Значення харчово промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку крани
Змст.
Вступна частина.
I.
Значення харчово
II.
Основн етапи розвитку харчово
. Розмщення продуктивних сил Пвнчно-Схдного економчного району:
- Особливост фактори розмщення;
-
Сучасна географя рорзмщення харчово
IV. Торгвля продуктами у регон та проблеми формування ринку продовольчих товарв.
V.
Перспективи розвитку харчово
Заключна частина.
Додатки
Список лтератури
Вступна частина.
На сучасному етап розвитку склалося важке економчне становище для всього народного господарства кра
Харчова промисловсть - одна з провдних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексв, й сього народного господарства Укра
Питома вага ц㺿 галуз в структур виробництва преднметв споживання сяга
52,8 %, у загальному обсяз промиснлово
Серед нших кра
Останнм часом розвиток харчово
Вза
мовдносини центру та регонв завжди
доленосним для розвитку як держави вцлому, так окремих галузей промисловост. Вони не тльки визначають державний стрй, й справляють виршальний вплив на добробут народу. Вдсутнсть у минулому виважено
Пвнчно-Схдний економчний район ма
розвинутий АПК, який постача
основу сировинно
I.
Значення харчово
Ринкове трансформування народно-господарського комплексу кра
Система трансформування харчово
змна структури правлння галуззю;
змна структури галуз (спввдношення мж групами суб¢<
ктв господарювання, видленими за такими критерями: форма власност, органзацйно-правова форма пдпри
мництва, розмр, фнансове становище тип органзацйно
змна структурних галузевих ринкв;
змна структури ресурсв, що споживаються галуззю;
змна структури асортименту, що виробля
ться галуззю;
змна структури створюваного галуззю валового внутршнього продукту.
Змни у структур правлння галуззю повинн мати характер остаточного вдходу вд прямого втручання держави у виробничо-господарську дяльнсть ? пдпри
мств у зв¢язку з
Найбльш привабливими органзацйно-правовими формами пдпри
мництва для новостворених малих та середнх пдпри
мств харчово
Пожвавлення процесу створення малих пдпри
мств у харчово
Ефективне функцонування харчово
До основних цлей соцально-економчного розвитку кра
Основн напрямки системного трансформування харчово
1. явля
собою фонову нформацю для розробки ефективних економчних стратегй пдпри
мств галуз;
2.
щодо органзацйно
II.
Основн етапи розвитку харчово
Сукупнсть галузей промисловост, пдпри
мства яких виробляють продукти харчування, також мило, тютюнов вироби, парфумерно-косметичн вироби та н. До харчово
Фабрично-заводське виробництво харчових продуктв в кра
До 1917р. м¢ясо-молочна промисловсть тльки почала розвивиатись, рибна - обмежу
ться промислом у прибережнй зон Азовського Чорного морв. У 1940р. обсяг виробництва продуктв в УРСР майже в 6 разв перевищив рвень 1913р. Основн потужност створювались у псляво
нний час. Полпшилась галузева структура харчово
Як вдомо псля створення СРСР у кра
У псляво
нн роки, за роки четверто
Харчова промисловсть при СРСР була галуззю спецалзацÿ республки, якй належала важлива роль у мжнародному обмн продовольчими продуктами. Характерна особливсть ? розвитку - зростання концентрацÿ виробництва, створення заводв фабрик оптимальних потужностей.
Псля розпаду СРСР вдбулася руйнаця виробництва та економчнизх зв¢язкв кра
.
Розмщення продуктивних сил Пвнчно-Схдного економчного району кра
- Особливост фактори розмщення;
До складу Пвнчно-Схдного економчного району входять Харквська (31,4 тис км2, 3197 тис чол), Полтавська (28,8 тис км2, 1757 тис чол), Сумська (23,8 тис км2, 1431 тис чол) област. Вн характеризу
ться сприятливими грунтово-клматичними умовами для розвитку сльського господарства, яке забезпечу
сировинну базу для харчово
У Пвнчно-Схдному економчному район сформувалось чотири основних економчних вузлв району: Харквський (Харкв, Дергач, Мерефа, Люботин, Чуга
Природн умови ресурси У район вдло по
днуються рвнинна поверхня, приятливий клматичний режим, родюч грунти значн запаси корисних копалин. Район розташований у межах Днпровсько-Данецько
Клматичн умови характеризуються зростанням континентальност зменшенням клькост атмосферних опадв з пвнчного заходу на схд. Помрно холодна зима, середня температура счня ЦЕ-8оС; часто посушливе то, середня температура липня +1Е20 оС. Кльксть днв з температурою, що первищу
10 оС, становить 149-172. Рчна сума активних температур становить вд 2600 оС до 3465 оС. територя району недостатньо зволожена (за винятком пвнчно
У район переважають чорноземи, цнн й родюч грунти. На пвноч видляються мало- середньогумусн чорноземи, як менш родюч, також пдзолист боллотян грунти.
