Кредитнi операцi комерцiйних банкiв, х сутнiсть та ризикове середовище
ГЛАВА 1. Кредитнi операцi
та ризикове середовище
1.1. Сутнiсть та змiст кредитно
комерцiйного банку.
Банкiвська система сьогоднi -- це одн за найважливiшиха та невiд'
мних структур ринково
- приймання депозитiв;
- здiйснення грошових платежiв та розрахункiв;
- надання кредитiв.
Законодавством кра
Розглянемо детальнiше основу активно
Кредит -- це позичковий капiтал банку у грошовiйа формi, що переда
ться у тимчасовеа користування на мовах забезпеченостi, повернення, строковостi, платностi та цiльового характеруа використання. Данеа визначення кредиту виплива
а iз само
З iншого боку, кредит -- це економiчнi вiдносини мiж юридичними (у данiй роботiа ми розгляда
мо вiдносини, коли юридичною особою, що нада
кредит,
банк), фiзичними особами та державою з приводу перерозподiлу вартостi на вищевказаних засадах.
Загалом кредит застосову
ться у таких формах:
1) банкiвський кредит -- основна форма кредиту, що нада
ться суб'
ктам кредитування сiх форм власностi на певнийа строк, пiд забезпечення, з нарахуванням процентiв за користування кредитом;
2) комерцiйний кредит --а характеризу
а кредитнуа угоду мiж двома суб'
ктами господарсько
3) лiзинговий кредит -- вiдносини, якi виникають у випадку оренди майна (форма майнового кредиту). Банк придбава
певне майноа т згiдно договоруа оренди переда
його клi
нту (з можливим наступним викупом клi
нтом цього майна). Орендна плата склада
ться з двох величин:а вартостi майна та комiсiйно
4) iпотечний кредит -- нада
ться пiд заставу нерухомого майна;
5) споживчий кредита --а його можуть отримати фiзичнi особи тiльки у нацiональнiй грошовiй одиницi на придбання товарiва тривалого користування та повертати банку у розстрочку;
6) бланковий кредит -- винятковий вид кредиту, що нада
ться особливо надiйним позичальникам без забезпечення кредиту пiд вищу процентну ставку;
7) консорцiумний кредит -- нада
ться кiлькома банками.
Якщо кредитором
комерцiйний банк, то можна виокремити наступнi види економiчних вiдносин, пов'язаних iз кредитом:
1. Найпоширенiшi -- кредитнi вiдносини мiж банкома за одного боку та пiдпри
мствами, господарськими органiзацiями i товариствами з iншого.а Саме такi вiдносини найкраще вiдповiдають мовам розвинутих товарно-грошовиха вiдносин, що мають мiсце у ринковiй економiцi.
2. Кредитнiа вiдносини мiж банками та державою.а У даний час комерцiйнi банки беруть непряму часть у кредитуваннiа держави, купуючи облiгацi
3. Кредитнi вiдносини мiж банком та населенням для придбання фiзичними особамиа споживчиха товарiва тривалогоа користування та послуг.
4. Мiжбанкiвськiа кредитнi вiдносини.а Зазвичай цей вид кредитних вiдносин використову
ться банками для пiдтримання необхiдних нормативiв та показникiв банкiвсько
Комерцiйнi банки можуть надавати кредити всiм суб'
ктам господарсько
Комерцiйний банк у залежностi вiд потреб та можливостей позичальника, також iнтересiв самого банку може надавати кредити на рiзних мовах.а Тому на практицi iсну
подiл банкiвських позик за рiзноманiтними ознаками та критерiями, тобто класифiкацiя кредитiв для полегшення контролю та управлiння кредитнима портфелем банку:
- за призначенням та характером використання позикових коштiв;
- за наявнiстю та видом (характером) забезпечення кредиту;
- за строками використання кредиту;
- за методами надання та способами повернення кредиту;
- за характером та способом сплати процента;
- за числом кредиторiв;
- за ступiнню ризику тощо.
Кредитнi операцi
Кредитнi вiдносини мiж комерцiйними банками та позичальниками будуються на пiдставi кредитних договорiв (угод).а У практицi дiяльностi банкiв розрiзня
ться кредитування пряме й опосередковане. При прямому кредитуваннiа договiра на позичку клада
ться безпосередньо мiж банком-кредитором i позичальником.а Опосередковане кредитування вiдбува
ться при купiвлi банком фiнансових зобов'язань (як правило, векселiв) позичальника.
