КАТОРА.. 25/a>

ЧНИЙ ПРОГРЕС - ОСНОВА ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ 30/a>

ТЕРАТУРИ.. 36/a>

1. ТЕОРЕТИЧН

АСПЕКТИ ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ/h1>

Головне питання, на яке прагне вдповсти теоря економчного зростання, зводиться до того, яким чином можна збльшити реальний обсяг номнального продукту в довгостроковому перод, тобто в мовах повно

Пд економчним зростанням нацонального господарства ма

ться на ваз такий його розвиток, при якому збльшу

ться реальний нацональний прибуток. Економчний зростання - це характерна особливсть сучасного свту. Кра

Для того, щоб суспльство могло жити сьогодн й у майбутньому, процес виробництва повинен постйно повторюватися, вдновлювантися, тобто необхдний процес вдтворення. При здйсненн останнього виникають певн економчн закони. Навть у визначенн сутност категорÿ закон видлялась така його риса, як постйна повторювансть, сталсть. Щоб дя економчного закону могла проявитися, необхдно не менше 5-7 рокв. У процес вдтворення виникають закони розвитнку й функцонування технологчного способу виробництва (у тому числ закони розвитку продуктивних сил та

Вдтворення сучасно

Економчне зростання

процесом збльшення потенцйного реального валового нацонального продукту, змцнення економчно

Економчне зростання може визначатися та вимрюватися двома вза

мозв'язаними способами:

з  як збльшення реального ВНП чи ЧНП протягом певного часу;

з  як збльшення за той же перод реального ВНП чи ЧНП на душу населення.

Зростаюча економка характеризу

ться приростом рчнонго реального продукту, що може бути використаний для ефективншого задоволення снуючих потреб або для рознробки нових програм. Збльшення реальних заробткв розширю

можливост будь-яко

У економчнй статистиц для вивчення динамки використовуються коефцúнти зростання, темпи зростання темпи приросту. Коефцúнт зростання k обчислю

ться по формул:

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Економчне зростання можна оцнити за допомогою системи вза

мопов'язаних показникв, що вдображають змну результату виробництва його чинникв.

У мовах ринково

Y = f (L, ДО, N)

Для характеристики економчного зростання використову

ться ряд показникв, за допомогою яких вимрю

ться результативнсть застосування окремих чинникв виробництва.

У економчнй теорÿ прийнято видляти фактори, що знаходяться на сторон сукупно

) кльксть яксть природних ресурсв;

б) кльксть яксть трудових ресурсв;

в) об'

м основного капталу;

г) рвень науково-технчного прогресу (технологя).

Вд чинникв сукупного попиту залежить реалзаця нацонального продукту, що зрс, тобто вс елементи сукупного попиту повинн забезпечувати повну зайнятсть всх ресурсв, що збльшуються. Крм того, до чинникв, пов'язаних з сукупним попитом, вдноситься ефективний розподл ресурсв.

Найважлившим з чинникв

витрати труда. Цей чинник визнача

ться передусм чисельнстю населення кра

Однак змна витрат труда числом зайнятих не в повнй мр вдобража

дйсний стан речей. Найбльш точним вимрником витрат труда

показник клькост вдпрацьованих людино-годин, що дозволя

врахувати сумарн витрати робочого часу. Збльшення витрат робочого часу залежить вд ряду чинникв: вд темпв приросту населення, вд бажання працювати, вд рвня безробття, рвня пенсйного забезпечення т.п. Вс фактори мняються у час по кра

Нарвн з кльксними чинниками важливу роль гра

яксть робочо

ншим важливим чинником економчного зростання

каптал - це обладнання, будвл товарн запаси. Основний каптал включа

житловий фонд, тому що люди, мешкаючи в будинках, витягують вигоду з послуг, що надаються будинками.

