Принципы раcпределения власти, его необходимость и механизм реализации (Принципи подлу Влади, його необхднсть механзм реалзац��)

Сутнсть види влади

Влада

складним за сутнстю й багатомантним за формами вияву явищем суспльного життя.

сну

багато рзних концепцй i визначень цього поняття. За вихдне й найпростше можна взяти визначення влади як вплив одн㺿 частини суспльства (ндивда, групи, органзацÿ тощо) на поведнку ншо

Будемо виходити з того, що влада та владн вдносини притаманн будь-якому суспльству з моменту його виникнення, тод як полтична влада полтико-владн вдносини характерн лише для певних етапв суспльного розвитку.

Оскльки влада

суто суспльним вдношенням, у якому задян надлен свдомстю i волею люди, переважний вплив одних людей на нших

вольовим вдношенням мж ними, то влада може бути визначена як вольове вдношення мж людьми, тобто таке вдношення, за якого одн люди можуть нав'язувати свою волю ншим.

М. Вебер у зв'язку з цим зазначав: Влада означа

будь-яку можливсть проводити всередин даних соцальних вдносин власну волю навть всупереч опору, незалежно вд того, на чому така можливсть заснована.

Специфчною ознакою влади як суспльного вдношення виступа

домнування владно

Як вольове вдношення влада icнy

в потенцальнй i реальнй формах. Потенцальною

влада, що не виявила себе. Вона не менш стотна, нж реалзована влада. Усвдомлення наявно

Нав'язування одними людьми сво¿ вол ншим може здйснюватись з використанням рзних засобв - примусу, права, авторитету тощо. Залежно вд засобв здйснення влади розрзняються рзн ? види - економчна, соцальна, полтична, духовно-нформацйна, смейна тощо. Глибинним джерелом економчно

Якщо економчна влада передбача

розподл матеральних благ, то соцальна означа

розподл благ соцальних. Вона пов'язана з визначенням статусу рзних груп у структур суспльства, посад, прав та обовТязкв, наданням соцальних послуг у сфер освти, охорони здоров'я, забезпечення житлом тощо, також розподлом доходв, рзномантних пльг привле

Духовно-нформацйна влада - це органзаця духовного виробництва в ycix його формах здйснення нформацйного та деологчного впливу. Ця влада реалзу

ться за допомогою засобв духовно-нформацйного впливу на людей. Такими засобами можуть бути мораль, релгя, деологя, мистецтво, науков знання, нформаця про поточн подÿ суспльного життя тощо. Величезну владу над людьми ма

, зокрема, церква. Ця влада рунту

ться на вр в релгйн догмати здебльшого не ма

правового закрплення за винятком тих держав, де церква визна

ться офцйним полтичним нститутом. Незаперечною

влада так званих моральних авторитетв - людей з високими моральними рисами, як присвятили сво

життя служнню суспльному благу. Але найбльшу духовно-нформацйну владу в сучасному суспльств (на превеликий жаль) мають засоби масово

Одним з рзновидв влади в суспльств

смейна влада - побудований на сил авторитету вплив одного або деклькох членв смТ

Полтична влада

Влада

однúю з фундаментальних засад полтичного розвитку суспльства. Вона ма

правовий, економчний, духовно-деологчний характер, сну

скрзь, де наявн будь-як стйк обТ

днання людей, тсно повТязана з полтичною сферою,

засобом здйснення способом твердження певно

Норми права - це встановлен або санкцонован державою з метою регулювання суспльних вдносин загальнообовТязков правила поведнки. Дотримання й виконання норм права забезпечу

ться шляхом як переконання, так i державного примусу. Держава, не тльки встановлю

норми права, й виступа

найважлившим гарантом

Специфка державно

Полтична влада здйсню

ться не тльки державою, й ншими полтичними нститутами - полтичними партями, громадсько-полтичними органзацями, органами мсцевого самоврядування. Вдповдно можна виокремити владу полтичних партй, громадських органзацй, органв мсцевого самоврядування як форми полтично