Високоврожайн чорноземн грунти сприятлив клматичн умови дають змогу району займати в кра
Серед рчок найбльше народногосподарське значення мають Днапро з Кременчуцьким водосховищем, Днпродзержинське Червоноармйське водосховища. Решта рчок невелик, маловодн: Ворскла, Сверський Донець (верхня течя), Десна, Сули, Псьол, Хорол. Водн ресурси достатньо забезпечують лише полтавську сумську област. У Харквськй вони недостатн.
Вдом джерела мнеральних вод у Полтавськй (Миргородське, Гоголвське) Харквськй (Березвське) областях.
Завдяки значному природно-ресурсному потенцалу район вдгра
важливу роль у народногосподарському комплекс кра
Населення Загальна чисельнсть населення 6384,4 тис. чол. - це понад 12% чисельност населення кра
У мстах Пвнчно-Схдного економчного району прожива
65,9% населення, що на 2% менше, нж в кра
Однúю з проблем Пвнчно-Схдниого економчного району - територальна нервномрнсть розвитку. Основн промислов виробництва зосереджен у Харков, Полтав, Сумах, Кременчуц, багато малих мст селищ розвинут недостатньо, особливо в Полтавськй Сумськй областях.
-
Сучасна географя розмщення харчово
Пвнчно-Схдний економчний район ма
потужний агропромисловий комплекс, який забезпечу
сировиною харчову промисловсть, адже бльшсть галузей харчово
Сльськогосподарськ гддя становлять 78% с㺿 площ району. Рослинництво розвива
ться краще, нж тваринництво. Сльське господарство в основному спецалзу
ться на вирощуванн зернових культур, цукрових бурякв, соняшнику. Поблизу великих мст, особливо Харкова, розташован овоче-молочн господарства примського типу. Розмщення основних галузей сльського господарства люстру
Додаток 1.
У рослинництв домну
виробництво зернових культур, особливо озимо
За результатами вирощення основних видв рослинництва у 1998р. (табл.1) Пвнчно-Схдний економчний район займа
досить значн позицÿ.
Таблиця 1
Виробництво основних видв рослинництва у 1998р.
|
Зерно у ваз псля доробки |
Цукровий буряк |
Насння соняшника |
Картопля |
Овоч |
Укра |
26470,1 |
15522,6 |
2266,3 |
15405,2 |
5492,2 |
Полтавська |
1674,8 |
1185,4 |
121,3 |
518,7 |
316,5 |
Сумська |
988,5 |
763,4 |
22,1 |
796,9 |
116,1 |
Харквська |
1353,1 |
699,4 |
206,7 |
655,1 |
402,2 |
Частка Пвнчно-Схдного району |
15,2% |
17,1% |
15,5% |
12,8% |
15,2% |
Найбльше значення у район ма
цукрова промисловсть. Вирощення цукрового буряку у регон становить 17% вд загальноукра
Тенденця до скорочення виробництва спостерга
ться у цукровй промисловост. У 1997р. порвняно з 1996 роком поставки цукрових бурякв зкоротилися на 23%. Впродовж останнх рокв знижу
ться виробництво цукру. се це зумовлено скороченнямченням посвних площ, зниженням врожайност бурякв та
Кльксть цукрового буряку, вирощеного в кра
Таблиця 2
Звтн дан роботи цукрово
Назва обласного формування |
Прийнято буряку на переробку, тис т |
Перероблено буряку, тис т |
Виготовлено цукру, т |
|
"Укрцукор" |
14210,9 |
13 |
1638892 |
|
"Полтавацукор" |
1102,9 |
1056,4 |
140885 |
|
"Сумицукор" |
615 |
587 |
76920 |
|
"Харквцукор" |
1431 |
1345,4 |
186261 |
Важливий напрямок виходу цукрово
Борошномельно-круп¢яна промисловсть по характеру та призначенню сво¿ продукцÿ вдгра
важливу роль серед галузей харчово
Значне скорочення обсягв виробницнтва, бералзаця цн на сировину, мантерально-технчн ресурси й послуги призвели до пдвищення собвартост, вдтак цн на зернову продукцю. Особнливо зросли оптов цни пдпри
мств борошномельно-круп'яно
З огляду на забезпечення населення продовольством, тваринництва - комбкормами, галузь хлбопродуктв - проринтетна. Тому важлива науково-технчна передумова подальшого розвитнку галуз - сертифкаця сльнськогосподарсько
ле матерально-технчна база галуз хлбопродуктв не вдповда
сучасним вимогам, характеризу
ться значною спрацьованстю обладнання. Це негативно познача
ться на економчних показниках. Принмром, спрацьовансть основнних виробничих фондв у ганлуз сяга
48 вдсоткв, а темнпи оновлення
Для створення мцно
Нин кервники заготвельнних зернопереробних пдпнри
мств особливу вагу мають звернути на норматив власних обгових коштв. Вн ма
бути орúнтиром для пдтримання фннансового стану виробництва на рвн, що забезпечить нормальнний реалзацйний вдтворювальний цикли. Крм того необхдна структурна перебудова з урахунванням наявного нвестицйнонго та нновацйного потенцалв.
