Малый бизнес

реферат

на тему:

Малий бзнес

Виконав:

чень 11 Б класу

Гринди Василя

Львв 2006р.

TOC \o "1-3" Вступ 3

Роздл 1. Теоретичн аспекти малого бзнесу в кра

1.1 Сутнсть малого бзнесу 4

1.2. Комерцйн органзацÿ - суб'

кти малого бзнесу. 7

1.2.1. Повне товариство 7

1.2.2. Командитне товариство 8

1.2.3. Обмежене товариство 9

1.2.4. Акцонерне товариство 10

1.2.5.Приватне пдпри

мство 11

1.3.Роль малого бзнесу в економц 12

Роздл 2.Проблеми та перспективи розвитку малого бзнесу в кра

2.1 Проблеми розвитку МП в кра

2.Перспективи малого бзнесу в кра

Список лтератури21

br clear="all">

Вступ/h1>
Пдтримка становлення та розвитку малого бзнесу (МП) в кра
Проте дúвсть заходв полтики пдтримки малого середнього бзнесу виявилася недостатньою. Мал й середн пдпри

мства в кра
Досвд розвитих кра
ктивний рста малих пдпри

мств у захдних кра
Нарешт, розвиток малого бзнесу необхдно тльки тому, що вн да

життя старим великомасштабним пдпри

мствам в союз з ними одержу

значну вигоду як для себе, так для ринково

Роздл 1. Теоретичн аспекти малого бзнесу в кра

1.1 Сутнсть малого бзнесу.

Як показу

свтова втчизняна практика, основним показником, на основ якого пдпри

мства (органзацÿ) вдносяться до суб'

ктв малого бзнесу,

в першу чергу середня чисельнсть працвникв, зайнятих на даний момент на пдпри

мств.

нод пд малим бзнесом розумúться дяльнсть, здйснювана невеликою групою облич, чи пдпри

мство, кероване одним власником. Як правило, найбльш загальними показниками, на основ яких суб'

кти господарсько

Вд 1 до 20 - ремснич;

Вд 20 до 100 - мал;

Вд 100 до 500 - середн пдпри

мства.

ле часто, у залежност вд важливост малого бзнесу в економц кра

У Нмеччин ж, сну

чотири категорÿ вднесення пдпри

мств до малого:

Вд 20 до 49;

Вд 50 до 99;

Вд 100 до 199;

Вд 200 до 499.

для того, щоб фрму визнали мало

Ефективнсть малих пдпри

мств у Нмеччин трохи вище, нж у США й у Японÿ. Тут на частку 12,3% великих пдпри

мств 34% зайнятих на них працвникв приходиться тльки 52,6% нацонального доходу. Крм того, 2/3 робтникв створю

ться за рахунок дрбного пдпри

мництва. Тому число малих пдпри

мств росте.

У Японÿ ж, до дрбних середнх пдпри

мств вдносяться пдпри

мства, що мають наступн показники:

Галуз, у яких функцонують пдпри мства	Статутний каптал, Млн. úн	Чисельнсть працюючих
Видобувна й обробна промисловсть, будвництво	До 100	До 300
1	2	3
Оптова торгвля	До 30	До 100
Роздрбна торгвля й ндустря послуг	До 30	До 50

На розвиток малого бзнесу найбльший вплив роблять наступн фактори:

- у розвитку засобв зв'язку вдбувся стрибок;

- розширення сфери послуг, що базу

ться на малих пдпри

мствах;

- зменшення вартост спрощення використання нформацйних систем;

- пдвищився загальноосвтнй рвень людей з одночасним нагромадженням досвду у великих компанях;

- сприяння малими фрмами ршенню питання про безробття;

- скорочення робочо

- велика конкурентноспособность за рахунок менших витрат, зв'язаних з зниженням накладних витрат менших коливань заробтно

В мру розвитку малого бзнесу творяться рзн форми органзацÿ приватних фрм. В даний час вдом три основн правов форми: одноособов, корпорацÿ партнерства.