Норми права як засб регулювання суспльних вдносин i здйснення полтично

Державна влада подля

ться на законодавчу, виконавчу й судову i здйсню

ться за допомогою спецального апарату на всй територÿ, на яку поширю

ться державний суверентет. На вдмну вд влади держави влада органв мсцевого самоврядування поширю

ться лише на певну частину територÿ держави i значною мрою здйсню

ться на громадських засадах. Влада органв мсцевого самоврядування рунту

ться як на загальнодержавних правових нормах, так i на нормативних актах самих цих органв, дя яких поширю

ться лише на пдпорядковану

Таким чином, пдсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що полтична влада - це реальна здатнсть одних людей проводити свою волю стосовно нших за допомогою правових i полтичних норм.

Форми та механзм полтично

Основними формами полтично

Форми полтично

- монархя Ц

диновладне (абсолютне чи з конституцйним обмеженням) спадко

мне правлння одн㺿 особи (монарха);

- тираня - одноосбне деспотичне правлння внаслдок насильницького захоплення влади;

- аристократя - влада кращих, тобто верхвково

- олгархя - влада небагатьох багатих;

- тимократя - особлива форма олгархÿ, за якою державна влада належить привлейованй бльшост, яка володú високим майновим цензом, часто - вйськовою силою;

- теократя - влада церкви;

- охлократя - влада натовпу, що спира

ться не на закони, на митт

в настро

- демократя - влада народу на основ закону та забезпечення прав свобод громадян.

Сучасн дослдники виокремлюють ще владу партократÿ(партйно

Полтична влада втлю

ться через механзм владних вдносин. Польський полтолог кжи Вятр запропонував таку його структуру:

- наявнсть у владних вдносинах не менше двох партнерв;

- волевиявлення володаря здйсню

ться у вигляд певного акту, який передбача

санкцÿ за непдкорення його вол;

- обовСязкове пдкорення тому, хто здйсню

владу;

- соцальн норми, що закрплюють право одних видавати акти, нших -

Такий механзм владних вдносин, чтко працюючи, забезпечу

оперативнсть дúвсть вза

мозвСязку субС

кта обС

кта, реалзацю функцй.

Такими функцями

:

- нтегративна (поляга

в обС

днанн соцально-полтичних сил суспльства);

- регулятивна(спрямову

полтичну волю мас на регулювання житт

дяльност суспльства, правотворчсть);

- мотивацйна (формування мотивв полтично

- стаблзуюча(нацленсть на стйкий розвиток полтично

Вдосконалення демократизаця полтичного управлння передбача

пошук нових способв реалзацÿ влади певн вимоги до не

1. Державна влада не може належати нкому, крм тих, хто ма

правове повноваження. Правосвдомсть вимага

, щоб влада сприймалась не як сила, яка породжу

право, як правочинне повноваження. Право народжу

ться не вд сили, тльки вд права завжди вд природного права. Влада, яка не ма

правово

2. Державна влада в межах кожного полтичного союзу повинна бути одна. Вона -

дине органзоване волевиявлення, яке виплива

з

дност права. В кожному полтичному союз державна влада, незважаючи на принцип ? подлу, за сво

ю суттю метою

дина. Наявнсть двох державних влад свдчить про снування двох полтичних союзв.

3. Влада ма

здйснюватись людьми, як вдповдають високому етичному й полтичному цензу. Влада без авторитету грша, нж явне безвладдя. Народ, який принципово заперечу

правлння кращих,

ганебним натовпом, демагоги - його провдниками.

4. Полтична програма володарюючих може передбачати лише заходи, як мають загальний нтерес. Адже державна влада покликана тверджувати природне право, воно збга

ться з загальними нтересами народу кожного громадянина.

5. Полтична програма влади ма

охоплювати заходи реформи, як реально можна втлити в життя. Неприпустимо вдаватися до утопчних, нездйсненних програмних накреслень.