Кредитний договiр мiж банком та позичальником клада
ться тiльки у письмовiй формi, в якому визначаються вза
мнi азобов'язання та вiдповiдальнiсть сторiн. Договiр може бути кладений як шляхом складання одного документа, так i способом обмiну листами та зверненнями.а Вiдповiдноа до принципiв кредитування кредитний договiр передбача
такi основнi засади:
1. Визначення призначення кредиту та його розмiр.
2. Визначення строку користування позичальником кредитом.
Датою надання кредиту вважа
ться дат виникнення заборгованостi на позичковому рахунку позичальника.
3. Визначення форми надання кредиту та виду позичкового рахунку.
4. Визначення виду забезпечення кредиту.
5. Визначення плати (процентiв) за користування кредитом.
6. Визначення порядку погашання кредиту та процентiв з надану позику.
7. Прав i вiдповiдальнiсть сторiн щодо надання i погашення кредиту.
8. Контрольнi та iншi заходи банку щодо повернення наданого кредиту.
У разiа прийняття рiшення про продовження спiвпрацi з потенцiйним позичальником пiсля кладання кредитного договору йому надаються позичковi кошти залежно вiд обраного методу кредитування.
Загалом методи кредитування банками суб'
ктiв господарювання
складовою частиною кредитного механiзму.а Зворотнiй рух кредиту визнача
ться такими факторами, як безпосереднiй процес виробництва та обiгу, також змiна залишку забезпечення (наприклад, кредитованих цiнностей чи витрат), котра
прямим наслiдком названого процесу. Беручи це до ваги, вирiзняють методи кредитування за оборотом i за залишком, також оборотно-сальдовий метод.а Данi особливостiа зворотнього рухуа кредиту проявляються через окремi елементи методiв кредитування:а вид позичкового рахунку, порядок надання кредиту, способи його повернення та органiзацiя банкiвського контролю за дотриманняма принципiва кредитування, наведених вище.
Власне змiст кредитних операцiй комерцiйних банкiв поляга
в кладеннi та виконаннi договорiв щодо надання кредиту мiжа банком та позичальником, якiа супроводжуються записами за банкiвськими рахунками з вiдповiднима вiдображенняма а балансаха контрагентiв кредитного договору, тому значення вказаних елементiв вiдiгра
сутт
ву роль у визначеннi та виборiа банкома методу кредитування суб'
кта.
Кредити надаються суб'
ктам господарсько
На даному етапi розвитку банкiвсько
1. Простий позичковий рахунок.
2. Спецiальний позичковий рахунок.
3. Окремий позичковий рахунок.
4. Контокорент.
Цi рахунки дають змогуа вести облiк творення та погашання заборгованостi позичальника за кожною окремою позикою. Вiдмiнними рисами рахункiва
а особливостi кредитування за оборотом i за залишком.
Кредитування з простим позичковим рахунком у бiльшостi випадкiв передбача
кредитування за залишком.а Грошовiа засобиа тут надаються для покриття здiйснених витрат та пiд фактично накопиченi запаси (залишки) товарно-матерiальних цiнностей. Позичальник в мiруа накопичення запасiва повинен заявляти про свою потребу у позичцi та подавати у банк вiдомостiа про понаднормовiа оплаченi залишки кредитованиха цiнностей для визначення розмiру кредиту, оскiльки тiльки за наявностi цих даних банк може встановити реальну потребу у позичцi та величину залишку матерiальних цiнностей, котрi пiдлягають кредитуванню.а Оформлення кредиту у такому разi вiдобража
ться у дебетi позичкового та у кредитi розрахункового рахункiв. Кiлькiсть простих позичкових рахункiв одного суб'
кта господарсько
Кредитування з спецiальнима позичковим рахунком вiдобража
кредитування за оборотом.а Позики надаються у виглядi оплати розрахункових документiв за товари та послуги, що надсилаються позичальником у банк.а Тому в даному випадку для виконання кредитно
Окремий позичковий рахунока по
дну
риси простого та спецiального позичкових рахункiв i
оборотно-сальдовим.а Вiн застосову
ться тiльки у тому разi, якщо у пiдпри
мства нема
грошей на розрахунковому рахунку.
