Крива LM. Сутнiсть, графiчна побудова. Фактори, що впливають на кут нахилу кривоi LM

За класичною теорúю змни сукупно

У класичнй модел ринку прац сукупно

Класична теоря ринку прац не припуска

снування нституцональних механзмв, що обмежують рух зарплати в той чи в нший бк (напр., довгострокових договорв з профсплками). Тому класичну модель ринку прац називають рухомою. Фрми конкурують мж собою на ринку прац, приймаючи ршення про необхдну

Рвновага на ринку прац визнача

кльксть запропоновано

На вдмну вд класично

В цьому раз зниження реального обсягу виробництва з Q_fа до Q_u не вплива

на рвень цн. Так само зростання виробництва з Q_f до Q_u не спричиня

змн у цнах. Тому кейнсанський вдрзок криво

За кейнсанською моделлю сукупний попит завжди нестабльний, зокрема коливаються нвестицÿ, що спричиня

змну положення криво

Таким чином, класична та кейнсанська модел мають принципов розбжност. Для економств-класикв сукупний попит

стабльним, доки не вдбудеться значних змн у пропозицÿ грошей. Навть якщо сукупний попит знизиться, еластичнсть цн заработно

ншою

кейнсанська теоря. Для кейнсанцв мнливсть сукупного попиту й нееластичнсть цн у напрям зниження означають, що безробття може збльшитися й збергатися в ринковй економц впродовж тривалого пероду. Щоби запобгти ггантських втрат вд спадв криз, необхдна активна макроекономчна полтика регулювання сукупного попиту з боку держави [Макконнел,203<].

4. Мжнародна торгвля. Теоря порвняних переваг.

Мжнародна торгвля (МТ) явля

собою найбльш загальну традицйну форму розвитку розвитку мжнародних економчних вдносин. У процес мжнародно

.П.Румянцев та Н.С.Румянцева пропонують таке визначення: Мжнародна торгвля - обмн товарами й послугами мж державно оформленими нацональними господарствами або

снують чотири групи показникв МТ. Перша з них - це показники обсягу МТ.

Основними показниками обсягу МТ

:

-         експорт, тобто вивезення товару з кра

-         <мпорт, тобто ввезення товару в кра

-         зовншньоторговельний оборот, тобто сукупний обсяг експорта-мпорта за певний перод часу (звичайно, за рк);

-         фзичний обсяг мжнародно

-         генеральна торгвля, тобто вартсть зовншньоторговельного обороту й вартсть транзитних товарв;

-         спецальна торгвля, тобто чистий зовншньоторговельний оборот (продукця, завезена в кра

-         реекспорт, тобто вивз ранше ввезеного товару, не- пдданого переробц;

-         ремпорт, тобто ввз ранше вивезених товарв, непдданих переробц.

Друго

-         показники по критерю товарно

-         показники по критерю географчно

-         показники по критерю нституцонально

Третю групу показникв становлять показники динамки МТ, як, в свою чергу, подляються на дв категорÿ: показники темпв зростання МТ та показники темпв приросту МТ.

Нарешт, четверту групу показникв МТ складають показники результативност МТ:

-         сальдо торговельного балансу (рзниця мж вартсним обсягом експорту й мпорту товарв окремо

-         сальдо балансу послуг (рзниця мж вартстю послуг, як нада

кра

-         сальдо некомерцйних операцй (рзниця мж доходами вд нвестицй, грошових переказв, внескв, перемщення грошових коштв у спадщину, при виршенн смейних проблем);

-         сальдо балансу поточних операцй (сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерцйних операцй);

-         експорт на душу населення;

-         <мпорт на душу населення;

-         зовншньоторговельний оборот на душу населення;

-         експортна квот (вдношення експорту до ВВП);

-         <мпортна квот (вдношення мпорту до ВВП);

-         квот зовншньоторговельного обороту.

В основ теорÿ порвняних переваг лежить закон Ркардо. Модель Ркардо демонстру

закон порвняно

Дану теорю можна розкрити за допомогою явного прикладу. Припустимо, що у свт

лише дв кра

У Францÿ праця в обох галузях

менш продуктивною, нж у США. Проте рзниця в продуктивност прац неоднакова. Праця американських виробникв автомоблв

вдносно бльш продуктивною, нж при виробництв текстиля. Для виробництва автомобля французьким виробникам треба вдвч бльше годин, нж американським, але для текстиля таке спввдношення становить тльки 8:5. Саме вдносн вдмнност у продуктивност

основою мжнародно

Зобразимо це в вигляд таблиц:

Щоби виготовити автомобль, американським робтникам треба 300 годин прац при витратах на годину роботи W. Отже, витрати на 1 автомобль будуть 300 W. Якщо ставка зарплати за годину - 20 дол., то в розрахунку на 1 автомобль зарплата буде 6 дол.

Якщо на виробництво автомобля в США йде 300 годин, то на виробництво одного погонного метра тканини - 5 годин. Тод 60 м тканини коштують стльки, скльки один автомобль (300:5). У Францÿ автомобль буде коштувати стльки, скльки 75 м тканини (600:8). Отже, у Францÿ автомобл будуть вдносно дорожчими, нж у США, у США текстиль вдносно дорожчим, нж у Францв

Якщо мж кра

Якщо у США витрати на робочу силу для виробництва одного автомобля (300 W) нижче, нж у Францÿ (600 W₁), то США

виробником автомоблв з нижчими витратами. Це можна записати в вигляд:.

300 W а600 W₁.

Подлимо обидв частини нервност на 300 W₁.

Тод W / W₁2.

Це свдчить, що США виробляють автомобл дешевше за мови, що оплата прац в цй кра

Щодо текстилю, то США будуть виробником з нижчими витратами, якщо

W / W₁

Згдно з теорúю порвняних переваг вдносна оплата W мае перебувати в межаха <нтервалу I.

Припустимо нше: вдновна оплата встановлюеться на рвн, що вдповдае нтервалу II. Тод США будуть виробником обох товарв з меншими витратами. Тод Франця буде мати неконкурентоспроможне виробництво по обох товарах, а французьк робтники через загрозу безробття погодяться працювати за нижчу зарплату, отже, зарплата у Францÿ знизиться до рвня, за яким Франця стане конкурентоспроможною принаймн в виробництв текстилю.

Навпаки, якщо оплата прац буде перебувати в нтервал , то США не зможуть конкурувати в жодному виробництв, безробття в США спричинить зниження зарплати принаймн до рвня W / W₁ =2, за якого США будуть конкурувати в виробництв автомоблв.

Цей приклад демонстру

закон порвняних переваг, який стверджу

, що кожна кра

В наведеному приклад вдношення витрат на виробництво автомоблв у США до витрат у Францÿ дорвню

1:2 (W / W₁), для текстилю таке вдношення Ц 5:8 (W / W₁). 1:2 менше, нж 5:8, отже США ма

порвняну перевагу в виробництв автомоблв.

навпаки, Франця ма

порвняну перевагу в виробництв текстилю. Отже, за мов повно

Список використано

1.      Камаев В.Д. и кол. авторов. учебник по основам экономической теории. - М.,1994.

2.      Макконнел К.Р., Брю С.Д. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. - М.: Республика, 1992.

3. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Мжнародна економка: Короткий конспект лекцй. - К.: МАУП, 1. - 104 с.

4. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М.: Дело ЛТД, 1993.