Фрма, що знаходиться в одноособовому володнн найбльш проста форма для дрбного бзнесу. Звичайно для вдкриття такого пдпри

мства досить лише одержати лцензю вд мсцево

ле мал пдпри

мства, звичайно ж, як з'являються, так розпадаються з багатьох причин. Наприклад, у германÿ в 1990 роц бльш 14500 малих пдпри

мств зазнали невдач, причому 40%

ле все-таки, незважаючи н на що, кльксть створюваних фрм перевершу

число лквдованих, що говорить про абсолютне збльшення числа пдпри

мств малого середнього бзнесу в економц.

ле часто мале пдпри

мство обанкрачивается не цлком, що досить важливо, лише викупову

ться бльш великою фрмою.

У зв'язку з цим можн видлити три модел розвитку малого бзнесу:

- повльне розширення длово

- швидкий розвиток малих пдпри

мств перетворення

- збереження масштабв дяльност на досягнутому рвн

За даними опитування власникв малих пдпри

мств у германÿ 55% не планують розширення, 355 розробляють плани повльного стйкого росту, тльки10% - швидкого розвитку за рахунок виробництва ново

У 80-х роках у Нмеччин позначилася тенденця до збльшення числа малих пдпри

мств. Тому можна затверджувати, що в ц роки в кра

Хотлося б навести наступн цифри щодо стану промисловост Нмеччини. У загальному промисловому оборот частка 10 ведучих концернв з друго

Тобто в 70-80 роки стала очевидней виявлятися тенденця, при якй частка найбльших компанй у випуску продукцÿ, оборот й нших показниках багатьох галузей залишалася стабльно

Значний плюс малих пдпри

мств поляга

в тому, що багато хто з них виявилися бльш пристосованими, чим велик компанÿ, до мов розвитку в кризов пероди для економк кра

1.2. Комерцйн органзацÿ - суб'

кти малого бзнесу.

Комерцйними органзацями

юридичн особи, що переслдують витяг прибутку як основну мету сво¿ дяльност.

Юридичн особи, що

комерцйними органзацями, можуть створюватися у форм господарських товариств суспльств, виробничих кооперативв, державних мунципальних пдпри

мств. Основними органзацйно-правовими суб'

ктами малого бзнесу

господарськ товариства суспльства, що функцонують у рзних галузях економки. А основними органзацйно-правовими формами суб'

ктв малого бзнесу

повн товариства, товариства на вр (командитн), обмежене товариство (товариства з обмеженою вдповдальнстю), вдкрит закрит акцонерн товариства. А тепер бльш докладно зупинимося на

1.2.1. Повне товариство

Повним товариством визна

ться товариство, часники якого (повн товариш) вдповдно до в'язненого мж ними договором займаються пдпри

мницькою дяльнстю вд мен товариства несуть вдповдальнсть по його зобов'язаннях сво

- порядок спльно

- про розмр, склад, термни порядку внесення внескв;

- найменування повного товариства мсце його перебування.

Повне товариство повинне мати фрмове найменування, що мстить або мена всх його учасникв слова повне товариство, або м'я одного чи деклькох часникв з додаванням слв л компаня слова повне товариство.

Керування повним товариством здйсню

ться за спльною згодою всх його часникв; кожен учасник повного товариства ма

один голос. Але бувають випадки, коли ршення прийма

ться бльшстю голосв часникв, у такому випадку буде нший порядок визначення клькост голосв його часникв при прийнятт ршень.

Кожен учасник повного товариства ма

право дяти вд мен товариства, якщо установчим договором не встановлено, що вс часники повного товариства ведуть справи спльно, або ведення справ доручене окремим часникам. При спльному веденн справ його часниками для здйснення кожно

Важливою особливстю повного товариства

положення про те, що його часники несуть вдповдальнсть сво

Припинення дяльност повного товариства може бути здйснене шляхом його чи реорганзацÿ лквдацÿ вдповдно до закону. Повне товариство може функцонувати, якщо в його склад

хоча б два часники. Якщо ж у склад повного товариства залиша

ться один часник, то повне товариство повинне бути квдоване.