Специфiчним видома розрахункових та кредитних операцiй банку
вiдкриття контокоренту.а Це
динийа загальний активно-пасивний рахунок, н якому вiдображаються всi господарськi операцi
Отже, основними рисами сучасно
1. Кредитнiа операцi
2. Дiяльнiсть банку залежить вiд обов'язкових економiчних нормативiв, встановлених Нацiональним банком кра
3. Базування кредитних операцiй на договiрнiй системi.а Банк та клi
нт кладають договiр, в якому зазначаються мови та методи кредитування, права та обов'язки сторiн. У разi невиконання вказаних зобов'язань винна сторона несе вiдповiдальнiсть.
4. Перенесення акценту на кредитування суб'
кта, не об'
кта.
5. Перехiда до таких форм кредитування, котрi забезпечують повернення позик.
6. Значне мiсце займають мiжбанкiвськi позики для пiдтримання банками встановлених нормативiв.
7. У даний час методи кредитування
динi для всiх галузей.
1.2. Кредитнi ризики та причини
Як ми вже зазначали, ризик
невiд'
мною ситуативною характеристикою будь-яко
Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, однаковою мiрою стосу
ться всiх клi
нтiв банку незалежно вiд того, чи позичальником
юридична особа-виробник, фiзична особа, чиа iнший банк. Виникнення кредитного ризику можна пов'язувати з ймовiрнiстю спаду виробництва та/або попиту на окремий вид продукцi
Також присутнiсть ризику у кредитних операцiях комерцiйних банкiв викликана недетермiнованiстю, непередбачуванiстю дiй конкурентiв, змiною стратегi
Кредитний ризик може бути пов'язаний з:
/ простроченням платежу через неплатоспроможнiсть позичальника;
/ нецiльовим використанням кредиту;
/ типом позичальника за формою власностi;
/ збитковiстю галузi застосування кредиту;
/ забезпеченiстю i видами застави;
/ невиконанням попереднiх зобов'язань за кредитами банку;
/ безперспективнiстю подальшого розвитку позичальника;
/ складним фiнансовим станом пiдпри
мства, що отримало кредит тощо.
Якщо розглянути мови виникнення ризикiв у банкiвському кредитуваннi, то можна вiдзначити наступнi тези.
По-перше, даний ризик може бути зумовлений ймовiрною появою збиткiв в результатi:
- нерацiонального вкладення кредитних ресурсiв а ненадiйнi кредитнi проекти, наявностi значно
- недостатнього обгрунтування i достовiрностi прогнозу розвитку ринково
- появи непередбачениха обставин, зумовлениха полiтичними, економiчними, соцiальними та iншими факторами, що труднюють повернення кредиту позичальником;
- можливо
По-друге, ризика може бутиа викликаний ймовiрними втратами, котрi сприймаються як непередбачуване зниження суми повернення або й можливе неповернення позики в силу наступних факторiв:
- несподiваних несприятливих змiн мова банкiвсько
а- недостатнього обгрунтування т достовiрностi вiдмови у наданнi кредиту позичальникам, здатним сво
часно його повернути;
- недостатнього обгрунтування та достовiрностi оцiнки дiлово
- недоброчесно
По-трет
, ризика неповернення позичкового боргу залежить вiд стихiйних лих (пожеж, землетрусiв, повеней тощо), впливу кримiнального середовища, в тому числi правопорушень банкiвського персоналу.
Схематично структура кредитного ризику iз-за зовнiшнiх мова зображен на мал. 1. Якщо коротко охарактеризувати кожне джерело кредитного ризику, вказане на малюнку, то можна зазначити:
1. Ризик, пов'язаний iз позичальником, гарантом, страховиком:
) об'
ктивний (фiнансових можливостей) -- нездатнiсть позичальника (гаранта, страховика) виконати сво
б) суб'
ктивний -- репутацiя позичальника (гаранта, страховика) в дiловому свiтi, його вiдповiдальнiсть i готовнiсть виконати взятi зобов'язання;
в) юридичний -- недолiки в складаннi i оформленнi кредитного договору, гарантiйного листа, договору страхування.
