Литературная Одесса 20-30-х гг. XX века
ЗМ
СТ
стор.
Вступ.........................................................................Е.Е...3-5
1. ОДЕСА ТА ОДЕСИТИ................................................ЕЕ6-8
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПОХИ 20-30-х рр. ХХ ст.......Е..9-10
3. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СТЬ
САКА БАБЕЛЯ.......................Е.11-13
4. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СТЬ ЮР
Я ОЛЕШ
....................Е.14-16
5. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СЬ ВАЛЕНТИНА КААкВА.........17-19
6. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СТЬ
КОСТЯНТИНА ПАУСТОВСЬКОГО..............................20-22
7. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СТЬ
ЛЬФА ТА ПЕТРОВА.............23-27
8. ЕКСКУРС
ЙНИЙ МАРШРУТ УЛ
ТЕРАТУРНА
ОДЕСА 20-30-х рр. ХХ ст.Ф (ПРОЕКТ)........................28-30
ВИСНОВКИ...................................................................ЕЕ.31
СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л
ТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ...32-33
ДОДАТКИ........................................................................34-35
ВСТУП
ктуальнсть теми. Як вдомо, культурне суспльне життя тсно повТязан мж собою складними причинно-наслдковими звТязнками. Тому т суспльн потрясння, що випали на початку ХХ ст. на долю жителв Росйсько
Саме на цей перод припада
розквт цло
Популярнсть цих письменникв серед читачв не згаса
з плином часу. Тому сну
цлком реальна можливсть практичного використання в туриснтинчннй галуз памТяток цього тературного пероду. п
Все вищенаведене спонукало автора курсово
ОбТ
ктом дослдження курсово
Хронологчн рамки дано
налтичний огляд тератури. Для написання курсово
У книз А. Атаса Старая Одесса викладено сторю Одеси вд моменту ? заснування до ХХ ст. [1]
У книз С. Поварцова Причина смерти - расстре дослднжу
тьннся доля
сака Бабеля, причини його загибел. Книга мснтить дан з архвв КДБ, протоколи допитв письменника.[2]<
Монографя академка Д. С. Лихачева Литература - реальнность - литература аналзу
образ О. Бендера, його поступовий розвиток. Автор книги намага
ться вдшукати предкв Остапа в свтовй та втчизнянй тератур.[3]<
Велику кльксть матералу для написання курсово
Для складання екскурсÿ Лтературна Одеса 20-30-х рр. ХХ ст.Ф автором було використано картографчний матерал по м. Одеса.[5]<
Повний список використано
Мета роботи: всебчно дослдити життя та творчсть найняскнранвших одеських письменникв 1920-30-х рр.; зробити аналз можнлинвостей використання в туристичнй галуз культурно-сторичних памТяток, що повТязан з тературним життям Одеси того пероду.
У данй курсовй робот автором було поставлено завдання дослдити:
Ц Чому та чим одеськ письменники вдрзняються вд письнмеикв, чия доля няк не була повТязана з Одесою. Для цього автор дослдив та коротко винкнлав у данй робот сторю Одеси та ? мешканцв;
Ц Саму епоху 1920-30-х рр., яка безумовно мала досить велинкий вплив на тературу;
Ц Життя та творчсть найяскравших письменникв, саме: <
. Банбеля, Ю. Олеш, В. Ката
ва, К. Паустовського,
.
льфа та к. Петнрова;
Ц Можливсть проведення екскурсÿ Лтературна Одеса 20-30-х рр. XX ст.Ф.
Структура курсово
1. ОДЕСА ТА ОДЕСИТИ
Одеса - великий культурний центр Укра
Одеса заснована на мсц турецько
Сво
Не знайом з життям росйських мст, з звичаями росйсько
дмнстративний гнт мало вдчувався в Одес, тут частше чунлося вльне слово, суспльна самодяльнсть знаходила соб бльше свободи, нж в нших мсцях Росÿ.
