,6%

Мж кра

Розходження в показниках насиченост пдпри

мствами роздрбно

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 6

Роздрбна торгвля в деяких кра

Кра	Число пдпри мств, тис.	Число пдпри мств на 1 жителв	Число зайнятих на 10 пдпри мств
таля	890,4	15,6	22
спаня	,5	14,2	23
Португаля	123,5	12,5	25
Франця	343,8	5,9	47
Ндерланди	102,0	6,6	58
Даня	38,4	7,4	48
Нмеччина	408,4	5,0	70
встря	30,7	3,8	83
Великобританя	213,0	3,7

З таблиц видно, що кра

У висновку варто пдкреслити, що розвиток третинного сектора, що випереджа

, особливо сфери виробничих послуг,

неминучою мовою передумовою цивлзованого переходу економки до ринковому, постндустральному етапу розвитку.

Мжнародна торгвля

Мжнародний географчний подл прац базу

ться на прагненн людства до с бльшо

Цей принцип привв до повно

Саме тому на вза

мну торгвлю мж промислово розвиненими кра

Сучасний етап розвитку зовншньоекономчних зв'язкв характеризу

ться

Товарн потоки або товарообмн. Нов тенденцÿ економчно

На 25 ведучих кра

Незважаючи на процес тягування, що прискорився, нацональних економк у систему мжнародно

Цкаво вдзначити, що серед головних товаропотокв переважають зв'язку мж кра

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 7

Кра	1980 р.	1995 р.
Нмеччина - Франця	2,1	1,6
Нмеччина -Великобританя	1,2	1,6
Нмеччина - таля	1,4	1,0
Франця - таля	1,2	1,0
США - Великобританя	1,3	0,8
Нмеччина - Бельгя	1,3	0,6
США - Нмеччина	1,2	0,6
Ндерланди - Бельгя	1,0	0,6

Спввдношення головних мжкра

Для бльшост кра

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 8 а

Динамка експортно

Кра	1970 р.	1995 р.
таля	15,4	25
Франця	16,3	26
Великобританя	23,2	29
Нмеччина	21,2	33
Швеця	24,1	35
Ндерланди	44,8	59

Для визначення ступеня тягнутост господарства т㺿 або ншо

Список використано

1. Экономическая география зарубежных стран. /С.И.Ледовских, М.С.Рожин/, М., 1982

2. Кузнецов А.П. Хрестоматия по экономической географии зарубежных стран, М., 1985

3. Липец Ю.Г. и др. География мирового хозяйства. учебное пособие для вузов. - М., Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1

4. Родионова И.А. Экономическая география отдельных зарубежных стран. - Донецк, 1992