1.2.2. Командитне товариство

Товариство командитне - модифкована форма повного товариства. Командитним визна

ться товариство, у якому поряд з часниками, що здйснюють пдпри

мницьку дяльнсть вдповдають по зобов'язаннях товариства сво

Головною особливстю командитного товариства

положення повних товаришв, що беруть участь у дяльност товариства. Так, с повн товариш пдписують становчий договр про створення товариства на вр, керують

Вкладник ма

право:

одержувати частина прибутку товариства;

знайомитися з рчними звтами балансами товариства;

по закнченн фнансового року вийти з товариства й одержати свй внесок у порядку, передбаченому становчим договором;

передати свою частку в складовому чи каптал ? частина ншому чи вкладнику третьому обличчю.

Учасниками товариства на вр як повних товаришв можуть бути ндивдуальн чи пдпри

мц комерцйн органзацÿ, як вкладникв - громадяни юридичн особи. Державн органи й органи мсцевого самоврядування не вправ виступати вкладниками товариства на вр. часник повного товариства не може повним товаришем у товариств на вр, повний товариш у товариств на вр не може бути учасником повного товариства.

Установчим документом товариства на вр

становчий договр, що пдпису

ться всма повними товаришами. Вн повинний мстити в соб наступне:

- умови про розмр склад складового капталу товариства;

- про розмр, склад, термни порядку внесення внескв;

- про сукупний розмр внескв, внесених вкладниками.

Крм того, в становчому договор повинний бути встановлений порядок одержання вкладниками частини прибутку, мови одержання вкладниками свого внеску при виход з товариства, мови розподлу майна мж повними товаришами вкладниками при лквдацÿ товариства на вр псля задоволення вимоги кредиторв, мсце перебування товариства на вр, фрмове найменування.

Фрмове найменування товариства на вр повинне мстити або мена всх повних товаришв слова товариство на врû чи командитне товариство, або м'я не менш чим одного повного товариша з додаванням слв л компаня слова командитне товариство чи товариство на врû. Наприклад, назви типу Джонсон-Джонсон ДО⁰, л

ванов, сини ДО⁰ т.п.

1.2.3. Обмежене товариство

Обмежене товариство (товариство з обмеженою вдповдальнстю) - таке об'

днання, що форму

ться на основ заздалегдь визначених внескв пайовикв. Товариством з обмеженою вдповдальнстю (ТОВ) визна

ться суспльство, статутний каптал якого роздлений частки визначених розмрв; часники такого суспльства не вдповдають по його зобов'язаннях ризикують лише в межах сво

Засновниками (учасниками) товариства з обмеженою вдповдальнстю можуть бути громадяни юридичн особи. Державн органи й органи мсцевого самоврядування не вправ виступати часниками ТОВ.

Установчим документом ТОВ

становчий договр, пдписаний його засновниками, затверджений ними томившись.

В установчих документах ТОВ повинн визначатися його найменування, мсце перебування, порядок керування; мститися зведення про розмр статутного капталу суспльства; про розмр, склад, термни порядку внесення ними внескв, про вдповдальнсть часникв за порушення обов'язкв по внесенню внескв.

В установчому договор засновники повинн прийняти зобов'язання по створенню суспльства, визначити порядок спльно

Фрмове найменування ТОВ повинне мстити найменування суспльства слова з обмеженою вдповдальнстю.

Важливе значення для спшного функцонування ТОВ ма

формування статутного капталу, що склада

ться з вартост внескв його часникв; вн визнача

мнмальний розмр майна суспльства. Розмр статутного капталу не може бути менш суми, визначено

Органами керування ТОВ

загальн збори часникв товариства виконавчий орган, що здйсню

поточне кервництво дяльнстю ТОВ пдзвтний загальним зборам його учасникв.

1.2.4. Акцонерне товариство

кцонерним товариством (АТ) визна

ться комерцйна органзаця, статутний каптал яко

кцонерами можуть бути громадяни (фзичн особи) чи юридичн особи, що прийняли ршення про його станову. Ршення про станову АТ прийма

ться становчими зборами. Число засновникв вдкритого АТ не обмежено, закритого АТ не може перевищувати 50 чоловк. Акцонерне товариство може бути створено одним обличчям, що прийма

ршення про створення АТ одноосбно. Однак АТ не може бути засновано ншим господарчим товариством, що склада

ться з одного обличчя.

Державн органи й органи мсцевого самоврядування не можуть виступати засновниками АТ.