Такою побачив Одесу О. С. Пушкн:
Там все Европой дышет, веет,
Все блещет югом и пестреет
Разнообразностью живой.
Язык Италии златой
Звучит по улице веселой,
Где ходит гордый славянин,
Француз, испанец, армянин,
И грек и молдаван тяжелый,
И сын египетской землиЕ[11]<
У пошуку вльного життя в Одесу приходили люди з рзних кра
Отже, коротко ознайомившись з сторúю Одеси та ? мешнканнцв, можна зробити висновок, що це незвичайне мсто.
нема нчонго дивного в тому, що одеська тература теж ма
сво
Одеськ лтератори увбрали в себе неповторний дух Одеси. Бльш того -
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПОХИ 20-30-х рр. ХХ ст.
Лтература завжди була голосом епохи. Не тльки проблеми, як хвилювали художникв, а й весь арсенал художнх засобв, сам твонрнчий метод визначались часом, рвнем розвитку соцально
Кожна епоха ма
свою систему соцальних та флософських погнляндв. Художник, навть тод, коли у розумнн сторÿ та людини виннпереджа
епоху, не може бути вльним вд впливу сучасних йому уявлень про закони та сутнсть суспльного розвитку.
це вдбинван
ться на характер його деалв. Реальна дйснсть, соцально-фнлонсофнсьнк та дейно-естетичн уявлення про людину, суспльство та завндая мистецтва завжди мають пряме вдношення до художнньонго ментоду письменника.
Початок 1920-х рр. К. Паустовський назвав Учасом великих спондннвань[13]<.
справд, ще жили у памТят заманлив гасла революцÿ, зданнвалося, що утопя може стати реальнстю.
У цей час дея революцйного боргу, захисту пролетарсько
Це був час, коли руйнувалося старе та необхдно було виршити, яким саме буде нове. У тератур приблизно з 1923 р. виникають числен угрупування, як проснували до початку 1930-х рр.[16]< Кожна груннпа письменникв мала свою думку стосовно подальншонго рознвитнку тератури. Мжгрупова боротьба найчастше зводинланся до занхинсннту Усво
З розвитком тоталтарно
Особливо жорстким став контроль держави над тературою пснля появи 23 квтня 1932 р. Сплки радянських письменникв, що обТ<
дувала всх письменникв, як пдтримували радянську владу.
Вичерпну картину ц㺿 епохи залишив Булгаков у сво
му безсменрнтннонму роман Майстер та Маргарита. Вн опису
дю цензури, коли нщо не може бути надрукованим без дозволу партÿ. Все, що супенречило поглядам влади, не мало право на снування. Булгаков пинше про сплку письменникв, як про сотн бездарностей, що утринмуються владою.
найголовнше - вн протиставля
справжнього пиннсьнменника - Майстра - радянзованому - Безндомннонму, який пише на замовлення влади. Автор недарма не да
Майстнроннв власного менн, вн символзу
цле поколння справжнх письмеикв. Майнстер не може вльно творити в умовах радяннсько
3. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СТЬ
САКА БАБЕЛЯ
Бабель
сак Емману
З 1917 по 1924 рр. Бабель змнив клька професй, воював у Пенршй Кннй армÿ. Увесь цей час, як писав сам письменник, вн вивчав життя, набирався житт
вих вражень, не забуваючи про слонва свого старшого товариша[19]<.
Псля громадянсько
Надал творчсть письменника, що стосу
ться тематики, рознвинванлася двонма основними напрямами: з одного боку, вн пише ряд новел, обТ<
дннаних у книгу Конармя, з ншого - розробляв на мантеннранлах
внрейннського мстечкового побуту пТ<
си для театру (Занхд) кненмантографчний сценарй (Беня Крик). Останн, в свою чергу, чтко понндляються на автобографчн та епко-романтичн, гонловним персоннанжем яких
Беня Крик.