2. Ризик, пов'язаний iз предметом застави:
) лiквiдностi -- неможливiсть реалiзацi
б) кон'юнктурний -- можливе знецiнення предмета застави за перiод дi
в) загибелi предмета застави;
г) юридичний -- недолiки в складаннi i оформленнi договору застави.
3. Системний ризик -- змiни в економiчнiй системi, якi можуть здiйснити вплив на фiнансовий стан позичальника (наприклад, змiна податкового законодавства).
4. Форс-мажорний ризик -- землетруси, повенi, катастрофи, смерчi, страйки, во
ннi дi
Аналз ризиквФнансовий аналз позичальника до Мал. 6. Способи мнмзацÿ кредитного ризику при вибор стратегÿ управлння кредитним ризиком. Як ми зазначили у глав 1, у забезпечення наданих кредитних коштв банк у бльшост випадкв вимага заставу, котра обов'язковим чином пдляга страхуванню, або може користуватись послугами страхування позик чи вдповдальност позичальника за неповернення кредитв. У всх наведених випадках банк зверта ться по допомогу до страхово Цкавим з точки зору правлння та припустимост ризику при реалзацÿ кредитно ) строки отримання кредиту: процедура оформлення позики за нúю кБРР для кра б) вимоги до кредитованого проекту: банк нада кредити у вдповдност до мов конкретного проекту. У залежност вд складност проекту його бзнес-план повинен мстити вд 20-30 аркушв (оптимальний варант) до клькох томв. Також необхдна екологчна експертиза великих нвестицйних проектв; в) вимоги до суми кредиту: вд $50 тис. до $2.5 млн. (втчизнян банки не мають змоги у бльшост випадкв надати такий кредит саме з огляду концентрацÿ ризикв); г) вимоги до позичальника: до початку реалзацÿ проекту спввдношення "борг (з врахуванням запитуваного кредиту кБРР)/власний каптал" повинно бути не бльшим 70:30; пд час втлення проекту позичальник повинен бути здатним пдтримувати значення коефцúнта обслуговування боргу не меншим 1.3:1 та спввдношення "борг/власний каптал" не бльшим 70:30; власний внесок позичальника у проет повинен бути не меншим 30% вд вартост проекту; д) забезпечення кредиту: припуска ться застава квдного майна або майна третх осб на суму, не меншу 130% обсягу кредиту; в якост застави не можуть бути використан обгов кошти; обов'язкове страхування предмета застави. Останнм часом кБРР практично вдмовився приймати у забезпечення гарантÿ банкв. Зважаючи на жорстксть кБРР щодо правлння у процес кредитування (що зрозумло, адже свою дяльнсть кБРР провадить у кра Отже, на пдстав викладеного можна зробити низку практичних вислдв у питанн управлння кредитним ризиком: 1. В основ реалзацÿ методв правлння кредитним ризиком банку повинна лежати теоретично обгрунтована модель оптимально 2. Комерцйному банку за основу сво¿ дяльност слд зяти власну стратегю управлння кредитним ризиком та викласти ? у "Посбнику з кредитно 3.