Фабричн будвл контори з

Витрати капталу залежать вд величини накопиченого капталу. У свою чергу, накопичення капталу залежить вд норми накопичення: чим вище норма накопичення, тим бльше (при нших рвних мовах) розмри капталовкладень. Прирст капталу також залежить вд розмаху накопичених активв - чим вони бльше, тим менше, при нших рвних мовах, швидксть збльшення капталу, темп його зростання. Так, наприклад, розмри накопиченого капталу в США кра

При цьому потрбно мати на ваз, що об'

м основного капталу, що приходить на одного працвника, тобто капталоозбро

нсть,

виршальним чинником, що визнача

динамку продуктивност труда. Якщо за певний перод зростав об'

м капталовкладень, чисельнсть робочо

Важливим чинником економчного зростання

а земля, а точнше, кльксть яксть природних ресурсв. Очевидно, що велик запаси рзномантних природних ресурсв, наявнсть родючих земель, сприятлив клматичн погодн мови, значн запаси мнеральних енергетичних ресурсв вносять вагомий внесок в економчне зростання кра

Однак наявнсть багатих природних ресурсв не завжди

самодостатнм чинником економчного зростання. Наприклад, деяк кра

Науково-технчний прогрес

важливим двигуном економчного зростання. Вн охоплю

цлий ряд явищ, що характеризують вдосконалення процесу виробництва. Науково-технчний процес включа

в себе вдосконалення технологй, нов методи форми правлння органзацÿ виробництва. Науково-технчний прогрес дозволя

по-новому комбнувати дан ресурси з метою збльшення кнцевого випуску продукцÿ. При цьому, як правило, виникають нов, бльш ефективн галуз. Збльшення ефективного виробництва ста

основним чинником економчного зростання. Роль науково-технчного прогресу як одного з найголовнших чинникв економчного зростання буде розглянуто в останнй глав ц㺿 курсово

В результат дослдження, здйсненого Джоном фендриком на основ аналзу даних майже за 90 рокв (з 1869 по 1957 р.) доведено, що менш нж половину приросту загального обсягу виробництва можна пояснити дянням таких чинникв, як земля, праця каптал. Бльше половини залежить вд нших чинникв. Щоб зрозумти, як це чинники, проаналзу

мо економчну динамку кра

Чому саме цей вдрзок часу доцльно взяти як обТ

кт розгляду? Рч у тм, що саме в псляво

нний перод економчне зростання стало метою економчно

З 1948 р. по 1971 р. свтове промислове виробництво збльшувалося в середньому на 6,5% щорчно. Таких темпв економчна сторя ранше не знала. Для порвняння: пд час промислово

Висок темпи економчного зростання у псляво

нний перод у робот Германа Ван дер Ве

пояснюються двома головними нефзичними чинниками: динамкою надолуження та переходом до системи змшано

В основ пояснення швидких темпв зростання, що дстало назву динамки надолуження, лежить дея А. Гершенкрона. п

Висок темпи зростання у псляво

ннй квроп та Японÿ, крм того, забезпечувалися мжнародним спвробтництвом, перебудовою зруйнованого господарства на принципово нових технологчних засадах. Безумовно, ц два чинники дяли на боц пропозицÿ. Водночас почали дяти чинники зростання на боц попиту: збльшення державних витрат, рвня заробтно

Перехд до системи змшано

Вважа

ться, що поряд з глобальними у псляво

нний перод дяв такий частковий прискорювач зростання, як розвиток транснацональних компанй. Останн забезпечили переливання капталв та впровадження нових технологй в економки менш розвинутих кра

3. ТЕОР

Я ВИРОБНИОп ФУНКЦ

п/h1>

Для бльш повного вивчення механзму економчного зростання необхдно розглянути теорю виробничо

Класична виробнича функця вдобража

звТязок мж ресурсами (факторами) виробництва та реальним продуктом, тобто сукупною пропозицúю. Вона ма

такий вигляд:

Y_r = Y_r (L, l, K, T),

Де Y_r Ц реальний ВНП,

L - праця,

l - земля,

K - каптал,

T - технологчний прогрес.

Таким чином, реальний продукт

функцúю клькох макроекономчних змнних: прац, земл, капталу, що використовуються з застосуванням певних технологй.