Сво
ю ходожньою манерою Бабель видля
ться навть серед яснкнравих та сво
рдних тературних талантв 20-х рокв. В ньому, за винсловлюванням головного редактора журналу Красная новь Вонроського: Емечтатель сталкиваетсяЕс реалистом, ощутившим глунбонкую правду непосредственной реальной жизни, может быть, груннбой, но полнокровной и цветущей. Столкновением этих пронтинвоннположных эмоций и настроений питаются основные движущие моннтивы его твонрнчества, причем реалист Бабель решительно понбежндает мечтателя[21]<.
Бабель чудово зна
те особливе середовище та тих пернсонанжв, яких опису
. За спогадами К. Паустовського, Бабель взагал писав спиннраючись тльки на те, що бачив, спостергав сам. Вн казав Пауснтонвському: УЯ не умею выдумывать. Я должен знать все до поснленндней прожилки, иначе ничего не могу написать. На моем щите вынрензан денвиз - подлинность!Ф[22]< Саме тому над Одесснкими рассказами вита
осонбливий дух Молдаванки, дивна сумш бандитизму та мнснтечкового мщанства: торговки Утьот П
с, Уаринснтократи богач Тартаковнсьнк та Ейхбауми, рабни прикажнчики створюють з банндинтанми свй свт з особливим побутом, пранвинлами та етикою. Найголонвший генрой Одесских рассказов Беня Крик - химерне по
днання цьонго молнданванського мщанства, банндитнсько
Лтературна мова та рзн пласти живо
? склад, у тих словах та виразах, як вн застосову
, Бабель чундово переда
характер людини, ? свтогляд.
У 1930-т рр. присутнсть <
сака Емману
Через см рокв можна було запитати: де ж сам Бабель?
Письменника чекала жахлива доля. У травн 1939 р. його арештували. 17 березня 1941 р. <
сак Емману
Бабель загинув, тому що не вписувався як художник у Велинкий Радянськмй Мф. Саме уявлення Стална про розвиток лтерантунри в СРСР у корн протирчило естетичним поглядам Бабеля.
Псля смерт Стална в 1953 р. Бабеля було реаблтовано його твори знову почали видаватися.
У наш час творчсть Бабеля ма
багато прихильникв. Вн був, безумовно, дуже талановитою людиною. Його люблять за орингннальннсть та неповторнсть, почуття гумору та оптимзм.
4. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СТЬ ЮР
Я ОЛЕШ
Олеша Юрй Карлович народився у 1899 р. в клизаветград (тепер Кровоград). Дитяч та юнацьк роки провв в Одес, де пончав займатися тературою. У цей час знайомиться з В. Ката
вим, Е. Багрицьким,
.
льфом, як входили до Колективу поетв. З 1922 р. жив у Москв, працював як фейлетонст у редакцÿ газети Гундок, з якою в цей час також спвпрацювало багато нших вндонмих письменникв та поетв (М. Булгаков, В. Ката
в,
.
льф, к. Пентнров та нш)[25]<.
У сво
Олеша - яскравий художник, великий майстер форми. Вн вмв пдмтити та передати ту чи ншу деталь, чутт
вий образ явищ дйсннонст. Широко використан автором метафори та порвняння вдрзнняюнться свжстю гостротою; вн передав ними вдтнки настро
Перший великий твр Олеши - роман-казка Три товстуни (1924) - вдразу ж отримав визнання в читачв. Однойменну пТ<
су поставлено у багатьох театрах, зокрема укра
Особливе мсце у радянськй тератур 1920-х рр. займа
ронман Ю. Олеш Заздрсть, головним геро
м якого
слабка, непринланштована, рефлектуюча людина Микола Кавалеров. У живий, енненнрннгйний час, час нтенсивно
Коли на початку 1930-х рр. зТявля
ться потреба у тератур Сонцанлстичного Реалзму (позитивного вдображення комунстинчнних генро
Небагато вдомо про його дяльнсть у псляво
нн роки. Т<льнки
псля смерт Стална мТя Олеш повторно входить у радянську нтературу. Публкаця у 1956 р[29]<. збрника його творв сигнанлнзунванла про повну реаблтацю. Псля цього зТявилося ще клька видань йонго праць, як також включали твори, що ранше не друкувалися.