Особлива вага та контроль у процес кредитно
3.2. Пдвищення якост кредитного портфеля банку Кредитний ризик, як ми вже зазначали, величиною, обернено пропорцйною до значення якост кредитного портфеля, отже, роль останньо Заходи з управлння кредитним портфелем здйснюються пд кервництвом Кредитного комтету банку спрямован на досягнення стабльно Центральне мсце в правлнн якстю кредитного портфеля належить оцнц кредитного ризику для кожно Основними факторами рейтингу якост кредиту вважають: ) мету кредиту; б) розмр позики; в) галузь або сферу, в якй працю позичальник; г) фнансовий стан позичальника у минул пероди. Вдсутнсть розумння необхдност ретельного аналзу якост позиково Головними характерними рисами кредитних портфелв кра - короткостроковсть кредитв, котр формують портфель; - пдвищену ризиковсть портфеля. Короткостроковсть переважно Робота з управлння якстю портфеля кредитв передбача , з одного боку, аналз динамки росту кредитних вкладень банку, з ншого, -- У зарубжнй банквськй практиц для цього широко застосовують аналз структури активв (тут ма ться на ваз структура кредитних вкладень), також розрахунок та аналз фнансових коефцúнтв. У свтовй практиц основними економчними показниками-вимрювачами якост кредитного портфеля (кредитного ризику) : 1. Коефцúнти якост активв: ) К1 = Збитки за позиками/Середнй обсяг заборгованост за позиками (28). б) К2 = Збитки за позиками/Загальна сума позик (29). Обидва коефцúнти (К1 К2) викорстовуються для оцнки якост кредитних активв. Критерйний рвень К1 для банкв Пвнчно 2. Маржа, скоригована на ризик (RAM): Чистий процентний дохд - Втрати за позикамиRAM = ------------------------------------------------------------------ (30). Активи Мжнародно визнано 3. Проблемн кредити/Загальна сума кредитв (31). 4. Позики одному позичальнику/Каптал банку (32). Мжнародна банквська практика говорить про те, що банки не повинн надавати кредити одному позичальнику в сум, яка перевищу 25% власного капталу банку (у глав 1 ми вказали, що в кра 5. Позики зв'язаним позичальникам/Каптал банку (33). До числа зв'язаних позичальникв вдносять засновникв банку, членв Ради Правлння, акцонерв та нших позичальникв, як мають прям зв'язки з банком користуються, зазвичай, пльгами при отриманн кредитв. Критерйний рвень даного показника офцйно не визначений, проте банки досить часто його використовують, аналзуючи тенденцÿ надання позик зв'язаним позичальникам протягом деякого пероду. Найбльш простим та дешевим методом пдвищення якост надаваних кредитв та хеджування ризику несплати за позикою диверсифкаця позикового портфеля. Головними способами, застосовуваними для забезпечення достатньо 1) рацонування кредиту, яке передбача : - встановлення гнучких або жорстких лмтв кредитування за сумою, термнами, видами процентних ставок та рештою мов надання позик; - встановлення лмтв кредитування по окремих позичальниках або класах позичальникв у вдповдност з - визначення лмтв концентрацÿ кредитв в руках одного або групи тсно пов'язаних позичальникв чи партнерв згдно 2) диверсифкаця позичальникв може здйснюватись також через пряме встановлення лмтв для всх позичальникв дано 3) диверсифкаця забезпечення позик, котре банк погоджу ться прийняти. 4) застосування рзномантних видв процентних ставок способв нарахування та сплати процентв за користування позиками. 5) диверсифкаця кредитного портфеля за строками. Цей спосб ма особливе значення, оскльки процентн ставки на позики рзно Належний рвень диверсифкацÿ позикового портфеля хорошим засобом страхування ризику, але застосування тльки цього методу явно недостатньо. До того ж при встановленн лмтв кредитування опираються на дан попереднього аналзу платоспроможност, який, у свою чергу, досить корисним методом оцнки та регулювання ризику. Отже, з метою досягнення збалансованого, диверсифкованого кредитного портфеля слд никати високих ризикв. На доповнення визначення гранично припустимого рвня ризику на одного позичальника банк може переглядати обсяг максимально припустимо 1. Кредити на придбання, розвиток або будвництво комерцйних та житлових будинкв, потечн позики на купвлю будинкв квартир (за винятком першого або другого будинку чи квартири, в якй плану проживати позичальник), не повинн перевищувати 100% власного капталу банку. 2. Споживч позики -- не бльше 150% власного капталу банку. 