Класична виробнича функця ма

властивсть вза

мозамнност факторв. Це означа

, що один той же обсяг кнцевого продукту може вироблятися за рзного по

днання факторв виробництва. Ця ж властивсть проявля

ться в тому, що для збльшення обсягв продукту достатньо збльшити обсяг одного з факторв виробництва, або разом сх (графк 3.1.).

Графк 3.1. Класична виробнича

функця.

На графку 3.1. зображено дв нÿ. Лня - це геометричне мсце точок, як

рзними комбнацями капталу прац (на графку вдмчено дв точки С, D дв комбнацÿ L₀K₀ та L₁K₁), що забезпечують створення певного обсягу продукцÿ. Нехай цей обсяг дорвню

10 одиницям.

Лня ВВ передбача

нш комбнацÿ капталу прац (у нас це L₃K₂ та L₂K₁ вдповдн

Продукт обсягом 10 одиниць може бути створений як комбнацúю факторв L₀K₀, так ншою комбнацúю L₁K₁, яка у порвнянн з попередньою означа

зменшення прац (вд L₀ до L₁) збльшення капталу (вд K₀ до K₁). Тобто, ми одержу

мо той же продукт, але за ншого по

днання факторв.

Перехд до бльших обсягв продукту (вд до ВВ) можливий, як показано на графку, або шляхом зростання залучено

Вза

мозамннсть факторв властива, наприклад, функцям виду

Y_r = 0,6 L+ 0,2 K

Y_r = img src="images/picture-008-2945.gif.zip" title="Скачать документ бесплатно">

4. ЕФЕКТ МУЛЬТИПЛ

КАТОРА

У 20-30- роки безробття в капталстичних кра

Р.Ф. Кан запропонував принцип мультиплкатора, який показу

, що початкове збльшення нвестицй створю

первинну зайнятсть для робтникв, зайнятих в конкретному виробництв. пх витрати забезпечують повторну зайнятсть в галузях, виробляючих споживч товари. Спввдношення мж загальним первинним збльшенням зайнятост

лмультиплкатором зайнятостû. Таке сторичне походження мультиплкатора. Пзнше дея мультиплкатора дослджувалася багатьма економстами стосовно до рзних економчних процесв [9, стор. 329].

Звичайно, збльшення нвестицйних витрат приводить до збльшення рвнв обсягу виробництва прибутку. Однак, ця змна перевищу

,, звичайно, в деклька разв рвень збльшення нвестицйних видаткв.

Мультиплкатором називають спввдношення вдхилення вд рвноважного ЧНП початково

Первинна змна у витратах звичайно виклика

ться зсувами в нвестицйних витратах по тй простй причин, що нвестицÿ представляються найбльш мнливим компонентом сукупних витрат. Але потрбно пдкреслити, що змни в споживанн, державних закупвлях або експорт також зазнають дÿ мультиплкатора.

Явище мультиплкатора заснову

ться на двох фактах. По-перше, для економки характерна безперервн потоки витрат, що повторюються прибуткв, де витрачен однúю особою грош отриму

нша особа у вигляд доходу. По-друге, будь-яка змна доходу спричинить змни в споживанн в зберганн в тому ж напрям, що змна доходу, при цьому, пропорцйнсть споживання заощаджень зберга

ться при будь-якй змн доходу. З цих двох фактв слду

, що початкова змна величини витрат породжу

ланцюгову реакцю, яка, хоч затуха

з кожним подальшим циклом, але приводить до багаторазово

Логчне обрунтування ефекту мультиплкатора можна показати на числовому приклад в таблиц 4.1.

Таблиця 4.1.

налз мультиплкатора (гпотетичн дан, млрд. грн.)