кцонерн товариства бувають двох типв: закрит вдкрит. Акцÿ вдкритих суспльств поширюються у вльному продаж, акцонери можуть вдчужувати приналежн

Установчим документом АТ

статут, вимоги якого обов'язков для всх органв акцонерного товариства його акцонерв. Вн повинний мстити наступн зведення:

- повне скорочене фрмове найменування АТ;

- мсце його перебування;

- тип АТ (вдкрите чи закрите);

- кльксть, номнальну вартсть, категорÿ акцй (звичайн, привлейован) типи привлейованих акцй;

- права акцонерв

- розмр статутного капталу АТ.

Т ма

фрмове найменування, що мстить казвку на органзацйно-правову форму тип АТ (вдкрите чи закрите). АТ може мати повне чи скорочене найменування на рзних мовах.

Статутний каптал акцонерного товариства склада

ться з номнально

кцонерне товариство ма

право випускати звичайн, також один чи клька типв привлейованих акцй, номнальна вартсть останнх не повинна перевищувати 25% статутного капталу АТ. При станов акцонерного товариства його акцÿ повинн бути серед засновникв. Вс акцÿ суспльства

менними.

Вищим органом керування акцонерного товариства

загальн збори акцонерв, що повинн проводитися щорчно (рчн загальн збори акцонерв). На рчних зборах акцонерв зважуються питання: про творення ради директорв (наглядацько

1.2.5.Приватне пдпри

мство

З цивльного законодавства не виплива

, що ндивдуальн (частки) пдпри

мства також можна вднести до суб'

ктв малого бзнесу, однак у залежност вд чисельност зайнятих працвникв вони повинн вдноситися до малих пдпри

мств

Приватне пдпри

мство - це пдпри

мство, що ма

в одному обличч засновника власника. Вс нш в ньому

найманими робтниками.

налзуючи практику функцонування суб'

ктв ринково

Таблиця 1

Основн органзацйн форми суб'

ктв малого бзнесу

Кра	Органзацйно-правов форми пдпри мства
Великобританя	ндивдуальне пдпри мство соцйован власники Обмежен компанÿ
Франця	ндивдуальне пдпри мство кцонерна компаня Обмежене товариство
США	Одноособове володння Товариство Корпораця
Нмеччина	ндивдуальна трудова дяльнсть Партнерство Мал акцонерн товариства

Як видно з таблиц, найбльш розповсюдженою органзацйною формою малого бзнесу

ндивдуальне пдпри

мство.

Перевагами ц㺿 органзацйно-правово

- повна самостйнсть, воля й оперативнсть дй, що не вимага

для прийняття ршень одержання згоди партнерв;

- зацкавленсть у завзятй робот, у ретельному власному контрол над справами, у прийнятт обмркованих ршень, тому що вс доходи надходять до

диного власника пдпри

мства;

- конфденцйнсть дяльност.

ле поряд з досто

- обмеженсть залучення значних фнансових засобв;

- повна майнова вдповдальнсть за борги у випадку банкрутства;

- недовра з боку державних станов великих пдпри

мств;

- слабсть керування. Звичайно власник

керуючим з сх питань: економчним, фнансовим, кадровим н. Як правило, власникам не вистача

професйних знань досвду;

- труднощ в одержанн кредиту;

- високий рвень банкрутства.

1.3.Роль малого бзнесу в економц

Свтова практика переконливо свдчить, що навть у кра

Суб'

кти малого пдпри

мництва як суб'

кти ринково

У теж час суб'

ктам малого бзнесу властив визначен недолки, серед яких варто видлити сам стотн: бльш високий рвень ризику, тому високий ступнь нестйкост положення на ринку; залежнсть вд великих компанй; недолки в керуванн справою; слабка компетентнсть кервникв; пдвищена чутливсть до змн мов господарювання; труднощ в залученн додаткових фнансових засобв одержання кредитв н. Звичайно недолки невдач суб'

ктв малого бзнесу зв'язан як з внутршнми, так з зовншнми причинами, також з мовами формування.

Як показу

досвд, бльшсть невдач малих фрм зв'язано з чи недосвдченстю професйною некомпетентнстю власникв малих пдпри

мств.