Олеша помер 10 травня 1960 р. у Москв.[30]< Сво
5. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СЬ ВАЛЕНТИНА КААкВА
Ката
в Валентин Петрович народився в Одес у 1897 р. Перша публкаця - у дитинств (врш в газет 1910 р.). У 1914 р. познайонмився з
. Бунним, це багато чого визначило у житт та творчост Канта
ва[31]<.
Ката
ву довелося воваюти на фронтах Першо
Основний мотив творчост Ката
ва, який повторю
ться у рзнних варацях: життя прекрасне та Увиправдано Усамо по соб тим, що воно - життя. Найбльшого вираження цей мотив дстав у понвнснт Батько, за власним визнанням автора - найулюбленшо
Ката
в не залиша
ться осторонь тих подй, як вдбуваються нанвколо нього. Не обминуло його перо й таке явище, як ндустранлнзанця. У сво
му роман Час, уперед!Ф вн пише про возведення ментанлургйного гганта. Геро
Крм романв та повстей Ката
в також писав сатиричн фейлентонни. А сатирик вн талановитий. У 1920-т рр. сатиричний напрям його творчост
домнуючим. Приблизно за пТять рокв Канта
в ствонрю
цлу галерею образв пристосованцв: вд на
Немало створено Ката
вим фейлетонв, як прийнято вважати злободенними, недовговчними. Та письменник зумв обрати теми актуальн нин. Такими, наприклад,
зарапортован бюрокнранти у Тяжкй цифроманÿФ, як дуже схож на сьогодншнх любинтенлв дуто
Ката
в помер 12 квтня 1986 р. у Москв.[37]< За сво
довге та цкаве життя письменник встиг створити немало чудових творв. Та всеж найбльш плдними для нього були 1920-30-т рр. Саме в цей перод вн пише як велик серйозн твори так яскрав сатиричн фейлетони. Невтомна уява Ката
ва, цого чутт
всть та новизна зробили його одним з найбльш видатних радянських авторв, чия популярнсть незгасла й донин.
5. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СТЬ КОСТЯНТИНА ПАУСТОВСЬКОГО
Костянтин Георгйович Паустовський народився в Москв 1893 р. Навчався в Ки
У радянську тературу Паустовський перш за все увйшов як талановитий майстер лрично
Одеський перод життя Паустовського в основному повТязаний з журналстикою. В одеськй газет Сучасне слово в 1919 р. пубнлнку
ться його дорожнй нарис Ки
У середин 1921 р. Паустовський приходить працювати в ганзненту Моряк. За його словами, Уэто была необыкновенная газета. В ней было шестьдесят сотрудников, не получавших за свою работу ни копейки. Расплата велась черным кубанским табаком, ячневой каншей и соленой камсой.[40]<
Вперше до читачв Моряка Паустовський прийшов як поет:
Вы помните, - у серого Камилла
Ныряли чайки, словно хлопья снега,
Как чешуя, вода в порту рябила,
И по ночам слепительная Вега
Сверкала вся, как древняя корона,
Как божий знак покинутых морейЕ[41]<
В Одес вн став романтиком та назавжди закохався у неповнтонрнн морськ заходи сонця, плавання пд втрилом та невгамовний шум хвиль.
Крм Моряка у 1920-30-х рр. Паустовський друкунванвнся газет Маяк (Батум), Гудок Закавказзя (Тифлс), У30 днв (Монсква), Красная новь (Москва) та в багатьох нших.[42] Багантолнтння журналстська практика стала для починаючого письменника гарнною школою життя. Вн друкував замтки, нариси та коренсподеннцÿ на рзномантн теми.