3. Кредити комерцйним пдпри мствам не повинн перевищувати 500% власного капталу банку. 4. Кредити торгвельним та збуто-постачальницьким органзацям не повинн перевищувати 350% власного капталу банку. 5. потечн кредити (сукупн потечн кредити) не повинн перевищувати 150% власного капталу банку. 6. Позики на зинг технки, обладнання не повинн перевищувати 350% власного капталу банку. Звичайно, тут наведен мовн меж кредитування. Кожен банк встановлюватиме сво У зарубжнй банквськй практиц зазнача ться, що банкри несуть вдповдальнсть стосовно кредитних ризикв та якост кредитного портфеля лишень у двох головних аспектах -- це вмння долати ризик (знання) та здатнсть приймати правильн правлнськ ршення (менеджмент). - та нш фактори постйно знаходяться у пол зору банкра в процес реалзацÿ кредитно Коректуюч заходи банку щодо позичальникв можуть включати: - проведення переговорв щодо мов погашання боргу; - зниження рвня заборгованост за рахунок кращого правлння оборотним капталом; - залучення консультантв (з технчних, маркетингових або фнансових питань); - продаж активв; - рефнансування активв; - рекомендацÿ про змну обслуговуючого банку, пдтримку з боку держави, отримання додаткового забезпечення; - компромс; - надання вдстрочення з мовою ретельного контролю за дяльнстю позичальника (проведення регулярних зустрчей та отримання точно Подбного роду аналз дозволя банкам бльш обгрунтовано пдходити до визначення оптимального резерву на покриття безнадйних боргв, вдповдно, проводити економчно виважене правлння якстю портфеля кредитв. Управлння кредитним ризиком у формалзованому вид знаходить сво вдображення в реалзацÿ кредитно ) аналзу кредитоспроможност клúнта банку; б) надання переваги мнмальному рвнев ризику (банк повинен надавати лишень т позики, щодо яких у нього нема сумнвв у в) визначення плати за ризик (класифкаця позик в залежност вд рвня ризику, визначення цни кредиту у вдповдност до необхдност покриття ризику); г) використання рзних прийомв та методв страхування кредитв та кредитних ризикв, включаючи хеджування на страховому ринку з використанням кредитних форвардних, ф'ючерсних контрактв, опцонв, свопв. В останн роки при розробц кредитно Портфельна диверсифкаця "працю " на зменшення ризику лишень у тому раз, якщо ризик несплати за однúю позикою не залежить вд ризику несплати за ншою, але нердко трапля ться саме так, щ вс несплати -- це ланки одного ланцюга. Наприклад, ризик несплати у географчно або "деологчно" близьких позичальникв може бути коригованим з-за економчно Щодо пдвищення якост кредитного портфеля, привабливою вида ться дея ранжування кредитв, тобто методу систематично Основн цл ранжування кредитв: 1) пдвищення ефективност позичкових операцй; 2) покращення якост портфеля за рахунок: - використання попереджувальних сигналв; - покращення правлнсько - визначення стандартв та встановлення меж вдповдальност. 3) створення основ для правлнських ршень. Найважлившими факторами, за якими здйснюватиметься ранжування кредитв, стан звтност, нформаця про стан справ позичальника та його рахункв, стосунки з клúнтами, наявнсть забезпечення. Аби безпечити себе вд явно безповоротних позик, банк повинен будувати свою роботу з клúнтами, використовуючи дв аксоми, переврен часом: 1. Займатися кредитуванням переважно тих галузей, в яких у банку вже накопичений значний досвд. 2. Не надавати позики поза меж обслуговуваного регону. Враховуючи наведенi можливiа причини виникнення проблемних позик, банк апрiорно може визначити напрями кредитно 1) кредити суб' ктам пiдпри мницько 2) кредити для спекулятивних год з товарними та фондовими цiнностями; 3)кредити для операцiй з нерухомiстю для власникiва пiдпри мств з обмеженими власними ресурсами; 4) кредити для пiдтримання значного залишку на розрахунковому рахунку позичальника без достатнього капiталу та застави; 5) кредити пiд проекти з ризиком морального старiння; 6) кредити пiд низьколiквiднi цiнностi тощо. Отже, пдсумовуючи питання пдвищення якост кредитного портфеля банку, зазначимо, що вмле та ефективне правлння портфелем позик досяга ться шляхом: * застосування виважено * розробки стратегÿ тактики кредитування; * пдходу до структурування кредитв, як формують портфель банку, з рахуванням сум, строкв, доходност, ризику, необхдних резервв та нших факторв; * коригування дй з реалзацÿ затверджено