6. Державна влада принципово повСязана розподльчою справедливстю. Однак влада ма

право зобовСязана вдступати вд не

Практика полтичного життя засвдчу

, що гнорування цих аксом призводить до кризи державно

Конкретизуючи характеристику полтично

Верховенство полтично

Публчнсть (вд лат. publicus Ц суспльний, народний) полтично

Моноцентричнсть полтично

Легальнсть пoлiтичнo

Ще однúю особливстю полтично

Важливою особливстю влади взагал, полтично

В результат зосередження в руках небагатьох осб pecypciв економчно

У демократичних полтичних системах снують застереження проти концентрацÿ в одних руках рзних видв i pecypciв влади. Такими застереженнями, зокрема,

: подл державно

РЕСУРСИ Й ЛЕГ

ТИМН

СТЬ ПОЛ

ТИЧОп ВЛАДИ

Найбльш загальним джерелом влади як основою вольового вдношення мж людьми

Найважлившою соцальною причиною пдпорядкування одних людей ншим

нервномрний розподл рecypciв влади. Пд ресурсами влади нердко розумють засоби ? здйснення. Однак цей термн дещо ширший - ним позначаються не стльки задян, скльки потенцальн засоби здйснення влади, тобто так, як можуть бути використан, але ще не використовуються або ж використовуються недостатньо. Сукупнсть ycix можливих i фактично використовуваних pecypciв владарювання

потенцалом влади. Врахування pecypciв владарювання i pecypciв спротиву владнй вол да

можливсть визначити силу влади.

Ресурсами влади можуть бути наявн у розпорядженн ? субТ

кта i важлив для обТ

кта цнност, засоби, що здатн вплинути на внутршнй свт, мотиви поведнки обТ

кта, засоби мистецтва, засоби позбавлення людини тих чи нших цнностей.

Рзномантн ресурси влади можуть класифкуватись за рзними ознаками. Так, за характером вони подляються на тилтарн, примусов та нормативн. тилтарн (вд лат. utilitas - користь, вигода) ресурси - це матеральн й соцальн блага, повТязан з задоволенням повсякденних нтересв i потреб людини. За

Примусов (силов) ресурси влади - це заходи адмнстративного i кримнального впливу. Вони передбачають встановлення державою в законодавчому порядку адмнстративно

Cилoвi ресурси полтично

Примусов ресурси влади включають у себе силов, але не зводяться до них. Примус може бути як фзичним, спрямованим на пошкодження тла, так i психологчним, спрямованим на пошкодження психчно

Нормативн ресурси влади - це рзномантн соцальн норми, що регулюють багатомантн суспльн вдносини. Найважлившими з них у здйсненн полтично

Розмежування тилтарних, примусових i нормативних ресурсв полтично

Вдповдно до основних сфер житт

дяльност суспльства виокремлюються економчн, соцальн й духовно-нформацйн ресурси влади.

Специфчним - демографчним - ресурсом полтично

Використання pecypciв влади перетворю

? з можливо

Процес реалзацÿ влади у зазначених формах упорядкову

ться й регулю

ться за допомогою вищезгаданого спецального механзму влади - системи органзацй та норм

Легтимнсть полтично

Примусовий характер реалзацÿ полтично

Обминаючи сторичний розвиток поняття легтимност влади наголосимо на сучасному розумнн його як переконання пдвладних i свтового спвтовариства у ? правомрност, як визнання снуючо

Звичайно, легтимнсть зовсм не означа

, що абсолютно вс громадяни приймають дану владу. В будь-якому суспльств

опозиця здйснюваному полтичному курсов, також рзного роду правопорушники, що не ладнають з законом i владою. Легтимнсть влади означа

прийняття ? основною частиною суспльства. Такий стан передбача

визнання права субТ

ктв влади встановлювати загальнообовТязков правила поведнки, приймати закони та видавати розпорядження, також високу правову культуру громадян.