Творча думка письменника постйно шукала той особливий сплав оповдання, в якому б органчно по
дналось романтично принпннднянте, але строге, виврене флософськими категорями наукове пзнная дйсност. Висока емоцйнсть, любов до знання, романнтинчнне сприйнняття оточуючого свту допомогали Паустовському в хундожй форм показати сенс наукових пошукв геро
Життя та творчсть Паустовського невдривно повТязан з рндою землею. Його книги вчать любити, вдстоювати та примнонжунванти красу батьквського краю. Баченню ц㺿 краси вн навчався у поентв, письменикв, художникв, композиторв, у майстрв та бунванлих людей - у всх, з ким зводило його цкаве та нелегке життя.
Паустовський помер 14 липня у Москв.[44]< Та незважаючи на це, його творчсь продовжу
жити у серцях числених читачв. У кожного з них
Усвй Паустовський. Для одних вн - майнснтер лрично
У лричнй проз, проникливй публцистиц, справедливй криннтиц та самобутнй драматургÿ
письменник сво
7. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧ
СТЬ
ЛЬФА ТА ПЕТРОВА
лля
льф (справжн
прзвище - Файнзльберг
лля Арнольндонвич) народився 1897 р. в Одес у смТ
квген Петров (справжн
прзвище - Ката
в квген Петрович), брат Валентина Ката
ва, народився 1903 р. в Одес у смТ
втори зустрлись у Москв. Прямим наслдком цьонго став роман Дванадцять стльцв, написаний 1927 року, що ознанмеував собою новий етап розвитку радянсько
дея твору належить Валентину Ката
ву, разом з яким молод письнменники працювали у газет Гудок. Писати разом запропонунвав Петрову
льф. Коли з часом хтось цкавився тим, як
Робот над романом не була простою: Нам было очень трудно писать. Мы работали в газете и юмористических журналах очень доннбннросовестно. Мы знали с детства, что такое труд. Но никогда не пренндставляли себе, как трудно писать роман. Если бы я не боялся показаться банальным, я сказал бы, что мы писали кровью. Мы ухондинли из Дворца Труда в два или три часа ночи, ошеломленные, почнти задохшиеся от папиросного дыма. Мы возвращались домой по мокннрым и пустым московским переулкам, освещенным зеленовантынми газовыми фонарями, не в состоянии произнести ни словЕ Инонгнда нас охватывало отчаяниеЕФ[49]<
Та ус труднощ вдалося подолати роман було завершено. Книга вийшла дуже вдалою й одразу знайшла свого читача. Вона кнльнка разв перевидавалась та була перекладена
вропейськими моннвами.
ЗавТязкою Дванадцяти стльцв служить епзод пошуку даманнтв, захованих тещею одного з геро
Як видно з цього викладу, сюжет Дванадцяти стльцв - тинпонво авантюрний: мотив невтомних пошукв, що завершуються невнданчою на останньому етап, був уже використаний Конан Дойнлем (Шнсть Наполеонв), Л. Лунцем та деякими ншими письмеинканми.[50]< Однак авантюрний кснтяк Дванадцяти стльцв сповнений сантинричним змстом. Перед читачем проходять рзномантн побутов замальовки - повтового мста, багатого на поховальн бюро та пенрункарн; студентського гурнтожитку з кмнатами, схожими на пенанли; редакцй професйних журналв з халтурщиками; богодльн, що обкрадаються УсоромТязнлинвим завгоспом та нш.
Особливо
У 1933 р. виходить продовження роману, яке дстало назву Зоннлоте теля.[52]< В його основу покладено сюжетно-композицйну схему Дванадцяти стльцв (пошуки мльйонв), головним персоннанжем
Остап Бендер. Але вн вже не такий, яким був у першому ронманн. Бендер поступово змню
ться, ста
старшим. З дрбного шахнрая Остап спочатку ста
шахра
м крупним, зрештою флософом та мудрецем шахрайства, Увеликим комбнатором, поетом та романнтиком комбнацй. У ньому навть зТявляються риси безкориснлинвонснт, що цну
шахрайство заради мистецтва.