Кондитерська промисловсть. В спадщину вд СРСР кра
Фнансова криза восени 1998р. витснила з кра
Чимало факторв сприяло насиченост Пвнчно-Схдного економчного району кондитерськими фабриками. Одними з найбльших в кра
Основним аргументом втчизняного виробника в боротьб за ринок збуту
цна. Але проблема поляга
в тому, що практично у всх виробництвах доля мпортних нгридúнтв у випуску виробв (крм печива) склада
15-20% фзичного об¢<
му, а при виробництв, наприклад, шоколаду, доходить до 40%. Кондитери вимушен мпортувати какао-боби, жири, пальмове, арахсове, кокосове масло, ароматизатори, паковку.
Крм того, у боротьб за споживача пдпри
мства намагаються пдвищити яксть продукцÿ, збергши доступн цни, та збльшити асортимент сво¿ продукцÿ. Так, кльксть найменувань продукцÿ на Харквська бсквтна фабрика становить 99, на Крафт Якобз Сушард кра
Вдбува
ться постйний перерозподл ринкв збуту. Мал пдпри
мства витсняються кондитерськими Умагнатами. Зокрема у листопад 1998р. Харквська бсквтна фабрика викупила
51% статутного фонду Харквсько
Олйно-жирова промислов<сть - складна галузь харчово
Отже, важливе значення для олйно-жирово
Складн часи пережива
олйножирова галузь. Як видно з даних Додатку 3, посви олйних культур займають бля ¼ частини посвв технчних культур у Семськй та Полтавськй областях, у Харквськй - бльше 50%. Але у 1997р. на пдпри
мтва галуз надйшло лише 25% насння соняшнику поточного врожаю, решту вивезено за меж держави. Цього року може повторитися ситуаця, коли через дефцит сировини вс олйн заводи достроково припинять роботу, цни на олю рзко зростуть, що призведе до збльшення експорту ц㺿 продукцÿ. Слд зазначити, що при вивезенн сировини замсть продукцÿ держава втрача
значн кошти. Вд переробки насння соняшнику прибуток втрич бльший, нж вд його продажу за кордон. Для використання цих резервв необхдно вжити термнових заходв щодо тарифного й нетарифного регунлювання експорту насння соняшнику.
Перше мсце в кра
Тваринництво - друга пасля рослинництва важлива галузь сльського господарства. Вона забезпечу
населення цнними продуктами харчування - молоком, маслом, яйцями, а харчову промисловсть - сировиною. Тваринництво подля
ться на наступн галуз: скотарство, свинарство, ввчарство, птахвництво, бджльництво, зврвництво тощо.
Скотарство
провдною галуззю тваринництва. Поголв¢я рогато
Тут збергаються традицйн для району м¢ясо-сальний сальний напрямок свинарства. поголв¢я свинейна 100га орно
Тваринництво
сировинною базою для м¢ясно
Таблиця 3Такий стан у галуз ма деклька передумов. Однúю з причин скорочення споживчого ринку, тому що у 90-х роках доходи населення значно скоротилися, що призвело до змни рацону. Так, споживання м¢ясопродуктв зменшилося, збльшилося споживання хлбопродуктва та картопл. Молочна промисловсть. Серед галузей харчово На розмщення молокопереробних заводв вплива сировинний чинник та наявнсть масового споживача. Так, вироблення продукцÿ з незбираного молока - пастеризованого молока, сметани, кефру, ряжанки - розмщене у великих мстах, тобто орúнтоване на масового споживача. Виробництво масла, сиру, молочних консервв зосереджено в невеликих мстах селищах, у сльськогосподарських районах з розвинутим молочним тваринництвом.
|