Основними джерелами легтимност виступають три основн субС

кти: населення, ряд зовншньополтичн структури.

Рзн можливост полтичних субС

ктв пдтримувати певну систему правлння передбачають рзн типи легтимност влади. Найвдомшою

класифкаця типв влади, запропонована М. Вебером:

) традицйний, який спира

ться на вру в святсть традицй право володарювати тих, хто одержав владу за цúю традицúю;

б) харизматичний, оснований на вр пдвладних в надприродну святсть, геро

в) рацональний(легальний), що рунту

ться на вр в законнсть снуючого порядку, професоналзм владних структур.

к й нш типи легтимност полтично

Легтимнсть влади проявля

ться не лише в загальнодержавному масштаб, й на регональному та мсцевому рвнях. Визнаючи центральн органи державно

З легтимнстю полтично

Здатнсть влади забезпечити пдкорення

? силою. Сила влади може рунтуватися на страхов або нтерес. Сила влади, засновано

Легтимнсть ма

властивсть змнювати характер ступнь пдтримки влади та ? нститутв. У звСязку з цим можна говорити про кризи легтимност (зниження реально

У сучасних мовах суспльно-полтичного розвитку кризи легтимност спричинен нездатнстю органв влади здйснювати сво

Сучасний росйський полтолог Олександр Соловйов, загальнивши теоретичний практичний досвд, запропонував так шляхи засоби виходу з кризових ситуацй:

1. Пдтримка постйних контактв з населенням;

2. Проведення розСяснювально

3. Посилення рол правових методв досягнення цлей та постйного оновлення законодавства;

4. Врвноваженсть глок влади;

5. Виконання правил полтично

6. Органзаця контролю з боку органзовано

7. Змцнення демократичних цнностей у суспльств;

8. Подолання правового нглзму населення тощо.

Концепцÿ влади

Влада, як будь-як нш суспльн явища вимага

спирання на певн концепцÿ, основними з яких

наступн:

) телеологчна (вд грец. telos, teleos - мета, результат, кнець) концепця влади характеризу

? як здатнсть досягнення поставлених цлей, одержання намчених результатв.

б) реляцонстська (вд франц. relation - вдношення, зв'язок) концепця влади (П. Блау, Дж. Картрайт та н.) тлумачить владу як мжособов стосунки, що дають змогу здйснювати вольовий вплив на ндивда змнювати його поведнку. Тому американський соцолог П.Блау визнача

владу як здатнсть одного ндивда(чи групи)навСязувати свою волю ншим, не нехтуючи такими засобами, як страх, покарання тощо.

в) системна концепця влади розгляда

владу як системоутворююче вдношення в полтичнй систем суспльства. Влада, що в полтичнй систем виступа

як полтична влада, зТ

дну

вс елементи системи в

дине цле. Основне призначення полтично

г) бхевористська (вд англ. behaviour - поведнка) концепця розгляда

владу як особливий тип поведнки, за яко

У межах бхевористсько

Ринкова модель бхевористсько

Вони, зокрема, готують кандидатв на владу i забезпечують

д) психологчна концепця влади поясню

владн вдносини психологчними мотивами. В одних випадках, наприклад у бхеворизм, постулю

ться воля до влади як ? джерело, в нших - прагнення людини до влади, особливо володння владою, пов'язуються з необхднстю суб'

ктивно

Подл державно

У демократичних суспльствах домнуючим принципом механзму функцонування державно

Подл влади - це система органзацÿ i функцонування державно

дея подлу влади висувалася ще античними (Аристотель) та середньовчними (Марсилй Падуанський) флософами. Як самостйне вчення вона була обрунтована в середин XV ст. Ш.-Л. МонтескТ

. Вн доводив, що полтична свобода можлива лише там, де виключена можливсть зловживання владою, для чого в держав необхдно здйснити подл влади на законодавчу, виконавчу i судову. Основна мета подлу ? поляга

в тому, щоб никнути зосередження влади в одних руках i зловживання нею. Необхдно, щоб piзнi глки влади могли вза

мно стримувати одна одну.