Образ Остапа Бендера - один з найбльш популярних та вданлих у радянськй тератур не тльки 1920-30-х рр. Лтератунрнних предкв Бендера шукали то у Жиль Блаз Лесажа (в тих випадках, коли значення Дванадцяти стльцв пднмалося дуже високо), то в образ Бен Крика - Укороля Молдаванки або Васьки Свиста Банбеля (коли значення роману розумлося бльш реалстично).[53]<
Спвпраця <
льфа та Петрова була дуже результативною: крм Дванадцяти стльцв та Золотого теля за десять рокв було нанпинсано понад сто оповдань, нарисв, фейлетонв, повсть та чотинри сценарÿ. Твори
льфа та Петрова користувалися величезною понпунлярнстю серед читачв та критикв. Вже на початку 1930-х рр. спннвнробтництвом з ними дорожив редактор будь-якого пероднинчного видання. Слава, яка прийшла всього лише за чотири роки спвпнранц, поясню
ться талановитстю письменникв,
Мшенню сатирикв були кервник-бюрократ та письменник-ханлтурщик, буркотун-обиватель та кляузник, пихатий партúць та ннтриган чиновник, мщанин та рзного виду пристосованц. Жинвунчсть осмяних
льфом та Петровим явищ, також висока тенрантунрна майстернсть авторв сприя
популярност цих творв серед нанших сучасникв.
ЕКСКУРС
ЙНИЙ МАРШРУТ УЛ
ТЕРАТУРНА
ОДЕСА 20-30-х рр. ХХ ст.Ф (ПРОЕКТ)
Одеса - дуже привабливе мсто для туриств. Тут
все необнхндне для вдпочинку: море, сонце та пансонати. Але бльшсть туринснтв не бажали б обмежувати свй вдпочинок сонячними ваннами та рзними кувальними процедурами. Тому багато людей, що захонплюються творами одеських письменникв 1920-30-х рр., з задонвонлеям вдвдали б мсця, що повТязан з тературою цього часу.
втор пропону
наступний маршрут екскурсÿ Лтературна Одеса 20-30-х рр. ХХ ст.Ф.
Початок маршруту - бля морського вокзалу. Вн проляга
з порту через Потьомкнськ сходи на Приморський бульвар, з якого продовжу
ться по Сабонвському мосту веде до вул. Софúвсько
З Софúвсько
З Дерибасвсько
Вд музею маршрут продовжу
ться по вул. Пушкнськй, де у
буд. № 11 знаходилась редакця газети Моряк, в якй у 1920-21 рр.
працював Костянтин Паустовський та деяк нш тератори того часу.[57]<
Вд Пушкнсько
Дал маршрут проходить по кврейськй вул., яка веде до вул. Карантинно
Екскурся продовжу
ться через провулок Нахимова на вул. Маннранзли
вську, яка згаду
ться у творах В. Ката
ва, Ю. Олеш та К. Пауснтовського. Вона простяга
ться вздовж парка м. Т. Г. Шевнчека виходить на Успенську вул., яка веде до Лидерсовського бульннванру, з якого через Обсерваторний провулок можна потрапити на Черноморську вул., буд. № 18, у якому знаходиться музей Костяннтиа Паустовського.[60]<
Вд цього музею через вул. Ври
нбер маршрут виходить на вул. Базарну, де у буд. № 4 мешкали В. Ката
в та к. Петров.[61]<
Звдти маршрут веде до вул. Мала Арнаутська, на якй, якщо врити О. Бендеру, роблять весь контрабандний товар.[62]<
На цй вулиц, що знахобиться недалеко вд залзничного вонкнзаннлу екскурсю можна закнчити. Або продовжити ? через вул. Станронпортофранквська, яку одесити називають Унамистом старо
Запропоновану автором екскурсю можна також провести в звонронтньому напрямку (вд залзничного вокзалу на Малу Арнаутнсьнку т. д.).
