Шпаргалка по политологии
1. Предмет, методи функцÿ полтологÿ.
Полтологя - наука, об'
ктом яко
2. Етапи становлення полтично
Виникнення полтологÿ йшло такими стадями: 1 - вд чпсв Аристотеля до середини Х
Х ст. (флософський перод розвитку полтологÿ); 2 вд середини Х
Х ст. до закнчення друго
3. Полтична думка в кра
Конфуцй створю
правильну, на його думку, концепцю державного правлння, висловлю
з цього приводу конкретн практичн поради, як можна сьогодн брати на озбро
ння, вчить правителв методам завоювання доври народу, обгрунтову
принципи керування суспльством, забезпечення всезагального щастя на шляху чеснот справедливост. Трактат "Лунь-юй" протягом багатьох вкв вважався основним предметом у китайських школах. Конфуцанство розвивали Мен-цзи та Сунь-цзи. Мен-цзи одним з перших висловив сумнв у абсолютност влади правителя, вдкидав де
4. Полтична думка мислителв Стародавньо
Головн прац Платона "Полтика", "Держава", "Закони". Найвидатнш заслуги Платона було закладення основ полтично
5. Полтичн погляди Марка Тулля Цицерона.
Прац "Про державу", "Про закони", "Про меж добра зла", "Про обов'язки". Вн сутт
во розвинув де
6. Полтична думка часв Середньовччя (Фома Аквнський, Аврелй Августин).
врелй Августин у сво
му вченн запропонував цлсну картину свту, причому таку довершену, що протягом восьми столть Захд не змг створити нчого подбного. Пд кутом зору полтично
7. Нкколо Макавелл - представник полтично
Дав поштовх процесу видлення науки про полтику в окрему галузь. Головн прац"Володар", "
сторя Флоренцÿ". Протиставивши теологчному розумнню державно
8. Д. Локк Т. Гоббс - родоначальники класичного бералзму.
Гоббс - головний твр "Левафан". На його думку, людина - це не суспльно - полтична стота, суто его
9. Полтичн погляди французьких мислителв (Ш. Монтеск'
, Ж.-Ж Руссо, Вольтер, Гельвецй та н.).
Головн прац Монтеск'
-"Персидськ листи", "Роздуми про причину величин занепаду римлян", "Про дух законв" та н. Вн не ставить особистсть над державою, але вн постйно пдкреслю
, що головне завдання держави - забезпечити людин полтично
10. Полтичн концепцÿ представникв нмецько
Основн полтологчн де
11. Еволюця соцально-полтичних топй (Т.Мор, Т.Кампанела, А.Сен-Смон, Ш Фур'
, Р.Оуен, К.Маркс, В Ленн ).
12. Основн течÿ та школи захдно
13. Сучасн футурологчн концепцÿ (З.Бзежнський, Д.Нейсбт, С.Хантгтон,Ф.Фукуяма).
Футурологя розробля
застосову
рзномантн методи принципи аналзу снуючих соцально-сторичних тенденцй врогдних наслдкв
14. Полтичн концепцÿ М.Вебера, М.Дюверже, Г.Алмонда.
Вебер висловив погляди на полтику, як прагнення до част у влад чи здйснення впливу на ? подл, також на державу як на спосб панування людей над людьми, що спира
ться на легтимне насилля. Вчений висунув три типи легального панування: рацонально-легальний (правова держава); традицйний (заснований на традицйно-снуючих порядках систем влади); харизматичний. Вебер значну вагу придлив бюрократÿ. Аналз теорÿ рацонально
15. Геополтичн концепцÿ Ф.Ратцеля, К.Хаухофера, А.Мехена, Н.Спайкмена, Р.Челлена та н.
16. Полтична думка мислителв КР
За часв Ки
17. Полтичн погляди мислителв друго
Костомаров - засновник Кирило-Мефодÿвського товариства. Прихильник самостйно
18. Полтичн концепцÿ крайнського нацоналзму (Д,донцов, М.Сцборський).
Донцов закликав до перорúнтацÿ кра
19. Основн етапи сторÿ кра
20. Становлення розвиток полтично
21. Полтика як соцальне явище.
Полтика - органзацйна, регулятивна й контрольна сфера суспльства, в межах яко
22. Полтика особа.
Полтична дяльнсть ндивдв може здйснюватися як полтична часть як полтичне функцонування. Полтична учаксть - це здйснення або пдтримка певних акцй з метою висловлення нтересв, позицй, вимог, настро
23. Соцально-етнчн спльност й етнополтика.
До соцально-етнчних спльностей вдносять народ, нацю, етнос. Народ - це бологчна
днсть, група, по
днана кровними, бологчними зв'язками: з см'
24. Полтична система суспльства.
Полтична ситема суспльства - нтегрована сукупнсть полтично
25. Полтичн режими
Полтичний режим - сукупнсть характерних для певного типу держави полтичних вдносин, засобв методв реалзацÿ влади, наявних стосункв мж державною владою суспльством, домнуючих форм деологÿ, стану полтично
26. Поняття держави, ? визначальн ознаки типи.