3.3 Вдосконалення роботи з контролю кладання виконання кредитних год
Кожний банк доходить до сво¿ власно Добре органзована система з чтким веденням ре страцÿ бухгалтерÿ ма виршальне значення. З огляду на це особливого змсту повинно набувати ведення картотеки кредитно * копÿ кореспонденцÿ мж клúнтом та банком; * записи, пдготовлен персонгалом банку в якост детального звту про контакти з клúнтом; * копÿ документв про проведений кредитний аналз та затвердження позик, пдготовлених працвниками банку, на яких пдписи затверджуючих спвробтникв,, у раз вдмови на прохання про надання позики, причини вдмови; * копÿ договорв та год, кредитних год, обмежень отримання нвалюти та ншо * копÿ звтв про результати аналзу доходност вдносин з клúнтом. З мов конфденцйност доступ банквських працвникв до картотеки обмежений. Працвники банку матимуть змогу отримувати з не Основна робота з органзацÿ кредитного процесу в банку може бути подана у вигляд наступних етапв. 1 етап. Формування портфеля кредитних заявок. 2 етап. Проведення переговорв з потенцйним клúнтом. 3 етап. Прийняття ршення про доцльнсть надання кредиту та форму його надання. 4 етап. Оформлення кредитно 5 етап. Робота з клúнтом псля отримання ними позики. 6 етап. Повернення кредиту з процентами закриття кредитно До першого етапу входять збр нформацÿ про попит на кредит, ? аналз та попереднй вдбр заявок. При цьому повинен бути дотриманий основний принцип - вся нформаця про потенцйних позичальникв, що надходить до банку, повинна письмово фксуватиcя кредитними працвниками та мстити наступн вдомост: а) короткий змст кредитованого проекту; б) обсяг запитуваного кредиту; в) вид та строк позики; г) пропоноване забезпечення. Також до заявки дода ться пакет документв, що мстить: - засновн документи позичальника; - картку з зразками пдписв повноважених осб та печатки; - фнансовий звт (баланс та звт про прибутки та збитки); - технко-економчне обгрунтування або бзнес-план; - контракти та годи на кредитований проект; - супутня документаця на пропоноване забезпечення. При надходженн до банку велико На пiдставi заповнених та наявних даних слiд отримати iнформацiю про потенцiйного клi нта.а У першу чергу перевiрцi пiдлягають засновники фiрми, ? керiвники та головний бухгалтер. Особливу вагу необхiдно звернути на тi пiдпри мства та фiрми, до яких вони мають або мали стосунок. Вельми бажано також перевiрити iнформацiю щодо кредитiв, отриманих фiрмою ранiше. сi вiдомостi, наявнi у картцi ре страцi На другому етап головна мета банку - кнцеве визначення кредитоспроможност та фнансового стану клúнта з метою укладення кредитно У ходiа розмови iнтерв'ю ровi не слiд прагнути з'ясувати всi аспекти роботиа фiрми-позичальника.а Вiна повинена зконцентрувати вагу на ключових, базових питаннях, що становлять найбiльший iнтерес для банку. Запитання подiляються на 5 груп: - вiдомостi про фiрму; - щодо планованого кредиту; - пов'язанi з погашанням кредиту; - щодо забезпечення кредиту; - про зв'язки клi нта з iншими банками. Пiсля розмови з позичальником кредитний працiвник а письмовому виглядi суму отриманi вiдомостi i прийма рiшення:а продовжувати роботу з клi нтом чи вiдмовити йому.а Якщо пропозицiя клi нта розходиться в якихось важливих аспектах з принципами та положеннями полiтики, яку проводить банк в галузi кредитних операцiй, заявка рiшуче вiдхиля ться.а Якщо ж кредитний працiвник за пiдсумками попереднього iнтерв'ю вирiшу а продовжувати роботуа з клi нтом, то за методикою, прийнятою банком, проводиться оцiнка кредитоспроможностi позичальника та визнача ться ступiнь ризику даного кредиту. Оцнку ризику слд визначати опираючись на обчислення показникв балансу позичальника, рекомендованих Нацiональним банком кра 1. Коефiцi нт загально
Розд. II активу -а Витрати майб. перiодiва + Розд. активу КЛ1 = -----------------------------------------------------------------------------------а (34), Розд. II пасиву - Позики,не погаш. в строк + Розд. пасиву Теоретичне значення КЛ1 повинно складати не менше 2.0 - 2.5. 2. Коефiцi нта абсолютно
Каса + Розрахунковий + Iншi рахунки + Короткостро- рахунокв банкахковi вклади КЛ2 = ---------------------------------------------------------------------------- (35), Роздiл пасиву/h1>
|