В основу розповд пд час екскурсÿ можуть бути покладен матерали данно
ВИСНОВКИ
Отже, на початку ХХ ст. в Одес зТявля
ться цла плеяда талановитих письменникв, творчсть яких набула найбльшого розквту в 1920-30-х рр. Це так тератори, як:
. Бабель, Ю. Оленша, К. Паустовський, В. Ката
в,
.
льф та к. Петров.
Одеська лтература ма
сво
Великого впливу на життя та творчсть письменникв справлянло тогочасне соцально-полтичне становище. З розвитком СРСР вланда почина
розумти, що
З життям та творчстю письменникв повТязано багато сторичнних мсць та памТяток. Враховуючи той факт, що популярнсть одесьнких тераторв незгаса
й донин, можна стверджувати, що ц памТятн мсця мають значний туристий потенцал. Вн ма
насамнпенред реалзуватись у створенн нових туристичних маршрутв, танкож у модернзацÿ вже снуючих. Проект одного з маршрутв був розроблений автором наведений у данй робот.
СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л
ТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ
1. тас А.
Старая Одесса, ее друзья и недруги.-М.: Ласми, 1992. Ц208 2. Долженкова А. Р., Дяченко П. Ф. Одесса: Путеводитель. - Одесса: Маяк, 1978. - 192 с. 3. Есть город у моря: Краеведческий сборник
4. Измайлов А. Ф. Наедине с Паустовским. - Л.: Наука, 1990. - 136 с. 5. Ильф И. А., Петров Е. П. Двенадцать стульев. - М.: Правда, 1991. - 400 с. 6. История русской советской литературы
7. Левин Ф. И. Бабель: Очерк творчества. - М.: Художествеая литература, 1972. - с. 8. Литературная энциклопедия:
В 12 т. - М.: Издательство Комннмунистической Академии, 1930. - Т. 1. - С.
291-294. 9. Литературная энциклопедия:
В 12 т. - М.: Издательство Коммунистической Академии, 1930. - Т. 4. - С. 460. 10.
Литературная энциклопедия: В 12 т. - М.:
Издательство Коммунистической Академии, 1931. - Т. 5. - С. 152-154. 11.
Литературная энциклопедия: В 12 т. - М.:
Советская энциклопедия, 1934. - Т. 8. - С.
278-282, 482-485. 12.
Лихачев Д. С. Литература - реальность - литература. - Л.: Советский писатель,
1984. - 272 с. 13.
Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х гондов
14. Памятники истории и культуры Украинской ССР.
Каталог-справочник - К.: Наукова думка, 1987. - 736 с. 15. Поварцов С. Причина смерти - расстрел: Хроника посленднних дней Иска Бабеля. - М.: ТЕРРА, 1996. - 189 с. 16. Саркисьян К. С., Ставницев М.
Ф. Улицы рассказывают. - Одесса: Маяк, 1976. - 176 с. 17. Укра
18.
Укра
19. домен сайта скрыт/russian/institutions/literary-museum/literary-museum.htm 20. домен сайта скрыт/russian/map.htm 21. домен сайта скрыт/russian/people/geographical-index.htm 22. домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/babel.htm 23. домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/ilf_petr.htm 24. домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/kataev.htm 25. домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/olesha.htm 26. домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/paustovs.htm 27. домен сайта скрыт/odessa/about/index.html 28. домен сайта скрыт/history/html 29. домен сайта скрыт/history/fenomen.html [1]< Атас А.