У даному приклад витрати на нвестицÿ зростають на 5 млрд. грн. На графку це виража

ться зсувом вгору криво

Первинне збльшення нвестицй створю

рвн величини доходу вд заробтно

Вдповдь можна знайти, використовуючи граничну схильнсть до споживання, рвну 3/4, до дано

Зовсм не випадково дя мультиплкатора закнчу

ться тод, коли сумарна величина заощаджень, викликаних початковим збльшенням нвестицй на 5 млрд. грн., компенсу

даний прирст нвестицй. Тльки так коректу

ться викликана зростанням нвестицй нервновага. У цьому випадку ЧНП загальн прибутки повинн зрости на 20 млрд. грн., щоб стимулювати додатков заощадження на суму 5 млрд. грн., як компенсують прирст нвестицйних витрат в 5 млрд. грн. Доход повинен збльшитися в 4 рази в порвнянн з початковим перевищенням нвестицй над заощадженнями, оскльки домогосподарства збергають 1/4 частину будь-якого приросту свого доходу. Як вдмчалося ранше, в даному приклад мультиплкатор - число, що показу

, у скльки разв сумарний прирст доходу перевищу

початковий прирст нвестицйних витрат, - становить 4.

сну

зв'язок мж змнами в заощадженнях величиною мультиплкатора. Частка приросту доходу, який йде на заощадження, тобто змни в заощадженнях визначають сумарний ефект вд послдовних циклв витрат,, отже, мультиплкатор.

Чим менше частка будь-яко

Значення мультиплкатора перебува

в наступному. Вдносно невелика змна в нвестицйних планах пдпри

мцв або планв заощаджень домогосподарств може викликати набагато бльшу змну в рвноважному рвн ЧНП. Мультиплкатор посилю

коливання пдпри

мницько

Помтимо, що чим менше змни в споживанн (менше змни в заощадженнях), тим бльше буде мультиплкатор. Наприклад, якщо змни в споживанн - 3/4 вдповдно мультиплкатор - 4, то зниження запланованих нвестицй на суму 10 млрд. грн. спричинить зниження рвноважного рвня ЧНП на 40 млрд. грн. Але якщо змни в споживанн - тльки 2/3, мультиплкатор - 3, то зниження нвестицй на ту ж суму в 10 млрд. грн. приведе до падння ЧНП тльки на 30 млрд. грн. Це наводить на думку: велика величина змни в споживанн означа

, що в ланцюжку послдовних циклв споживання, цифров значення зменшуються повльно, внаслдок чого акумулю

ться велика змна в доход.

навпаки, невелика величина змни в споживанн (велика змна в заощадженнях) приводить до того, що вимушене споживання швидко скорочу

ться, так що сумарна змна в доход

незначною.

Мультиплкатор в представленому тут вигляд назива

ться також простим мультиплкатором по тй лише причин, що вн заснову

ться на дуже простй модел економки. Але насправд, послдовнсть циклв отримання прибуткв витрачання може затухати внаслдок вилучень у вигляд податкв мпорту. Тобто крм витоку на заощадження одна частина доходу в кожному цикл буде вилучатися у вигляд додаткових податкв, нша частина використовуватися на закупвлю додаткових товарв за рубежем.

Бльш реалстичний мультиплкатор, якого отримують з рахуванням всх цих вилучень - заощаджень, податкв мпорту, назива

ться складним мультиплкатором.

5. ЕФЕКТ АКСЕЛЕРАТОРА/h1>

З поняттям мультиплкатора тсно пов'язана категоря лакселератора або принцип акселерацÿ.

кселератор показу

вдносини мж приростом попиту як на споживч товари, так на товари промжного попиту (обладнання, сировина т.п.), приростом нвестицй, що збльшують потужност виробництва цих товарв [9, стор. 329].

Змна попиту виклика

рзк змни в капталовкладеннях, оскльки необхдно брати до ваги рзн термни, як потрбн для збльшення запасв каптального майна змни технчного коефцúнта каптал - продукт, який показу

прирст продукту при даному прирост капталу.

Прирст доходу стимулю

прирст чистих капталовкладень, тобто збльшення попиту на нвестицйн товари в розмр бльш нж пропорцйному.

