Источники и кодификация права Украины в составе России в 18 ст.

М

Н

СТЕРСТВО ВНУТР

ШН

Х СПРАВ КАпНИ

ЗАПОР

ЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ

НСТИТУТ

кафедра загально-правових

дсциплн

КОНТРОЛЬНА РАБОТ З

СТОР

па ДЕРЖАВИ

ПРАВ КАпНИ

ВИКОНАВ:СТУДЕНТ 2 КУРСА 45Г.

КРАЛЬКИН С.Ю.

ПЕРЕВ

РИВ:ВОЛОШКО А.А.

Геничеськ 2005

План

1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА КАпНИ.

2. КОДИФ

КАЦ

Я ПРАВА

3.Л

ТЕРАТУРА.

1.ДЖЕРЕЛА ПРАВА КАпНИ

Руська Правда, найвизначнший збрник стародавнього кра

З видавцв текств Р. П., крм згаданих, слд назвати А. Мусна-Пушкна, Н. Калачова, П. Мрочек-Дроздовського, М. Владимирського-Буданова, В. Сергеевича, С. Юшкова (вид. АН РСР), Б. Грекова, А. Зимна та. н. Р. П. нм. мовою видали е. Еверс (1826), Е. Тобúн (1843 - 44), Л. еетц (1910 - 13); франц. - М. Шефтель (1963), поль. -

. Раковецк (1820 - 22) й А. Кухарск (1838), анг. - Г. Вернадський (1947). Повний корпус усх дос вдомих текств вмщено в 3-томовому вид. АНПравда Русская (1940 - 63; за ред. В. Грекова).

Дослди над сторúю Р. П. систематизацúю ? спискв вели Н. Калачов, В. Ключевський. В. Серге

вич, Л. еетц та н. Джерела Р. П. а зокрема чужонацональн впливи на не

Коротка Руська Правда (43 статт) подля

ться на 4 частини: 1) л.Правду Ярослава, або найстаршу, як ? називають дослдники, що не погоджуються з (поглядом, що Р. П. проголосив кн. Ярослав Мудрий (В. Серге

вич, А. Пресняков, М. Тихомров); вона охоплю

статт вд 1 до 18; 2) П. Ярославичв, звану також ставом Ярославичв (статт 19 - 41); Покон вирний, що встановлю

оплати вирникам (ст. 42) та 4) рок мостникам (ст. 43).

Правда Ярослава, на думку одних дослдникв, постала бл, 1016, н. - у 1030-их pp. Постанови ц㺿 найстаршо

Широка Руська Правда (121 стаття) була найбльш поширена. Вднайден бл. 100 спискв подляються на три групи: Синодально-Тро

Змст широко

До середньо

Значення Р. П., як зб. права, було велике, доказом чого

численна кльксть спискв Р. П., дотепер знайдених. Попри привлейоване становище вищих прошаркв суспльства, вс вльн перебували пд опкою Р. П., гол. завданням яко

Руська Правда

важливим ст. джерелом, яке допомага

дослдникам вдтворювати дяльнсть адмнстративного княжого апарату, виявляти нюанси суспльного розшарування, дослджувати вияви фнансових операцй, стежити за технкою прави рлл, госп. знаряддям та врожа

м. Р. П. становить важливе джерело для пзнання найдавнших норм кр. звича

вого права, згодом княжого законодавства суд. вирокв, вона мала безпосереднй вплив на вс памТятки лит.-русько

Литовський Статут, кодекс права Великого Князвства Литовського (Литовсько-Русько

Вс три редакцÿ Л. С. були написан тодшньою лруською канцелярською мовою, що була сумшшю церк.-словТянсько

На протяз клькох столть Литовський Статут був основним зб. права на кра

2. КОДИФ

КАЦ

Я ПРАВА.

Правовим актам кра

Загальне кервництво кодифкацйними роботами здй-снював тод М.Сперанський. кра

Визначена рядом програма роботи кодифкацйно

Ршення ц㺿 проблеми було покладено на три експе-дицÿ кодифкацйно

Над кодифкацúю права кра

Пдсумком роботи групи А. Повстанського був проект пд назвою "Свод местных законов губерний й областей, присоединенных от Польши". Група Ф. Давидовича пдготувала "Собрание гражданских законов, действующих в Малороссии" ("Собрание малороссийских прав").