У регулярно проведених опитуваннях у середовищ малих бзнесменв США головними причинами невдач

- Некомпетентнсть;

- Незбалансований досвд (наприклад, досвдчений нженер, але недосвдчений комерсант);

- Недостача досвду в комерцÿ, фнансах, постачаннях, виробництв, мнн заводити пдтримувати длов зв'язки контакти.

ншими причинами банкрутств малих фрм

- занедбансть бзнесу;

- погане чи здоров'я шкдлив звички;

- катастрофи, пожеж, злодйство т.д.

- шахрайство.

Практика дяльност американських малих фрм свдчить про те, що наявност одного пдпри

мницького досвду хватки недостатньо. У сучасному малому бзнес вкрай необхдн спецальн знання. Звичайно новий бзнес почина

або комерсант, майже нчого не знаючий про виробництво, або нженер, що нчого не зна

про комерцю. Нердко власник мало

Шанси фрми на спх пдвищуються в мру ? дорослшання. Фрми, що довго снують при одному власнику, приносять бльш високий доход, чим фрми, що часто змнюють власникв. Американська статистика показу

, що жнки - власники малих фрм бльш щаслив в бзнес, чим чоловка.

На невдачах малого бзнесу познача

ться невисока квалфкаця пдпри

мцв. Пдпри

мц, що вже нагромадили досвд ведення справ у маленьких фрмах, як правило, бльш щаслив. Якщо в керуванн фрми бере часть не одна людина, а пдпри

мницька команда склада

ться

В даний час навть у кра

- формування конкурентних ринкових вдносин, що сприяють кращому задоволенню потреб населення суспльства;

- пдвищення якост товарв, робт, послуг. Прагнучиа до задоволення запитв споживачв, малих бзнес сприя

пдвищенню якост товарв, робт, послуг культури обслуговування;

- наближення виробництва товарв послуг до конкретних споживачв;

- сприяння перебудови економки. Малий бзнес дода

економц гнучксть, мобльнсть;

- залучення особистих засобв населення на розвиток виробництва. Партнери в малих пдпри

мствах вкладають сво

- створення додаткових робочих мсць, скорочення рвня безробття;

- сприяння розкриттю таланта людей, розвитку рзних видв ремесел;

- формування соцального шару власникв, власникв, пдпри

мцв;

- активзаця науково-технчного прогресу;

- осво

ння використання мсцевих джерел сировини вдходв великих виробництв;

- звльнення держави вд збиткових пдпри

мств за рахунок

Однак, аналзуючи пдпри

мницьке середовище, можна видлити ряд причин, що гальмують розвиток малого пдпри

мництва.

По-перше, складна економчна обстановка, що пану

в кра

По-друге, низький рвень органзацйно-економчних правових знань пдпри

мцв, вдсутнсть належно

По-трет

, негативне вдношення визначено

По-четверте, неотработанность органзацйних правових основ для регулювання розвитку бзнесу на регональному рвн.

По-п'яте, слабсть державно

Сформована економчна ситуаця негативно вплива

на малий бзнес в сх напрямках. Рвень нфляцÿ рст цн на с фактори виробництва ставлять багато малих пдпри

мств на грань банкрутства.

Роздл 2.1.Проблеми та перспективи розвитку малого бзнесу в кра/h1>
3.1 Проблеми розвитку МП в кра
Уповльненсть та диспропорцйнсть розвитку МП в кра
вдсутнсть чтко сформульовано
збльшення адмнстративних барТ

рв (ре

страця, цензування, сертифкаця, системи контролю дозвльно

вдсутнсть реальних та дúвих механзмв фнансово-кредитно

надмрний податковий тиск обтяжлива система звтност;

невпевненсть пдпри

мцв у стабльност мов ведення бзнесу;

надмрне втручання органв державно

Наведен чинники фактично вдображають результати опитувань представникв малого бзнесу, хоча úрархя проблем в останнх дещо нша. Зокрема, за результатами опитування, проведеного у 1 роц фахвцями Мжнародно

висок ставки податку - на думку 83 % опитаних;

велика кльксть податкв - 68 %;

низький попит на продукцю - 46 %.

част змни у формах звтност - 39 %;

велика кльксть цензованих видв дяльност - 38 %;

переврки державними органами Ц 38 %;

складнсть отримання кредиту Ц 36 %.