Принцип подлу влади вперше i найбльш послдовно був тлений в Конституцÿ США 1787 р., де три глки влади не тльки роздлен, а й контролюють одна одну через так звану систему стримувань i противаг. За ц㺿 системи законодавча, виконавча i судова глки влади роздлен не тльки органзацйно, й формально i цлком незалежн одна вд одно

Законодавча влада у США зосереджена в конгрес - парламент, який склада

ться з двох палат: Палати Представникв i Сенату. Виконавча влада передана президенту кра

Подл влади, який характеризу

ться формальною зольованстю кожно

Вдокремленсть судово

Подл державно

Подл влади - це лише один з багатьох елементв механзму демократичного здйснення державно

Не можна не згадати й так полтичн системи, як функцонують в мовах

дност влади. У цих системах влада(переважно виконавча) зосереджена в одних руках(полтично

сну

, також, суспльно-полтична течя, яка взагал заперечу

будь-яку форму полтично

Невизнання анархзмом полтично

Пдсумовуючи все вищесказане можна зробити висновок про снування механзмв реалзацÿ полтично

) забезпечення законних прав громадян,

б) утвердження права як стрижня суспльних вдносин вмння пдкорятися йому членв того ж суспльства;

в) виконання функцй розбудови держави (господарських, культурних, соцальних та н.).

Отже, ефективнсть державно

Органзаця державно

За конституцйним визначенням Укра

Вищими органами державно

Форму державного правлння в кра

Щодо способу формування i функцонування уряду кра

Згдно з чинною Конституцúю, Президент Укра

За Конституцúю, л

диним органом законодавчо

Такий розподл повноважень щодо Кабнету Мнстрв мж Президентом i Верховною Радою, за якого ряд форму

ться главою держави, часть парламенту в цьому пpoцeci зводиться до надання згоди на призначення Президентом Прем'

р-мнстра, визнача

впроваджену в кра

Вдповдно до ц㺿 форми правлння в кра

Завдяки змшанй форм правлння Президент Укра

Органзаця державно

Становище в кра

Створення стйко

За чинним виборчим законодавством одна половина з 450 народних депутатв обира

ться в одномандатних виборчих округах за мажоритарною системою вдносно

Не краще сто

Парламент, депутати якого не зв'язан партйною дисциплною,

по

днанням рзноспрямованих групових i персональних нтересв i вдстою

не стльки загальнонацональн, скльки групов нтереси. Вн

некерованим i фактично неструктурованим. У ньому важко сформувати постйну бльшсть, тому ршення приймаються ситуативною бльшстю. Кервництво фракцй ста

заручником членв фракцй, оскльки т можуть вльно

Органзаця державно

Необхднсть створення бльшост й забезпечення стабльност ряду, у свою чергу, вимагатиме посилення партйно-полтично

За формою державного строю кра

Ки

Бологчний факультет

Реферат на тему:

Принципи подлу Влади, його необхднсть механзм реалзацÿФ

Студент Ⲳ курсу

Група бохмÿ

Фролов Артем

Ки

Змст:

. Сутнсть види влади

1. Характеристика основних видв влади

а2. Полтична влада

) Поняття полтично

б) Форми та механзм полтично

в) Аксоми державно

г) Основн особливост полтично

д) Ресурси й легтимнсть полтично

а3. Концепцÿ влади

². Подл державно

Ⲳ. Органзаця державно

Використана лтература:

1.Конституця Укра

2.Ладиченко В. В.

Подл влади: Теоря i практика. К., 1998.

3.Рябов С. Г.

Державна влада: проблеми авторитету й легтимност К., 1996.

4.Журнал Зеркало недели

5. Шаповал В. М.

Вищ органи сучасно

6.Шаповал В. М.

Президент у механзм здйснення державно

7. Джерела Internet