Старая Одесса, ее друзья и недруги. ЦМ.: Ласми, 1992. [2] Поварцов С. Причина смерти - расстрел: Хроника последних дней Иска Бабеля. - М.: ТЕРРА, 1996. [3]< Лихачев Д. С. Литература - реальность - литература. - Л.: Советский писатель, 1984. [4]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х годов
[5]< домен сайта скрыт/russian/map.htm [6]< Укра
[7]< домен сайта скрыт/history/html [8]< домен сайта скрыт/odessa/about/index.html [9]<а Атас А. Старая Одесса, ее друзья и недруги. - М.: Ласми, 1992. - С. 21 [10]<а Атас А. Старая Одесса, ее друзья и недруги. - М.: Ласми, 1992. - С. 21. [11]<а Там само. - С. 68. [12]< домен сайта скрыт/history/html [13]< Есть город у моря: Краеведческий сборник - Одесса: Маяк, 1990. - С. 187. [14] Поварцов С. Причина смерти - расстрелл: Хроника последних дней Иска Бабеля. - М.: ТЕРРА, 1996. - С. 6. [15]< домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/babel.htm [16]< История русской советской литературы
[17]< Там само. - С. 241. [18]< домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/babel.htm [19]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х годов
[20]< Там само. - С. 438. [21]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х годов
[22]< Левин Ф. И. Бабель: Очерк творчества. - М.: Художественная литенрантунра, 1972. - С. 130. [23]< Поварцов С. Причина смерти - расстрел: Хроника последних дней Иска Бабеля. - М.: ТЕРРА, 1996. - С. 4. [24]< домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/babel.htm [25]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х гондов
[26]< Укра
[27]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х годов
[28]< домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/olesha.htm [29]< домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/olesha.htm [30]< Укра
[31]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х годов
[32]< Там само. - С. 440. [33]< Литературная энциклопедия: В 12 т. - М.: Издательство Коммунистической Академии, 1931. - Т. 5. - С. 152. [34]< Литературная энциклопедия: В 12 т. - М.: Издательство Коммунистической Академии, 1931. - Т. 5. - С. 152-153. [35]< История русской советской литературы
[36]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х годов
[37]<а домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/kataev.htm [38]< Литературная энциклопедия: В 12 т. - М.: Советская энциклопедия, 1934. - Т. 8. - С. 482. [39]< Измайлов А. Ф. Наедине с Паустовским. - Л.: Наука, 1990. - С. 15. [40]< Там само. - С. 16. [41]< Измайлов А. Ф. Наедине с Паустовским. - Л.: Наука, 1990. - С.15. [42]<а Там само. - С.10. [43]< Там само. - С.22. [44]< домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/paustovs.htm [45]< Ильф И. А., Петров Е. П.
Двенадцать стульев. - М.: Правда,
1991. - С. 3. [46]< Там само. - С. 3. [47]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х годов
[48]<а Ильф И. А., Петров Е. П. Двенадцать стульев.
Ц М.: Правда, 1991. - С. 6. [49]<а Там само. - С. 7. [50]< Литературная энциклопедия: В 12 т. - М.: Издательство Коммунистической Академии, 1930. - Т. 4. - С. 460. [51]< Ильф И. А., Петров Е. П.
Двенадцать стульев. - М.: Правда,
1991. - С. 8. [52]< домен сайта скрыт/cgi/win.cgi/namegal/english/ilf_petr.htm [53]< Лихачев Д. С. Литература - реальность - литература. - Л.: Советский писатель, 1984. - С. 164. [54]< Одесская плеяда: Сатирические произведения 1920 - 30-х годов
[55]< домен сайта скрыт/russian/people/geographical-index.htm [56]< домен сайта скрыт/russian/institutions/literary-museum/literary-museum.htm [57]< Долженкова А. Р., Дяченко П. Ф. Одесса. - Путеводитель. - Одесса: Маяк, 1978. - C. 152. [58]< домен сайта скрыт/russian/people/geographical-index.htm [59]< Там само. [60]< Там само. [61]< Там само. [62]< Ильф И.
А., Петров Е. П. Двенадцать стульев. - М.: Правда, 1991. - С. 60.