Згдно з принципом акселерацÿ в загальному аспект розмр капталовкладень I

функця вд зменшення доходу img src="images/picture-010-2650.gif.zip" title="Скачать документ бесплатно">

6. НАУКОВО-ТЕХН

ЧНИЙ ПРОГРЕС - ОСНОВА ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Використання людського нтелекту, що винаходить нов товари або бльш ефективн технологÿ виробництва - найважливше джерело економчного зростання. [5]

За останн 250 рокв розвиток технки буквально перетворив наше життя. Спочатку парова машина, потм - двигун внутршнього згоряння, електрика ядерний реактор замнили мускули людини тварин як основне джерело енергÿ. Автомобл, автобуси, по

Науково-технчний прогрес, визнаний у всьому свт як найважливший чинник економчного зростання, все частше в захднй, в втчизнянй тератур зв'язу

ться з поняттям нновацйного процесу.

Це, як справедливо вдмтив американський економст Джеймс Брайт,

диний в сво

му род процес, об'

днуючий науку, технку, економку, пдпри

мництво правлння. Вн перебува

в отриманн нового продукту тягнеться вд зародження де

У цих обставинах нноваця спочатку нацлена на практичний комерцйний результат. Сама дея, що да

поштовх, ма

меркантильний змст: це вже не результат чисто

Заходи впливу держави в област нновацй можна подлити на прям непрям. Спввдношення

Як правило, в перод економчного спаду характерно переважання кейнсианського пдходу до державно

У цей час економсти по мр активност втручання держави в економку видляють три групи кра

Прям методи державного регулювання нновацйних процесв здйснюються переважно в двох формах: адмнстративно-вдомчо

дмнстративно-вдомча форма виявля

ться у вигляд прямого дотацйного фнансування, здйснюваного у вдповдност з спецальними законами, що приймаються з метою безпосереднього сприяння нновацям.

Так, в США в 1980 р. був хвалений закон Ственсона-Вайдлера Про технологчн нововведення, передбачаючий ряд заходв стимулювання промислових нновацй; створення для

Програмно-цльова форма державного регулювання нновацй передбача

конкретне фнансування останнх за допомогою державних цльових програм пдтримки нововведень, в тому числ в малих науко

мких фрмах; створю

ться система державних контрактв на придбання тих або нших товарв послуг, фрмам надаються кредитн пльги для здйснення нововведень т.д.

Контрактне фнансування явля

собою один з елементв поширено

Нацональн орúнтири нновацйно

мериканська модель вдрзня

ться найбльш повною автономúю пдпри

мництва. Орúнтування економчного розвитку здйсню

ться шляхом видлення особливо

Японська модель також передбача

створення технологчного проритету, але при цьому пор робиться на конкретн технологÿ. За останн 10-12 рокв технологя будвництва великих танкерв була замнена в рол ведучй технологй виготовлення роботв.

ншими словами, на державному рвн визначаються технологчн переваги, як повинн бути досягнут, стимулю

ться

Успхи НТП залежать вд того, яке мсце наука займа

в суспльств. Свтовий досвд показу

, що необхдною достатньою мовою прогресу в розвитку науки технки

свобода творчост.

Досвд цих кра

ВИСНОВОК

Перед кра

Укра

Однúю з об

ктивних причин, що перешкоджають нин виходженню кра

У останн роки виникли серйозн сумнви щодо бажаност економчного зростання для кра

1. Забруднення навколишнього середовища. Противники економчного зростання передусм стурбован погршенням стану навколишнього середовища. Вони затверджують, що ндустралзаця економчне зростання породжують так негативн явища сучасного життя, як забруднення, промисловий шум викиди, погршення вигляду мст, транспортн затори т.д. Вс ц витрати економчного зростання виникають, оскльки виробничий процес лише перетворю

природн ресурси, але не утилзову

2. Чи Виршу

економчне зростання проблеми? Прихильники економчного зростання вважають, що воно саме по соб виршу

соцально-економчн проблеми. Однак це твердження не можна визнавати повнстю доведеним. Противники економчного зростання, зокрема, стверджують, що проблема бдност в кра

3. Вдсутнсть гарантй. Противники економчного зростання вважають, що швидке зростання породжу

неспокй невпевненсть серед людей. Працвники будь-якого рвня побоюються, що накопичен ними професйн навички досвд можуть виявитися застарлими в мру технчного прогресу.