Ц проекти буди результатом першого етапу роботи експедицÿ. Вони мстили дюч в кра

ьке, 58- на магдебурзьке право, вс нш на правовий зви-чай. Фактично "Собрание малороссийских прав" -де перший проект цивльного кодексу Укра

У 1809 роц кодифкацйну комсю було подлено на 6 вддлв. Останньому (шостому) було доручено складання зводв законв для кра

У 1826 роц Комся складання законв була перетворе-на в другий вддл царсько

В той же час в 1830-1833 роках спецальною групою у склад другого вддлу пд кервництвом

. Даниловича було пдготовлено "Звд мсцевих законв захдних губернй" (Правобережжя кра

налз проекту Зводу показу

, що законодавець нама-га

ться витснити мсцеве законодавство нормами загальнопросйського права. Звд побудовано таким чином, щоо росйське законодавство виступа

в ньому джерелом права, яке регулю

найбльш важлив суспльн вдносини, мсце-ве право - як таке, що регулю

окрем правовдносини. Ця мета досяга

ться шляхом повно

2. СУД

ПРОЦЕС

На початку XIX ст. судова система в кра

Голови палат цивльного кримнального суду призна-чалися. Палата кримнального суду розглядала в першй нстанцÿ справи про посадов злочини, пожеж, порубки су нше. Палата цивльного суду - справи про нерухоме майно в рзних губернях, спори про власнсть у мстах.

Совсн суди розглядали "колдовськ" справи справи про злочини божевльних та неповнолтнх, з цивльних справ - майнов суперечки мж родичами. Ршення со-всного суду не мали примусово

Судами першо

Земськ суди розглядали цивльн кримнальн спра-ви, проводили слдство здйснювали виконання ршень та вирокв.

У правобережних губернях, також Полтавськй Чер-нгвськй структура судово

У мстах судовими органами були магстрати ратуш. Магстрати складались, як правило, з двох голв чоти-рьох ратманв, як вибиралися мським населенням. Апе-ляцйною нстанцúю для мських судв був також Голов-ний суд. При магстратах функцонували совсн суди. Ма-гстрат розглядав цивльн та кримнальн справи жителв мста.

У вдповдност з Статутом Великого князвства Ли-товського виконання судових вирокв було покладено в повтах - на повтов суди, в мстах - на мськ. В 1812 роц було введено

диний по всй мперÿ порядок вико-нання судових вирокв: вони були передан в мстах - мськй полцÿ, в повтах - нижнм земським судам.

Судова система вобережно

Дяльнсть всх судв в кра

Протягом 30-х рокв XIX ст. квдуються мсцев особ-ливост судово

Генеральний Головний суди були перетворен в пала-хти кримнального цивльного судв, голови яких призна-чались мператором з подання мнстра юстицÿ, радники призначалися мнстром юстицÿ.

На початку 30-х рокв, псля квдацÿ дÿ магдебурзь-кого права в мстах Правобережно

У 1840 роц на Правобережж та в 1842 роц, на вобе-режж була призупинена дя мсцевого права. В 40-х ро-ках судова система.У кра

Пдсуднсть суду сльсько

2.1 Суди в кра

Су-дова реформа була найбльш радикальною, новаторською технчно досконалою з сх реформ друго

Ефективнсть судово

У вдповдност з реформою в кра

Особливстю проведення судово

Наступн змни в судову систему вносяться в роки лерщо

3. Цивльне право.

Головними джерелами цивльного пра-ва були 10-й том Зводу законв Росйсько

нститут права власност мстив поняття цього права, види власност, квалфкацю його об'

ктв суб'

ктв, види обмежень права власност та його захисту, також по-няття змст права володння форми його захисту. По-няття права власност да

ться вперше в росйському пра-в. Воно визначалось як право володти, користуватись розпоряджатись майном вчно потомственно.

У зобов'язувальному прав регламентувалися загальн вимоги до змсту договорв види договорв. У першй по-ловиш XIX ст. деяка сво

рднсть у договрних вдносинах в кра

У спадковому прав чтко проводилася дея забезпечен-ня матеральних нтересв спадко

мцв з виключними пра-вами людини.