Держава - базовий нститут полтично
27. Типи державного строю форми правлння.
28. Держава громадянське суспльство.
Громадянське суспльство - суспльство громадян з високим рвнем економчного, соцального, полтичного, культурного морального розвитку, яке спльно з державою державою творю
розвинен правов вдносини; суспльство рвноправних громадян, яке не залежить вд держави, але вза
модú з нею заради загального блаша. Громадянське суспльство
базисом держави, воно нцю
в нй необхдн змни. Держава в свою чергу, захища
принципи самоврядування всх недержавних органзацй, як формують громадянське суспльство. Але якщо держав властив рзн форми правлння, то громадянське суспльство сну
виключно за мов демократÿ. Високий рвень розвитку громадянського суспльства забезпечу
демократичнсть держави. Нерозвиненсть громадянського суспльства
однúю з мов снування тоталтарного й авторитарного режимв. Сутнсть громадянського суспльства поляга
в забезпеченн законних прав людини. Особистсть ма
гарнтю вльного вибору тих чи нших форм економчного чи полтичного буття, деологÿ, свтогляду, можливсть вльно висловлювати вдстоювати сво
29. Партя як полтичний нститут виникнення та еволюця полтичних партй.
Партя - добровльне об'
днання людей, як прагнуть домогтися здйсненню дей, як вони подляють, задоволення спльних нтересв; органзована певним чином частина яко
30. Поняття типи партйних систем Проблеми розвитку багатопартйно
Укра
Партйна система - структура, що творю
ться з сукупност полтичних партй рзних типв з
31. Громадськ органзацÿ та Рухи. Групи тиску.
Громадськ органзацÿ та рухи - добровльн масов об'
днання громадян, що виникають внаслдок
32. Полтичн елти полтичне дерство.
Полтична елта - меншсть суспльства, що становить собою достатньою мрою самостйну, вищу, вдносно привлейовану групу, надлену особливими психологчними, соцальними полтичними якостями, яка бере безпосередню часть у затвердженн здйсненн ршень, пов'язаних з використанням державно
33. Полтична свдомсть полтична культура.
Полтична свдомсть - опосередковане вдображення полтичного життя суспльства, суттю якого
проблеми влади, формування, розвиток задоволення нтересв та потреб полтичних суб'
ктв; сукупнсть поглядв, оцнок, становок, як вдображають полтико-владн вдносини, набувають вдносно
34. Полтична деологя. Основн деологчн течÿ сучасност (лбералзм, консерватизм, соцал-демократизм, фашизм, комунзм, нацонал-соцалзм та н).
Полтична деологя - система концептуально оформлених явлень, дей поглядв на полтичне життя, яка вдбива
нтереси, свтогляд, деали, настро
35. Полтика засоби масово
До ЗМ
вдносять: перодичн друкован видання, як мають постйну нумерацю перодично виходять у свт; рзномантн технчн засоби способи передач на вдстань звуково
36. Свтовий полтичний процес. Система мжнародних полтичних вдносин.
Мжнародна полтика - комплекс двостороннх та багатостороннх полтичних, економчних, дипломатичних, культурних, науково-технчниха вдносин мж державами; сторично зумовлена форма нтегративних тенденцй, як виникають у процес розвитку свтового спвтовариства, також форми вза
модÿ мж його суб'
ктами. Як спосб вза
модÿ мж суспльними групами мжнародн полтичн вдносини виникають разом з виникненням цих суспльних груп. У структур мжнародних полтичних вдносин розрзняють вдносини мж державами та дяльнсть недержавних суб'
ктв. Важливим елементом мжнародно
37. кра
Для молодо
38. Мжнародн органзацÿ та мжнародн полтичн вдносини.
Мжнародн органзацÿ - об'
днання держав, нацональних громадських органзацй та ндивдуальних членв з метою виршення питань регонального або глобального характеру, вдвернення та врегулювання вйськових конфлктв. Розрзняють органзацÿ, як виступають за мир, розбро
ння та безпеку; за дотримання громадських прав; проти забруднення навколишньо природнього середовища; проти расизму. Особливе мсце серед мжнародних органзацй посда
ООН. с нш мжнародн органзацÿ подляються на мжурядов та неурядов. Серед мжурядових ОПЕК, НАТО, СНД та н. До неурядових мжнародних органзацй належать: Всесвтня органзаця профсплок, Грнпс та н. Мжнародн органзацÿ мають кервн органи (асамблея, конгрес) та виконавч органи (секретарат, штаб-квартира), засоби вдрахован на загальн потреби
39. Основн прояви кризи сучасно
У сучасному свт налчу
ться понад 60 значних соцально-полтичних проблем. Серед них: 1. Вдвернення вйни. 2. Криза пов'язана з народонаселенням. 3. Розрив мж економчно розвиненими економчно вдсталами кра
40. Демократя як форма спосб органзацÿ супльно-полтичного життя.
Демократя -
влада народу, народовладдя, що виходить з органзацÿ та функцонування державно