Серед решти вказаних опитуваними причин фгурували: тиск з боку кримнальних елементв (25 %), недостатнсть длово

Слд особливо зауважити, що основн обмеження длово

невпорядковансть вдносин власност;

вузьксть ринкв збуту;

нерозвиненсть ринково

нерозвиненсть конкурентного середовища та недобросовсна конкуренця;

платжна криза;

нестача власних обгових коштв та низька доступнсть кредитних ресурсв;

дефцит нвестицйних ресурсв, вдсутнсть мотивацÿ до нвестицйно

недостатнсть професйно

вдсутнсть економчного механзму сполучення нтересв держави пдпри

мцв, слабка вза

модя державних пдпри

мницьких структур;

дефцит врогдно

Вищевказан обмеження труднюють прибуткову довгострокову дяльнсть у легальному сектор економки та обумовлюють пошук способв короткострокового чи одноразового отримання високих прибуткв у тньовй сфер. Попри деяк позитивн зрушення, як вдбулися в останн роки, бльшсть перешкод на шляху розвитку МП в кра

Отже, незважаючи на низку прийнятих останнм часом вищими органами державно

2.Перспективи малого бзнесу в кра

Отже, у сфер нфраструктурного забезпечення розвитку МП в кра

стимулювати розвиток консалтингово

заохочувати створення мереж навчально-консультацйних центрв з питань забезпечення якост та пдвищення конкурентоспроможност втчизняно

законодавчо встановити

диний порядок цензування надання всх видв нформацйно-консультацйних послуг для малих та середнх пдпри

мств, посилити вдповдальнсть компанй, як надають нформацйно-консультативн послуги, за надання свдомо хибно

забезпечити за спльного фнансування держави та обТ

днань пдпри

мцв формування загальнонацонально

створити цлсну структуру збору та аналтичного опрацювання нформацÿ про стан конТюнктури на внутршнх зовншнх ринках, прогнозування перспектив економчно

поширення нформацÿ щодо експортних пропозицй малих середнх пдпри

мств за кордоном через торговельн мсÿ, також збр та розповсюдження в кра

заохочувати спвробтництво вдповдних кра

забезпечити створення мереж бзнес-нкубаторв, центрв пдтримки пдпри

мництва для пдготовки спецалств;

стимулювати розробку та реалзацю недержавних програм пдготовки, перепдготовки та пдвищення квалфкацÿ кадрв для малого пдпри

мництва, також програм дистанцйного навчання кадрв основам пдпри

мницько

заохочувати рзномантн форми обмну досвдом працвникв МП щодо особливостей функцонування в мовах укра

забезпечити створення дúвого нституту повноважених Президента кра

здйснювати пдтримку МП шляхом проведення нформацйних кампанй, науково-практичних семнарв для фахвцв, Укруглих столв, видання нформацйно

Пдтримка розвитку МП може бути дúвим нструментом детнзацÿФ економки.

По-перше, саме через нвестицÿ у мал та середн пдпри

мства можлив як конверся Утньових капталв, так залучення до економчного обороту готвкових заощаджень населення - потенцйного ресурсу тньових операцй.

По-друге, розвиток малого та середнього бзнесу може сутт

во збльшити пропозицю робочих мсць, зменшуючи обсяги тньово

По-трет

, вн сприятиме розвитков конкурентного середовища та постачальницько-збутово

В той же час, зосередження бералзацÿ мов пдпри

мницько

Враховуючи ситуацю, що склалася в кра

Вида

ться доцльним надання пльг в оподаткуванн МП за такими напрямами:

зменшення податку на прибуток за рахунок коштв, як використовуються на розширення виробництва;

вирахування з оподатковуваного прибутку витрат на нформацйно-консалтингов послуги, пдвищення квалфкацÿ кервного персоналу та професйне навчання працвникв, витрат на соцальне забезпечення (пенсйне, медичне страхування, оздоровлення тощо) працвникв, в межах встановлених норм;

забезпечення можливост для МП списувати на валов витрати бльшу частину вартост основних виробничих фондв на початкових етапах

вдстрочення сплати податкв, подовження податкового пероду (особливо по тих видах податкв зборв, сплата яких не залежить вд руху грошових коштв на рахунках в банках), можливсть використання податкового кредиту.