Цивльно-правов норми "Сльського судового ставу" мали загальний з нормами Зводу характер, але

Псля звльнення селян вд крпосно

Зобов'язувальне право псля реформи базувалося на принцип договрно

Бурхливий розвиток пдпри

мницько

На початку XX ст. прийма

ться ряд нормативних актв, як посилюють охорону приватно

4.Кримнальне законодавство.

Джерелами кримнально-го права в кра

Злочин визначався як дяння, заборонене законом пд страхом покарання. Вдповдальнсть особи встановлюва-лась при наявност намру чи необережност в ? вчинках. Основу призначення покарань складав становий принцип

Уложення про покарання кримнальн та виправн 1845 року перевершувало за обсягом Кримнальне ложення втрич налчувало 4 статт. Злочин визначався як дяння, яке посяга

на "недоторканнсть прав влади вер-ховно

Уложення ввело нову систему покарань, яка складала-ся з покарань кримнальних та виправних, всього - 35 видв покарань. Треба пдкреслити досить гуманний харак-тер покарань. Смертна кара призначалась тльки за дер-жавн та карантинн злочини.

Як джерело кримнального права використовувався та-кож "Сльський судовий став", у вдповдност з яким сльськ волосн розправи визначали так покарання:а штраф, взяття пд варту, громадськ роботи, покарання рзка-ми.

нтенсивно розвивалось кримнальне законодавство в лореформенний перод. У 1866 1885 роках виходять друга та третя редакцÿ "Уложення про покарання", в 1886 роц - "Вйськово-морський став про покарання". В останн

десятирччя XIX ст. був пдготовлений новий кри-мнальний кодекс - "Кримнальне ложения" 1903 року, яке було пдписане мператором, але повнстю так не ввйшло в дю. В 1906 роц було введено в дю тльки роздл про державн злочини та деяк окрем статт "Кримналь-ного уложення". Нове законодавство повнстю базувалося на принципах буржуазного кримнального права.

5. Адмнстративне законодавство.

Ця галузь законо-давства почала формуватися у другй половин XIX ст. У систем адмнстративного законодавства центральне мсце займало "Положення про заходи до охорони державного порядку та громадського спокою" 1881 року. На пдстав цього "Положення" губернатори використовували так види адмнстративних стягнень, як штрафи, арешт, ув'язнення в тюрму або фортецю. До селян адмнстративн стягнення в вид арешту застосовували земськ начальники, посади яких були затверджен в 1889 роц.

На початку XX столття адмнстративне законодавство характеризувалось обмеженням прав особи. Громадськ свободи, проголошен Манфестом 17 жовтня 1905 року, з часом були обмежен тимчасовими правилами.

"Тимчасов правила про пресу" (вд 24 листопада 1905 року, 18 березня 26 квтня 1906 року) забороняли публ-кацÿ, як загрожували безпец держави, закликали до страй-кв на пдпри

мствах та припинення занять в чбових зак-ладах, до органзацÿ заборонених законом збрань тощо.

Згдно з "Тимчасовими правилами про товариства та сплки" вд 4 березня 1906 року заборонялися товариства, як мали мету, що суперечила громадськй морал, була заборонена кримнальним законом або загрожувала гро-мадському спокою та безпец.

"Тимчасов правила про збрання" вд 4 березня 1906 року практично виключали можливсть проведення збрань без дозволу полцÿ присутност ? представникв, як в будь-яку мить могли

Л

ТЕРАТУРА

1. Верига В. Нариси з сторÿ Укра

2.

сторя держави права Укра

3.

сторя кра

5. Кириченко В. Е. О проведений столыпинской аграрной реформы на Украине // Проблемы совершенствования законодательства Украины й практики его применения в современных словиях. - К., 1992.

6. Кульчицький В. СД Настюк М.

., Тищик Б. Й.

сторя держави права кра

7. Лазанскал Т. Й. Государствее крестьяне Украины в период кризиса феодально-крепостнической системи. - К.,1989.

8. Музиченко П.

сторичн джерела сучасного етапу розвитку самоврядування в кра

9. Теплицький В. П. Реформа 1861 р. аграрн вдноси-ни на кра

10. Ткач А. П.

сторя кодифкацÿ дореволюцйного права кра