4. Економчне зростання людськ цнност. Критики економчного зростання також висувають цлий ряд аргументв на користь того, що, хоч, економчне зростання забезпечу

нам прожиток Ф, воно не може забезпечити нам гарне життя. Насправд, виробляючи все бльше, ми отриму

мо при цьому все менше радост. Протягом двох сторч технчного прогресу трудящ перетворилися з ремсникв художникв в додатки машин, що натискають на кнопки, втратили естетичне почутт

ве задоволення вд роботи. Хба при проведенн балансу економчного зростання ми не повинн вважати це стотним збитком? Точнше говорячи, економчне зростання означа

ндустралзацю, масове виробництво, яке не носить творчого характеру не приносить задоволення працвнику, також вдчуження трудящих вд прийняття житт

во важливих ршень.

ле багато як економсти виступають в захист економчного зростання як важливо

1. Рвень життя. Як вже вдмчалося ранше, економчне зростання

основною мовою матерального достатку пдвищення рвня життя. У мовах економчного зростання вибр соцальних цлей ста

менш болсним веде до менших протирч мж рзними групами населення. к можливсть одночасно модернзувати збройн сили, пдтримувати нфраструктуру на даному рвн, здйснювати програми допомоги старезним, хворим бдним, вдосконалити систему освти нш галуз соцально

2. Економчне зростання навколишн

середовище. Прихильники економчного зростання вважають, що його зв'язок з станом навколишнього середовища дуже перебльшений. На дл ц проблеми можна вддлити один вд одного. Якщо суспльство зовсм вдмовиться вд економчного зростання, збергаючи ВНП на постйному рвн, йому все ж доведеться вибирати мж рзними структурами виробництва, цей вибр буде впливати на стан навколишнього середовища яксть життя.

Забруднення

не стльки побчним продуктом економчного зростання, скльки результатом неправильного цноутворення. А саме: значна частина природних ресурсв (рки, озера, океан повтря) розгляда

ться як загальна власнсть не ма

цни. Тому ц ресурси використовуються понадмру нтенсивно, що погршу

3. Позаекономчн мркування. Захисники економчного зростання стверджують, що його уповльнення або припинення не надасть автоматично благотворного впливу на людськ цнност не забезпечить людям Ухороше життя. Насправд потрбно чекати зворотнього. Наприклад, кнець економчного зростання не вдмнить роботу на конвей

р. Навпаки, економчне зростання завжди супроводилося скороченням частки зайнятих людей в конвей

рному виробництв. Неврно те, що економчне зростання завжди робило труд непри

мним небезпечним. Оновлення обладнання, як правило, знижу

напруженсть труда й моврнсть нещасних випадкв.

Нарешт, не можна погодитися з тим, що повльнення або припинення економчного зростання ослабля

прагнення людей до матеральних цнностей зменшу

СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л

ТЕРАТУРИ

1.     Дзюбик С. Ривак О. Основи економчно

2.     2. Основи економчно

3.     Статистика. Пдручник. За ред. А.В, Головача, А.М. крно

4.     Радонова

.Ф, Макроекономка та економчна полтика. К.: Таксон, 1996.

5.     James D. Gwartney and Richard L. Stroup, "What Everyone Should Know About Economics And Prosperty", 1993. Авторизованный русский перевод: Институт национальной модели экономики, М.: 1996

6.     Твсс Б. правление научно-техническими нововведениями. Сокр. пер. с англ. - М.: Економка. - 1989

7.     Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. - М.: Республика, 1995.

8.     Герман Ван дер Вее История мировой экономики, 1945-199Ф М., Наука, 1994.

9.     Современная экономика. Общедоступный учебный курс. Ростов н/Д.: изд-во Феникс, 1998.